Рішення

від 07.02.2025 по справі 903/958/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 лютого 2025 року Справа № 903/958/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор"

до відповідача: Фермерського господарства "Меденцев Агро"

про стягнення 875 147, 90 грн.

Представники сторін:

від позивача: не прибули;

від відповідач: не прибули;

Встановив: 12.11.2024 сформовано в системі Електронний суд та 13.11.2024 зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор до Фермерського господарства Меденцев Агро про стягнення 546977,90 грн. заборгованості за переданий товар на підставі договору поставки нафтопродуктів №25042023/1 від 25.04.2023, 273488,95 грн. штрафу, 38271,71 грн. збитків, завданих інфляцією, 16409,34 грн. процентів річних.

В обґрунтування позовного вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань згідно договору поставки нафтопродуктів №25042023/1 від 25.04.2023 в частині своєчасної оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 18.11.2024 (суддя Якушева І.О.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор залишено без руху.

Через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор надійшло клопотання за вх.№01-75/7747/24 від 24.11.2024 на виконання вимог ухвали суду.

Згідно з відомостями, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу Діловодство спеціалізованого суду, суддя І.О. Якушева з 25.11.2024 по 08.12.2024 перебуває у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату від 27.11.2024 №01-4/87 у зв`язку із відпусткою судді Якушевої І.О. та неможливістю вчинення нею процесуальних дій у встановлені строки призначено автоматизований перерозподіл позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор (вх. №01-52/1043/24 від 13.11.2024) до Фермерського господарства Меденцев Агро.

27.11.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Дем`як В.М.

Ухвалою суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2024.

Ухвалою суду від 18.12.2024 відкладено підготовче засідання на 15.01.2025. Постановлено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Фермерського господарства Меденцев Агро про розгляд справи №903/958/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Актакор до Фермерського господарства Меденцев Агро про стягнення 883 352,56 грн. в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 15.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2025.

16.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява за вх. №01-87/83/25 від 16.01.2025 в якій товариство просить суд із урахуванням долученого до матеріалів справи розрахунку ціни позову (а.с. 21) стягнути із відповідача 875 147, 90 грн. заборгованості в т.ч. 546 977, 90 грн. - основної заборгованості, 273 488, 95 грн. 50% штрафу, 38 271, 71 грн. інфляційних втрат та 16 409, 34 грн. 3% річних.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача за вх.№01-87/341/25 від 05.02.2025.

Відповідач, всупереч створеним судом відповідних умов та наданих строків, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин неявки свого представника в судове засідання суд не повідомив, хоча про день на час розгляду справи в суді повідомлявся належним чином.

Судом встановлено, що надіслані відповідачу ухвали суду від 02.12.2024 про відкриття провадження у справі та від 15.01.2025 про закриття підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті повернуті поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Фермерського господарства Меденцев Агро (Україна, 44441, Волинська обл., Ковельський р-н, село Седлище, вул.Незалежності, будинок 23), отже суд направив ухвали від 02.12.2024 та від 15.01.2025 за місцем державної реєстрації останнього.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду (ухвал суду від 02.12.2024 та від 15.01.2025) відповідачем та повернення останніх до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача та третьої особи щодо їх належного отримання, тобто їх власною волею (умисне неотримання судової повістки). Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №800/547/17(П/9901/87/18), Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі №913/879/17, від 21.05.2020р. у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020р. у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021р. у справі №911/3142/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023р. №755/17944/18, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду від 02.12.2024 та від 15.01.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з приписами ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній не позбавлений можливості здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його правта обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до законодавства, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи по суті, а явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, учасники справи, мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, і на подання будь-яких пояснень чи інших заяв по суті справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

25 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Актакор" (постачальник) та Фермерським господарством "Меденцев Агро" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №25042023/1, згідно з умовами якого, постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - «Товар», найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. товар поставляється погодженими партіями, у відповідності із заявками покупця на поставку тої чи іншої партії товару. Форма заявки є його невід`ємною частиною. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою) з урахуванням п. 6.7 Договору. Поставка товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін. Поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з дати зарахування грошових коштів (100% оплата за Товар) на банківський рахунок постачальника, згідно з умовами цього Договору.

Сторони погоджують, що постачальник зобов`язується в строк, визначений п. 2.2. цього договору відвантажити покупцю партію товару, а покупець зобов`язується її прийняти (п. 2.3. договору).

