Рішення

від 22.11.2024 по справі 761/21998/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21998/20

Провадження № 2/761/287/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Дем`янчук С.Р.,

за участю представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еволюшен медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, заподіяної розповсюдженням недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив: 1) визнати інформацію про позивача поширену ТОВ «Еволюшен Медіа» о ІНФОРМАЦІЯ_6 мережею Інтернет, а саме через сторінку офіційного інтернет-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 «Прокуратура города Киеваобьявила о подозрении в совершении уголовного преступления действующему депутату Киевского горсовета («Батькивщина») и кандидату в народные депутаты по 220-му округу ОСОБА_1. Об этом свидетельствуют документы, предоставленные прокуратурой», недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на честь, гідність т анедоторканість ділової репутації; 2) зобов`язати відповідача протягом 3-х днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет-сайту (ІНФОРМАЦІЯ_7) під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» рішення суду по даній справі; 3) стягнути з ТОВ «Еволюшен Медіа» на користь позивача грошові кошти в сумі 187 785,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди; 4) стягнути з ТОВ «Еволюшен Медіа» на користь позивача грошові кошти в сумі 150 000,00 грн. в рахунок заподіяної позивачу матеріальної шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час здійснення позивачем щоденного моніторингу засобів масової інформації та інформації розміщеної в мережі «Internet» позивачем було виявлено, що о ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на інформаційно-аналітичному порталі «Коментарі» (Coments.ua) розміщена інформація, під назвою, (мовлю оригіналу) «ІНФОРМАЦІЯ_8» викладена в формі беззаперечного твердження, яке не підлягає подвійному тлумаченню, та відповідно до якої (мовою оригіналу) «Прокуратура города Киева обьявила о подозрении в совершении уголовного преступления действующему депутату Киевского горсовета («Батькивщина») и кандидату в народные депутаты по 220-му округу ОСОБА_1. Об этом свидетельствуют документы, предоставленные прокуратурой». Крім того, в даній статті, з метою додаткової ідентифікації особи, щодо якої оприлюднюється недостовірна інформація, розміщена фотографія позивача в військовій формі одягу, що на його думку спрямовано на створення в суспільстві негативного образу віськовослужбовців та учасників бойових дій. Зазначає, що за вищевказаним посиланням серед іншого розміщені світлокопії процесуальних документів у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12019100070002458 від 11.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України, а саме: доручення про проведення процесуальних дій начальнику слідчого відділу Подільського УП ГУНП в місті Києві підполковнику поліції Самусенку О.В. від 17.07.2019, постанова про призначення групи прокурорів та повістка про виклик позивача, які виконані за підписом прокурора міста Києва Говди Р.М., які жодним чином не свідчать про те, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України, в межах досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12019100070002458 від 11.07.2019. Вказує, що відповідач, не навів у своїй статті джерела та факти, якими керувався під час публікації стверджувальної інформації щодо оголошення позивачу прокуратурою м. Києва підозри у кримінальному провадженні №12019100070002458 від 11.07.2019, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, у спосіб та порядок, передбачений КПК України, з особливостями, передбаченими КПК України для проведення такої процесуальної дії з особами, які мають статус депутата місцевої ради. Зазначає, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 така інформація, розміщена на інформаційно-аналітичному порталі «Коментарі» (Coments.ua) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, доведена відповідачем до необмеженого кола осіб у загальнодоступній мережі «Internet», не відповідала дійсності, а відповідно принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню у порядок та спосіб, який використано відповідачем для розповсюдження зазначеної позивачем недостовірної інформації, шляхом розміщення на інформаційно-аналітичному порталі «Коментарі» (Coments.ua) у відкритому доступі спростування недостовірної інформації. Крім того, позивачем з`ясовано, що доменне ім`я сoments.ua було зареєстроване на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , власником веб-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є ТОВ «Еволюшен Медіа». За вказаних обставин, посилаючись на порушення своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

15.09.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з огляду на таке.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що в мережі інтернет на веб-сайті інформаційно-аналітичного порталу «Comments.UA» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 було опубліковано статтю під назвою (мовою оригіналу) «ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якій викладено наступну інформацію:

... «Прокуратура города Киева обьявила о подозрении в совершении уголовного преступления действующему депутату Киевского горсовета («Батькивщина») и кандидату в народные депутаты по 220-му округу ОСОБА_1. Об этом свидетельствуют документы, предоставленные прокуратурой. Как сообщается, ОСОБА_1 подозревают в избиении волонтера 10 июля на АДРЕСА_1 и тепер его вызывают в суд по этому делу.».

«В ходе досудебного расследования возникла необходимость в совершении вызова лица для вручения ему письменного уведомления о подозрении в порядке ст.ст. 278,481 КПК Украины.».

«Ранее со слов жены пострадавшего сообщалось, что 10 июля около 23:00 неизвестный мужчина, который представился ОСОБА_2 , нанес повреждения волонтеру в Киеве. Волонтер получил телесные повреждения средней тяжести и был доставлен в больницу, где ему оказали необходимую помощь. Жена пострадавшего написала заявление в полицию.». ...

Відповідно до довідки ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 31.03.2020 № 77/2020-Д, наданої до позову позивачем, належність веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_9, на якому була розміщена оспорювана ними інформація в статті «Кандидата в нардепы ОСОБА_1 вызвали в суд по делу об избиении волонтера», зазначено що ОСОБА_3 та/вбо ТОВ «Еволюшен Медіа» мають відношення до створення та/або функціонування веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_9 та ймовірно є власником (-и) останнього.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.07.2018 у справі №910/3444/18 встановлено, що власником веб-сайту «comments.ua» є саме ТОВ «Еволюшен Медіа».

Позивач, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що вищенаведена інформація, поширена відповідачем, є недостовірною, такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона не відповідає дійсності, нічим не доведена та не підтверджена, а також формує щодо нього негативну громадську думку.

Як вбачається із Висновку експерта №23-2/244 за результатами проведення судової психологічної експертизи від 12.06.2020 року, проведеної Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром на замовлення захисника ОСОБА_1 - адвоката АО «Український адвокат» Кікени П.І., ситуація в яку потрапив ОСОБА_1 , призвела до тимчасових (зворотних) змін в окремих сферах структури його особистості (понижений фон настрою, тривожність, знервованість), зумовила порушення у декількох сферах життєдіяльності під експертного (змінилися відносини з рідними, погрішився стан здоров`я), що протягом певного періоду часу заважало повною мірою реалізувати звичне (оптимальне) соціальне функціонування. Враховуючи вище описанеу висновку експерта, ситуація в яку потрапив ОСОБА_1 мала значний психотравмувальний вплив на основіні сфери його життєдіяльності (особистісні, соціальні, сфері здоров`я). Враховуючи обставини справи та індивідуально психологічні особливості, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , завдано моральні страждання, ситуацією що досліджується. Можливий розмірі грошової компенсації за завдані страждання ОСОБА_1 , відповідно до формули знаходитья в діапазоні від 0 до 45 (МЗП) мінімальних заробітних плат та залежить від провини та ступеню відповідальності особи, що заподіяла шкоду. Рішення щодо визначення грошового розміру компенсації, завданих ОСОБА_1 моральних страждань, є прерогативою суду.

Судом встановлено, що для спростування вказаної недостовірної інформації у добровільному порядку, на адресу ТОВ «Еволюшен Медіа» було направлено відповідну вимогу від 05.07.2020, та, як вказує позивач, дану вимогу було проігноровано відповідачем.

Статтями 3, 28 Конституції України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно з положеннями статті 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, згідно з приписами статті 34 Конституції України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Згідно з положеннями частин 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

За змістом частини 1 ст. 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Верховний суд України у пункті 18 постанови Пленуму від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Як вбачається з пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням - висловлюванням, яке не містить фактичних даних, за виключенням винятком образи чи наклепу, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997).

Так, статтею 10 Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуютьсяКонституцією.

Враховуючи положення статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на підставі своєї практики застосування Конвенції Європейський суд з прав людини встановив, що норма статті обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.

Зокрема, суд дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів. Тому, Європейський суд вважає порушенням статті 10 Конвенції задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації.

Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens v. Austria).

У справі Jerusalem v. Austria суд встановив, що ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

З дослідженої в судовому засіданні статті «Кандидата в нардепы ОСОБА_1 вызвали в суд по делу об избиении волонтера», роздруківку якої з веб-сайту інформаційно-аналітичного порталу «Comments.UA» в мережі інтернет до позову надав позивач, вбачається, що, дійсно, в ній викладено зазначену в позові інформацію, що стосується безпосередньо позивача, яка на думку суду є, дійсно, негативною по відношенню до нього.

