Ухвала

від 31.01.2025 по справі 910/7544/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

31.01.2025Справа № 910/7544/20

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши маетріали

скарги Київської міської ради

на протиправні дії державного виконавця

у справі №910/7544/20

За позовом Київської міської ради

до 1. Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради

Недригайлівського району Сумської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедлізинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

про визнання протиправним та скасування рішення.

Суддя Літвінова М.Є.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (далі - відповідач -1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмедлізинг" (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комунального підприємства Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмедлізинг" від 13.12.2018 № 29421435 на земельну ділянку за адресою: хутір Микільський, 17 км Мінського проспекту, літ. А в Оболонському районі м. Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказана земельна ділянка є власністю територіальної громади міста Києва, проте Київською міською радою не приймалося жодних рішень щодо передачі (надання) даної земельної ділянки у власність, що свідчить про заволодіння останніми земельною ділянкою поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності та з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 задоволено позовні вимоги Київської міської ради в повному обсязі.

21.01.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 судом видано накази.

22.01.2025 через систему "Електронний суд" від стягувача надійшла скарга на протиправні дії державного виконавця Голосіївського ВДВС.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 повернуто скаргу Київської міської ради без розгляду.

30.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника стягувача надійшла скарга на протиправні дії державного виконавця Голосіївського ВДВС.

30.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника стягувача надійшла заява про поновлення процесуального строку.

Відповідно до ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" №9 від 01.11.1996 вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15.10.2009).

У своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та наведеною практикою Європейського суду з прав людини, а також статтею 124 Конституції України, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку для подання скарги та поновити його.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити заяву Київської міської ради та поновити строк на подання скарги на протиправні дії державного виконавця.

Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Розглянувши матеріали скарги Київської міської ради на протиправні дії державного виконавця, суд вважає за можливе призначити її до розгляду в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 119, 134-235, 339-1, 340, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Розгляд скарги Київської міської ради на протиправні дії державного виконавця на 17.02.25 о 11:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-в, корпус Б, зал судових засідань № 2.

2. Повідомити приватного виконавця, а також стягувача та боржника про розгляд скарги.

3. Звернути увагу учасників справи на те, що неявка стягувача, боржника, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

4. Запропонувати представникам учасникам справи в строк до 12.02.2025 подати письмові пояснення щодо скарги.

5. Зобов`язати Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в строк до надати суду:

- письмові пояснення по суті скарги, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу стягувача та боржника;

- копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя М.Є.Літвінова