Постанова

від 05.02.2025 по справі 761/31923/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/31923/23 головуючий у суді І інстанції Саадулаєв А.І.

провадження № 22-ц/824/4206/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Хоменко Іваном Миколайовичем на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києві від 17 жовтня2024 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, третя особа: ОСОБА_3 , про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, надання відпустки та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, третя особа: ОСОБА_3 , про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, надання відпустки та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києві від 17 жовтня2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 28 липня 2024 року представником позивача було подано до суду заяву в якій серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 є інвалідом, тому йому тяжко самостійно себе представляти в судовому процесі і просив суд у випадку не можливості відкладення розгляду справи продовжити її розгляд без участі позивача у випадку його неявки. Про наявність даної заяви ОСОБА_1 був повідомлений, і погодився на розгляд справи без його участі у випадку неможливості судом відкладення розгляду справи, адже не подавав до суду жодних інших заяв. Також, звертає увагу суду, що заява про розгляд справи без участі позивача не повинна подаватись на кожне засідання, адже позивач виразив своє бажання у випадку його неявки розглядати справу без його участі, і від даної заяви не відмовлявся.

У відзиві на апеляційну скаргу Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка вказує, що суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального права на які вказує позивач, повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду міста Києві від 17 жовтня2024 року без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання і від нього не надходило заяв про розгляд справи у відсутність сторони позивача.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

У постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 та від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19 вказано, що аналіз змісту п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з наведеної підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи, повторно не з`явився саме у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін, в розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

Справа неодноразово призначалася до розгляду.

03 жовтня 2024 року та 17 жовтня 2024 року позивач та його представник до суду не з`явилися, про судове засідання призначене на 03 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Хоменко І.М. був повідомлений в судовому засіданні 11 вересня 2024 року під розписку (том 4 а.с.19), та шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача - адвоката Хоменка І.М. та про судове засідання призначене на 17 жовтня 2024 року сторона позивача була повідомлена шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача - адвоката Хоменка І.М.

17 жовтня 2024 року судом було постановлено ухвалу про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява представника позивача ОСОБА_1 - Хоменка І.М. від 28 липня 2024 року (т. 4, а.с. 1-2) в якій представник позивача просив суд відкласти розгляд справи, у випадку не можливості відкладення розгляду справи продовжити її розгляд без участі позивача у випадку його неявки.

У вказаній заяві не зазначено про те, що вона стосується конкретного судового засідання, а відтак позивач фактично надав згоду на продовження розгляду справу у його відсутність у всіх судових засіданнях, а у разі неможливості їх відкладення. З матеріалів справи не вбачається, що розгляд справи неможливий без участі позивача.

За таких обставин, підстави для залишення позову без розгляду у відповідності до п. 3 частини першої статті 257 ЦПК України відсутні, на що обґрунтовано посилається сторона позивача в своїй апеляційній скарзі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Хоменко Іваном Миколайовичем задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києві від 17 жовтня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2025 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.