Згідно п.п. 3.1.-3.4. договору загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

Покупець зобов`язується оплачувати повну вартість (в розмірі 100%) Товару ( в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 2-х календарних днів з дати відвантаження товару. Якщо відвантаження товару припадає на вихідні чи святкові дні, то оплата відбувається у перший робочий день. Ціна товару (партії товару) визначена в рахунку-фактурі після своєчасної її оплати покупцем змінам не підлягає. Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору, згідно з яким здійснюється перерахування грошових коштів.

Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника.

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє по 31.12.2025, а в частині розрахунків до їх повного проведення.

На виконання умов договору позивачем у червні місяці 2023 року було поставлено, а Фермерським господарством "Меденцев Агро", прийнято, товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 546 977,90 грн. згідно видаткової накладної №63 від 29.06.2023.

Специфікацією №3 від 28.06.2023 до договору передбачено, що вартість товару за даною специфікацією становить 546 977,90 грн. Розрахунки за поставлений товар проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Умови оплати: термін сплати за товар спливає 30.09.2023р., у разі несвоєчасної сплати, Покупець сплачує Постачальнику 50% штрафу за поставлений та неоплачений товар.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Суд встановив, що видаткова накладна №63 від 29.06.2023 на поставку позивачем товарно-матеріальних цінностей ФГ "Меденцев Агро" підписана уповноваженими представниками сторін, скріплена відтисками печаток господарюючих суб`єктів, містить всі визначені чинним законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображає зміст та обсяг здійсненої сторонами на підставі останньої, згідно умов підписаного договору поставки №25042023/1 від 25.04.2023 господарської операції.

Проте, ФГ "Меденцев Агро" взяті на себе згідно договору поставки №25042023/1 від 25.04.2023 зобов`язання в частині проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість не оплатило у зв`язку з чим заборгувало постачальнику 546 977,90 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ФГ "Меденцев Агро" своїх зобов`язань за договором поставки №25042023/1 від 25.04.2023, позивачем 07.10.2024 на адресу відповідача було направлено претензію за №07102024/1 від 07.10.2024 з вимогою сплати заборгованість. Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування.

Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 546 977,90 грн. При цьому до розміру пред`явлених позовних вимог позивачем було включено вимоги стосовно стягнення на його користь з відповідача 273 488, 95 грн. 50% штрафу від суми заборгованості, 38 271, 71 грн. інфляційних втрат та 16 409, 34 грн. 3% річних

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між сторонами виникли цивільні права та обов`язки на підставі договору поставки нафтопродуктів №25042023/1 від 25.04.2023. Договір предметом судового розгляду не був, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у червні місяці 2023 року було поставлено, а Фермерським господарством "Меденцев Агро", прийнято, товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 546 977,90 грн. згідно видаткової накладної №63 від 29.06.2023.

Враховуючи встановлені обставини, укладення між сторонами договору поставки нафтопродуктів №25042023/1 від 25.04.2023, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, їх отримання Фермерським господарством "Меденцев Агро" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд дійшов висновку про підставність пред`явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості 546 977,90 грн.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Специфікацією №3 від 28.06.2023 до договору передбачено, що вартість товару за даною специфікацією становить 546 977,90 грн. Розрахунки за поставлений товар проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Умови оплати: термін сплати за товар спливає 30.09.2023р., у разі несвоєчасної сплати, Покупець сплачує Постачальнику 50% штрафу за поставлений та неоплачений товар.

Враховуючи викладені положення специфікації №3 від 28.06.2023, що є невід`ємною частиною Договору поставки нафтопродуктів №25042023/1 від 25 квітня 2023 та наявний факт прострочення відповідачем оплати отриманих товарів, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості було включено до ціни позову вимогу щодо стягнення з боржника штрафу в розмірі 273 488, 95 грн.

Розглянувши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" щодо стягнення з відповідача штрафу, судом встановлено, що штраф в розмірі 273 488, 95 грн. визначений у відповідності до фактичних обставин справи, положень чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, а відтак підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 38 271,71 грн. інфляційних втрат за період прострочки платежів з 01.10.2023 по 01.10.2024 та 16 409,34 грн. 3% річних за аналогічний період.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 13 127,22 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 231, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Меденцев Агро" (Волинська область, Ковельський район, село Седлище, вулиця Незалежності, будинок 23, код ЄДРПОУ 42490172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" (Черкаська область, Монастирищенський район, місто Монастирище, вулиця Богдан Хмельницького, будинок 5А, код ЄДРПОУ 36778415) 875 147, 90 грн. заборгованості в т.ч. 546 977, 90 грн. - основної заборгованості, 273 488, 95 грн. 50% штрафу від суми заборгованості, 38 271, 71 грн. інфляційних втрат, 16 409, 34 грн. 3% річних та 13 127,22 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

СуддяВ. М. Дем`як