Рішення

від 07.02.2025 по справі 8/471-23/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2025 р. Справа № 8/471-23/1(917/1613/24)

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою 1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1

2. ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2

3. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3

до 1. Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник", 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, код ЄДРПОУ 01275609

2. Полтавської міської ради, 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285

про зобов`язання вчинити певні дії

в межах справи № 8/471-23/1

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммаркет М", м. Полтава

до Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник", 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, код ЄДРПОУ 012775609

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 8/471-23/1 про банкрутство Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник", м. Полтава.

Постановою господарського суду Полтавської області від 08.12.2011 року ДК ЖЕП "Будівельник" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

26.09.2024 року до господарського суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_1 до Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" та Полтавської міської ради про:

-зобов`язання ліквідатора Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" передати територіальній громаді міста Полтава об`єкт житлового фонду - будинок за № 3 по провулку Шевченка у місті Полтава;

-зобов`язання Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36) прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов, будинок за АДРЕСА_4 .

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2024 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою суду від 02.10.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі в межах справи про банкрутство Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У провадженні судді Білоусова С.М. також знаходились справи № 8/471-23/1(917/1739/24) за позовом ОСОБА_2 та справа № 8/471-23/1(917/1749/24) за позовом ОСОБА_3 до тих самих відповідачів - Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" та Полтавської міської ради з тим самим предметом спору, а саме:

-зобов`язання ліквідатора Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" передати територіальній громаді міста Полтава об`єкт житлового фонду - будинок за № 3 по провулку Шевченка у місті Полтава;

-зобов`язання Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36) прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов, будинок за АДРЕСА_4 .

07.10.2024 року від Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" надійшов відзив (вх. № 13291), у якому останній проти задоволення позову заперечує.

Ухвалами від 22.10.2024 року по справі № 8/471-23/1(917/1739/24) та № 8/471-23/1(917/1749/24), суд прийняв позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до розгляду і відкрив провадження у справах в межах справи про банкрутство Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" та вирішив здійснювати розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

В вищевикладених справах № 8/471-23/1(917/1739/24) та № 8/471-23/1(917/1749/24), разом з позовними заявами, позивачами були заявлені клопотання про об`єднання справ в одне провадження зі справою № 8/471-23/1(917/1613/24).

Ухвалою суду від 23.10.2024 року справи № 8/471-23/1(917/1613/24), № 8/471-23/1(917/1739/24) та № 8/471-23/1(917/1749/24) об`єднати в одне провадження.

З огляду на те, що позовна заява ОСОБА_1 за вх. № 1688/24 зареєстрована значно раніше - 26.09.2024 року, об`єднаній справі присвоєно номер № 8/471-23/1(917/1613/24).

23.10.2024 року від Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" надійшов відзив (уточнений) (вх. № 14112), у якому останній посилається на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

24.10.2024 року від відповідача - ДК ЖЕП"Будівельник" надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 14211), а саме: у ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКІІІІ НОМЕР_2 ) оригіналу ордеру № 14 від 29 травня 1991 року на заселення квартири АДРЕСА_6 та у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) оригіналу ордеру № 52 від 31 травня 1991 на заселення квартири АДРЕСА_8 .

Пунктом 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів, у зв`язку з тим, що дані докази не мають основного та категоричного значення для вирішення справи та є такими, що не піддаються сумніву судом, зважаючи на сукупність з іншими доказами що наявні в матеріалах справи.

24.10.2024 року від Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" надійшов відзив (вх. № 14208), у якому відповідач 1 проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечує у повному обсязі.

30.10.2024 року від ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив (вх. № 14488), у який остання підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

19.12.2024 року від Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" надійшли додаткові пояснення у справі (№ 17249), у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

08 грудня 2011 року Господарським судом Полтавської області прийнято постанову по справі №8/471-23/1 про визнання Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

На момент відкриття ліквідаційної процедури, на балансі підприємства, знаходився будинок за адресою: місто Полтава, провулок Шевченка, будинок 3 в якому мешкають Позивачі.

Позивачі зазначають, що з огляду на приписи ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", об`єкти житлового фонду не можуть включатися до складу ліквідаційної маси банкрута та підлягають передачі до відповідної територіальної громади без додаткових умов у встановленому Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" порядку.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 по справі № 8/471-23/1, зобов`язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави без додаткових умов об`єкти житлового фонду у м. Полтава за низкою адрес (зокрема і гуртожиток по провулку Шевченка 3) які обліковуються на балансі банкрута - ДК ЖЕП "Будівельник".

Зобов`язано ліквідатора передати вищевказані об`єкти житлового фонду, в т.ч. гуртожитки, за актом прийому-передачі Полтавській міській раді;

Зобов`язано до 24.09.2012 надати суду документальні докази передачі вищевказаних об`єктів житлового фонду, в т.ч. гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Полтави в порядку, визначеному Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" (акти приймання-передачі, рішення комісії, тощо).

