Ухвала

від 07.02.2025 по справі 910/19769/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"07" лютого 2025 р. Справа№ 910/19769/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 (повний текст - 14.01.2025)

у справі № 910/19769/23 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс»

про стягнення 3 051 203,65 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 позов Державного підприємства «Гарантований покупець» - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» суму боргу (переплати) у розмірі 3 051 203 грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 45 678 грн 05 коп.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» 03.02.2025 (засобами поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 05.02.2025), в якій просить відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у даній справі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України з таких підстав).

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормою ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що в разі коли скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, предметом спору у цій справі є вимога про стягнення 3 051 203,65 грн, тобто вимога майнового характеру.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 складає 68 652,08 грн (45 768,05 грн * 150 %).

Водночас, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, жодних доказів сплати судового збору скаржник до суду апеляційної інстанції не надав. Скаржник клопоче про відстрочку від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач здійснює господарську діяльність із виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (сонячного випромінювання) на підставі відповідної ліцензії НКРЕКП № 982 від 07.06.2019 року. Скаржник зазначає, що він здійснював господарську діяльність із використанням належних йому на праві приватної власності об?єктів альтернативної електроенергетики, а саме: на об?єкті генерації фотогальванічний електростанції потужністю- 2366,7 кВт, що розташована на тимчасово окупованій російською федерацією території Херсонської області, а саме: Херсонська обл., Скадовський (Каланчацький р-н), смт. Мирне, вул. Елеваторна. Таким чином, об?єкти електроенергетики, належні позивачу на праві власності, розташовані у межах Скадовського району Херсонської області.

Відповідач звертає увагу суду, що Наказом від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. У Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією вся територія Скадовського району з 24.02.2022 є тимчасово окупованою. Крім того, з червня 2023 року відповідач зазначає, що він втратив будь-який доступ до своїх об?єктів альтернативної електроенергетики, а саме: на об?єкті генерації фотогальванічний електростанції потужністю- 2366,7 кВт, що розташована на тимчасово окупованій російською федерацією території Херсонської області, а саме Херсонська обл., Скадовський (Каланчацький р-н), смт. Мирне, вул. Елеваторна.

3 огляду на викладене, відповідач зазначає, що він опинився у складному фінансовому становищі через втрату доступу до своїх виробничих об?єктів альтернативної електроспергетики, що розташовані на тимчасово окупованій території Херсонської області. Відсутність можливості здійснювати виробництво електричної енергії призвела до значного зниження доходів компанії, що, у свою чергу, ускладнило її здатність своєчасно сплачувати судовий збір.

В зв`язку з вищевикладеним, скаржник просить суд задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у справі № 910/19769/23.

Північний апеляційний господарський суд розглянув клопотання про відстрочення від сплати судового збору до закінчення розгляду справи апеляційним судом та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положення ст. 8 Закону "Про судовий збір" містять перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Щодо права застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду висловлювалася послідовно і неодноразово.

Зазначеної правової позиції дотримуються також, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/11150/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1125/23, від 13.05.2024 у справі № 908/1320/23 (908/2674/23), від 09.05.2024 у справі № 914/3080/20, від 04.03.2024 у справі № 910/3126/23, від 17.01.2024 у справі № 910/9725/23, від 22.11.2023 у справі № 910/1265/23, від 28.09.2023 у справі № 922/4067/19, від 24.05.2024 у справі № 910/9804/23.

У п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст. 8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення ГПК та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів юридичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи юридичної особи за попередній календарний рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру юридичних осіб (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).

На підтвердження свого фінансового становища скаржник не надав жодних доказів, зокрема, документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, документі щодо перебування у його власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.

З огляду на це, Північний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання скаржника про відстрочення від сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини не є безумовними підставами для відстрочення його від сплати судового збору, оскільки скаржником не надано до суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження майнового стану заявника, а саме клопотання не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання апеляційної скарги у цій справі. Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 905/993/21.

З огляду на зазначене, враховуючи, що скаржник скористався правом на подачу клопотання про відстрочення від сплати судового збору, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не надав, натомість заявив клопотання про відстрочення від сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга залишається без руху для надання скаржнику строку для сплати судового збору у розмірі 68 652,08 грн, про що надати суду докази в десяти денний строк.

Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалах від 21.12.2023 у справі №911/2579/22, від 11.01.2024 у справі №910/10905/21, від 11.09.2024 у справі № 905/993/21.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави несплати судового збору за її подання у встановлених порядку та розмірі.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити скаржнику у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 у справі № 910/19769/23 залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бі Енерджетікс» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Попередити заявника, що в разі, якщо скаржник не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

5. Роз`яснити учасникам справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.

6. Роз`яснити учасникам справи про необхідність подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім