Постанова

від 28.01.2025 по справі 461/6590/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6590/23 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/1082/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду міста Львова від 13 березня 2024 року у справі за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина нова», ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

16.08.2023 року Львівська міська рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина», Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина нова», ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову покликалася на те, що 01.08.2014 між Львівською міською радою і ТзОВ «Квіткова перлина» було укладено договір оренди землі, на підставі якого ТзОВ «Квіткова перлина» передано в оренду земельну ділянку Львівської міської ради з кадастровим номером 4610136600:03:001:0050 загальною площею 0,0140 га. На момент укладення договору оренди на земельній ділянці була розміщена тимчасова металева споруда. Договір укладався на 5 років строком до 10.04.2019 року.

14.06.2019 року ТзОВ «Квіткова перлина» звернулося до Львівської міської ради з заявою про продовження терміну оренди землі для обслуговування павільйону зі збірно-розбірних конструкцій на АДРЕСА_1 . Перед укладенням нового договору оренди, посадовими особами Львівської міської ради було здійснено перевірку відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виявлено, що 10.10.2012 р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором було внесено запис про право власності на нежитлові приміщення під літ. А-1 загальною площею 110,3 кв. м за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Такий запис внесено на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 22.06.2012 р. про визнання мирової угоди, укладеної між фізичною особою ОСОБА_3 та ТзОВ «Квіткова перлина», відповідно до якої, в рахунок погашення заборгованості ТзОВ «Квіткова перлина» перед ОСОБА_3 в розмірі 145 000,00 грн ТзОВ «Квіткова перлина» передало у власність ОСОБА_4 нерухоме майно, яке належить ТзОВ «Квіткова перлина», а саме нежитлові приміщення, позначені в плані літерою «А-1», загальною площею 110,3 кв. м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . У грудні 2019 р.

Львівська міська рада оскаржила зазначену ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області в апеляційному порядку (як власник земельної ділянки, на якій розміщені спірні приміщення) та постановою Львівського апеляційного суду від 22.06.2020 р. апеляційну скаргу Львівської міської ради було задоволено, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 р. скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.11.2020 р. по справі №1313/1939/2012 позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради про стягнення заборгованості залишено без розгляду. Ухвала не оскаржувалася і набрала законної сили.

Із зазначеного випливає, що документ, на підставі якого вперше було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , скасовано у судовому порядку.

Відтак, оскільки судове рішення - ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 22.06.2012 р. у справі № 1313/1939/2012, на підставі якого вперше було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 скасоване, Львівська міська рада просила позов задовольнити: зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» усунути Львівській міській раді перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0140 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0050) шляхом знесення самочинного будівництва; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.03.2019 р. № 1495; скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» (номер відомостей про речове право 30778266) з одночасним припиненням права власності; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 08.05.2013 р. № НОМЕР_1 , видане Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції; скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина нова» (номер відомостей про речове право 892546) з одночасним припиненням права власності; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 18.04.2013 р. № 1085, видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право 702606) на зазначене приміщення з одночасним припиненням права власності.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено.

03.07.2024 рішення суду оскаржила Львівська міська рада.

Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначила, що аналізуючи докази, надані міською радою, суд дійшов помилкового висновку, що Львівська міська рада погодилася на продовження на новий строк договору оренди земельної ділянки з ТзОВ «Квіткова перлина» з підстав, що Товариство продовжувало користуватись спірною земельною ділянкою для обслуговування павільйону зі збірно-розбірних конструкцій і після закінчення строку договору оренди протягом 2019-2023 років та за відсутності заперечень зі сторони орендодавця сплачувало орендну плату за землю, яку орендодавець приймав. Суд не врахував, що предметом спору у даній справі було не поновлення договору оренди землі на новий строк, а усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Тобто, суд самостійно обрав правову підставу та предмет позову, чим вийшов за межі позовних вимог та порушив принцип диспозитивності. Крім того, Львівська міськарада на звернення ТзОВ «Квіткова перлина» про продовження строку дії договору оренди землі надала відповідь провідмову упродовженні договоруоренди зпідстав,що міськоюрадою подається апеляційнаскарга на ухвалуМиколаївського районногосуду Львівськоїобласті від22червня 2012р.З часу відмови у продовженні договору оренди на новий строк, ТзОВ «Квітковаперлина» незверталосяз позовом до Господарського суду Львівської області про поновлення договору оренди землі чи визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі. Як наслідок, суд не врахувавши зазначеного та вийшовши за межі позовних вимог, прийшов до помилкового висновку, що «оскільки сторони перебувають у договірних правовідносинах в силу Закону, позивач не міг заявляти негаторний позов, оскільки право власника в такому випадку має захищатися за допомогою зобов`язально-правових способів».