Разом з тим, у вищевказаному висновку експерта №23-2/244 викладені обставини справи (відомі із заяви про призначення експертизи); зазначено, що 19.11.2019 підзахисному ОСОБА_1 прокурором міста Києва Говдою Р.М. нібито повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.186 КПК України, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12019100070002458 від 11.07.2019. 16.03.2020 рішенням слідчого судді Подільського районного суду міста Києва скаргу захисту на вищевказане повідомлення про підозру в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України задоволено, та підозру підзахисному ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.186 КК України, було скасовано, але 13.05.2020 Київським апеляційним судом задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу слідчого судді. Повідомлено про те, що на день звернення захисника з заявою про призначення вищевказаної експертизи у Подільському райсуді м. Києва відбувався повторний розгляд скарги на підозру ОСОБА_1 . Крім того, вказано, що 17.07.2019 близько 12 год. робочого дня ОСОБА_1 зателефонувала особа, яка представилася прокурором, та було повідомлено, що останньму необхідно ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год. 00 хв. з`явитися до прокуратури міста Києва для отримання повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.186 КК України. ОСОБА_1 не з`явився ІНФОРМАЦІЯ_1 на виклик, оскільки був заклопотаний передвиборчою кампанією до Верховної Ради України, в нього 5 дітей на утриманні, на той час, будучи ошелешеним масштабом та низістю розгорнутої щодо нього кампанії, його фізичне та моральне самопочуття суттєво погіршилося, тобто у нього були поважні причини для неявки. Проте, фактично відразу після того як ОСОБА_1 повідомив прокурора, що не має об`єктивної змоги з`явитися до прокуратури, у зв`язку із заклопотаністю, в тому числі передвиборною кампанією, почалася цілеспрячмована масова реакція ЗМІ з вказаних приводів, а саме розповсюдження дискредитуючих ОСОБА_1 матеріалів.

Отже, натомість озвучена відповідачем інформація розміщена в мережі «Internet» сама по собі не порушує особистих немайнових прав позивача, оскільки відповідач висловив думку, щодо ситуації, яка склалась із позивачем.

Суд звертає увагу і на той факт, що позивач виконував повноження депутата Київської міської ради VIII скликання по 81 округу Подільського району м. Києва, перебував на високій посаді, був публічною особою, і в силу свого статусу піддається вищому ступеню уваги, критики та оцінки з боку громадськості та медіа.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року N 1 визначено, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому, зазначені діячі не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що інформація, поширена відповідачем в мережі «Інтернет», не містять будь-яких фактичних неправдивих даних і, відповідно, не посягають на честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Отже, враховуючи викладену позицію Європейського суду з прав людини стосовно застосування статті 10 Європейської Конвенції з прав людини, що ратифікована Україною, вищенаведені фрази, які позивач просить спростувати, становлять основу права на свободу вираження поглядів та захищені на рівні національного законодавства та Конституції України, навіть у тих випадках, коли зміст висловлювань суб`єктивно здатний викликати негативну реакцію публічної особи, стосовно якої вони поширені.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищевикладеного, встановлених обставин справи та положень законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини сторін, суд вважає, що відсутні підстави вважати інформацію недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ТОВ «Еволюшен медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, заподіяної розповсюдженням недостовірної інформації, не підлягає задоволенню.

Щодо інших вимог позову, то ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вимогами до ТОВ «Еволюшен Медіа» про стягнення з останнього 187 785,00 грн завданої моральної шкоди та 150 000,00 грн. завданої матеріальної шкоди, такі вимоги обґрунтовує статті 23, 1167 ЦК України, у позовній заяві стверджує, що неправомірними діями відповідача були порушені його немайнові права та йому було завдано моральної шкоди.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно пункту 4 частини другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно приписів статтею 11, 13, 16 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стаття 23 ЦК України наділяє кожну особу правом на відшкодування моральної шкоди грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 1167 ЦК України за завдану моральну шкоду фізичній особі покладає відповідальність за завдану моральну шкоду та обов`язок її відшкодувати на особу, яка її завдала.

Отже стягнення моральної шкоди є похідними позовними вимогами від позовних вимог позивача щодо визнання недостовірною інформації та такою, що порушує права позивача. Цивільно-правова відповідальність за заподіяну моральну шкоду не може наступити по відношенню до відповідача тому, що відсутні ознаки цивільного правопорушення.

За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 3 Постанови № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних, зокрема, фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пунктах 4, 5, 9 Постанови № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивач має навести у заяві, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд вважає, що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача, наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою моральною та матеріальною шкодою, не обґрунтовано розмір моральної та матеріальної шкоди, а тому його доводи про заподіяння йому моральної та матеріальної шкоди суд знаходить безпідставними та недоведеними.

При таких обставинах суд приходить до висновку про залишення позову без задоволення.

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еволюшен медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, заподіяної розповсюдженням недостовірної інформації, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Сіромашенко