Ухвала

від 03.02.2025 по справі 991/860/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/860/25

Провадження № 1-кс/991/862/25

УХВАЛА

про арешт майна

3 лютого 2025 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

детектива ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Другого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000201 від 24.04.2024.

(1)Короткий виклад змісту клопотання

31.01.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання. Воно обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52024000000000201 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Як зазначив прокурор, досудовим розслідуванням виявлено ознаки того, що службові особи Ужгородської міської ради протягом 2021-2024 років, зловживаючи службовим становищем, у змові із службовими особами суб'єкта оціночної діяльності ПП «Технології інформаційних систем аналізу», налагодили схему відчуження земельних ділянок комунальної власності в місті Ужгород за значно заниженою вартістю, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді збитків для бюджету територіальної громади.

Учасники злочинної змови, використовуючи приписи п. 1, ч. 2, ст. 134 Земельного кодексу України, згідно з якими не підлягають продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, мають змогу безконкурентно реалізовувати земельні ділянки за узгодженою заниженою вартістю.

З метою введення в оману депутатів Ужгородської міської ради, які голосують за прийняття рішення про приватизацію таких земельних ділянок за заниженою вартістю, учасники злочинної змови забезпечують виготовлення завідомо недостовірних звітів про незалежну експерту оцінку та рецензій на такі звіти.

Для цього працівники Департаменту міської інфраструктури систематично, також без проведення публічної закупівлі, укладають договори на проведення оцінки із підприємством ПП «Технології інформаційних систем аналізу».

Зокрема, в 2021 році Ужгородська міська рада затвердила проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок 2110100000:39:001:0109 (0,5263 га) та 2110100000:39:001:0100 (0,5599 га) (змінено на призначення «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства») та передала їх в оренду на 3 роки підприємствам ТОВ «Скай-Менеджмент» (42584307) та ТОВ «Дельта-Продактс» (42520662).

На переконання слідства, отримання таких ділянок в оренду не було направлено на здійснення будь-якої господарської діяльності на них, а слугувало лише підставою для отримання першочергового права на викуп ділянок та заволодіння ними шляхом придбання за завідомо заниженою вартістю.

Будь-яка господарська діяльність на них в 2021-2024 роках не велась, натомість на обох ділянках за цей період зареєстровано два об`єкти нерухомості із номерами - «2786385721101» та «2848562221101» та однаковою назвою - «об`єкт незавершеного будівництва, автостоянка з прохідною, 15% готовності».

Проведеним в ході досудового розслідування оглядом ділянок встановлено, що вони вільні від забудови та жодних будівельних конструкцій на них не міститься.

28.03.2024 на черговій сесії Ужгородської міськради депутати прийняли рішення № 1732 та № 1737 "Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу" щодо двох суміжних земельних ділянок (кадастрові номери: 2110100000:39:001:0109 та 2110100000:39:001:0100) для ТОВ «Скай-Менеджмент» та ТОВ «Дельта-Продактс».

При цьому, звіти про експертну грошову оцінку вказаних земельних ділянок розроблялися ПП «Технології інформаційних систем аналізу», згідно з якими загальна вартість відчужуваних земельних ділянок склала 2 951 389 грн (без ПДВ), тобто з розрахунку 271,72 грн за 1 кв. м.

Натомість, орієнтовна ринкова вартість вказаних земельних ділянок становить 41 275 000 грн, тобто 3 800 грн за 1 кв. м.

Досудовим розслідуванням встановлено ознаки того, що придбання земельних ділянок із вказаними кадастровими номерами здійснювалось в інтересах депутата Ужгородської міської ради ОСОБА_5 , який організував придбання таких ділянок за заниженою вартістю, використавши підставних осіб та реквізити двох юридичних осіб - ТОВ «Скай-Менеджмент», ТОВ «Дельта-Продакте».

Так, ділянки є суміжними та знаходяться у безпосередній близькості із готельно-ресторанним комплексом "Кілікія" в м. Ужгород, бенефіціарним власником якого є ОСОБА_6 .

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ "Дельта-Продактс" ОСОБА_7 фактично виконує роботу завгоспа у комплексі "Кілікія" та є підлеглим ОСОБА_5 .

