Рішення

від 06.02.2025 по справі 904/5295/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5295/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи

за позовом Криворізької міської ради, 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САММ", 49038, м.Дніпро, пр.Яворницького Дмитра, буд.101, код ЄДРПОУ 38199708

про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САММ" безпідставно збережених коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 за період з 15.11.2022 по 13.02.2024 у розмірі 198 119,60грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028,00грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 справу № 904/5295/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

24.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САММ" - адвоката Мойсеєнко Романа Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що в період з 15.11.2022 по 07.11.2023 у ТОВ «САММ» був відсутній обов`язок сплачувати будь-яку орендну плату за користування земельною ділянкою у зв`язку з тим, що між позивачем і відповідачем були відсутні договірні відносини.

Водночас представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, яким просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію та підтверджуючі документи: чи проводилось та в яких сумах нарахування орендної плати за землю за оренду земельної ділянки, кадастровий номер 1211000000:08:407:0013, за договором оренди земельної ділянки від 26.09.2006 року, що зареєстрований у Криворізькому відділі ДРФ ДП "ЦДЗК" 16.10.2006 року за № 04061080210, у період з 15.11.2022 по 07.11.2023. Ухвалою суду від 27.12.2024 клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САММ" - адвоката Мойсеєнко Романа Миколайовича задоволено.

27.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Криворізької міської ради - Скляр Наталії Михайлівни надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначає, що у зв`язку з набуттям відповідачем права власності на нерухоме майно, відповідач стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій воно розміщене.

30.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Криворізької міської ради - Скляр Наталії Михайлівни надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів у справі № 904/5295/24.

06.02.2025 до канцелярії суду електронною поштою від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла відповідь, в якій повідомлено про те, що в період з 15.11.2022 по 07.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "САММ" податкова звітність по платі за землю (орендна плата) за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надавалась.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Земельна ділянка площею 0,1875 га з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013, яка розташована по проспекту Карла Маркса, буд.5 (нове найменування проспект Поштовий) у м.Кривому Розі Дніпропетровської області є сформованою з 16.10.2006, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2024 № НВ-0002162342024 (а.с.14-19).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по проспекту Поштовий, буд.5 у м. Кривому Розі розташовані нежитлові будівлі, що належить відповідачу на праві власності з 15.11.2022 (а.с.20-22).

Отже з 15.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "САММ" є власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, буд.5 та користувачем земельної ділянки за зазначеною адресою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013.

Рішенням Криворізької міської ради від 27.09.2023 № 2256 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів) ТОВ "САММ" надано в оренду без зміни меж та цільового призначення земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у його власності строком на 1 рік з можливістю поновлення договору оренди на умовах, передбачених статтею 126-1 Земельного кодексу України (а.с.28-30).

07.11.2023 між ТОВ «САММ» (далі орендар) та Криворізькою міською радою (далі орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 2023673 (а.с.24-27).

Відповідно до пункту 1. договору орендодавець на підставі рішень Криворізької міської ради від 27.09.2023 № 2256 «Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)» надає, а орендар приймає в строкове користування земельну ділянку житлової та громадської забудови за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ (03.09), цільове призначення земельної ділянки для розміщення службових приміщень філії банку з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013, яка розташована на проспекті Поштовому, буд.5 в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1875га (пункт 2. договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до вимоги з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 24.10.2023 № 97-4-0.110.4-8241/301-23 становить 17 764 087.50грн (пункт 4 договору).

Договір укладено строком на 1 рік з можливістю поновлення з урахуванням вимог ст.126 -1 Земельного Кодексу України. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Договір оренди земельної ділянки, що містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, поновлюється на такий же строк та на тих же умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновленні, і Сторона договору, яка має намір скористатися правом відмови від поновлення договору оренди земельної ділянки, не пізніше як за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення договору, державна реєстрація речового права продовжується на той же строк (пункт 7 договору).

Річний розмір орендної плати вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м.Кривого Рогу» за ставкою 1,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 № 523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу».

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю (пункт 8 договору).

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього Договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пункт 9 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім випадків, зазначених у розділі «Орендна плата» цього договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується в судовому порядку (пункт 34 договору).

Дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (пункт 32 договору).

Дія Договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором або в разі випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню; з інших підстав, визначених законом (пункт 35 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2024 № 366330552 право оренди земельної ділянки зареєстровано 14.02.2024 (а.с.23).

Позивач покликається на те, що у період з 15.11.2022 до 13.02.2024 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "САММ" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 та у зв`язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 198 119,60грн.

Листом від 26.06.2024 вих. № 20/02-07/3391 Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради пропонував добровільно у тридцятиденний термін з дня одержання даної претензії сплатити заборгованість з плати за землю у розмірі 204 879,14грн, який був залишений відповідачем без відповіді (а.с.33-34).

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності без належних правовстановлюючих документів.

Предметом доказування у даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома ст.193 ГК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що договір оренди земельної ділянки № 2023673 від 07.11.2023 визнавався недійсним у судовому порядку.

За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Отже законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Відповідно до частин першої, другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Суд з`ясував, що за відповідачем з 15.11.2022 на праві приватної власності зареєстровано об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля, яка складається з: службової будівлі банку з прибудовою підсобних приміщень, літ. А-4 з з тамбуром літ.а та прибудовою літ.А-2 площею 2 037,9 кв.м., прибудови підсобних приміщень літ.А-4 площею 672,1 кв.м. (прибудова підсобних приміщень літ.А-4 площею 162,5 кв.м. та прибудова підсобних приміщень літ.А- площею 509,6 кв.м.), гаражу літ.Г площею 62.3 кв.м., розташованих за адресою проспект Поштовий, буд.5, м. Кривий Ріг (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2659054912060) на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013.