Апелянт також зазначив, що поза увагою суду залишилися доводи Львівської міської ради, що внаслідок реєстрації права власності на об`єкт на АДРЕСА_1 порушено права та майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, яка позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою. Тому скасування державної реєстрації права власності на тимчасову споруду на АДРЕСА_1 відновить становище, яке існувало до порушення, а відтак такий спосіб захисту права є ефективним.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник Львіської міської ради Барда Ю. скаргу підтримав, просив скаргу задоволити.

Представник ТзОВ «Квіткова перлина» - Коваль О. проти скарги заперечила.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).

Встановлено, що ухвалою Львівської міської ради від 16.02.2009 р. № 2384 «Про затвердження ТзОВ «Квіткова перлина» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ТзОВ «Квіткова перлина» в оренду земельну ділянку площею 0,0140 га на АДРЕСА_1 терміном на 5 років для встановленнята обслуговуванняпавільйону зізбірно-розбірнихконструкцій безправа капітальногобудівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.

На підставі зазначеної вище ухвали Львівської міської ради, 26.03.2009 р. між Львівською міською радою і ТзОВ «Квіткова перлина» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТзОВ «Квіткова перлина» передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:03:001:0050 загальною площею 0,0140 га. Договір укладений на 5 років терміном до 16.02.2014 р.

Відповідно до п.17 договору оренди землі, земельна ділянка надавалась без права капітального будівництва.

Згідно п. 30 договору орендар мав право за письмовоюзгодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди.

Рішенням Львівської міської ради № 605 від 21.08.2009 року «Про затвердження містобудівного обґрунтування та містобудівних умов і обмежень земельної ділянки для проектування ТЗОВ Квітова перлина» тимчасового збірно-розбірного павільйону-магазину квітів на АДРЕСА_1 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон» ТЗОВ «Квіткова перлина» було дозволено розроблення проектної документації на тимчасову споруду та в подальшому надано дозвіл на експлуатацію та обслуговування павільйону зі збірно-розбірних конструкцій без права капітального будівництва відповідно до чинних та той час норм Закону України «Про планування і забудову територій».

Після закінчення терміну оренди, у 2014 році ТзОВ «Квіткова перлина» звернулося до Львівської міської ради з заявою про продовження терміну оренди земельної ділянки.

10.04.2014 р. Львівська міська рада прийняла ухвалу «Про продовження ТзОВ «Квіткова перлина» терміну оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 », якою ТзОВ «Квіткова перлина» продовжено термін оренди земельної ділянки площею 0,0140 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 5 років для встановленнята обслуговуванняпавільйону зізбірно-розбірнихконструкцій за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.

01.08.2014 р. між Львівською міською радою і ТзОВ «Квіткова перлина» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТзОВ «Квіткова перлина» передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:03:001:0050 загальною площею 0,0140 га.

У пункті 8 Договору оренди землі від 01.08.2014 зазначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

25.01.2019 року орендар ТзОВ «Квіткова перлина», скориставшись своїм переважним правом поновлення договору оренди на новий строк, що передбачено п. 8 договору оренди землі від 01.08.2014 року, звернулося з заявою до Департаменту містобудування з заявою, у якій повідомило про намір продовжити оренду землі на тих самих умовах терміном на 10 років. Дата подання заяви до ЦНАП підтверджується відміткою, проставленою на заяві за №2-1935-84.

