Рішення

від 28.01.2025 по справі 906/1225/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1225/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Бура Д.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Сіра А.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток"

до Чижівської сільської ради Звягельського району Житомирської області

про зобов`язання вчинити дії .

Зміст позовних вимог та заперечень.

Позивач пред`явив позов , у якому просить зобов`язати Чижівську сільську раду Звягельського району Житомирської області видати Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "РОСТОК" ( код ЄДРПОУ 05418537) нове свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП ім. Чапаєва в.т.ч. СТОВ "РОСТОК" с. Курчиця, Новоград - Волинського району Житомирської області на суму 520,00 грн. або 0,04 відсотки, отриманого у власність від Захарчук Валентини Миколаївни на підставі договору дарування майнового паю від 05.03.2004. Позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що позивач став власником майнового паю за договором дарування від 05.03.04, однак відповідач безпідставно відмовився видати позивачу нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП імені Чапаєва.

У письмових поясненнях Чижівська сільська рада Звягельського району Житомирської області позов не визнала та зазначила, що в поданих позивачем документах (договір,свідоцтво) містяться описки та неточності, усі рукописні відомості у документах внесені рукописним шляхом невідомою особою та у невстановлений час, заяви до сільської ради підписані від імені СТОВ "Росток" дарувальником - Захарчук В.М., коли директором товариства є ОСОБА_1 , тому сільська рада рекомендувала посвідчити нотаріально відповідний правочин. Відповідач вказав, що витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. є завищеними та неспівставними зі складністю справи та обсягом виконання адвокатом робіт.

Рух справи.

02.12.2024 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 04.12.2024 суд відкрив провадження у справі №906/1225/24 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 23.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

17.01.25 до суду надійшло клопотання , у якому позивач повідомляє про допущену описку у прохальній частині позовної заяви, а саме в даті договору дарування замість 05.03.04 помилково було зазначено 03.05.04.

22.01.25 до суду надійшло клопотання, у якому позивач просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з відповідача 30000,00 грн. витрат на правничу допомогу. До клопотання додано Акт приймання-передачі наданих послуг адвокатом, у якому вказано, що вартість надання правничої допомоги сторонами узгоджена у твердій фіксованій сумі та складає 30000,00 грн.

22.01.25 до суду надійшли додаткові пояснення від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток".

27.01.25 до суду надійшли письмові пояснення від Чижівської сільської ради Звягельського району Житомирської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини суд не повідомив. Позиція відповідача викладена у письмових поясненнях від 27.01.25.

Зміст позовних вимог та заперечень.

05 березня 2004 року між Сільськогосподарським товариством "РОСТОК" (обдарований/позивач) та ОСОБА_2 (дарувальник) укладено договір дарування майнового паю (а.с.7).

Згідно п. 1 вказаного Договору, Дарувальник безоплатно передає у власність Обдарованого, а Обдарований приймає у свою власність майновий пай у пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва.

Майновий пай, який Дарувальник дарує згідно з даним договором, належить Дарувальнику на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновим сертифікатом) серії ЖИ-6 № 179691, виданого Курчицькою сільською радою Житомирської області 03 березня 2004, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затверджений рішенням зборів співвласників на 15 березня 2002 року ( п. 2 Договору дарування).

Згідно п. 3 вказаного Договору, відповідно до зазначеного у пункту 2 цього договору свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) частка дарувальника визначена у розмірі 520 грн., або 0,04%.

Відповідно до п. 4 Договору, сторони оцінили дар на суму 520,00 грн.

Пунктом 5 договору дарування визначено, що під передачею майнового паю, що дарується за цим договором, слід вважати отримання Обдарованим від Дарувальника примірника цього договору, після підписання його сторонами. Прийняття Обдарованим від Дарувальника примірника договору свідчить про те, що передача дарунку відбулася.

Згідно п. 6 Договору, право власності на вказаний майновий пай виникає у Обдарованого з моменту підписання цього договору.

Пунктом 7 договору визначено, що цей договір є підставою для видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майнового сертифікату) на ім`я Обдарованого.

Одночасно з підписанням Договору дарування майнового паю Захарчук Валентина Миколаївна передала позивачу і оригінал Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат) серія ЖИ - 6 № 179691 від 03.03.2004.

05.07.2024 року СТОВ"Росток" звернулося до Чижівської сільської ради Звягельського району з проханням зареєструвати за СТОВ "Росток" та видати йому нове Свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємництва ім. Чапаєва. До вказаної заяви було додано оригінал Свідоцтва про право власності на майнові паї членів КСП (майновий сертифікат) та засвідчену копію Договору дарування майнового паю (а.с.8).

У відповідь на подану заяву, листом №478 від 30.08.24, Чижівська сільська рада Звягельського району Житомирської області зазначила, що згідно з абз. 6 п. 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2021 р. № 177, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди, міни, дарування та інших цивільно- правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені у встановленому порядку копії відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Оскільки до заяви було додано копію договору дарування майнового паю від 05.03.2004, яка не посвідчена у встановленому порядку, то в задоволені заяви відмовлено (а.с.10).

19.09.2024позивачам повторно було подано заяву та додано до неї оригінал Договору дарування майнового паю та Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновим сертифікатом) серії ЖИ-6 № 179691, виданого Курчицькою сільською радою Житомирської області 03 березня 2002 року (а.с.11).

