Постанова

від 04.02.2025 по справі 905/1064/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Харків Справа № 905/1064/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В. , суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача Харіна Т. Г. в порядку самопредставництва (поза межами приміщення суду)

від відповідача адвокат Терещенко О. М., на підставі ордеру (поза межами приміщення суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Національного банку України (вх. №3132 Д),

на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 23.12.2024, суддя Паляниця Ю.О.)

у справі №905/1064/24

за позовом Національного банку України, м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард, м.Костянтинівка

про ліквідацію страховика

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Національний банк України, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард, у якому просив суд прийняти рішення про ліквідацію Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/1064/24 вирішено повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №905/1064/24. Зупинено провадження у справі №905/1064/24 за позовом Національного банку України до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард про ліквідацію страховика до закінчення розгляду Київським окружним адміністративним судом справи №320/50021/24.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наступним:

- оскільки предметом позовних вимог у справі №320/50021/24 є визнання протиправним та скасування рішення Національного банку України, яке є підставою позовних вимог у справі №905/1064/24, вказане свідчить про те, що результат розгляду справи №320/50021/24 безпосередньо впливає на вирішення справи №905/1064/24; зазначені справи є пов`язаними між собою, а обставини, які розглядаються у справі №320/50021/24, не можуть бути встановлені судом самостійно у справі №905/1064/24;

- у розумінні положень ч.8 ст.66 Закону України «Про страхування» розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку, натомість з матеріалів справи не вбачається наявність розпочатої процедури ліквідації страховика з огляду на відсутність відповідного рішення суду;

- беручи до уваги те, що результат розгляду справи №320/50021/24 безпосередньо впливає на вирішення справи №905/1064/24, наявні правові підстави для повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду Київським окружним адміністративним судом справи №320/50021/24.

Національний банк України, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/1064/24 та направити справу № 905/1064/24 для продовження розгляду до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Національний банк України посилається на наступне:

- оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить обґрунтувань, чим саме зумовлена неможливість розгляду даної справи, які обставини, підстави, факти, що мають значення для справи, не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі;

- оскільки пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, предметом дослідження судом першої інстанції мав бути аналіз обставин, які суд не може встановити самостійно і вплив таких обставин на розгляд справи по суті;

- суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам Національного банку України про те, що рішення суду у справі №320/50021/24 не впливає та не може вплинути на оцінку доказів та обставин у справі №905/1064/24, оскільки чинним законодавством передбачено, що процедура примусового виходу з ринку страховика не може бути зупинена/припинена, має бути завершеною, незалежно від результатів судового оскарження індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку; неможливим є повернення становища страховика у попередній стан, який існував до прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензій незалежно від результатів судового оскарження такого рішення Регулятора;

- Національний банк України звернувся з даним позовом про ліквідацію відповідача на виконання прямої вимоги чинного законодавства України, а саме положення статті 66 Закону України "Про страхування", з підстави прийняття Національним банком рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій з надання фінансових послуг; прийняття відповідного рішення в силу приписів закону тягне за собою процесуальні наслідки у вигляді ліквідації страховика, яка розпочинається зі звернення регулятора з відповідним позовом;

- зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/50021/24 призводить до затягування процедури примусового виходу страховика з ринку, що суперечить положенням Закону України "Про страхування", а також призначення судом ліквідатора, чим порушуються права споживачів послуг та кредиторів страховика, оскільки чинне законодавство не передбачає підстав для відмови суду у задоволенні позову Регулятора про ліквідацію страховика та про призначення ліквідатора.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024 для розгляду справи №905/1064/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Тихий П.В., Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 у справі №905/1064/24 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1064/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Національного банку України (вх. № 3132Д) на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі № 905/1064/24, до надходження матеріалів справи.