Матеріалами справи підтверджується, що у період з 15.11.2022 до 13.02.2024 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "САММ" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є належним платником орендної плати у період з 15.11.2022 по 07.11.2023, оскільки діяв договір оренди земельної ділянки між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Криворізькою міською радою, з огляду на наступне.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено рішення Криворізької міської ради від 27.10.2021 №891 «Про поновлення (подовження) договорів оренди землі» відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» поновлено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013, площею 0,1875 га строком дії на 5 років (а.с.84-85).

Пунктом 2 рішення від 27.10.2021 №891 заявникам, згідно з додатками 1,2 (у тому чисті з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційних) необхідно укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації, відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини першої 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» користувався зазначеною земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля, на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.09.2006, зареєстрованого 16.10.2006 № 040610801210 у Криворізькому відділі ДРФ ДП «ЦДЗК».

ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» листом від 17.11.2022 № 1887/08 повідомив Криворізьку міську раду про відчуження нерухомого майна розміщеного на земельній ділянці (кадастровий номер 1211000000:08:407:0013, площа 0,1875 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ) та вказав на те, що право користування ним земельною ділянкою вважається припиненим з дати переходу права власності на будівлю до нового власника. До свого листа ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» додав витяг від 15.11.2022 № 315229263 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем (а.с.113).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.06.2024 за №383879475 з 22.11.2016 за ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було зареєстровано речове право оренди спірної земельної ділянки строком дії 16.10.2021.

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не поновлявся, речове право оренди не реєструвалося, про що зазначено у додатку 1 до рішення Криворізької міської ради від 27.09.2023 №2256 «Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)» (а.с.28-30).

У разі переходу права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право на земельну ділянку, на якій вказане нерухоме майно розміщене.

При цьому попередній власник нерухомого майна із відчуженням такого об`єкту, розташованого на земельній ділянці, фактично вибуває із земельних правовідносин.

Отже ТОВ «САММ», набувши право власності на нерухоме майно, стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій воно розміщене, та належним платником плати за фактичне користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013, у тому числі в бездоговірний період, а саме: з 15.11.2022 по 13.02.2024 є її фактичний користувач ТОВ «САММ».

Розмір коштів, які підлягають стягненню у даній справі, позивачем розраховано на рівні орендної плати.

Відповідач не є власником земельної ділянки або постійним землекористувачем, а відтак не є платником земельного податку.

Відповідач не є юридичною особою, яка звільняється від обов`язку сплати коштів за користування земельною ділянкою відповідно до статті 297 Податкового кодексу України.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.09.2024 № 43305/5/04-36-04-12-14 ТОВ «САММ» з листопада 2023 по лютий 2024 декларує та сплачує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою (а.с.32).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 виснував, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Отже, з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме з 15.11.2022, ТОВ «САММ», як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване таке майно, а тому з 15.11.2022 у ТОВ «САММ» виник обов`язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір, оформити речові права на земельну ділянку) та сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки № 2023673 укладено 07.11.2023, а право оренди земельної ділянки зареєстровано 14.02.2024.

Отже відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» (а.с.35).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, повідомила про коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів становлять: 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 -1,051 (а.с.44).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 з урахуванням відомостей витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 24.10.2023 № 97-4-0.110,4-8241/301-23 у 2022 році становить 15 447 032,61грн, у 2023 - 17 764 087,50грн та у 2024 - 18 670 055,96 грн.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яке набуло чинності з 01.01.2022, яким установлено ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель.

Як вже встановлено судом, відповідно до даних витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2024 №НВ-0002162342024, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 за цільовим призначенням віднесена до виду 03.09 - категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, та відповідає ставки орендної плати у 2022 - 2023 роках - 1,2 % від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 03.09 рішення від 26.05.2021 № 506).

Водночас рішенням Криворізької міської ради 27.06.2023 № 2015 (набуло чинності з 01.01.2024) внесено зміни до рішення міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу». Ставка орендної плати для юридичних і фізичних осіб у підрозділах 03.01 03.17 розділу 03 «Землі громадської забудови» замінено з 1,200% на 0,900%.

Отже ставка орендної плати у 2024 році земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 складає - 0,9 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Суд звертає увагу на те, що кошти сплачені відповідачем за листопад 2023 у розмірі 14 211,27грн, грудень 2023 17 764,09грн, січень 2024 18 669,84грн, лютий 2024 18 669,84грн були враховані позивачем під час обчислення заборгованості з плати за землю, у тому числі переплата за січень та лютий 2024 року. Також при обчисленні заборгованості з плати за землю позивач врахував відомості податкового органу зазначені в листі від 19.09.2024 №43305/5/04-36-04-12-14.

За розрахунком Криворізької міської ради за період з 15.11.2022 по 13.02.2024 (а.с. 10) розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, складає 198 119,60грн.

За результатами перевірки розрахунку позивача, судом порушень не встановлено.

Відповідно до статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Зазначені рішення міської ради є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обов`язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі 198 119,60грн.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 за період з 15.11.2022 по 13.02.2024 у розмірі 198 119,60грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (198 119,60грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00грн, про що свідчить платіжна інструкція № 242 від 25.11.2024 у розмірі 3 028,00грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 3 028,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "САММ" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САММ", 49038, м.Дніпро, пр.Яворницького Дмитра, буд.101, код ЄДРПОУ 38199708 на користь Криворізької міської ради, 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388 безпідставно збережені кошти з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:407:0013 за період з 15.11.2022 по 13.02.2024 у розмірі 198 119,60грн (сто дев`яносто вісім тисяч сто дев`ятнадцять гривень 60 копійок) та судовий збір у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 06.02.2025

Суддя О.В. Перова