Ухвала

від 03.02.2025 по справі 522/8930/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/8930/24

Провадження №2/522/1501/25

УХВАЛА

03 лютого 2025 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у порядкуспрощеного позовногопровадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 05.06.2024 року надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Справа була розподілена на суддю Приморського районного суду м.Одеси Свячену Ю.Б. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 року.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 року про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_2 Сирової В.В., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження в.о.керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Чукова Л.В. №140/25 від 16.01.2025 року, 17.01.2025 року було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та отримана суддею 20.01.2025 року.

Ухвалою суду від 23.01.2025 року прийнято до свого провадження дану справу та розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 03.02.2025 року.

У судове засідання призначене на 03.02.2025 року представник ДП «СК-СЕРВІС» не з`явився, 23.01.2025 року через систему Електронний суд надав заяву, в якій просив закрити провадження у справі за позовом ДП «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з тим, що заборгованість відповідачкою погашена після звернення до суду з позовом (п.4ч.1ст.255ЦПК України (позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом). Також просив прийняти відмову від позрову та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати, а саме, судовий збір у сумі 3026,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування даної заяви зазначено, що ОСОБА_1 протягом строку розгляду справи судом заборгованість зі сплати за житлово-комунальні послуги сплатила, зазначене підтверджується Відомістю за розрахунками по особистому рахунку від 15.01.2025 року, тому ДП «СК-СЕРВІС» відмовляється від позовних вимог. Однак заборгованість перед ДП «СК-СЕРВІС» була погашена після пред`явлення позову, що підтверджується Відомістю за розрахунками по особовому рахунку № СК-18/офіс-07 від 15.01.2025 року, тому просили суд стягнути з відповідачки понесені судові витрати, а саме судовий збір у сумі 3026,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду була сповіщена належним чином. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 04.12.2024 року, в якій остання просила закрити провадження у даній справі, оскільки заборгованість нею повністю погашена. Просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу, зазначивши, що дана категорія справ не є складною, не потребує витрачення багато часу, в вільному доступі є багато зразків типових заяв про стягнення, справу просила розглядати за її відсутністю.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 07.02.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, подане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. (ч.3 ст.206 ЦПК України).

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив закрити провадження у справі.

Відповідачкою також було надано заяву про закриття провадження у даній справі, оскільки нею борг сплачено в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та доводів, викладених представником позивача у заяві про закриття провадження, та у заяві ОСОБА_1 , останньою заборгованість була погашена 15.01.2025 після подачі позову до суду в повному обсязі.

Згідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому у відповідності до ч.5 ст.206 ЦПК України суд вбачає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (платіжна інструкція №215 від 28.05.2024 року).

Оскільки за подачу позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., то суд вважає за можливе повернути ДП «СК-СЕРВІС» з державного бюджету 50відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову за дану позовну вимогу, що становить 1514,00 грн.

Згідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач у зв`язку із розглядом справи - становить 3028,00 грн. судового збору.

Оскільки, судом вирішено питання про повернення позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору із Державного бюджету, то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати - тобто інші 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 1514,00 грн.

Тому суд вважає, що заява представника в частині стягнення судового збору підлягає частковому задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст.59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що представником позивача у встановленому законом порядку та строки були надані документи на підтвердження понесених судових витрат Позивача на професійну правничу допомогу, а саме: Договір №03/09/21 про надання правової допомоги від 27.08.2021 року; Додаткова угода від 22.04.2024 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 23.05.2024 року із зазначенням назви послуги та вартості, за якими вартість наданих послуг становить 5000,00 грн. (а.с.23-24, 25, 26).

Згідно зазначеного Акту від 23.05.2024 року, Адвокат Савицька О.М. надала Дочірньому підприємству «СК-СЕРВІС» правову допомогу, а саме:

- консультація з правових питань стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги 23.04.2024 року, вартість 500,00 грн.;

- складання документу процесуального характеру (позовної заяви) 29.04.2024 - 17.05.2024 р.р., вартість 4 000,00 грн.;

- належне оформлення позовної заяви з додатками для подання до суду 20.05.2024 - 22.05.2024 р.р., вартість 500,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 5 000,00 грн.

Згідно Договору №03/09/21 про надання правової допомоги від 27.08.2021 року та Додаткової угоди від 22.04.2024 року, за надання послуг Замовник сплачує Виконавцю 5000,00 грн.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Велика ПалатаВС усвоїй постановівід 19.02.2020р.по справі№ 755/9215/15-цроз`яснила,що адвокатсамостійно визначаєтьсязі стратегієюзахисту інтересівсвого клієнтата алгоритмомдій задлязадоволення вимогостаннього танайкращого йогозахисту,тому твердженняпозивача єпомилковими. Також зазначили, що «у позовному провадженні роль суду визначена як роль арбітра, який надає оцінку тим доказам і доводам, котрі наводяться сторонами у справі, і не може діяти на користь будь-якої зі сторін, і зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій із боку такої сторони».

У справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.

Із заяви вбачається, що представник позивача просить стягнути суму витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач поніс внаслідок розгляду справи за наданні ним позивачу послуги. Загальна вартість робіт за Договором та Додатковою угодою становить 5 000,00 грн.

04.12.2024 року Волканова П.Ю. надала заяву, в якій просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу, оскільки заборгованість нею повністю погашена, а категорія справи не є складною, не потребує витрачення багато часу, в вільному доступі є багато зразків типових заяв про стягнення.

Проте, суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що розмір судових витрат є завищеним, не відповідає складності справи та обсягу виконаних робіт, оскільки витрати на ведення справи були встановлені у договорі і підтверджені стороною позивача, а тому підлягають задоволенню у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.3-13, 43, 49, 133, 137, 142, 206, 223, 247, п.4 ч.1 ст.255, ст.ст.256, 258, 260, 268, 354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» задовольнити частково.

Прийняти відмову представника Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС від позову, пред`явленого до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Провадження у цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги закрити.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України м.Одеси в Одеській області, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Савельєва Артура, 6, код ЄДРПОУ: 38016923, повернути Дочірньому підприємству «СК-СЕРВІС (ЄДРПОУ 35993252, 65009, м.Одеса, вул.Савельєва Артура, 7) 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, тобто у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, який було сплачено на рахунок №UA268999980313111206000015758, отримувач: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача 37607526, код Банку отримувача (МФО): 899998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), згідно платіжної інструкції №215 від 28.05.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )на користь Дочірнього підприємства «СК-СЕРВІС (ЄДРПОУ 35993252, 65009, м.Одеса, вул.Савельєва Артура, 7) понесені судові витрати у загальному розмірі 6514 (шість тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, які складаються з 50 відсотків судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 07.02.2025 року.

Суддя: Домусчі Л.В.