06.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1064/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.01.2025 у справі №905/1064/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України (вх. № 3132 Д) на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі № 905/1064/24 в частині зупинення провадження у справі; призначено справу до розгляду на "04" лютого 2025 р. о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань до 22.01.2025; доведено до відома, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку статті 197 ГПК України; апеляційну скаргу Національного банку України (вх. № 3132 Д) на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/1064/24 в частині повернення до стадії підготовчого провадження повернуто скаржнику.

20.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, заперечуючи проти доводів апелянта та підтримуючи висновки суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі №905/1064/24 задоволені заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард та заява Національного банку України про участь їх представниць в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання у справі №905/1064/24, призначене на "04" лютого 2025 р. о 09:30 годині, та усі наступні судові засідання, встановлено провести за участю Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Авангард в особі його представниці - адвокатки Терещенко Олени Миколаївни, та за участю Національного банку України в особі його представниці - Харіної Тетяни Геннадіївни, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявників.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач, Національний банк України, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард», у якому просить суд прийняти рішення про ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням №262-рш від 18.07.2024 Правління Національного банку України «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування» вирішено, зокрема, анулювати вищезазначеному товариству ліцензію на здійснення діяльності із страхування.

12.12.2024 до суду першої інстанції від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №905/1064/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/50021/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначав про те, що 11.12.2024 Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі №320/50021/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» до Національного банку України, предметом якого, зокрема, є визнання протиправним та скасування рішення Правління Національного банку України від 18.07.2024 №262-рш «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування».

Відповідач посилався на те, що оскільки предметом позовних вимог у справі №905/1064/24 є прийняття рішення про ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард», а підставою цієї позовної заяви є вищезазначене рішення Національного банку України, судове рішення у справі №320/50021/24, буде впливати на результат розгляду справи №905/1064/24.

12.12.2024 до суду першої інстанції від позивача надійшли заперечення проти зупинення провадження у справі, у яких останній просив відмовити в задоволенні відповідного клопотання відповідача та зазначав про те, що рішення суду у справі №320/50021/24 не може вплинути на оцінку доказів та обставин у справі №905/1064/24, оскільки чинним законодавством передбачено, що процедура примусового виходу з ринку страховика не може бути зупинена/припинена, має бути завершеною, незалежно від результатів судового оскарження індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку. За наведеного, за доводами Національного банку України, оскільки позов про ліквідацію страховика поданий останнім на виконання імперативних вимог Закону України «Про страхування», який передбачає незворотність процедури примусового виходу страховика з ринку, то оскарження рішення Правління Національного банку України від 18.07.2024 №262-рш «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» не впливає на розгляд справи. Також позивач зазначав, що справа призначена до судового розгляду по суті, а тому провадження у цій справі не може бути зупинено з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України.

16.12.2024 до суду першої інстанції від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він повторно просив зупинити провадження у справі №905/1064/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/50021/24, а також повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №905/1064/24, в обґрунтування чого зазначав, що не мав можливості звернутися до суду з клопотанням про зупинення провадження під час підготовчого судового засідання з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зважаючи на те, що позовна заява у справі №320/50021/24 була зареєстрована судом 30.10.2024, однак провадження у цій справі відкрито лише 11.12.2024, тобто після закриття 14.11.2024 підготовчого провадження у справі №905/1064/24 та призначення справи до судового розгляду по суті. Також відповідач зазначав про те, що посилання позивача на ч.8 ст.66 Закону України «Про страхування», відповідно до якої розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку, є безпідставним, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи, що і є початком ліквідації, в той час як таке рішення прийнято не було. Крім того, відповідач вказував, що рішення Регулятора про застосування заходу впливу може бути оскаржено до суду, а можливість оскарження відповідного рішення передбачена безпосередньо п.8 такого рішення.

Місцевий господарський суд з доводами відповідача погодився та зупинив провадження у справі до вирішення іншої справи.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Київським окружним адміністративним судом справи №320/50021/24.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19.

У вирішені питання наявності/відсутності підстав для зупинення провадження у справі не слід обмежуватися лише аналізом та співставленням змісту заявлених вимог та обставин справ, а й необхідно враховувати предмет судового розгляду у справах (питання, які розглядаються судом) та у разі оскарження судових рішень - також зважати на об`єкт оскарження (судові рішення, що оскаржуються).

