Рішення

від 24.12.2024 по справі 911/2871/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2871/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Адвокатського Бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича», м. Київ

до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради, Київська обл., Фастівський р-н., смт. Глеваха

про стягнення 83314,11 грн

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

позивач: Мамаєв Д.Ю. (керівник);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Адвокатське Бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про стягнення 83314,11 грн, з яких 79417,03 грн боргу, 1191,26 грн інфляційних нарахувань, 279,91 грн 3 % річних та 2425,91 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг за Договором про надання правової допомоги № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р., укладеним між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 79417,03 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем нараховано 1191,26 грн інфляційних нарахувань та 279,91 грн 3 % річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 2425,91 грн пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.12.2024 р.; встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву.

05.12.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він, посилаючись на проблеми зі здоров`ям, просить відкласти судове засідання на іншу дату. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2024 р. відкладено судове засідання на 24.12.2024 р.

24.12.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2522/24 та дослідити їх в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи клопотання про витребування доказів, відповідач зазначає, що подаючи свої заперечення проти позовних вимог, що були викладені ним у відзиві, він надав копію договору про надання правової допомоги № 20/09/19- 01 від 20.09.2019 з неточностями і виправленнями у зовсім іншій редакції, ніж та, що була надана позивачем у даній справі.

Проте, суд зазначає, що відзив Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на позовну заяву Адвокатського Бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» на адресу господарського суду Київської області не надходив. Копії договору про надання правової допомоги № 20/09/19-01 від 20.09.2019 з неточностями і виправленнями у зовсім іншій редакції, ніж та, що була додана позивачем до даної позовної заяви, відповідачем також не надано.

Обґрунтовуючи клопотання про витребування доказів, відповідач також посилається на те, що до подачі даного позову позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу (справа № 911/2522/24), до якої додано копію договору про надання правової допомоги № 20/09/19-01, тільки у зовсім іншій редакції ніж у даному спорі, яка містила численні неточності, закреслення та виправлення, з огляду на що, відповідач просить витребувати матеріали справи № 911/2522/24 та дослідити їх в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2024 р. встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення йому даної ухвали для надання до суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням його висновків.

Ухвала господарського суду Київської області від 05.11.2024 р. доставлена до електронного кабінету відповідача 05.11.2024 р. о 21:10 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, та відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою відповідачу 06.11.2024 р.

Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України відповідач вправі був подати клопотання про витребування доказів у строк до 21.11.2024 р.

Проте, клопотання про витребування доказів подано відповідачем до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» лише 24.12.2024 р. Відповідачем взагалі не обґрунтовано неможливість подання клопотання про витребування доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Крім того, згідно з п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради виступало боржником у справі № 911/2522/24, яку відповідач просить витребувати.

Заявляючи клопотання про витребування матеріалів справи № 911/2522/24, відповідачем взагалі не зазначено заходів, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно, а оскільки відповідач був стороною у справі № 911/2522/24, то відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України мав право самостійно ознайомитись з матеріалами справи та надати відповідні копії до матеріалів справи, що розглядається.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про витребування доказів залишається судом без задоволення.

24.12.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, в якому він, зокрема просить призначити по даній справі судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити питання, зазначені в клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Обґрунтовуючи клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, відповідач зазначає, що подаючи свої заперечення проти позовних вимог, що були викладені ним у відзиві, він надав копію договору про надання правової допомоги № 20/09/19-01 від 20.09.2019 з неточностями і виправленнями у зовсім іншій редакції, ніж та, що була надана позивачем у даній справі.

Як вже зазначалось, відзив Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на позовну заяву Адвокатського Бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» на адресу господарського суду Київської області не надходив. Копію договору про надання правової допомоги № 20/09/19- 01 від 20.09.2019 з неточностями і виправленнями у зовсім іншій редакції, ніж та, що була надана позивачем, відповідачем також не надано. Відповідачем взагалі не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів.

Проте, в судовому засіданні позивачем надано суду для огляду оригінал договору про надання правової допомоги № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р., який відповідає копії договору, яка долучена позивачем до матеріалів справи.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України відповідачем до суду не подано.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документів судом не задоволено.

