Постанова

від 06.02.2025 по справі 466/3495/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/3495/23 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р. Б.

Провадження № 22-ц/811/3759/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання Марко О. Р.,

з участю представника позивача адвоката Ільків Г. М., представника відповідача адвоката Дегтяренка О. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Лицар» ЛТД, третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про витребування майна з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Лицар» ЛТД (далі ТОВ «Старий Лицар» ЛТД), третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про витребування майна з незаконного володіння.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Лицар» ЛТД, з участю третьої особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про витребування майна з незаконного володіння залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачеві право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що сторона позивача в судові засідання, призначені на 13 листопада 2024 року та 28 листопада 2024 року не з`явилася, хоча повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши в грудні 2024 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що напередодні судового засідання, в якому прийнято оскаржувану ухвалу, позивачка скерувала на електронну адресу суду (враховуючи рішення зборів суддів Шевченківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2024 року) клопотання про відкладення розгляду справи (підписана ЄЦП), яке вмотивовано тим, що її представник через хворобу не може з`явитися в судове засідання, а нею вживаються заходи для залучення іншого адвоката для представництва інтересів позивачки в суді по даній справі. Наведене безпідставно не враховано при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду, адже позивачка повідомила про причини її неявки в судове засідання, призначене на 28 листопада 2024 року. Проте, дане клопотання було прочитано судом лише 28 листопада 2024 року об 11:02 год., тобто після закінчення розгляду справи.

В лютому 2025 року від ТОВ «Старий лицар» ЛТД надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, такий мотивний законністю оскаржуваної ухвали.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи убачається, що згідно розписки представники сторін повідомлені, що розгляд справи відбудеться 17 жовтня 2024 року (т. 2 а. с. 126).

17 жовтня 2024 року зареєстровано заяву представника позивача про відкладення розгляду справи (т. 2 а. с. 127).

Цього ж дня судом складено довідку, що судове засідання, призначене на 17 жовтня 2024 року перенесено на 13 листопада 2024 року (т. 2 а. с. 128).

На судове засідання 13 листопада 2024 року з`явились лише представники відповідача, розгляд справи відкладено на 28 листопада 2024 року (т. 2 а. с. 129, 130).

В матеріалах справи наявна судова повістка про виклик до суду, виписана позивачці, на звороті якої міститься довідка про її доставку у додаток Viber (т. 2 а.с . 131).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуальногозакону визначеноправо кожноїособи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України)

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (в редакції діючій на час постановлення оскаржуваної ухвали) суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Причому повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) зазначено, що: «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси (пункти 2, 5 і 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20).

За відсутності заяви учасника справа, його представника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі такі документи суд не може надсилати у додатку «VIBER» на телефонний номер, який вказав позивач у позовній заяві чи інших процесуальних документах (див. близький за змістом висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 761/20381/21).

Аналогічний за змістом висновок, викладений в постанові Верховоного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 761/319/22 (провадження № 61-17707св23).

Відтак, доставка судової повістки у додаток Viber, при відсутності в матеріалах справи письмової заяви позивачки про надіслання їй текстових (SMS) повідомлень, не може вважатися належним повідомленням учасника справи про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, місцевий суд дійшов невірного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Оскільки наведені в апеляційної скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права знайшли своє підтвердження, оскаржувану ухвалу слід скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зпунктом 6частини першоїстатті 374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє: 1)неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи; 2)недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївважає встановленими; 3)невідповідність висновківсуду обставинамсправи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

Оскільки під час вирішення питання залишення позову без розгляду місцевим судом допущено порушення норм процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, а не судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич