Ухвала

від 07.02.2025 по справі 730/148/25

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4

Справа №730/148/25

Провадження № 2-з/730/1/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2025 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Данько О.В.

з участю секретаря судового засідання Граб С.О.

розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво»</a>, треті особи ОСОБА_2 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» про відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (внаслідок дорожньо-транспортної пригоди)-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агротрейд-Виробництво» у якому просить стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (внаслідок дорожньо-транспортної пригоди), грошові кошти у сумі 703585,50 грн.

Одночасно із позовною заявою стороною позивача подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах позовних вимог у сумі 703 585,50 грн., що знаходяться на рахунках у будь-яких банках (банківських установах) та фінансових установах, та належать ТОВ«АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО».

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що сторона позивача намагалася врегулювати спір у позасудовому порядку шляхом надіслання 17.12.2024 на адресу ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» письмового звернення про добровільне відшкодування зазначеної майнової шкоди, яке було отримане 20.12.2024. Відповідач проігнорував вказане звернення, що свідчить про його небажання урегулювати спір у позасудовому порядку. У зв`язку з цим у позивача є всі підстави вважати, що відповідач, дізнавшись про подання позовної заяви і відкриття судом провадження у справі, не бажаючи відшкодувати завдану позивачу шкоду, може вжити заходів (перевести кошти з рахунків, переоформити власне майно, тощо), що можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду уразі його ухвалення у майбутньому та, водночас, призведе до неможливості поновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Забезпечення позову ОСОБА_1 , шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на будь яких банківських рахунках (окрім рахунків, призначених для виплати заробітної плати) у розмірі його позовних вимог належним чином забезпечить у майбутньому виконання рішення суду уразі його ухвалення на користь позивача та є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У зв`язку з цим, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-Виробництво» виник спір щодо відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 703585,50 грн., з яких 693 585,50 грн (майнова шкода), 10 000,00 (моральна шкода), зазначаючи, що вони завдані позивачу протиправними діями ОСОБА_2 , який спричинив їх під час виконання своїх трудових обов`язків як працівник ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО».

Зі змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також убезпечення від спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача у справі є обґрунтованим, відповідає предмету позову та забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

У разі невжиття такого заходу забезпечення позову є імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, оскільки, відповідач необмежений у своєму праві в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами на своїх рахунках та майном.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Водночас, суд може накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, проте відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Частина 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту.

Згідно ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

Зобов`язання зі сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом. У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.

Щодо зустрічного забезпечення, то згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

За приписами ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Таким чином, клопотання про зустрічне забезпечення може бути подане та вирішене судом після застосування судом заходів забезпечення позову та за клопотанням іншої сторони.

Таким чином, зустрічне забезпечення наразі не застосовується.

Ураховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини справи, суд дійшов до висновку, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є арешт грошових коштів відповідача в межах заявленої до стягнення суми у рахунок відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 703 585,50 грн., крім коштів, що містяться на рахунках накладення та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Ураховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_3 про забезпечення позову є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.149-153, 157 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача адвоката Маляренка Сергія Володимировича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-Виробництво»</a>, треті особи ОСОБА_2 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» про відшкодування майнової і моральної (немайнової) шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО»</a> (ідентифікаційний код юридичної особи 41810664, зареєстроване за адресою: 61012, Харківська область, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35) та знаходяться на відкритих рахунках у банківських та фінансових установах у межах позовних вимог у сумі 703 585,50 грн. (сімсот три тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 50 копійок), крім коштів, що містяться на рахунках накладення та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Копію ухвали направити заявнику, для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя О.В. Данько