24.12.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, в якому він, посилаючись на участь у розгляді іншої справи, просить відкласти судове засідання на іншу дату, попередньо узгодивши її; у випадку відмови у задоволені вказаного клопотання засідання провести за відсутності представника відповідача, а дату наступного засідання попередньо узгодити.

Представник позивача у судових засіданнях 05.12.2024 р. та 24.12.2024 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився. Як вже зазначалось, 24.12.2024 р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання. Судом встановлено, що це не перша неявка представника відповідача в судове засідання, оскільки в судове засідання, призначене на 05.12.2024 р., представник відповідача також не з`явився, внаслідок чого його було відкладено. Крім того, причини неявки представника відповідача в судове засідання не визнані судом поважними. Враховуючи викладене, клопотання про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає, а суд на підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Як вже зазначалось, відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 р. між Адвокатським Бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Глевахівської селищної ради було укладено договір про надання правової допомоги № 20/09/19-01.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є представництво та захист інтересів замовника в справах адміністративної юрисдикції, а саме в Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, прокуратурі, органах Національної поліції, та інших правоохоронних органах та органах державної влади та місцевого самоврядування, та під час виконання рішення суду в органах виконання рішень судів, по справі за позовом АТ «Укртрансгаз» до замовника, справа № 911/2757/19.

Згідно з пп. г) п. 2.1 договору замовник зобов`язаний оплатити бюро вартість послуг за надання правової допомоги: за одну справу становить 7000 грн; загальна вартість за ведення зазначених в п. 1.1 справ становить 7000 грн. За надання передбачених цим договором послуг замовник сплачує шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок виконавця в безготівковій формі протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору. Сплата відбувається на підставі рахунку-фактури, акта приймання-передачі послуг та договору.

Відповідно до пп. д) п. 2.1 договору винагорода бюро за надання послуг, яка полягає в зменшенні суму боргу, або повністю виграшу справ, визначених в п. 1.1, становить 6 % від суми зменшеного боргу, або виграної справи, тобто відмови в позові, тобто отримання позитивного результату для замовника. Сплата відбувається протягом 10 календарних днів на підставі рахунку-фактури, акта приймання-передачі.

Акт та рахунок передається представнику замовника, або надсилається замовнику рекомендованою поштою та відмова від підписання акта в разі не погодження з актом надсилається виконавцю протягом 2-х календарних днів з моменту отримання акта та рахунку-фактури. В разі не надіслання вмотивованої відмови від підписання акта, акт вважається підписаним сторонами та прийнятим в повному об`ємі.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань, передбачених п.п. 1.1, 2.1 даного договору.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р. про надання правової допомоги позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги на суму 7000,00 грн, що підтверджується актом № ОУ-0000027 від 10.09.2020 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 7000,00 грн.

Як вже зазначалось, згідно з пп. г) п. 2.1 договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 7000,00 грн протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору. Сплата відбувається на підставі рахунку-фактури, акта приймання-передачі послуг та договору.

Оскільки акт № ОУ-0000027 від 10.09.2020 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 7000,00 грн підписаний сторонами 10.09.2020 р., то у відповідача виникло зобов`язання з оплати позивачу 7000,00 грн за надані послуги у строк до 21.09.2020 р.

Крім того, умовами договору № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р. про надання правової допомоги сторони узгодили сплату відповідачем позивачу винагороди за надання послуг, зокрема у випадку виграшу справи, тобто отримання позитивного результату для замовника.

Предметом договору № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р. є представництво та захист позивачем інтересів Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради під час розгляду справи № 911/2757/19.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.06.2020 р. у справі № 911/2757/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 р., у позові Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради про зобов`язання вчинити дії та стягнення 5656950,53 грн відмовлено повністю.

Отже оскільки за результатами розгляду справи № 911/2757/19 отримано позитивний результат для Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради, то сторонами даної справи на підставі пп. д) п. 2.1 договору узгоджено винагороду позивача у сумі 339417,03 грн, що підтверджується актом № ОУ-0000053 від 08.12.2020 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 339417,03 грн.

Згідно з пп. д) п. 2.1 договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 339417,03 грн винагороди за надані послуги протягом 10 календарних днів на підставі рахунку-фактури, акта приймання-передачі.

Оскільки акт № ОУ-0000053 від 08.12.2020 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 339417,03 грн підписаний сторонами 08.12.2020 р., то у відповідача виникло зобов`язання з оплати позивачу 339417,03 грн винагороди за надані послуги за договором № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р. у строк до 18.12.2020 р.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем було сплачено позивачу 267000,00 грн за актом № ОУ-0000053 від 08.12.2020 р. Доказів сплати наданих позивачем послуг за договором № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р. на більшу суму відповідачем не надано.

Таким чином, послуги, які надані позивачем відповідачу відповідно до акта № ОУ-0000027 від 10.09.2020 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 7000,00 грн відповідачем не оплачені, а винагорода за надання послуг відповідно до акта № ОУ-0000053 від 08.12.2020 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 339417,03 грн оплачена відповідачем частково у сумі 267000,00 грн.

Отже відповідач є таким, що прострочив зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг відповідно до акта № ОУ-0000027 від 10.09.2020 р. на суму 7000,00 грн з 22.09.2020 р., а відповідно до акта № ОУ-0000053 від 08.12.2020 р. на суму 72417,03 грн (339417,03 грн - 267000,00 грн) з 19.12.2020 р.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу 79417,03 грн (7000,00 грн + 72417,03 грн).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 03.09.2024 р. вих. № 03/09/24-1 про сплату заборгованості, в якій вимагав погасити заборгованість у сумі 7000,00 грн за надані послуги та 72417,03 грн винагороди за надані послуги протягом 2-х днів з моменту отримання вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0104200011821від 05.09.2024 р. та накладною № 0104200011821 від 05.09.2024 р.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги на підставі договору № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р. про надання правової допомоги у сумі 79417,03 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 79417,03 грн підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 279,91 грн 3 % річних та 1191,26 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 279,91 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у загальній сумі 79417,03 грн за кожним актом окремо за період з 10.09.2024 р. по 22.10.2024 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 279,91 грн 3 % річних підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1191,26 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у загальній сумі 79417,03 грн за кожним актом окремо за період з 10.09.2024 р. по 22.10.2024 р.

Проте, при здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем нараховані інфляційні втрати на заборгованість відповідача у загальній сумі 79417,03 грн лише за вересень 2024 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за вересень 2024 р. є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1191,26 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у загальній сумі 79417,03 грн за вересень 2024 р. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути 2425,91 грн пені, нарахованої на заборгованість відповідача у загальній сумі 79417,03 грн за кожним актом окремо за період з 10.09.2024 р. по 22.10.2024 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Оскільки умовами договору № 20/09/19-01 від 20.09.2019 р. сторони не передбачили таку форму відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань як сплата пені, та відповідно не погодили її розмір, то вимога позивача про стягнення з відповідача 2425,91 грн пені є необґрунтованою.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, відповідач є таким, що прострочив зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг відповідно до акта № ОУ-0000027 від 10.09.2020 р. на суму 7000,00 грн з 22.09.2020 р., а відповідно до акта № ОУ-0000053 від 08.12.2020 р. на суму 72417,03 грн з 19.12.2020 р.

Проте, позивач просить стягнути 2425,91 грн пені, нарахованої на заборгованість відповідача у загальній сумі 79417,03 грн за період з 10.09.2024 р. по 22.10.2024 р., тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2425,91 грн пені задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (08631, Київська обл., Фастівський р-н, селище міського типу Глеваха(з), вул. Вокзальна, будинок 18-а, код 33018727) на користь Адвокатського Бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» (02055, місто Київ, проспект Григоренка, будинок 15, офіс 218, код 42759693) 79417,03 грн (сімдесят дев`ять тисяч чотириста сімнадцять грн 03 коп.) боргу, 279,91 грн (двісті сімдесят дев`ять грн 91 коп.) 3 % річних, 1191,26 грн (одна тисяча сто дев`яносто одна грн 26 коп.) інфляційних втрат та 2939,83 грн (дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять грн 83 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.02.2025 р.

Суддя О.О. Рябцева