Аналіз та правова оцінка отриманих даних свідчить про те, що внаслідок протиправної діяльності службових осіб Ужгородської міської ради, ТОВ «Скай-Менеджмент», ТОВ «Дельта-Продактс» та ПП «Технології інформаційних систем аналізу» місцевим бюджетом було недоотримано близько 38 млн грн. внаслідок заниження вартості земельних ділянок.

Таким чином, в діях зазначених службових осіб Ужгородської міської ради, ТОВ «Скай-Менеджмент», ТОВ «Дельта-Продактс» та ПП «Технології інформаційних систем аналізу» вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, за вказаною схемою у 2023 та 2024 роках Ужгородська міська рада реалізувала за ймовірно заниженою вартістю такі земельні ділянки:

-з кадастровим номером 2110100000:37:001:0234, площею 2,5505 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, з оціночною вартістю за метр квадратний 141,91 грн. (загальна вартість - 3 619 414 грн);

-з кадастровими номерами 2110100000:65:002:0070, площею 2,1542 га та 2110100000:65:002:0640, площею 0,6703 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, з оціночною вартістю за метр квадратний 143,15 грн та 149,82 грн відповідно (загальна вартість - 3 083 737 грн і 1 004 243 грн);

-з кадастровим номером 2110100000:60:001:0277 площею 0,9742 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, з оціночною вартістю за метр квадратний 145,7 грн (загальна вартість - 1 419 409 грн);

-з кадастровим номером 2110100000:65:001:0053 площею 1,8766 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, з оціночною вартістю за метр квадратний 200,95 грн (загальна вартість - 3 771 027 грн);

-з кадастровим номером 2110100000:15:001:0234 площею 0,204 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_6, з оціночною вартістю за метр квадратний 724,57 грн (загальна вартість - 1 478 122 грн).

Натомість, орієнтовна ринкова вартість вказаних земельних ділянок становить 1100 грн. за 1 кв. м., відповідно в загальному - 92 727 800 грн., що на 78 351 848 грн більше за вартість, за яку вони були продані.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2025 в цьому провадженні надано дозвіл на проведення обшуку у домоволодінні, що перебуває у користуванні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведеного 29 січня 2025 обшуку виявлено:

-мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A34 5 G, s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 .

За результатами огляду цього телефону встановлено наявність контактів, що мають відношення до можливо вчиненого кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_9 « НОМЕР_4 », ОСОБА_5 « НОМЕР_5 », тощо, а також спілкування в месенджерах з вказаними контактами, та ознаки видалення повідомлень з чатів меcенджерів.

Отож, щодо цього пристрою наявна необхідність у проведенні експертного дослідження в умовах кримінальної лабораторії, з метою більш детального дослідження, відновлення та дослідження видалених файлів.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги наявні відомості, що містяться у вказаному пристрої, і які не можливо дослідити під час проведення обшуку, (в тому числі ті, що можливо видалені), які можуть мати доказове значення в кримінальному провадженні, а також необхідність дослідження його в умовах кримінальної лабораторії, зазначений пристрій було вилучено.

Враховуючи зазначені вище обставини, прокурор наголосив на існуванні всіх підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та у разі необхідності для проведення експертного дослідження з метою встановлення видалених файлів та фізичних властивостей інформації, що міститься у вилученому пристрої, оскільки наявні відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_10 від 29.01.2025 мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A34 5 G, s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 визнано речовим доказом.

Отож, для досягнення завдання кримінального провадження із встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, з метою унеможливлення знищення доказів, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність накласти арешт на вищевказаний пристрій, вилучений під час проведення обшуку.

(2) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_11 , що діє на підставі доручення прокурора САП ОСОБА_12 , клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, у ньому зазначених.

ОСОБА_8 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлено належним чином, водночас ніхто не прибув у судове засідання, про відкладення розгляду справи не просив.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До того ж за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:

-правову підставу для арешту майна;

-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;

-майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;

-речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;

-це майно є речовим доказом;

-буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;

-наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.

У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить такі висновки щодо кожного з них.

(3.1) Прокурор довів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000201 від 24.04.2024 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358 КК України.