25 вересня 2014 року, на виконання вищезазначеної ухвали Господарського суду Полтавської області, Полтавською міською радою було прийнято рішення "Про внесення змін до рішення дев`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 11 вересня 2007 року "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник". Згідно даного рішення, рішення дев`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 11 вересня 2007 року "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник" було викладено у наступній редакції:

« 1. Надати згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради від ДК ЖЕП «Будівельник» 39 житлових будинків та 8 гуртожитків, згідно з додатком.

2. Комісії з питань передачі відомчих об`єктів у комунальну власність міста визначити технічний стан об`єктів житлового фонду, зазначених в додатку до даного рішення та об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом з оформленням актів приймання-передачі житлового будинку в установленому порядку.»

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, житловий фонд, що перебував у повному господарському віданні ДКЖЕП "Будівельник" мав бути переданий у комунальну власність Полтавської міської ради.

Проте, з відповідей Управління майна комунальної власності міста від №01 -05/01.1-10/2541-781 від 14.12.2021 року та №01-05/01.1-1 0/898-286 від 26.07.2022 року встановлено, що будинок по провулку Шевченка 3, не перебуває у комунальній власності міста.

Таким чином, в супереч Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 року по справі № 8/471 -23/1, будинок по провулку Шевченка 3, Відповідачем 1 не переданий, а Відповідачем 2 не прийнятий у комунальну власність міста Полтави, а мешканці даного будинку, в тому числі і Позивачі, позбавленні законного права на приватизацію майна.

З огляду на викладені обставини, позивачі звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про зобов`язання ліквідатора Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" передати територіальній громаді міста Полтава об`єкт житлового фонду - будинок за №3 по провулку Шевченка у місті Полтава, а Полтавську міську раду зобов`язати прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов даний будинок.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень статей 47-48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до пункту 13 Положення, приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації).

Преамбулою Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.

Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачають, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Частиною 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 4-1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" визначено, що рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

08 грудня 2011 року Господарським судом Полтавської області прийнято постанову по справі №8/471-23/1 про визнання Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

На момент відкриття ліквідаційної процедури, на балансі підприємства, знаходились низка будинків житлового фонду, зокрема, і будинок у якому мешкають Позивачі, що знаходиться за адресою: місто Полтава, провулок Шевченка, будинок 3.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на час визнання Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Отже, з огляду на приписи ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", об`єкти житлового фонду не можуть включатися до складу ліквідаційної маси банкрута та підлягають передачі до відповідної територіальної громади без додаткових умов у встановленому Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" порядку.

Абз. 2 ч. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" містить положення, котре передбачає, що у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 року по справі № 8/471-23/1, зобов`язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави без додаткових умов об`єкти житлового фонду у м. Полтава за низкою адрес (зокрема і гуртожиток по провулку Шевченка 3), які обліковуються на балансі банкрута - ДК ЖЕП "Будівельник".

Зобов`язано ліквідатора передати вищевказані об`єкти житлового фонду, в т.ч. гуртожитки, за актом прийому-передачі Полтавській міській раді.

Зобов`язано до 24.09.2012 року надати суду документальні докази передачі вищевказаних об`єктів житлового фонду, в т.ч. гуртожитків до комунальної власності територіальної громади м. Полтави в порядку, визначеному Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" (акти приймання-передачі, рішення комісії, тощо).

25 вересня 2014 року, на виконання вищезазначеної ухвали Господарського суду Полтавської області, Полтавською міською радою, було прийнято рішення "Про внесення змін до рішення дев`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 11 вересня 2007 року "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник". Згідно даного рішення, рішення дев`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 11 вересня 2007 року "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник" було викладено у наступній редакції:

1. Надати згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради від ДК ЖЕП Будівельник 39 житлових будинків та 8 гуртожитків, згідно з додатком.

2. Комісії з питань передачі відомчих об`єктів у комунальну власність міста визначити технічний стан об`єктів житлового фонду, зазначених в додатку до даного рішення та об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом з оформленням актів приймання-передачі житлового будинку в установленому порядку.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, житловий фонд, що перебував у повному господарському віданні ДКЖЕП "Будівельник" мав бути переданий у комунальну власність Полтавської міської ради.

Проте, як вбачається з відповідей Управління майна комунальної власності міста від №01 -05/01.1-10/2541-781 від 14.12.2021 року та №01-05/01.1-1 0/898-286 від 26.07.2022 року, будинок по провулку Шевченка 3, не перебуває у комунальній власності міста.