25.07.2019 р. орендар отримав відповідь від Департаменту містобудування, якою ТзОВ «Квіткова перлина» було повідомлене, що питання стосовно продовження договору оренди не може бути вирішене у даний час у зв`язку з рекомендацією юридичного департаменту Львівської міської ради (лист від 12.07.2019 року № 4-2901-718) не вчиняти жодних дій щодо підготовки проекту ухвали про продовження терміну оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 , оскільки Львівська міська рада оскаржуватиме ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22.06.2012 року.

Фактично неможливість укладення договору оренди землі з ТзОВ «Квіткова перлина» на новий строк Львівською міською радою обґрунтовувалася тим, що у 2019 році посадовими особами Львівської міської ради при здійсненні перевірки відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено, що 10.10.2012 р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором було внесено запис про право власності на нежитлові приміщення під літ. А-1 загальною площею 110,3 кв. м за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 як наоб`єкт нерухомогомайна на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 22.06.2012 р. Тобто, павільйон зізбірно-розбірнихконструкцій під літ. А-1 загальною площею 110,3 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , на розміщення якого ТзОВ «Квіткова перлина» отримало дозвіл Львівської міської ради, було зареєстровано як об`єкт нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому право власності на нежитлові приміщення загальною площею 110,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 набували: 18.04.2013 р. - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № 1085, виданого 18.04.2013 року приватним нотаріусом львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., номер запису про право власності 702606; 07.05.2013 р. - ТЗОВ «Квіткова перлина нова» на підставі свідоцтва про право власності від 08.05.2013 р. № НОМЕР_1 , виданого Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції,номер запису про право власності 892546; 20.03.2019 р. - ТЗОВ «Квіткова перлина» на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2019 р. № 1495, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Грищенко Н.О. Номер запису про право власності 30778266.

Згідно даних ДРРП, приміщення літ. А-1 загальною площею 110,3 кв. м за адресою АДРЕСА_1 більше не відчужувалися та на час розгляду справи судом зареєстровані на праві власності за ТЗОВ «Квіткова перлина».

Матеріалами справи також встановлено, що ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 р., на підставі якої вперше було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , постановою Львівського апеляційного суду від 22.06.2020 р. скасована з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, та хвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.11.2020 р. у справі №1313/1939/2012 позовну заяву ОСОБА_2 до ТзОВ «Квіткова перлина», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради про стягнення заборгованості залишено без розгляду. Ухвала не оскаржувалася і набрала законної сили.

Із зазначеного випливає, що документ, на підставі якого вперше було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , скасовано у судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Львівської міської ради в повному обсязі, районний суд виходив з того, що тимчасовий збірно-розбірний павільйон-магазин квітів на АДРЕСА_1 , який розміщений на спірній земельній ділянці, введений в експлуатацію законно. При цьому, орендар ТзОВ «Квіткова перлина» продовжував користуватися земельною ділянкою на АДРЕСА_1 після закінчення строку договору оренди, сплачував орендну плату за землю та податки на нежитлову нерухомість включно до грудня 2023 року, що підтверджується платіжними документами. 25.01.2019 року орендар звернувся з заявою до Департаменту містобудування про намір продовжити оренду на тих самих умовах терміном на 10 років, а отже виконав свій обов`язок з повідомлення орендодавця про намір поновити договір, проте відповіді від орендодавця не отримав, що свідчить про продовження строку дії договору оренди за мовчазною згодою орендодавця, оскільки такий не заперечував проти подальшого використання орендарем земельної ділянки на умовах, встановлених в договорі оренди від 01.08.2014 р.

В обґрунтування своїх висновків районний суд також зіслався на ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, якою було передбачено поновлення договору оренди землі за принципом «мовчазної згоди» в разі продовження користування ділянкою за відсутності заперечень від орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору та правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 313/350/16-ц, відповідно до яких виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме в такому випадку відсутність листа - повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах».

