Рішення

від 06.02.2025 по справі 905/1574/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.2025р. Справа №905/1574/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» м. Київ (код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ "ОНОВЛЕННЯ" МІСТА МАРІУПОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ" (87502, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Трудова, будинок 21, код ЄДРПОУ 25106395)

про стягнення 172 054,74 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ "ОНОВЛЕННЯ" МІСТА МАРІУПОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ" про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 5101/21-РО-Т від 31.10.2021 у розмірі у загальній сумі 172 054,74 грн, у тому числі: основний борг у сумі 105 831,66 грн; пеню у сумі 20 928,71 грн; три проценти річних у сумі 8 493,33 грн; інфляційні втрати у сумі 36 801,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.12.2024 прийнято позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Судом встановлено, що відповідач - "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ "ОНОВЛЕННЯ" МІСТА МАРІУПОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ", не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, як то вимагають положення ГПК України.

Як зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: 87502, ДОНЕЦЬКА ОБЛ., МІСТО МАРІУПОЛЬ, ВУЛИЦЯ ТРУДОВА, БУДИНОК 21.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зі змінами та доповненнями, місто Маріуполь включено до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією).

Відділення «Укрпошти» за адресою реєстрації відповідача не функціонує, а тому направити копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі у встановлений ст.242 ГПК України спосіб, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення, неможливо.

При цьому, Ухвала суду від 17.12.2024 направлена відповідачу на відомі суду електрону пошту - rinatpisarev@gmail.com, згідно довідки - листа доставлено до скриньки 02.01.2025.

Судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі "Судова влада" було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали про відкриття провадження у справі, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1574/24.

21.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. У відзиві зазначено, що відповідачем акти приймання-передачі за спірний період не отримані, на думку відповідача, позивач доказів направлення вказаних актів суду не надав та не довів заборгованість за договором №5101/21-РО-Т у розмірі 172 054,74 грн, у тому числі: основний борг у сумі 105 831,66 грн; пеня у сумі 20 928,71 грн; три проценти річних у сумі 8 493,33 грн та інфляційні втрати у сумі 36 801,04 грн.

Разом з відзивом надійшла заява про поновлення строків для подання відзиву.

Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку для подачі відзиву на позов, суд зазначає наступне.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання відзиву на позов посилається на неможливість зареєструватися в системі "Електронний суд", а про наявність ухвали відповідач дізнався через портал «Опенбот» 02.01.2025.

Як встановлено судом в ухвалі від 17.12.2024 строк для подання відзиву відповідачем в даній справі сплив 17.01.2025, тобто наданий з даною заявою відзив на позов поданий з пропущенням строку.

Із змісту частин 1 та 6 ст. 119 ГПК України вбачається, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву відповідача про поновлення строку надання відзиву на позов, суд дійшов висновку, що з урахуванням введення в Україні воєнного стану та наявні збої в системі "Електронний суд", підстави, які зазначені у поданій відповідачем заяві, є поважними для поновлення строку надання відзиву. Враховуючи право відповідача на судовий захист та те, що одночасно із поданням заяви про поновлення строку подано відзив, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк для подачі відзиву.

За таких обставин, суд приймає поданий відповідачем відзив на позов до розгляду.

27.01.2025 до суду надійшла Відповідь позивача на відзив. Позивач вважає, що відповідач не навів у відзиві на позовну заяву обґрунтованих підстав, які б спростовували аргументи, викладені у позовній заяві, а відтак останній не спростував заявлених позовних вимог.

Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) та «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ «ОНОВЛЕННЯ» міста МАРІУПОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (далі - Відповідач, Споживач) 31.10.2021 було укладено Договір постачання природного газу № 5101/21-РО-Т (далі- Договір).

Уклавши вказаний Договір, Сторони узгодили, зокрема, наступні його умови. Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1 - 3.6 Договору:

п. 3.5 - приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання- передачі природного газу.

п.п. 3.5.1 - Спожива зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/ транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/ або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

п.п. 3.5.2 п. 3.5 - на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання- передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Позивача.

