Ухвала

від 07.02.2025 по справі 904/5390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

07.02.2025 м. ДніпроСправа № 904/5390/24

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Промліфтсервіс 2", м. Павлоград Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Промліфтсервіс", м. Дніпро

про відшкодування вартості безпідставно спожитої електроенергії

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Промліфтсервіс 2" 12996,82 грн вартості послуг з безпідставно отриманої електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після обрання його управителем житлових будинків №10 та №18 по вул. Степового фронту у м. Павлограді не звернувся до позивача із заявою про приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а спожив електроенергію безоплатно та без наявності договорів, передбачених ПРРЕЕ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, а також залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Промліфтсервіс".

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що розподіл електричної енергії до електроустановок попереднього споживача ТОВ "ТПК "Промліфтсервіс" (третьої особи у справі) до будинків №10 та №18 здійснювався позивачем за відсутності розрахункових засобів комерційного обліку, що прямо заборонено чинним законодавством. Відповідач вказує, що такий самий спосіб розрахунку був застосований позивачем і при визначенні вартості послуг з розподілу електричної енергії, яку він просить стягнути. Відповідач стверджує, що законодавством України прямо заборонений розподіл електричної енергії за відсутності розрахункових засобів комерційного обліку, при цьому обов`язок щодо організації комерційного обліку електроенергії у 2023 році (період існування спірних правовідносин) був покладений саме на позивача. Зауважує, що визначення обсягу електроенергії, спожитої управителем житлового будинку за показами загальнобудинкових лічильників, з відніманням обсягів електроенергії, спожитої мешканцями житлових будинків, як побутовими споживачами, законодавством України не передбачено.

Також відповідач звертає увагу, що до кінця 2023 року позивачем фактично не були припинені договірні відносини з розподілу електричної енергії з попереднім споживачем ТОВ "ТПК Промліфтсервіс". Відповідач наголошує на тому, що позивачу було відомо про те, що саме відповідач є управителем будинків №10 та №18, проте останній не вчинив дій щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, оскільки ще не припинив договірні відносини з третьою особою. Відповідач вважає, що позивач у даному випадку мав скласти акт про порушення, а посилання у позовній заяві на ст. 1212 та ст. 1213 Цивільного кодексу України вважає помилковим, так як будучи оператором системи розподілу, позивач, на думку відповідача, має керуватися спеціальним законодавством, зокрема, ПРРЕЕ.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, зазначає, що саме відповідач, ставши управителем вказаних житлових будинків, в порушення вимог чинного законодавства, не уклав з позивачем договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а споживав електроенергію для здійснення своєї господарської діяльності безоплатно. Також позивач вважає, що відповідач не має правових підстав заперечувати стосовно правомірності встановлення розрахункових приладів обліку у житлових будинках №10 та №18. Позивач визнає, що він одразу, після письмового звернення третьої особи, не відключив ці два житлових будинки від енергоживлення. Проте пояснює, що це було обумовлено тим, що позивач, будучи соціально орієнтованою компанією, намагався врахувати інтереси мешканців цих житлових будинків не відключаючи постачання електричної енергії для забезпечення функціонування обладнання житлових будинків. Позивач зазначає, що протягом цього часу намагався з`ясувати хто є новим управителем цих будинків для укладення відповідного договору.

Третя особа заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та повністю підтверджує обставини, викладені у відзиві відповідача, а також погоджується з правовим обґрунтуванням, яке надане відповідачем. Третя особа просить суд звернути особливу увагу на ту обставину, що технічні заходи щодо відключення та фактичного від`єднання електроустановок Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Промліфтсервіс" від електричних мереж, а також фіксація показів приладів обліку (а саме загальнобудинкових лічильників, які взагалі не є належними приладами обліку в даному випадку) були здійснені позивачем лише 27 грудня 2023 року (акти №277249 і №277250 від 27.12.2023, копії яких додані позивачем до позовної заяви), а акти і рахунки, ідентичні доданим до позовної заяви (споживачем в яких вказане ТОВ "ТПК Промліфтсервіс 2"), надсилалися позивачем до кінця 2023 року на адресу третьої особи (споживачем в них було зазначене саме ТОВ "ТПК Промліфтсервіс"). На думку третьої особи, вказане свідчить про суперечливу поведінку позивача і створення останнім штучних перешкод при розірванні договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з ТОВ "ТПК Промліфтсервіс", що унеможливило нормальне і цивілізоване укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з ТОВ "ТПК Промліфтсервіс 2".

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягає на тому, що до кінця 2023 року, тобто протягом всього періоду, за який заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, позивач не оформив припинення договірних відносин з третьою особою, і продовжував направляти відповідні рахунки та акти надання послуг на адресу саме третьої особи.

Від позивача надійшло клопотання про перехід до загального провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач та третя особі категорично не погоджуються з позовними вимогами та у кожній новій заяві наводять нові докази та аргументи проти позовних вимог, для вивчення яких потрібно багато часу та написання нових заяв по суті для спростування доводів та аргументів відповідача та третьої особи (пояснень, заперечень).

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається у зазначеній справі ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також є незначної складності, а з`ясування обставин справи не потребує розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, суд не вбачає підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.М. Крижний