Ухвала

від 05.02.2025 по справі 554/928/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 05.02.2025Справа № 554/928/23 Провадження № 1-кп/554/509/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«05» лютого 2025року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454 200 грн. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_9 створив організовану групу для вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень корисливого спрямування на території м. Полтави та Полтавської області, наразі обвинувачується у вчиненні умисних корисливих особливо тяжких кримінальних правопорушень, які вчинив у складі організованої групи, з метою заволодіння чужим майном у великих та особливо великих розмірах, з проникненням у житло, інші приміщення чи сховища. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_9 переховувався від органу досудового розслідування. Ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на затримання ОСОБА_9 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді триманні під вартою. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також, на думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просить продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 454200 грн.

Також у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 2 місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись з Полтавської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню. Клопотання обґрунтовано тим, що на теперішній час строк дії обов`язків, визначених ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.09.2022 року при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спливає, розглянути кримінальне провадження до спливу строку дії обов`язків, покладених судом, не можливо, підстав для обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із заставою, немає, ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та не змінились, тому по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у продовженні обов`язків в рамках запобіжного заходу у вигляді застави.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисник адвокат ОСОБА_10 не заперечували проти продовження обов?язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив. що підстав для його тримання під вартою немає, докази вчинення ним кримінального правопорушення відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_11 просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю або зменшити розмір застави до мінімального. Зазначила, що ОСОБА_9 тривалий час перебуває під вартою, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв?язки, на утриманні в нього перебуває дитина. Крім того, в розшук він був оголошений незаконно, від органу досудового розслідування він не ухилявся, а виїхав на заробітки.

Суд, вислухавши доводи клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

З вимог ч. 1 ст. 131 КПК України вбачається, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

З вимог ч. 2 ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.

Так,під часрозгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходівдля запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов?язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Порядок продовження тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_9 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, надалі його було продовжено до 16.12.2024 року з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484480 грн., а в подальшому, ухвалою суду від 09.12.2024 року раніше обраний запобіжний захід було продовжено та зменшено розмір застави до 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 грн.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, суд враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких, такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, які вчинювались організованою групою, в умовах воєнного стану, були поєднані з проникненням у житло, інші приміщення чи сховища, у великих та особливо великих розмірах, що завдало значної шкоди потерпілим. За вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_9 ухилявся від явок до слідчого для допиту в якості підозрюваного, у зв?язку із чим ухвалою слідчого судді Октябського районного суду м. Полтави надавався дозвіл на затриманняОСОБА_9 , з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі якої ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_9 переховувався від органів досудового розслідування.

Доказів наявності міцних соціальних зв?язків у обвинуваченого матеріали кримінального провадження також не містять.

Ті доводи, які наводить захисник в судовому засіданні щодо міцності соціальних зв?язків обвинуваченого, перебування на утриманні дитини, жодним доказом не підтверджені.

Тому, суд, вважає, що прокурором доведено, що обвинувачений, з метою уникнення можливого покарання за вчинені злочини, може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.

Таким чином,у судує достатніпідстави вважати,що ОСОБА_9 ,з метоюухилення відкримінальної відповідальності,може безперешкод залишитимісце свого проживання та переховуватися від суду.

Також наявні ризики того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків, анкетні дані яких йому відомі, що унеможливить об?єктивний судовий розгляд провадження. Так, судовий розгляд кримінального провадження, за клопотанням обвинувачених, розпочався спочатку, потерпілий ОСОБА_12 та свідки ще не були допитані, а отже останній, з метою зміни показів потерпілим та свідками, може вдатися до відповідних дій.

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає таким, що також може справдитись, адже, обвинувачений офіційно не працевлаштований, а отже в нього відсутні постійні джерела доходу та законні засоби до існування. Крім того, відносно обвинуваченого ОСОБА_9 наявне ще одне кримінальне провадження за ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, проте, вказане не завадило останньому вчинити особливо тяжкі кримінальні правопорушення проти власності, у яких він наразі обвинувачується.

Таким чином, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні і суд погоджується з доводами прокурора щодо їх наявності, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Щодо наявності ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то прокурор не обґрунтував, яким саме чином ОСОБА_9 може знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже досудове розслідування завершено, всі докази по кримінальному провадження стороною обвинувачення зібрані, а також перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадження та вважає посилання на такі ризики лише його припущенням.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, винити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення,може вдатися до відповідних дій.

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_9 , а саме умисні, особливо тяжкі кримінальні правопорушення, вчинені повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, поєднані з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, у великих та особливо великих розмірах, свідчать про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес.

Крім того, слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії рф, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, значно збільшується, а застосування більш м?якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилення від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,178, 183,194, 199 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , обставинам вчинення ним вказаних злочинів, вагомості наявних доказів по кримінальному провадженню, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання його винуватими у кримінальних правопорушеннях, особі обвинуваченого, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчиненню інших кримінальних правопорушень, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились.

Отже,для досягненнямети застосуваннязапобіжного заходу,яка вказанау ст.177КПК України,тобто забезпеченнявиконання обвинуваченимпокладених нанього обов`язків,а такожзапобігання ризикам,визначених уч.1вказаної статті,відносно обвинуваченого ОСОБА_9 слід продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 454 200 грн. з визначенням обов?язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, у разі сплати застави.

Щодо доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну останньому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, то суд зазначає, що стороною захисту не було доведено нових обставин, які б свідчили про зменшення або взагалі відсутність встановлених ризиків по кримінального провадженню, які б могли вплинути на можливість застосування до обвинуваченого саме такого запобіжного заходу, а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки вказане не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_9 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо вплине на дотримання розумних строків судового розгляду.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених судом при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави, обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд виходить з наступного:

Судом встановлено, що 02.09.2022 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 496 200,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 02.09.2022 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 520 000 грн.

Вказаними ухвалами, у разі сплати застави, покладено на обвинувачених обов?язки, а саме: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; - не виїжджати за межі м. Полтави та Полтавської області без згоди слідчого, прокурора, суду; - не спілкуватись зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В подальшому обвинувачені були звільнені з-під варти, у зв?язку із сплатою застави.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченим, покладених на них обов`язків, суд враховує, що покладення на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов?язків є обґрунтованими, співмірними з існуючими ризиками, відповідає даним про осіб обвинувачених, тяжкості кримінальних правопорушень та їх наслідкам, застосований до них саме такий запобіжний захід може як запобігти ймовірним ризикам, так і забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов?язків. До того жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у продовженні раніше покладених на обвинувачених обов?язків відпала, судом не встановлено, що свідчить про дієвість їх застосування. Обвинувачені згодні з продовженням строку дії обов`язків, покладених на них судом, при застосуванні запобіжного заходу.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених судом на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , строком на два місяці.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 454 200 грн. задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 квітня 2025 року, включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн. та визначенням обов?язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт/паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.

Термін дії обов?язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на строк 2 /два/ місяці, тобто до 05 квітня 2025 року.

Визначити строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 квітня 2025 року, включно.

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії обов`язків, покладених на них судом при застосуванні запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обов`язків, покладених на них ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.09.2022 року при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави, строком на 2 /два/ місяці, а саме:

1) прибувати за кожним викликом до суду;

2) не відлучатись з Полтавської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим по кримінальному провадженню;

Визначити строк дії ухвали в цій частині до 05 квітня 2025 року, включно.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома, а ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» та Полтавському РУП ГУНП в Полтавській області, для виконання.

На ухвалу в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1