Рішення

від 07.02.2025 по справі 904/5380/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5380/24За позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Древопласт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 75 423,83грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У :

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Древопласт" заборгованість у розмірі 75 432,83грн за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002, у період з 10.03.2023 до 31.12.2023, а також судовий збір у розмірі 3 028,00грн.

Позивач посилається на порушення інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, як власника земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002. Порушення полягає в несплаті відповідачем коштів за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави на рівні орендної плати, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі.

Правовою підставою позивач вказує частину першу статті 1212 ЦК України.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 справу №904/5380/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 13.12.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 18.12.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Двінська (нова назва Романа Самокиша), буд. 62, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50093.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 59-62).

Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи. Неотримання ухвали у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідками дій (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Крім того, судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.11.2024 №40582606 за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг, знаходиться комплекс будівель та споруд (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2705076412060), а саме: цех підготовки сировини, Л, загальною площею 657,8кв.м, будівля компресорної, Н, загальною площею 318,3кв.м, блок допоміжних служб, О, загальною площею 360,7кв.м. Майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002 (а.с. 18-19).

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66773293 від 14.03.2023, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І., 10.03.2023 вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №49554995 про право власності ТОВ "Древопласт" на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0002954632024 від 29.11.2024 земельна ділянка загальною площею 0,3362га з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002, розташована за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг. Дата державної реєстрації земельної ділянки 08.09.2020 (а.с. 12-15).

З наведеного вбачається, що з 10.03.2023 ТОВ "Древопласт" є власником нерухомого майна комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг.З цього часу відповідач став фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002 площею 0,3362га, але плату у відповідному розмірі не сплачує, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2024 вих. №53516/5/04-36-04-12-14 (а.с. 11).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Древопласт" в період з 10.03.2023 по 31.12.2023 право користування земельною ділянкою не оформило, плату за фактичне землекористування не сплачувало.

Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Древопласт" грошові кошти в сумі 75 432,83грн, як безпідставно отримані кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 10.03.2023 по 31.12.2023.

Обставини справи свідчать про те, що з 10.03.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Древопласт" на нерухоме майно комплекс будівель та споруд, що розташоване за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 75 432,83грн за період з 10.03.2023 по 31.12.2023.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, до предмету доказування у таких справах відноситься встановлення обставин:

фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача;

площу земельної ділянки;

суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки);

період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Відповідно до статті 177 та пункту 1 частини першої статті 181 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частин першої, другої статті 120 ЗК України (в редакції чинній станом на дату набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч.1).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2) .

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Зважаючи на те, що земельна ділянка площею 0,3362га з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002, розташована за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг, є сформованою, за договором не передавалась в орендне користування, на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна комплекс будівель та споруд, а також те, що нерухоме майно належить на праві приватної власності ТОВ "Древопласт", вбачається набуття останнім прав та обов`язків землекористувача, в тому числі і обов`язок зі сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою.

Відтак, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України і частині третій статті 7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.

Водночас у статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне збереження грошових коштів відповідачем у зв`язку з використанням спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 10.03.2023 по 31.12.2023.

У свою чергу, відповідач спростовуючих доказів, які б підтвердили користування земельною ділянкою на підставі правовстановлюючих документів у спірний період не надав.

Згідно з частинами першою, другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до частини першої статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Отже, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою у порядку статті 1212 ЦК України.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто, в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведене узгоджується з правовим висновком, який викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Древопласт", як фактичний користувач земельної ділянки загальною площею 0,3362га з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002, розташована за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг, у спірний період (з 10.03.2023 по 31.12.2023) без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відповідно до листа Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 20.11.2024 вих. №53516/5/04-36-04-12-14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Древопласт" як платник плати за землю в Тернівському районі м. Кривого Рогу податкові зобов`язання з плати за землю не визначає та не сплачує (а.с. 11).

Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало законної сили 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, розроблену Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" ім. Ю.М. Білоконя" (а.с. 22).

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, в тому числі ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та яке набрало чинності з 01.01.2022 (а.с. 23-24).

Згідно Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.11.2024 № НВ-0002954632024, земельна ділянка, що використовується відповідачем за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о, м. Кривий Ріг, кадастровий номер 1211000000:07:523:0002 за цільовим призначенням віднесена до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста (додаток № 2 до рішення міської ради від 26.05.2021 № 506, а.с. 27).

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданим Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 25.07.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002, становить 3 107 530,22грн (а.с. 9).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

У зв`язку з користуванням земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Двінська, будинок 57л,н,о у м. Кривому Розі, кадастровий номер 1211000000:07:523:0002, загальною площею 0,3362га, без правовстановлюючих документів позивачем здійснено розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у сумі 75 432,83грн за період з 10.03.2023 по 31.12.2023:

3 107 530,22грн * 3% = 93 225,91грн (за рік), де

3 107 530,22грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

3 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506;

93 225,91грн: 12 місяців (кількість місяців у році) = 7 768,83грн - місячна орендна плата;

7 768,83грн : 31 день * 22 днів = 5 513,36грн;

7 768,83грн * 9 місяців = 69 919,47грн.

Перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку та інші наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог у сумі 75 432,83грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлені правомірно та підлягають задоволенню у повному обсягу.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №246 від 04.12.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 44, 48).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 3028,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Древопласт" про стягнення 75 432,83грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Древопласт" (ідентифікаційний код 30442398; вулиця Двінська (нова назва Романа Самокиша), буд. 62, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066) на користь Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 33874388; пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:07:523:0002 за період з 10.03.2023 по 31.12.2023 у сумі 75 432,83грн (сімдесят п`ять тисяч чотириста тридцять дві гривні 83коп.), а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 07.02.2025

Суддя Н.М. Євстигнеєва