У відповідь на адвокатський запит Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у своєму Листі від 02.12.2022 року за №01 -06-01/13/3744, зазначило, що "Пункт 4 рішення сорок четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 25.09.2014 року зобов`язує ДК ЖЕП "Будівельник" передати: КП ПОР "Полтававодоканал" - зовнішні мережі водопостачання та водовідведення; ВАТ "Полтаваобленерго" - зовнішні мережі електропостачання; ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" - зовнішні теплові мережі; ВАТ "Полтавагаз" - зовнішні мережі газопостачання.

Згідно із пунктом 8 Положення, передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняттяв експлуатацію, плани зовнішніхмереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.

Також, Положенням встановлено, що житловий фонд передається в комунальну власність за актом прийому-передачі за формою, яка визначена цим Положенням. До акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність додаються: технічний паспорт, домові книги, плани поверхів, схеми зовнішніх мереж тощо.

Таким чином, передача житлового фонду у комунальну власність пов`язана із комплексом відповідних дій, без вчинення яких складання акту приймання-передачі, передача об`єкту, та відповідно зарахування об`єктів житлового фонду на балансовий облік, не є можливими.

На даний час ДК ЖЕП "Будівельник" та його ліквідатором не надано всієї необхідної правовстановлюючої та технічної документації для прийняття у встановленому порядку до комунальної власності м. Полтави житлового фонду ДК ЖЕП "Будівельник", а також не передано зовнішні мережі відповідним установам, що унеможливлює визначення технічного стану зазначених об`єктів житлового фонду та об`єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом, та, відповідно, оформлення актів приймання-передачі гуртожитків в установленому порядку.

Враховуючи вищенаведене, на даний час немає можливості прийняти до комунальної власності міста житловий фонд ДК ЖЕП "Будівельник", в тому числі будинок № 3 по провулку Шевченка..."

Ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" Пічугін І.В., у своїй відповіді на адвокатський запит, зазначив, що виконання ухвали господарського суду залежить не лише від ліквідатора ДКЖЕП "Будівельник" і що згідно частини 7 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства Полтавська міська рада, має прийняти житловий фонд ДКЖЕП "Будівельник", без будь-яких умов.

Водночас, згідно Листа Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції №48914/36380-1-23 від 13.10.2023 року: "За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Пічугіна І.В. під час виконання ним відповідних повноважень у справі №8/471-23/1 про банкрутство ДК ЖЕП "Будівельник", комісією було виявлено порушення вимог п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 та ч. 7 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: арбітражний керуючий Пічугін І.В. не дотримується обов`язку неухильного виконання вимог законодавства, діє недобросовісно, нерозсудливо, та не з метою, з якою ці права та обов`язки йому надано (покладено), та не передає об`єкти житлового фонду ДК ЖЕП "Будівельник", зокрема гуртожиток, що розташований за адресою: пров. Шевченка, 3, м. Полтава до комунальної власності територіальної громади міста Полтава."

Таким чином, в супереч Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ухвали Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 року по справі № 8/471 -23/1, будинок по провулку Шевченка 3, Відповідачем 1 не переданий, а Відповідачем 2 не прийнятий у комунальну власність міста Полтави, а мешканці даного будинку, в тому числі і Позивачі, позбавленні законного права на приватизацію майна.

Наведені вище положення Закону та Кодексу України з процедур банкрутства прямо передбачають обов`язкове передання об`єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад. При цьому, таке передання є безумовним, тобто відбувається без жодних додаткових умов.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №5023/182/12.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає позовні вимоги обрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.11.2024 року задоволено клопотання ліквідатора Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" від 14.10.2024 року № 01-21/91 про прийняття рішення про перехід до процедури санації і затвердження плану санації (актуалізованого); припинено процедуру ліквідації Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник"; припинено повноваження ліквідатора Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" (ідентифікаційний код 01275609) арбітражного керуючого Пічугіна І.В.; введено процедуру санації боржника - Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" (ідентифікаційний код 01275609); затверджено план санації Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" (ідентифікаційний код 01275609), схвалений протоколом № 2-2024 засідання комітету кредиторів від 14.10.2024 року та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Пічугіна Ігора Вячеславовича .

Пунктом 3 частини 4 статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), таке майно не підлягає відчуженню у процедурі санації.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суд справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволенні позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов`язати ліквідатора Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" передати територіальній громаді міста Полтава об`єкт житлового фонду - будинок за № 3 по провулку Шевченка у місті Полтава.

3. Зобов`язати Полтавську міську раду (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36) прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Полтава без жодних додаткових умов, будинок за № 3 по провулку Шевченка у місті Полтава.

4. Копію рішення направити учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення складено та підписано 07.02.2025 року

Суддя Білоусов С. М.