Обставини розслідування стосуються дій службових осіб органу місцевого самоврядування однієї з областей, які, зловживаючи своїм службовим становищем, продали у приватну власність земельні ділянки за заниженими цінами, внаслідок чого місцевим бюджетом недоотримано близько 38 млн грн.

Крім того, службові особи органу місцевого самоврядування, які, діючи у змові з представниками приватних суб`єктів господарської діяльності, вчинили ряд юридично значущих дій в інтересах третіх осіб, в результаті чого було здійснено продаж земельних ділянок комунальної власності за заниженою ціною, чим нанесено збитків місцевому бюджету в сумі близько 78 млн грн.

Також службові особи приватного суб`єкта господарювання, які мають сертифікати суб`єктів оціночної діяльності, здійснили оцінювання суб`єктів нерухомості та виготовили звіти про незалежну експерту оцінку, які містять неправдиві відомості, тобто склали та видали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення.

Шляхом аналізу документів, які додані до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що могли бути вчинені кримінальні правопорушення, про які зазначається у клопотанні.

Він ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів, зокрема:

-витягу з ЄРДР;

-копії ухвали про обшук від 22.01.2025;

-копії протоколу обшуку від 29.01.2025;

-копії рапорту про виявлення кримінального правопорушення;

-копіях договорів оренди землі;

-копіях актів приймання-передачі земельної ділянки;

-копіях рішення Ужгородської міської ради;

-копії заяви про затвердження експертної грошової оцінки;

-копіях звітів про експертну грошову оцінку;

-копії висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки;

-копіях інформації та витягів з Державного земельного кадастру;

-копії ліцензії;

-копії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;

-копії рецензії на звіт про експертну грошову оцінку;

-копії доповідної записки Директору НАБУ;

-копіях інформації з Державного реєстру речових прав;

-копіях протоколів огляду;

-копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

-копії постанови про визнання речовими доказами від 29.01.2025;

-копіях інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

Отож, описані вище обставини дають можливість дійти висновку, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, що підпадають під ознаки діянь, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358 КК України. Вони носять такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.

(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати

Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Встановлено, що мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A34 5 G, s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 належить саме ОСОБА_8 (директор ТОВ «Скай-Менеджмент»), що підтверджено протоколом обшуку від 29.01.2025 та ухвалою слідчого судді від 22.01.2025.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.

(3.3) Речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт

Прокурор у своєму клопотанні просив накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього може бути накладено арешт.

(3.4) Арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Телефон визнано речовими доказами (згідно з постановою про визнання речовим доказом від 29.01.2025).

Мобільні телефони є серед переліку речей та документів, для відшукання яких проводився обшук за відповідною адресою. Їх зазначено в ухвалі слідчого судді від 22.01.2025.

Оцінюючи вилучені речі на предмет наявності у них ознак речових доказів, слідчий суддя доходить таких висновків.

Зі змісту протоколу обшуку вбачається, що ОСОБА_13 добровільно надав свій мобільний телефон та повідомив пароль доступу до нього.

У мобільному телефоні було виявлено контакти таких осіб: ОСОБА_9 (вірогідно - Ужгородський міський голова), ОСОБА_5 (вірогідно - депутат Ужгородської міської ради, колишній секретар Ужгородської міської ради), ОСОБА_7 (вірогідно - директор ТОВ «Дельта-Продактс»), ОСОБА_14 (вірогідно - член постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури, депутат Ужгородської міської ради).

Під час огляду додатку «WhatsApp» виявлено налаштування зникаючих повідомлень протягом 24 год.

Так, слідчий суддя зважає на те, що з часу вилучення вказаного пристрою та до часу прийняття рішення щодо арешту майна минув незначний проміжок часу, що значно утруднювало можливість перевірки вмісту вилученого телефону на предмет наявності видалених файлів.

Тому, на переконання слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких детектив звертається із клопотанням

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування інформації чи самих пристроїв, які були вилучені у ході обшуку.

(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.

Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_12 про арешт майна задовольнити;

- накласти арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A34 5 G, s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2 НОМЕР_3 , виявлений та вилучений під час проведення обшуку в домоволодінні, що перебуває у користуванні ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2025;

-ухвала про арешт виконується негайно;

-копію цієї ухвали вручити/надіслати прокурору та власнику майна невідкладно.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.

На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1