п.п. 3.5.4 - у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

п. 5.1 - остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

п. 6.2. - споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

7.2 - визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов Договору, протягом листопада 2021 - лютого 2022 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 179 794,91 грн.

Таким чином, акти приймання-передачі природного газу щодо поставки природного газу із листопада 2021 по лютий 2022 між сторонами не були підписані (оформлені), зокрема:

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, обсяг переданого газу: 1,94900 тис.куб.м, вартістю: 32 263,74 грн.

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 2,51900 тис.куб.м, вартістю: 41 699,51 грн.

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 3,57400 тис.куб.м, вартістю: 59 163,97 грн.

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 2,81912 тис.куб.м, вартістю: 46 667,69 грн.

Згідно п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином.

Ціна природного газу за 1 000 куб.м. газу без ПДВ - 13 658,42 грн, податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.

Загальна ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16 554,00 грн.

Позивач стверджує, що Відповідач ухилився від документального оформлення вказаних обсягів спожитого природного газу.

При цьому, Відповідач повністю розрахувався за поставку природного газу у листопаді 2021 та грудні 2021 та не розрахувався за поставку природного газу у січні 2022 та лютому 2022.

Позивач стверджує, що направляв на електронну пошту Відповідачу Акт приймання-передачі природного газу щодо поставки природного газу у лютому 2022 та рахунок-фактуру № 5101/21-РО-Т/22 на суму заборгованості 105 831,66 грн (поставка січня та лютого 2022), однак Відповідач не здійснив остаточний розрахунок за спожитий природний газ.

В даному випадку обсяги поставленого Відповідачу природного газу крім даних Постачальника підтверджуються даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Таким чином, на виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 179 794,91 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені Відповідачу у спірний період.

З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС № ТОВВИХ-24-13443 від 02.09.2024 вбачається, що Відповідачем (ЕІС - код: (EIC-код НОМЕР_1) у спірний період спожито природний газ з ресурсу Позивача за Актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 3,57400 тис.куб.м, та за Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 2,81912 тис.куб.м. на загальну суму 105 831,66 грн.

Проте, згідно доводів Позивача, розрахунок за спожитий природний газ у січні-лютому 2022 року Споживач не здійснив.

Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом у якому просить стягнути з «РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ «ОНОВЛЕННЯ» МІСТА МАРІУПОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (Україна, 87502, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ТРУДОВА, будинок 21; код ЄДРПОУ: 25106395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 42399676) борг у загальній сумі 172 054,74 грн, у тому числі: основний борг у сумі 105 831,66 грн; пеню у сумі 20 928,71 грн; три проценти річних у сумі 8 493,33 грн та інфляційні втрати у сумі 36 801,04 грн.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України Закону України «Про ринок природного газу», умовами Договору про постачання природного газу від 31.10.2021 № 5101/21-РО-Т.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як встановлено п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).

Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Договір, за ст. 629 ЦК України, є обов`язковим до виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х) та РЕЛІГІЙНОЮ ГРОМАДОЮ ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ «ОНОВЛЕННЯ» (EIC-код НОМЕР_1) Договір 5101/21-РО-Т від 31.10.2021 є договором постачання енергетичних ресурсів.

Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частинами 1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, розроблені на виконання п. 17 ч.3 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС) (далі - Правила).

Відповідно до п.1 розд.ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з п.2 розд. ІІ Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктами 9 та 19 розд. ІІ Правил передбачено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. Постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього.

Споживач, згідно з п.20 розд. ІІ Правил, зобов`язується, зокрема, дотримуватись вимог цих Правил; своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, протягом періоду з листопада 2021 по лютий 2022 Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 179 794,91 грн., що підтверджується актами приймання-передачі:

від 30.11.2021, обсяг переданого газу: 1,94900 тис.куб.м, вартістю: 32 263,74 грн.

від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 2,51900 тис.куб.м, вартістю: 41 699,51 грн.

від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 3,57400 тис.куб.м, вартістю: 59 163,97 грн.