Враховуючи приписи пункту п`ятого частини першої статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Таким чином, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставою позову у справі №905/1064/24 визначено рішення Національного банку України № 262-рш від 18.07.2024 "Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг".

У наведеному рішенні вказано, що останнє може бути оскаржено до окружного адміністративного суду протягом шести місяців з дня його отримання в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Частиною шостою статті 121 Закону України "Про страхування" визначено, що рішення Регулятора про застосування заходу впливу може бути оскаржено до суду відповідно до законодавства України.

Як свідчать надані докази, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Авангард скористалося правом на оскарження відповідного рішення Національного банку України та звернулося із позовом до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення Правління Національного банку України від 18.07.2024 №262-рш «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі №320/50021/24, зокрема, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ПАТ "Страхова компанія "Авангард" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Тобто, в іншому судовому процесі в межах адміністративної справи вирішується питання законності прийняття Рішення Національного банку України щодо прийняття рішення про ліквідацію страховика рішення, яким в цій справі позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, що є підставою позову.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки предметом позовних вимог у справі №320/50021/24 є визнання протиправним та скасування рішення, яке є підставою позовних вимог у справі №905/1064/24, результат розгляду справи №320/50021/24 безпосередньо впливає на вирішення справи №905/1064/24 і зазначені справи є пов`язаними між собою, а обставини, які розглядаються у справі №320/50021/24, зокрема законність прийняття Регулятором зазначеного рішення, не можуть бути встановлені судом першої інстанції самостійно у справі №905/1064/24.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини, встановлені в справі №320/50021/21, можуть вплинути на оцінку доказів у справі №905/1064/24, та, як наслідок, прямо вплинути на задоволення або не задоволення вимог позивача у справі, що розглядається.

Крім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що процедура ліквідації страховика у даному випадку не є розпочатою, а є предметом розгляду спору у справі №905/1064/24, правова підстава звернення з яким є предметом судового розгляду Київським окружним адміністративним судом в межах справи № 320/50021/24.

Так, відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про страхування» ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.

Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 ч.2 ст.123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.

У відповідності до ч.3 ст.66 Закону України «Про страхування» Регулятор, за умови відсутності у страховика зобов`язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), звертається до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика відповідно до п.3 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України протягом одного місяця з дати прийняття Регулятором рішення про анулювання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 ч.2 ст.123 цього Закону.

Згідно з ч.8 ст.66 Закону України «Про страхування» розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Регулятора, що були підставою для її початку.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що позов про ліквідацію страховика у визначених Законом України «Про страхування» випадках здійснюється Національним банком України у порядку, встановленому ст.110 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів п.3 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

У відповідності до ч 1 статті 111 Цивільного кодексу України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у даному випадку процедура ліквідації відповідача розпочата не була, оскільки відсутнє рішення суду про ліквідацію Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард», а тому доводи апелянта про порушення судом першої інстанції вимог ч. 8 ст. 66 Закону "Про страхування", не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення.

Вказане також свідчить про те, що зупинення провадження у цій справі не призводить до зупинення виконання рішення Національного банку України від 18.07.2024 №262-рш «Про застосування до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Авангард» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування».

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що оскільки процедура ліквідації страховика не розпочата, є предметом розгляду даної судової справи, а підстави подання відповідного позову є предметом судового розгляду Київським окружним адміністративним судом в межах справи № 320/50021/24, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення зазначеної справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

Оскільки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення в частині зупинення провадження у справі було дотримано норми матеріального та процесуального права, повно досліджено обставини справи, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а тому ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/1064/24 слід залишити без змін.

У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного банку України (вх. № 3132 Д) на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі № 905/1064/24 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2024 у справі №905/1064/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.02.2025

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя П.В. Тихий

Суддя В.С. Хачатрян