Рішення

від 07.02.2025 по справі 280/9051/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року Справа № 280/9051/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК СПУТНИК» (вул. Хортицьке шосе, буд. 12, м. Запоріжжя, 69123), в особі представника Кузьменко Євгенії Вікторівни (вул. Яценка, буд. 8, м. Запоріжжя, 69005), до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Чубанова, буд. 8, м. Запоріжжя, 69018) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК СПУТНИК» (далі позивач, ТОВ «ОТК СПУТНИК»), в особі представника Кузьменко Євгенії Вікторівни, до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 045625 від 17.09.2024 р. винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (код 39816845) Державної служби України з безпеки на транспорті у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник» (ЄДРПОУ 19279080) законодавства про автомобільний транспорт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вантажний автомобіль марки ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ОТК СПУТНИК», не обладнано тахографом, от же протокол про перевірку та адаптацію тахографа не відноситься до документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Оскільки позивач забезпечив водія вантажного автомобіля марки ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 всіма необхідними документами, визначеними ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а водій надавав їх інспектору Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в діях ТОВ «ОТК СПУТНИК» відсутня. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 02.10.2024 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначено без повідомлення (без виклику) сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

10.10.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що в момент проведення перевірки у водія повинен був бути в наявності або протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу або ж якщо транспортний засіб не обладнано тахографом індивідуальна контрольна книжка водія. Жодного з зазначених документів водій Вовк О.М. в момент проведення рейдової перевірки не надав, та представник позивача не заперечує проти їх відсутності у водія. Також, зазначає, що хоча представник Укртрансбезпеки і не перевіряв наявність у водія графіку змінності водії за серпень 2024 р., але і цей документ водій Вовк О.М. в момент проведення рейдової перевірки до перевірки не надавав (це підтверджується здійсненою фотофіксацією представником Укртрансбезпеки). В зв`язку з чим вважає, що відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045625 від 17.09.2024 за порушення ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11.10.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді зазначено, що Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.08.2024 р. № АР042193, який є носієм доказової інформації стосовно виявленого порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», не містить інформації про відсутність у водія Позивача ОСОБА_1 а ні індивідуальної контрольної книжки, а ні графіку змінності роботи водія. Вважає, що склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в діях ТОВ «ОТК СПУТНИК» відсутня, що не спростовано відповідачем належними доказами.

22.10.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшли запереченння на відповідь на відзив. У запереченнях вказано, що надання матеріалів наявності графіку змінності водіїв згодом жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в Акті проведення перевірки. Надані до позову матеріали не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації.

23.10.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі. В поясненнях зазначено, що у запереченні на позов відповідач стверджував, що в момент проведення перевірки у водія повинен був бути в наявності або протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу або ж якщо транспортний засіб не обладнано тахографом індивідуальна контрольна книжка водія. Під час здійснення рейдової перевірки відповідачу було очевидно, що автомобіль позивача не обладнаний тахографом, а тому у водія мають бути в наявності інші документи, визначені п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010. Проте відповідач в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.08.2024 р. №АР042193, який є носієм доказової інформації стосовно виявленого порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», не вказав на відсутність у водія позивача ОСОБА_1 в момент рейдової перевірки індивідуальної контрольної книжки водія або графіка змінності роботи водія. Вказані вище обставини свідчать про необґрунтованість заперечень (на відповідь на відзив) відповідача.

05.11.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. В поясненнях відповідач посилається на те, що представник позивача не враховує той факт, що згідно із п. 6.1. Положення про робочий час та відпочинок водіїв колісних транспортних засобів, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Транспортний засіб позивача має повну масу понад 3,5 тони, тому в обов`язковому порядку повинен бути обладнаний діючими та повіреним тахографом. Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв. Тобто, ця норма стосується тільки транспортних засобів, які мають повну масу менше 3,5 т, що не відноситься до позивача та його ТЗ з вагою понад 3,5 т, а тому в нього повинен бути протокол перевірки та адаптації тахографа, а не індивідуальна контрольна книжка водія або графік змінності водіїв.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

21 серпня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка 477 км. а/д Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь.

Під час проведення перевірки був зупинений транспортний засіб марки ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідач стверджує, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 пред`явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ; посвідчення водія серії НОМЕР_3 ; поліс страхування; накладну №ПР32069 від 21.08.2024; довідку про санітарну обробку.

Позивач в позові зазначає, що при перевірці додержання ТОВ «ОТК СПУТНИК» вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом у водія ОСОБА_1 була наявна копія графіка змінності водіїв ТОВ «ОТК Спутник» на серпень 2024 р. Проте, з пояснень водія ОСОБА_1 , інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення перевірки відмовився брати до уваги наявність графіку змінності.

21 серпня 2024 року, за результатами перевірки, старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Рибалкою Г.Л було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.08.2024 за №АР042193 (далі Акт перевірки) відносно ТОВ «ОТК СПУТНИК» (ЄДРПОУ 19279080).

Актом перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 далі Положення №340), п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385), а саме під час надання послуг з перевезення вантажів автомобілем марки ЗИЛ, державний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , перевізник ТОВ «ОТК СПУТНИК» (ЄДРПОУ 19279080) не забезпечив водія ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_4 від 30.04.2024) оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа.

Відповідальність за виявлене порушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт, а саме перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

17 вересня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (код 39816845) Державної служби України з безпеки на транспорті винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045625 у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень за порушення ТОВ «ОТК Спутник» (ЄДРПОУ 19279080) законодавства про автомобільний транспорт, а саме: ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010.

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045625 отримана позивачем 23.09.2024.

Не погодившись з вищезазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням Укртрансбезпекою оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність на момент перевірки документів, передбачених положеннями статті 48 цього Закону - протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія, передбачених Інструкцією №385.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

В силу частини сьомої статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону №2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону №2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок №1567).

За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону №2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Так, 07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11.10.2005 (далі - Закон №2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.

На виконання вимог Закону №2819-ІV було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Надалі Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).

За правилами пункту 1.3 Інструкції №385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції №385 перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 1.1. Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340). Вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1 Положення №340).

За умовами пункту 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Водночас, пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 №40, передбачено, що пункт 6.1. Положення №340 (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01.06.2015.

Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції №385 та Положення №340 викладено у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №440/17062/21 та від 14.12.2023 у справі №340/5660/22.

Також у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 Верховний Суд вже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону №2344-III визнано необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією №385 та Положенням №340.

Таким чином суд висновує, що для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі №340/5660/22.

Своєю чергою абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент перевірки перевезень, зокрема, вантажів документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В зв`язку з чим оскаржувана постанова винесена законна та обґрунтовано.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручі до уваги вищевикладені обставини суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК СПУТНИК» (вул. Хортицьке шосе, буд. 12, м. Запоріжжя, 69123), в особі представника Кузьменко Євгенії Вікторівни (вул. Яценка, буд. 8, м. Запоріжжя, 69005), до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Чубанова, буд. 8, м. Запоріжжя, 69018) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно достатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленимистаттями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «07» лютого 2025 року.

Суддя Р.В. Кисіль