Рішення

від 04.02.2025 по справі 380/18791/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року

справа №380/18791/24

провадження № П/380/18984/24

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Кудли Д.Ю.,

представника позивача Слободян Ю.Н.,

представника відповідача Гарасимів В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники, вул. Угрина, 17; код ЄДРПОУ 42454019) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024; №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024; №UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024; №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024; №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024; №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024; №UA209000/2024/000344/2 від 05.07.2024; №UA209000/2024/000381/2 від 15/07/2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали).

19.09.2024 за вх.№69807 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, просила продовжити строк усунення недоліків в частині подання належним чином завіреного перекладу документів.

23.09.2024 за вх.№70658 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів. Зазначив, що станом на день подання доказів, все ще здійснюється переклад документів.

Ухвалою суду від 24.09.2024 продовжено товариству з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/18791/24, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2024, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 15.10.2024 за вх.№76615 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

23.10.2024 за вх.№78731 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Зазначив, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень не врахував умови поставки товарів, розташування населених пунктів, з яких товар перевозили до державного кордону України, договори з перевізниками, вартість перевезення, транспортні витрати, якість товарів, наявність торгової марки та репутацію цих товарів на ринку і т. д., що призвело до вибору товарів, які не є подібними (аналогічними), а також не є релевантними для порівняння з оцінюваними товарами з метою визначення митної вартості останніх. Вказав, що відповідачем, хоч і зазначено про наявність розбіжностей, проте у жодному з оскаржуваних рішень не обґрунтовано наявності якого-небудь впливу нібито виявлених розбіжностей на правильність визначення митної вартості оцінюваних товарів і не доведено того, який саме це вплив, тобто які наслідки так звані розбіжності мали на результат самостійного визначення митної вартості товарів позивачем. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить позов задовольнити.

31.10.2024 за вх.№80888 від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат.

05.11.2024 за вх.№81977 від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву) про стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 22.01.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/18791/24 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

31.01.2025 за вх. №8053 від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, долучено підтвердження оплати транспортних послуг, платіжні інструкції в іноземній валюті, які підтверджують оплату за імпортований товар. Також зазначив, що згідно з пунктом 3.1 Контракту (в редакції Додатку до Контракту від 01.02.2023 р.), оплата за товар буде здійснена шляхом 100% відстрочки на 45 днів від дати виставлення експортного інвойсу і 90 днів у випадку першої поставки підлогових панелей SPC. Датою відвантаження вважається дата виставлення експортного інвойсу. У зв`язку з цим дати оплат за товар відрізняються від дат відвантаження товару, що вказані в рахунках-фактурах (інвойсах). Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42454019) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 43.32 Установлення столярних виробів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 81.21 Загальне прибирання будинків; 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; 81.29 Інші види діяльності із прибирання.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» (Покупець) та Компанією «POLI-ECO TWORZYWA SZTUCZNE» sp. z o.o. (Продавець) 20.02.2019 укладено Контракт №20/02/EW/2019, згідно з умовами якого Покупець зобов`язується оплачувати, а Продавець постачати на умовах цього Контракту Товари, виготовлені Продавцем: профілі та фурнітура із пластмаси ПВХ; зразки плінтусів із ПВХ; кромка ПВХ; іменовані надалі - Товар. Товар постачається партіями. Кількість та асортимент Товару по кожній партії погоджується сторонами на підставі замовлення розміщеного Покупцем та підтвердженого Продавцем.

22.01.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду до Контракту №2, якою доповнили асортимент товару згідно з Контрактом, а саме: профілі і фурнітура з пластмаси ПВХ, взірці плінтусів з ПВХ, підлогові панелі SPC, підложка РЕ під панелі.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209140006774U1 від 06.03.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № б/н від 28.02.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) №2461000134 від 28.02.2024;

- автотранспортна накладна №095078 від 28.02.2024;

- декларацiя про походження товару №2461000134 від 28.02.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0328892 від 28.02.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1118 від 28.02.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 29.02.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.11.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 01.02.2021;

- договір (контракт) про перевезення №03 від 16.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №32 від 27.02.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0264917 від 28.02.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МК України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209140006774U1 від 06.03.20246 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- відповідно до п.1.2. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019 (далі Контракт), товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались;

- в експортній декларації країни відправлення № 24PL412020E0264917 від 28.02.2024 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі;

-у договорі на перевезення у розділі 10, відсутні юридична адреса та банківські реквізити сторони договору перевізника.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково декларантом надано такі документи: прайс-лист; рішення суду. Прайс-лист, який виданий для ТзОВ "СТАР-БУД ТРЕЙД" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 16.12.2023р. № UA209230/2023/130819, де митна вартість такого товару становить 2,32 дол США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000194.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190006762U2 від 26.03.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № б/н від 22.03.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) №2461000196 від 22.03.2024;

- автотранспортна накладна № 240322 від 22.03.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0328903 від 22.03.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №68 від 22.03.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 22.03.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.11.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 01.02.2021;

- договір (контракт) про перевезення №01 від 02.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №11/01/2023 від 11.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №41 від 20.03.2024;

