Рішення

від 06.02.2025 по справі 910/16082/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2025Справа № 910/16082/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВМЕТБУДІНВЕСТ" (01001, м. Київ, Шевченківський район вул. Михайлівська, буд. 18-В, літера «А» офіс 307) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПЛАНЕТА ТЕХНОЛОГІЙ» (02121, Україна, місто Київ, вулиця Автопаркова, будинок, 7) про стягнення 1 485 077,30 грн,

За участю представника позивача - ЄлисеєваА.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВМЕТБУДІНВЕСТ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПЛАНЕТА ТЕХНОЛОГІЙ» про стягнення заборгованості за договором №04/01/24 від 04.01.2024 на поставку та монтаж у розмірі 1 485 077,30 грн. з яких: 1 245 804 грн - основна сума боргу, 102 806,70 - інфляційні нарахування, 21 852,63 грн - 3% річних, 114 613,97 грн - пеня та була передана 28.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 31.12.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.01.2025 о 10:30 год.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/16088/24 від 31.12.2024 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 31.12.2024 о 17:29 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення разом з відзивом надати суду. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

У судове засіданні 30.01.2025 представник позивача прибув, представники відповідача у судове засідання не прибув повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 30.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/16082/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.25 о 09:30 год.

У судове засідання 06.02.2025 представник позивача прибув, надав свої пояснення по суті спору, представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, відзиву на позов відповідачем не подано, будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог також надано не було.

В судовому засіданні 06.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

04.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київметбудінвест» (надалі - Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія Планета Технологій» (надалі - Відповідач, Виконавець) укладено Договір №04/01/24 на поставку та монтаж (надалі - Договір), згідно з пунктами 1.1 та 1.2 якого Сторони погодили, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, виконати роботи, а саме:

Виготовлення, поставка та монтаж люків та дверцят для ніш інженерних комунікацій (надалі - Обладнання) на об`єкт Замовника: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з підземними паркінгами та поліклінікою по пр. Повітрофлотському, 56 у Солом`янському районі міста Києва. Житловий будинок №1, секції 3-4» (надалі по тексту - об`єкт Замовника) згідно Договірної ціни (Додаток №1 до Договору).

Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти Обладнання і належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що загальна ціна Договору - 1 779 720,00грн.,(Один мільйон сімсот сімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 296 620,00 грн, згідно з Договірною ціною обладнання та робіт (Додаток №1 до цього Договору.)

Оплата за цим Договором здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця у такому порядку:

Замовник після підписання Договору здійснює аванс у розмірі 70% від суми Товару та монтажу згідно Договірної ціни до Договору, що становить: -1 245 804,00 грн., (один мільйон двісті сорок п`ять тисяч вісімсот чотири гривні 00 копійок) в т.ч. ПДВ. (п. 2.5.1 Договору).

Остаточний розрахунок з урахуванням авансу здійснюється по факту виконання робіт на підставі Акту надання послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів після прийняття Замовником закінчених робіт (п. 2.5.1 Договору).

У відповідності до п. 4.1 Договору, Виконавець зобов`язується виконати поставку всього Обладнання та монтаж протягом 90 (дев`яносто) робочих днів з дати виконання Замовником своїх зобов`язань згідно з підпунктом 2-5.1, а також після офіційного письмового повідомлення від Замовника про належну будівельну готовність згідно з підпунктом 3.2.1 Договору.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення Виконавцем зобов`язань за цим Договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,05% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Позивачем перераховано Відповідачу аванс у розмірі 1 245 804,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №0000000030 від 08.01.2024 та №0000000033 від 11.01.2024.

10.09.2024 відповідач звернувся до позивача з листом, відповідно до якого підтвердив заборгованість в сумі 1 245 804,00 грн (Один мільйон двісті сорок п`ять тисяч вісімсот чотири гривні 00 копійок) станом на 10 вересня 2024р. по договору 04/01/24 від 04 січня 2024 р. Окрім того у згаданому листі відповідач гарантував погасити заборгованість частинами, в період з 23 вересня по 25 грудня 2024р та вказав, що мінімальний платіж з повернення коштів становитиме не менше ніж 100 000 грн.

Окрім того в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків по стану за період:01.01.2024 - 04.09.2024 на суму 1245804,00 грн, підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПЛАНЕТА ТЕХНОЛОГІЙ» - головним бухгалтером.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано ні робіт, що передбачені Договором, ні повернуто суму отриманого авансу, внаслідок чого за відповідачем обліковується основна сума боргу у розмірі - 1 245 804 грн, а також позивачем заявлено до стягнення 102 806,70 - інфляційних нарахувань, 21 852,63 грн - 3% річних та 114 613,97 грн - пені.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом із тим, відповідно до приписів частини 2 цієї статті сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту укладеного між сторонами Договору вбачається, що за своєю правовою природою цей правочин містить елементи різних договорів, а саме: договору поставки та договору підряду.