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.27 постанови від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц виклала висновок про те, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Такий негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

У постанові від 02.06.2021 у справі № 509/11/17 Верховний Суд дійшов висновку, що належними відповідачами за вимогами про знесення самочинно збудованого майна, приведення приміщень у первісний стан, шляхом знесення самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом перебудови самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна мають бути чинні власники спірного майна.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права (наприклад, постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

Разом із тим у практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, пункт 98 постанови від 21.10.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (підпункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (підпункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 110,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 як на нерухоме майно за ТзОВ «Квіткова перлина» - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття права власності на таке майно.

Відповідачами не доведено належними та допустимими доказами факту належного прийняття вказаного приміщення в експлуатацію, не надано дозволів на виконання будівельних робіт, а подані позивачем докази свідчать лише про розміщення на земельній ділянці, яка належить позивачу, стаціонарної малої архітектурної форми, право власності на яку не підлягає державній реєстрації.

Тому, відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірної земельної ділянки, зокрема відчуження або передачу у користування цієї ділянки іншим особам.

Якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача на земельну ділянку було порушено незаконною реєстрацією права власності на нерухоме майно за відповідачами, з якими позивач не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права власності відповідачів, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїми земельними ділянками (схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18).

При цьому в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV у чинній редакції, відомості про право власності відповідачів не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Натомість державний реєстратор вчиняє нову реєстраційну дію - внесення до Державного реєстру відомостей про припинення права власності відповідачів на нерухоме майно на підставі судового рішення (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 132, 133 постанови від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

У частині першій статті 14 Закону № 1952-IV зазначено, що розділ Державного реєстру та реєстраційна справа закриваються в разі: 1) знищення об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості; 2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна; 3) виключення об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з проектної документації на будівництво у зв`язку із змінами проектної документації на будівництво; 4) скасування державної реєстрації земельної ділянки; 5) набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ; 6) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. Закритий розділ Державного реєстру та реєстраційна справа не підлягають поновленню.

Відповідно до частини сьомої статті 14 Закону № 1952-IV у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі.

Враховуючи, що вперше державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 була здійснена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, такого права не могли набути і наступні його зареєстровані власники - ОСОБА_1 , ТзОВ «Квіткова перлина нова» та ТзОВ «Квіткова перлина», тому державна реєстрація права власності на таке за ТзОВ «Квіткова перлина» підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу Державного реєстру, оскільки державна реєстрація права за певною особою не єбезспірним підтвердженнямнаявності вцієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. Тобто, реєстрація права власності на нежитлові приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м у АДРЕСА_1 , яке фактично є збірно-розбірною конструкцією, право власності на яке зареєстроване на підставі скасованого судового рішення, не підтверджує належність такого до нерухомого майна.

Разом з тим, у зв`язку зі скасуванням державної реєстрації права власності ТзОВ «Квіткова перлина» на зазначене нежитлове приміщення із закриттям відповідного розділу Державного реєстру, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності попередніх зареєстрованих власників на вказане нежитлове приміщення, оскільки на даний час відсутні підстави для такої реєстрації (у зв`язку з відчуженням ними майна), а державна реєстрація є лише визнанням державою права власності, набутого на підставі закону. При цьому в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV у чинній редакції, відомості про право власності відповідачів не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Звертаючись до суду з позовом до ТзОВ «Квіткова перлина» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:03:001:0050, позивач - Львівська міська рада вважала своє право порушеним та просила суд зобов`язати ТзОВ «Квіткова перлина» усунути Львівській міській раді перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва - нежитлових приміщень «А-1» загальною площею 110,3 кв.м у АДРЕСА_1 , що зареєстровані на праві власності за ТзОВ «Квіткова перлина», оскільки відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Крім того, як убачається зі змісту договору оренди землі від 26 грудня 2009 року, укладеного між ТзОВ «Квіткова перлина» та Львівською міською радою строком до 16.02.2014 року, такий укладався для встановлення та обслуговування ТзОВ «Квіткова перлина» павільйону зі збірно-розбірних конструкцій. Права передачу в суборенду зазначеної земельної ділянки договором не було передбачено.

