Ухвала

від 03.02.2025 по справі 915/121/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

03 лютого 2025 року Справа № 915/121/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке" (адреса зазначена в позові: 57350, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с.Першотравневе, вул.Вишнева, буд.1, код ЄДРПОУ 41489831; адреса за ЄДР: 55501, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, сел.Єланець, вул.Паркова, буд.4/1),

до відповідача: "OASIS EXIM FZ-LLC" (код реєстрації: 5024248, юридична адреса: SHED №23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, UNITED ARAB EMIRATES; ел.пошта: oasiseximacc@gmail.com),

про: стягнення заборгованості у розмірі 2100000,00 доларів США, -

в с т а н о в и в:

27.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 24.01.2025 (вх.№1175/25) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з "OASIS EXIM FZ-LLC" (UNITED ARAB EMIRATES) заборгованість за поставлений товар на загальну суму 2100000,00 доларів США, з яких: 630000,00 доларів США за Контрактом за №2024/0609 від 06.09.2024; 1050000,00 доларів США за Контрактом за №2024/1909 від 19.09.2024 та 420000,00 доларів США за Контрактом за №2024/1809 від 18.09.2024.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025, - справу №915/121/25 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.2 ст.161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 1 ст.170 ГПК України визначено, що вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

У відповідності до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак позовна заява не відповідає вимогам п.п.2), 6), 9) ч.3 ст.162 , ч.2 ст.164, ч.1 ст.170 ГПК України, оскільки при подані позовної заяви позивач:

- у вступній та прохальній частинах позовної заяви вказав адресу позивача: 57350, Миколаївська обл., Баштанський район, с.Першотравневе, вул.Вишнева, буд.1. Проте згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке" (код ЄДРПОУ 41489831) зазначено: 55501, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, сел.Єланець, вул.Паркова, буд.4/1;

- не надав документи, що є доказом правосуб`єктності відповідача - "OASIS EXIM FZ-LLC" (Об`єднані Арабські Емірати) за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо), що не відповідає приписам п.2) ч.3 ст.162 та ч.1 ст.170 ГПК України, оскільки не дозволяє суду визначитись з наявністю у відповідача цивільної правосуб`єктності;

- не надано інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованих представництв юридичної особи - відповідача;

- не надав відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- не надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з приписами п.1) ч.1 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У якості доказів на підтвердження надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано фіскальний чек датований 15.01.2025, тобто дата направлення передує даті поданої до суду позовної заяви 24.01.2025, що унеможливлює встановлення факту направлення копії позовної заяви з усіма додатками на адресу відповідача.

Тобто, позивачем не подано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви б/н від 24.01.2025 (вх.№1175/25 від 24.01.2025) з усіма додатками до неї.

Згідно з приписами п.2) ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем, всупереч вимогам ст.164 ГПК України, не надано доказів підтверджуючих сплату судового збору за подання даного позову у встановленому порядку та розмірі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.3.ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У даному випадку позивач звернувся з позовом до суду в електронній формі (через підсистему "Електронний суд"), а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", розмір судового збору за подання відповідного позову має складати 847840,0 грн (3028,0 грн х 350 х 0,8).

В якості доказів сплати судового збору позивачем надано суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №88106614093 від 17.01.2025 на суму 847840,0 грн.

На виконання листа Державної судової адміністрації України "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору" від 14.09.2018 №6-17517/18 суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у справі №915/121/25, згідно з вищевказаною платіжною інструкцією.

Відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі "Діловодство спеціалізованого суду", судовий збір, сплачений позивачем у сумі 847840,0 за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №88106614093 від 17.01.2025 зараховано за звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою у справі №915/53/25.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/53/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке" до "OASIS EXIM FZ-LLC" про стягнення заборгованості у розмірі 2100000,00 доларів США, повернуто позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке".

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України "Про судовий збір" не передбачають можливості при поданні нових заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, то після повернення позовної заяви за ухвалою суду від 27.01.2025 у справі №915/53/25 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке" отримало право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №88106614093 від 17.01.2025 на суму 847840,0 грн, яка приєднана до такої справи №915/53/25, а тому така платіжна інструкція не може бути прийнята, в якості доказу сплати судового збору у цій справі №915/121/25. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.

Згідно ч.5 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №88106614093 від 17.01.2025 на суму 847840,0 грн. Однак така платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Враховуючи заявлену вимогу майнового характеру, позивачу за даним позовом необхідно надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі у справі №915/121/25 у розмірі 847840,0 грн (3028,0 грн х 350 х 0,8).

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке" при поданні позову не дотримано вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Єланецьке" б/н від 24.01.2025 (вх.№1175/25 від 27.01.2025), залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Ухвалу направити на адресу позивача.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Мавродієва