Листом №596 від 17.10.2024року відповідач повторно відмовив у проведенні реєстрації угоди та видачі нового Свідоцтва СТОВ "Росток" , зазначивши, що до заяви від 19.09.2024 додано договір дарування майнового паю від 05.03.2004, який не посвідчено у встановленому порядку (нотаріально) (а.с.12).

З викладеного вище вбачається, що на думку відповідача договір дарування майнового паю має надаватися в нотаріально посвідченій формі, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Висновки суду та норми права.

Відповідно до ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.719 ч.3 ЦК України, договір дарування майнового права та договір дарування з обов`язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі.

Як зазначено вище позивач отримав в дар майнові паї за договором у простій письмовій формі та просив сільську раду видати нове свідоцтво про право на майновий пай.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 ( надалі - Порядок 177), майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно зі списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Згідно з абз. 6 п. 14 Порядку , для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди, міни, дарування та інших цивільно- правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені у встановленому порядку копії відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Отже, вищевказані норми передбачають можливість укладати договори дарування майнового паю й, відповідно, за поданням особою відповідних документів орган місцевого самоврядування після їх отримання має видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай.

Єдиною підставою для відмови у видачі нового свідоцтва СТОВ"Росток" було те, що договір дарування не посвідчений нотаріально.

Верховний суд у постанові №692/965/18 від 29.01.2020 , під час розгляду подібного спору , зазначив:

- У листі Міністерства аграрної політики України від 20 квітня 2005 № 37-17-2/5492, який стосується питань викупу майнових паїв, вказано, що договір купівлі-продажу майнового паю не потребує обов`язкового нотаріального посвідчення, проте його можна посвідчити нотаріально за бажанням сторін відповідно до положень статті 54 Закону України «Про нотаріат».

- Згідно з частиною першою статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

- Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що вимоги щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу майнового паю не встановлено.

Закон не вимагає нотаріального посвідченні Договору дарування майнового паю, він лише має бути укладений у письмовій формі. Для отримання нового свідоцтва до сільської, селищної або міської ради подається посвідчена у встановленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди.

Відповідно до правил, встановлених Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», який набув чинності з 1 вересня 2021 року. Цей документ затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144.

ДСТУ 4163:2020 виданий на заміну іншого стандарту, ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», який був затверджений наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 р. № 55.

Відповідно зазначеного стандарту, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати посвідчення копії.

Відповідач відзив не надав. Пояснення не можуть бути розцінені як відзив, оскільки подані з пропуском встановленого судом строку для надання відзиву.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва було лише відсутність нотаріального посвідчення договору, тому суд не досліджує інші питання спірних правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачами своїх зобов`язань, на підставі договору про надання правової допомоги №54 від 11.11.24 в розмірі 30000,00грн.

У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача / у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заява про відшкодування судових витрат викладена у позовній заяві, до якої доданий Договір про надання правничої допомоги №54 від 11.11.2024, який укладений між адвокатом Сірою А.В. та СТОВ"Росток" (а.с.14). Акт приймання-передачі робіт на суму 30000,00 грн. (наданих послуг), виконаних адвокатом, надійшов до суду 22.01.25.

Пунктом 4.1 Договору про надання правничої допомоги, передбачено, що розмір гонорару адвоката по даному договору визначається у твердій грошовій сумі. За супроводження справи у суді першої інстанції розмір гонорару складає 30000,00грн.

Згідно п.4.6 договору, факт надання правничої допомоги може засвідчуватись Актом або документами, які розроблені адвокатом.

У письмових поясненнях відповідач виклав заперечення щодо вартості правничої допомоги, вважає вказані витрати завищеними та неспівставними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Під час вирішення питання розподілу витрат позивача на правову допомогу суд виходить з наступного.

За змістом вимог частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на обґрунтованість та пропорційність вказаних витрат до предмета спору, обставин виникнення спору та вину кожної із сторін у виникненні спору, значення справи для сторін, суд вважає , що заявлені витрати є неспівмірними з наданими послугами та обставинами справи, тому вказана вимога позивача підлягає задоволенню в розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, заява позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в розмірі 10000,00грн., що відповідає принципу справедливості та співмірності.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Чижівську сільську раду Звягельського району Житомирської області (Житомирська область Звягельський район, с. Чижівка, вул.Шевченка, 9, код 04344133) видати Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Росток" (Житомирська обл., Звягельський район, с.Курчиця, вул.Дружби, 1, код 05418537) нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП "Чапаєва" в т.ч. СТОВ "Росток" с. Курчиця Новоград-Волинського району, Житомирської області на суму 520,00 грн., отриманого у власність від Захарчук Валентини Миколаївни на підставі договору дарування майнового паю від 05.03.2004, взамін на попереднє свідоцтво про право власності на цей майновий пай.

3. Стягнути з Чижівської сільської ради Звягельського району Житомирської області (Житомирська область Звягельський район, с. Чижівка, вул.Шевченка, 9, код 04344133) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росток" (Житомирська обл., Звягельський район, с.Курчиця, вул.Дружби, 1, код 05418537) 3028,00 грн. судового збору, 10000,00 грн. витрат по оплаті правничої допомоги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.02.25

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

- сторонам до ЕК