Згідно договору оренди землі від 01.08.2014 року, укладеного між ТзОВ «Квіткова перлина» та Львівською міською радою строком до 10.04.2019 року, такий також укладався для обслуговування ТзОВ «Квіткова перлина» павільйону зі збірно-розбірних конструкцій за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, матеріалами справи встановлено, що павільйон зі збірно-розбірних конструкцій за адресою АДРЕСА_1 на час укладення договору оренди землі від 26 грудня 2009 року та договору оренди землі від 01.08.2014 року вже не належав ТзОВ «Квіткова перлина», оскільки з 18.04.2013 року належав на праві власності ОСОБА_1 , а з 07.05.2013 року був зареєстрований на праві власності як нерухоме майно за ТзОВ «Квіткова перлина нова», яке і використовувало земельну ділянку для обслуговування павільйону.

Тому, покликання суду на те, що договір оренди землі з ТзОВ «Квіткова перлина» є продовженим на новий строк є безпідставним.

Як встановлено матеріалами справи, ТзОВ «Квіткова перлина» використовує спірну земельну ділянку позивача без установлених законом підстав, оскільки після закінчення строку дії договору оренди від 01.08.2014 року рішення про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду Львівською міською радою не приймалось, як і передачу спірної ділянки у власність чи в користування будь-яким фізичним чи юридичним особам.

Встановивши, що нежитлове приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м у АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, яка не відносяться до нерухомого майна, а відповідач ТзОВ «Квіткова перлина» використовує спірну земельну ділянку Львівської міської ради без установлених законом підстав, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 152 ЗК України, тому позов в цій частині слід задоволити.

За змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Спірна земельна ділянка не вибувала з володіння позивача, такий і є володіючим власником, який прагне усунути перешкоди у здійсненні правомочності самостійно розпоряджатись своїм нерухомим майном, що виникли через дії осіб, з якими він не перебуває у зобов`язальних відносинах.

Колегія суддів враховує висновки, викладені в пункті 34 постанови від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, про те, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, доки існує відповідне правопорушення.

У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З наведених мотивів, рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0140 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0050) шляхом знесення самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» (номер відомостей про речове право 30778266) на нежитлове приміщення під літ. А-1, загальною площею 110,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову про задоволення цих позовних вимог.

У позовній заяві позивач також оскаржує договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.03.2019 року - приміщення «А-1» загальною площею 110,3 кв.м у АДРЕСА_1 № 1495, укладений між ТзОВ «Квіткова перлина нова» і ТзОВ «Квіткова перлина», предметом якого фактично є тимчасова споруда - павільйон загальною площею 110,3 кв.м у АДРЕСА_1 .

Водночас, позивач не є стороною спірних договорів купівлі-продажу та не заявляє своїх прав або інтересів на нежитлове приміщення загальною площею 110,3 кв.м у АДРЕСА_1 , яке є предметом цих договорів. Внаслідок укладення відповідачами спірних договорів обсяг прав та обов`язків позивача ніяким чином не змінюється.

Схожі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18.

Відтак підстав для задоволення позовних вимог Львівської міської ради в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20.03.2019 року, укладеного між ТзОВ «Квіткова перлина нова» і ТзОВ «Квіткова перлина» колегія суддів не вбачає, тому в цій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволити частково.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 13 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0140 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0050) шляхом знесення самочинного будівництва та скасування державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» (номер відомостей про речове право 30778266) на нежитлове приміщення під літ. А-1, загальною площею 110,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову про задоволення цих позовних вимог.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» усунути Львівській міській раді перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0140 га (кадастровий номер 4610136600:03:001:0050) шляхом знесення самочинного будівництва - нежитлового приміщення під літ. А-1, загальною площею 110,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Квіткова перлина» (номер відомостей про речове право 30778266) на нежитлове приміщення під літ. А-1, загальною площею 110,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М. Шандра