Постанова

від 06.02.2025 по справі 523/19649/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3514/25

Справа № 523/19649/24

Головуючий у першій інстанції Боков О.М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Терра Агро Групп»,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на ухвалуСуворовського районногосуду м.Одеси від05грудня 2024року, постановлену судом у складі судді Бокова О.М., в м. Одеса,

за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Агро Групп» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просила суд видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Агро Групп» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 401846,50 грн.

Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 05 грудня 2024 року відмовив у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Агро Групп» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Відмовляючи у видачі судового наказу суд першої інстанції, керуючись положеннями п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, виходив з того, що заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Агро Групп» нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 401846,50 грн, тобто суму яка перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Суворовського районногосуду м.Одеси від05грудня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням судом норм процесуального права.

В обґрунтуванняапеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що положення п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України не регулюють порядок видачі судового наказу за правовідносинами, які виникли між заявником і боржником. Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі, порядок видачі якого регламентований п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у видачі судового наказу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 січня 2025 року роз`яснювалося ТОВ «ТерраАгро Групп» право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву до суду не надходило.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги ТОВ «ТерраАгро Групп» отримало 14.01.2025року та27.12.2024року відповідно, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 отримала 14.01.2025року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 січня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Агро Групп» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 401846,50 грн.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надала до заяви копію наказу № 13-К від 29.01.2024 року про прийняття на роботу; повідомлення про прийняття працівників на роботу/укладення гіг-контракту; довідку № 1009 від 16.11.2024 року про нараховану заробітну плату менеджер з логістики ТОВ Терра Агро Групп ОСОБА_1 станом на 30.06.2024 року. Зазначене свідчить, що сторони перебували у трудових відносинах.

З довідки № 1009 від 16.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з лютого 2024 року по червень 2024 року нараховано 433000 грн, виплачено 31153,50 грн.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.

Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.

Так, відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2011 року, роз`яснено, що до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.

Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 05 грудня 2024 року, відмовляючи ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Агро Групп» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, керуючись положеннями п. 7. ч. 1 ст. 161 ЦПК України, вважав, що сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яку заявник просить стягнути з ТОВ «Терра Агро Групп» у розмірі 401846,50 грн, перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 7. ч. 1 ст. 161 ЦПК Українисудовий наказможе бутивидано,якщо заявленовимогу доюридичної особиабо фізичноїособи -підприємця простягнення заборгованостіза договором(іншим,ніж пронадання житлово-комунальнихпослуг,телекомунікаційних послуг,послуг телебаченнята радіомовлення),укладеним у письмовій(втому числіелектронній)формі,якщо сумавимоги неперевищує старозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до вимоги заявленої ОСОБА_2 в заяві про видачу судового наказу положення п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

До заявленоїу судовомунаказі вимогипро стягнення нарахованої,але невиплаченої заробітноїплати,підлягають застосуванню положення п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, які передбачають, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Положення п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України не містять обмежень щодо суми вимоги.

Однак, суд першої інстанції, відмовляючи у видачі судового наказу зазначеного вище не врахував, тому дійшов помилкового висновку про те, що заявником заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 401846,50 грн, яка перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, п. 6 ч. 1 ст.374,ст.379,384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районногосуду м.Одеси від05грудня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2025 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

О.Ю. Карташов