від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 2,81912 тис.куб.м, вартістю: 46 667,69 грн.

Наявні у матеріалах справи вищевказані акти Споживачем не підписані.

Позивач стверджує, що Відповідач ухилився від документального оформлення вказаних обсягів спожитого природного газу.

Однак, Споживач повністю розрахувався за поставку природного газу у листопаді 2021 та грудні 2021 та не розрахувався за поставку природного газу у січні 2022 та лютому 2022.

Позивач стверджує, що направляв на електронну пошту Відповідачу Акт приймання-передачі природного газу щодо поставки природного газу у лютому 2022 та рахунок-фактуру № 5101/21-РО-Т/22 на суму заборгованості 105 831,66 грн (поставка січня та лютого 2022), однак Відповідач не здійснив остаточний розрахунок за спожитий природний газ.

Матеріали справи не містять належних доказів направлення Актів приймання-передачі природного газу на адресу Споживача (поштову або електронну).

Відповідач стверджує, що Постачальник не направляв на адресу РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ЦЕРКВИ жодних актів приймання-передачі природного газу по Договору №5101/21-РО-Т, тому вважає вимоги Позивача про стягнення суми основного боргу недоведеними належними доказами та необґрунтованими.

Проте, суд вважає доводи Відповідача в цій частині помилковими з огляду на наступне.

Пунктом 3.5.4 Договору встановлено, що у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

У відповідності до п. 6.2. Договору споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Обсяги поставленого природного газу встановлені Постачальником відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, щодо використання природного газу Споживачем з ЕІС-кодом НОМЕР_1 (обсяги природного газу, поставленого з листопада 2021 по лютий 2022 з ресурсу Позивача у відповідності до п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору на загальну суму 179 794,91 грн,

Таким чином, обсяги поставленого Відповідачу природного газу крім даних Постачальника підтверджуються даними Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість природного газу розрахована за цінами, що узгоджена сторонами в Договорі.

З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС № ТОВВИХ-24-13443 від 02.09.2024 вбачається, що Відповідачем (ЕІС - код: (EIC-код НОМЕР_1) у спірний період спожито природний газ з ресурсу Позивача за Актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 3,57400 тис.куб.м, та за Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 2,81912 тис.куб.м. на загальну суму 105 831,66 грн.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач повністю розрахувався за поставку природного газу у листопаді 2021 та грудні 2021 та не розрахувався за поставку природного газу у січні 2022 та лютому 2022.

Станом на час вирішення спору по суті, у РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ЦЕРКВИ обліковується борг перед постачальником - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» по Договору № 5101/21-РО-Т у розмірі 105 831,66 грн.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які спростовують доводи Позивача в цій частині.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 105 831,66 грн заборгованості за природний газ визнаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Відповідач зобов`язується сплатити Позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені, що підлягає стягненню за цим позовом здійснено з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 20 928,71 грн з яких:

- за зобов`язаннями за січень 2022 в розмірі 59 163,97 грн (період нарахування з 16.03.2022 по 15.09.2022) - пеня 11 070,96 грн.

- за зобов`язаннями за лютий 2022 в розмірі 46 667,69 грн (період нарахування з 16.04.2022 по 15.10.2022) - пеня 9 857,75 грн.

Судом перевірено арифметичний розрахунок пені за допомогою інформаційно-аналітичної програми Ліга-Закон та встановлено, що він є вірним та підлягає до стягнення в розмірі, заявленому позивачем розмірі 20 928,71 грн.

Щодо стягнення 3 процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Що стосується нарахованих 3% річних, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 8 493,33 грн, згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до позову, з яких:

- за зобов`язаннями за січень 2022 в розмірі 59 163,97 грн (період нарахування з 16.03.2022 по 30.11.2024) розмір 3% річних складає 4 814,57 грн.

- за зобов`язаннями за лютий в розмірі 46 667,69 грн (період нарахування з 16.04.2022 по 30.11.2024) розмір 3% річних складає 3 678,76 грн.

