Ухвала

від 06.02.2025 по справі 138/348/25

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/348/25

Провадження №:2-а/138/21/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2025 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду в з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та закрити провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160,161 КАС України, враховуюче таке.

Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач обґрунтовуючи свій позов зазначає, що строк для оскарження постанови від 17.09.2024 пропущений з поважної причини, оскільки він 08.10.2024 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення. 14.10.2024 ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду вказану вище позовну заяву з доданами до неї матеріалами було повернуто. Після чого, позивач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04.10.2024. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Пропущення строку є наслідком розгляду апеляційної скарги в Сьомому апеляційному адміністративному суді.

Зважаючи на викладене вище, також просить суд поновити йому пропущений строк на оскарження вказаної вище постанови.

В розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені нею обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених закономстроків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Зазначених вище висновків дійшла ВП ВС у своїй постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 (провадження №11-107заі22).

У даному випадку позивач, обґрунтовуючи підстави подання позову поза строками, встановленими ст.289 КУпАП, відзначає наслідком розгляду апеляційної скарги в Сьомому апеляційному адміністративному суді.

Разом з тим, поважність причини пропуску позовної давності жодним чином не пов`язується з вирішенням іншого судового спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів Касаційного цивільногосудуВерховного Суду від 31.01.2024 у справі №570/1706/21.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем було пропущений строк на оскарження постанови від 17.09.2024, ще на день звернення до суду 08.10.2024. Зі змісту позову слідує, що позивачу достовірно було відомо про наявність адміністративної справи відносно нього. А також, зі змістуоскаржуваної постановивбачається,що згіднопротоколу №220від 12.09.2024розгляд справибуло призначенона 17.09.2024на 10год.30хв.про що ОСОБА_1 був особистоповідомлений підпідпис тане прибувна розглядсправи,тобтоне виявив бажання дізнатись про результат її розгляду.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», заява № 8863/06, п. 37; «Kreuz v. Poland», заява № 28249/95, п. 53; «Golder v. the United Kingdom», заява № 4451/70, п. 38, «Stanev v. Bulgaria», заява № 36760/06, п.п. 229-230).

Суд зауважує, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості позивачем не надано, як і не підтверджено відсутності можливості дізнатись про результати розгляду адміністративної справи щодо притягнення його до відповідальності з а ч.3 ст.210-1 КУпАП та звернутись до суду з належним чином оформленою позовною заявою у встановлені процесуальним законом строки.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позову додано платіжна інструкція 0.0.3927222147.1 про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн.

Разом з тим, з довідки від 04.04.2025 складеної секретарем суду Гедрович Г.М. слідує, що відомості про зарахування вказаної вище суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету України відсутні.

Крім того, судом встановлено, що у жовтні 2024 року позивач зверталась до суду з даним позовом та 08.10.2024 був заведений єдиний унікальний номер №138/2972/24, однак ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14.10.2024 вказаний позов з доданими до нього матеріалами був повернутий позивачу. При цьому, вказана вище квитанція про сплату судового збору подавалась позивачем в межах зазначеної адміністративної справи. Судом питання щодо повернення судового збору в межах справи №138/2972/24 не вирішувалось.

Відповідно до ч.10 ст.169 КАС України заяви визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на викладені вище обставини, наявні підстави для залишення позову без руху.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, слід надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків на протязі десяти днів з дня отримання копії ухвали, залишивши позов без руху.

Керуючись ст.5, 160,169 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку відмовити.

Визнати не поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на подання скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення.

Залишити без руху позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.М. Савкова