Водночас, спірні у даній справі правовідносини, згідно з обґрунтуваннями позивача, виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної поставки попередньо оплаченого позивачем Обладнання, а відтак до вказаних правовідносин застосуванню підлягають положення Глави 54 Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту цієї норми вбачається, що договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачено повну вартість товару або її частину. Розмір попередньої оплати та строки її оплати встановлюються договором.

Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 року в справі № 909/524/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення відповідної вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Як було зазначено вище, факт перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів у сумі 1 245 804,00 грн. підтверджується, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій №0000000030 від 08.01.2024 та №0000000033 від 11.01.2024.

Про належне виконання позивачем своїх грошових зобов`язань зі здійснення попередньої оплати за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення замовником своїх зобов`язань за Договором.

Проте судом встановлено, що відповідач у передбачений Договором строк, зокрема, не поставив позивачу погодженого сторонами Обладнання, попередньо сплачені позивачем грошові кошти в сумі 1 245 804,00 грн. замовнику не повернув.

10.09.2024 відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 10/09-1, відповідно до якого підтвердив заборгованість в сумі 1 245 804,00 грн (Один мільйон двісті сорок п`ять тисяч вісімсот чотири гривні 00 копійок) станом на 10 вересня 2024р. по договору 04/01/24 від 04 січня 2024 р. Окрім того у згаданому листі відповідач гарантував погасити заборгованість частинами, в період з 23 вересня по 25 грудня 2024р та вказав, що мінімальний платіж з повернення коштів становитиме не менше ніж 100 000 грн.

Зі змісту означеного вище листа вбачається, що на дату його складення строки по поставці обладнання сплинули та наміру виконати умови договору у відповідача відсутні з огляду на те, що останній підтвердив заборгованість у розмірі 1245804,00 грн та гарантував погасити останню в період з 23 вересня по 25 грудня 2024р, мінімальний платіж з повернення коштів становитиме не менше ніж 100 000 грн.

Окрім того в матеріалах справи наявна копія акту звірки взаємних розрахунків по стану за період:01.01.2024 - 04.09.2024 на суму 1245804,00 грн, підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПЛАНЕТА ТЕХНОЛОГІЙ» - головним бухгалтером.

Таким чином, зважаючи на виконання позивачем своїх зобов`язань з перерахування відповідачу попередньої оплати в сумі 1245804,00 грн., а також беручи до уваги нездійснення відповідачем, зокрема, поставки замовнику погодженого сторонами Обладнання (враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем будь-яких інших зобов`язань за Договором протягом тривалого часу), а також з урахуванням листа № 10/09-1 від 10.09.2024, суд, з урахуванням обставин даної справи, дійшов висновку про те, що у позивача відповідно до частин 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати на вищевказану суму, яким він скористався, зокрема, звернувшись до суду з наведеним позовом.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, не надав суду аргументи, доводи та міркування щодо заявлених позовних вимог, не виконав обов`язку щодо надання відзиву на позов з мотивуванням заперечень за наявності таких, а також не надав жодного доказу на підтвердження здійснення відповідачем повної оплати за виготовлений та поставлений позивачем товар, не заявлено жодних зауважень щодо поставки товару за наданими в матеріали справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПЛАНЕТА ТЕХНОЛОГІЙ» заборгованості за договором №04/01/24 від 04.01.2024 на поставку та монтаж у розмірі 1 245 804,00 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 102 806,70 - інфляційних нарахувань, 21 852,63 грн - 3% річних та 114 613,97 грн - пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі порушення Виконавцем зобов`язань за цим Договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,05% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Позивачем було нараховано пеню із застосованням 0,05% від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені у розмірі 114613,97 грн. вважає його арифметично вірним, а відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних у розмірі 21852,63 грн та інфляційних витрат у розмірі 102806,70, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, а відтак підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Крім того, 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесені зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 ст. 32 Конвенції).

Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1245804,00 грн, 3% річних у розмірі 21852,63 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 102806,70 грн. пеню у розмірі - 114613,97 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПЛАНЕТА ТЕХНОЛОГІЙ» (02121, Україна, місто Київ, вулиця Автопаркова, будинок, 7, код ЄДРПОУ 44615635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВМЕТБУДІНВЕСТ" (01001, м. Київ, Шевченківський район вул. Михайлівська, буд. 18-В, літера «А» офіс 307, код ЄДРПОУ 42166317) основну суму боргу у розмірі 1 245 804 (один мільйон двісті сорок п`ять тисяч вісімсот чотири) грн 00 коп., інфляційні нарахування у розмірі 102 806 (сто дві тисячі вісімсот шість) грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 21 852 (двадцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві) грн. 63 коп., пеню у розмірі 114 613 (сто чотирнадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 17 820 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн 93 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2025.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