Перевіривши вказані розрахунки, суд вважає їх арифметично вірними та обґрунтованими, тому вимоги про стягнення з відповідача три проценти річних у сумі 8 493,33 грн є правомірними.

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Розрахунок індексу інфляції здійснено Позивачем у відповідності до рекомендацій, наданих відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97-р.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за змістом позову та розрахунків складає 36 801,04 грн, з яких:

- за зобов`язаннями за січень 2022 в розмірі 59 163,97 грн (період нарахування з 01.04.2022 по 30.10.2024) розмір інфляційних складає 22 788,41 грн.

- за зобов`язаннями за лютий 2022 в розмірі 46 667,69 грн (період нарахування з 01.05.2022 по 30.10.2024) розмір інфляційних складає 14 012,63 грн.

Судом перевірено арифметичні розрахунки інфляційних за допомогою інформаційно-аналітичної програми Ліга-Закон та встановлено, що вірним є розмір інфляційних за заявлений позивачем період в розмірі 34 162,25 грн. (за зобов`язаннями за січень 2022 з 01.04.2022 по 30.10.2024 - 20 149,62 грн.; за зобов`язаннями за лютий 2022 з 01.05.2022 по 30.10.2024 - 14 012,63 грн). За таких обставин стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування в загальному розмірі 34 162,25 грн, у решті інфяційних суд відмовляє.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до загального висновку, що між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Позивач) та Релігійною громадою церкви християн віри Євангельської «Оновлення» міста Маріуполя Донецької області (Відповідач) було укладено Договір постачання природного газу № 5101/21-РО-Т від 31.10.2021 року.

Згідно з умовами цього договору, Позивач передав Відповідачу природний газ у листопаді та грудні 2021 року, а також у січні та лютому 2022 року. Відповідач повністю розрахувався за поставки газу у листопаді та грудні 2021 року, але не здійснив оплату за газ, спожитий у січні та лютому 2022 року.

Відповідач стверджує, що не отримував від Позивача актів приймання-передачі природного газу за січень та лютий 2022 року, а також не отримував письмових вимог щодо оплати. Однак, відповідно до пункту 3.5.4 Договору, у випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг спожитого природного газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Таким чином, навіть за відсутності підписаних актів, обсяг спожитого газу вважається підтвердженим.

Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ у зазначені місяці, посилаючись обставини, пов`язані з військовою агресією.

Варто зазначити, що військова агресія Російської Федерації проти України розпочалася 24 лютого 2022 року. Отже, ці обставини не впливають на зобов`язання Відповідача щодо оплати за спожитий газ у січні та лютому 2022 року, оскільки споживання та строк оплати відбулися до початку військових дій.

Відповідно до розділу 10 Договору, настання форс-мажорних обставин не звільняє Споживача від обов`язку оплати за обсяг фактично поставленого газу. Крім того, згідно з судовою практикою, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на такі обставини

Таким чином, форс-мажорні обставини, що виникли після фактичного споживання газу можуть бути підставою для звільнення Відповідача від обов`язку оплати за вже отриманий товар лише у разі підтвердження обставин неможливості проведення таких розрахунків належними та допустимими доказами. Проте, відповідач не надав суду доказів, які свідчать що внаслідок форс-мажорних обставин Споживач втратив можливість віконання своїх грошових зобов`язань.

Отже, Відповідач зобов`язаний здійснити оплату за поставлений йому природний газ у січні та лютому 2022 року відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з «РЕЛІГІЙНОЇ ГРОМАДИ ЦЕРКВИ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ «ОНОВЛЕННЯ» МІСТА МАРІУПОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (87502, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Трудова, будинок 21; код ЄДРПОУ 25106395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг за Договом № 5101/21-РО-Т від 31.10.2021 у сумі 105 831,66 грн; пеню у сумі 20 928,71 грн; три проценти річних у сумі 8 493,33 грн; інфляційні втрати у сумі 34 162,25 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 06.02.2025.

Суддя Е.В. Зекунов