Постанова

від 28.01.2025 по справі 539/964/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/964/24 Номер провадження 22-ц/814/245/25Головуючий у 1-й інстанції Алтухова О.С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Чумак О.В.

секретар: Сальна Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Бутенка Олексія Андрійовича

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року

по справі за позовом Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти в розмірі 507781,31 грн. за період з 23.09.2021 по 29.02.2024 за користування земельною ділянкою площею 1,24 га, кадастровий номер 53 10700000:02:037:0080, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимогиобгрунтовані тим,що ОСОБА_1 на правіприватної власностіналежать нежитловібудівлі,а самекорпус АДРЕСА_2 Володимирський, 128/2.

Зазначені об`єкти нерухомості знаходяться на сформованій земельній ділянці комунальної форми власності, площею 1,24 га, кадастровий номер - 5310700000:02:037:0080,з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У період з 23.09.2021 по 29.02.2024 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, плату за користування землею не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалася для розміщення об`єктів нерухомого майна, що перебувають у його власності.

Внаслідок порушення відповідачем земельного законодавства, а саме користування землею без правовстановлюючих документів, розмір безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 1,24 га, кадастровий номер 5310700000:02:037:0080 за період з 23.09 2021 по 29 02.2024 становить 507 781, 31 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року позовні вимогиЛубенської міської ради Лубенського району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштівза користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документівзадоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьЛубенської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті безпідставнозбережені коштиу розмірі507781,31грн. та судовий збір у сумі 7616,73 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Наданий позивачем розрахунок суми збитків у даній справі відповідачем не спростований.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Бутенко О.А., просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що згідно договорів купівлі-продажу від 16.09.2021 та 23.09.2021, укладених між ТДВ «Лічмаш-прилад» та ОСОБА_1 , останній набув у власність нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:02:037:0053, площею 4,6855 га.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що набуті ним у власність нежитлові приміщення розташовані саме на земельній ділянці площею 1,24 га, кадастровий номер 5310700000:02:037:0080, внаслідок чого у нього виник обов`язок здійснювати оплату за користування даною земельною ділянкою.

Судом не враховано, що позивачем пред`явлено вимогу про стягнення грошових коштів з відповідача за користування земельною ділянкою, якою він не міг користуватися у вказаний період, оскільки дана земельна ділянка з кадастровим номером 5310700000:02:037:0080 була створена 24.05.2023, тобто майже через 2 роки від початку розрахунку розміру безпідставно збережених коштів.

Окрім того, наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутня нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2021-2023 роки, на підставі якої має визначатися розмір місячної оплати за її користування.

Також судом першої інстанції не враховано, що належні відповідачу нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:02:037:0053, право користування якої у спірний період на підставі договорів оренди належало ТДВ «Лічмаш-Прилад».

Таким чином, пред`явлення вимог до ОСОБА_1 щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою є необґрунтованими, оскільки він є неналежним відповідачем, з огляду на те, що право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310700000:02:037:0053, на якій розташоване майно відповідача, на підставі договору оренди землі було передано ТДВ «Лічмаш-Прилад».

Від представника Лубенської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті Півнюка К.М. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам.

Як встановленомісцевим судомта вбачаєтьсяз матеріалівсправи, ОСОБА_1 на підставідоговорів купівлі-продажу,укладених ізТДВ «Лічмаш-Прилад»,належать нежитловібудівлі,а самекорпус АДРЕСА_2 Володимирський, 128/2, на неприватизованій земельній ділянці площею 4,6855 га, кадастровий номер 5310700000:002:037:0053 (а.с. 32-40).

Відповідно доВитягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку№ НВ-0500471162023 земельна ділянка з кадастровим номером 5310700000:02:037:0080, площею 1,2400 га знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, є комунальною власністю (а.с. 7).

15 серпня 2023 року позивач направив ОСОБА_1 лист в якому вимагав оформити право на користування земельною ділянкою комунальної власності та погасити заборгованість, що утворилася за період з дати придбання об`єктів нерухомості (а.с. 69).

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума безпідставно збережених коштів ОСОБА_1 за період з 23.09.2021 по 29.02.2024 складає 57781,31 грн. (а.с. 6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх доведеність та обгрунтованість.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК Українигарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно зістаттею 13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно до положеньстатті 80 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей122,123,124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зістаттею 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першоїстатті 21 Закону України «Про оренду землі»визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною другоюстатті 152 ЗК Українипередбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеномустаттею 1212 ЦК України.

Частиною першоюстатті 93 ЗК Українивстановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За правилами доказування, визначеними статтями12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першоїстатті 79 ЗК Україниземельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами першою-четвертою та дев`ятоюстатті 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19.

Отже, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5310700000:02:037:0080, площею 1,2400 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована 24.05.2023.

Натомість, позивач вказує на факт безпідставного користування даною земельною ділянкою відповідачем починаючи з 23.09.2021, тобто, ще до моменту її виникнення як об`єкта цивільних прав.

Окрім того, з договорів купівлі-продажу вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:002:037:0053.

Дана земельна ділянка була створена на підставі рішення десятої сесії восьмого скликання Лубенської міської ради від 18.08.2021, яким здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5310700000:002:037:0072, загальною площею 4,8633 га на два нових землекористування (а.с. 41).

Цим же рішенням, Лубенська міська рада надала земельну ділянку з кадастровим номером 5310700000:002:037:0053 в оренду ТДВ «Лічмаш-Прилад» терміном на 5 років.

Доказів того, що належне ОСОБА_1 нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:02:037:0080, а відтак він безпідставно нею користується, позивачем не надано.

Окрім того, звертаючись до суду з даним позовом, Лубенська міська рада посилалась на те, що ОСОБА_1 безпідставно користується земельною ділянкою площею 1,24 га та відповідно просила стягнути з відповідача заборгованість, яка обрахована щодо даної площі земельної ділянки.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу належить нерухоме майно загальною площею 2956,7 кв.м. (1569,5 кв.м. + 1113,4 кв.м. +273,8 кв.м.).

Згідно довідки, виданої ТДВ «Лічмаш-Прилад» від 03.04.2024, ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою, на якій розташовані придбані ним приміщення, що сукупно займали орієнтовно 6000 кв.м., тобто 0,6 га. (а.с. 55, зворотня сторона).

Таким чином, позивачем не підтверджено факт користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1,24 га.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які доводять той факт, що ОСОБА_1 користувався належною позивачу земельною ділянкою з кадастровим номером 5310700000:02:037:0080, що свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в задоволенні позову на позивача.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 6093,38 грн., який відповідно до вищевказаних вимог закону має бути стягнутий з Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на його користь.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2,376 ч. 1, п. 3, 4,382, 383, 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бутенка Олексія Андрійовича задовольнити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову Лубенської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_1 простягнення безпідставнозбережених коштівза користуванняземельною ділянкоюбез правовстановлюючихдокументів відмовити.

Стягнути з Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6093,38 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О.В.Чумак