- договір (контракт) про перевезення №б/н від 04.08.2020;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0367379 від 22.03.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МК України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190006762U2 від 26.03.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- відповідно до п.1.2. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019 (далі Контракт), товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались; - в експортній декларації країни відправлення № 24PL412020E0367379 від 22.03.2024 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково декларантом надано такі документи: -прайс-лист; -рішення суду. Прайс-лист, який виданий для ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 22.01.2024р. №24UA206070000861U2, де митна вартість такого товару становить 2,3175 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000144.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190006771U8 від 26.03.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист №01/24 від 22.03.2024;

- рахунок-проформа № 01/24 від 22.03.2024;

- автотранспортна накладна № 240322 від 22.03.2024;

- декларацiя про походження товару № 01/24 від 22.03.2024;

- некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/02/EW/2029 від 20.02.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.11.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 25.03.2019;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0367379 від 22.03.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190006771U8 від 26.03.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного Кодексу України (далі- МКУ), здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. В рамках реалізації положень ч.6 статті 54, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митний орган відмовляє у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ (п.6.3. ст.54).

До митного оформлення подано рахунок-проформу № 01/24 від 22.03.2024 відповідно до якої товари є не для продажу, вартість в інвойсі вказана лише для митних цілей.

Відповідно до ст.58 МКУ (Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): - п.4 - Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті; п.3 - У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 статті 57 МКУ (Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту), застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 (Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Декларантом заявлено митну вартість самостійно за другорядним методом (резервним методом, ст.64 МКУ). У декларації митної вартості зазначено: - графа 7 (Обґрунтування обраного методу визначення митної вартості із зазначенням причини незастосування основного методу): «товар не є об`єктом купівлі-продажу. Не має комерційного призначення» у графі 8 (джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості): « товар не є об`єктом купівлі-продажу. Не має комерційного призначення.»

Процедура консультації із митним органом проведена не була. У митного органу наявна інформація щодо вартості операції з схожими товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. Додатково декларантом надано такі документи: -прайс-лист; -рішення суду. Прайс-лист, який виданий для ТзОВ "СТАР-БУД ТРЕЙД" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

Митна вартість, визначена декларантом за резервним методом (ст. 64 МКУ), не може бути визнана відповідно до п.3 ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ (порушено послідовність застосування методів, визначену ч. 3 ст. 57 МКУ).

Для визначення митної вартості товарів застосовано метод 2б(ст. 60 МКУ, Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна вартість подібних товарів, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, митне оформлення яких здійснено за МД від 01.02.2024 №24UA206070001311U7, де митна вартість такого товару становить 2,3175 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000145.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190008743U0 від 23.04.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № б/н від 12.04.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) №2461000244 від 12.04.2024;

- автотранспортна накладна №240412 від 12.04.2024;

- декларацiя про походження товару № 2461000244 від 12.04.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0328912 від 12.04.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №92 від 15.04.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 15.04.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.11.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20/02/EW/2019 від 20.02.2019

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 01.02.2021;

- договір (контракт) про перевезення №01 від 02.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №11/01/2023 від 11.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №60 від 11.04.2024;

- договір (контракт) про перевезення №б/н від 04.08.2020;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0460030 від 12.04.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190008743U0 від 23.04.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019 (далі Контракт);

- відповідно до п.1.2. Контракту, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались;

- в експортній декларації країни відправлення №24PL412020E0460030 від 12.04.2024 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі. Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3- 4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково декларантом надано такі документи: - прайс-лист. Прайс-лист, який виданий для ТзОВ "СТАР-БУД ТРЕЙД" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців (є додатком №1 до контракту, однак, не підписаний стороною угоди). Не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. -рішення суду, яке не стосується імпортованої партії товару. Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку.

Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 29.03.2024р. №UA206070/2024/003811, де митна вартість товару з подібними характеристиками становить 2,34 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000186.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190008934U9 від 25.04.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № б/н від 23.04.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) №2461000269 від 23.04.2024;

- автотранспортна накладна №240423 від 23.04.2024;

- декларацiя про походження товару № 2461000269 від 23.04.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR від 0328914 23.04.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №98 від 23.04.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 23.04.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.11.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 01.02.2021;

- договір (контракт) про перевезення №01 від 02.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №11/01/2023 від 11.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №64 від 22.04.2024;

- договір (контракт) про перевезення №б/н від 04.08.2020;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0510568 від 23.04.2024

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190008934U9 від 25.04.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019 (далі Контракт);

- відповідно до п.1.2. Контракту, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. Такі замовлення до митного оформлення не подавались;

- в експортній декларації країни відправлення №24PL412020E0510568 від 23.04.2024 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково декларантом надано такі документи: - прайс-лист. Прайс-лист, який виданий для ТзОВ "СТАР-БУД ТРЕЙД" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців (є додатком №1 до контракту, однак, не підписаний стороною угоди). Не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Рішення суду, яке не стосується імпортованої партії товару.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 29.03.2024 №UA206070/2024/003811, де митна вартість товару з подібними характеристиками становить 2,34 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000190.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209140013512U2 від 13.05.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист №2461000312 від 09.05.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) № 2461000312 від 09.05.2024;

- автотранспортна накладна №240509 від 09.05.2024;

- декларацiя про походження товару № 2461000312 від 09.05.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR 0328917 від 09.05.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №110 від 09.05.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 09.05.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.11.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 01.02.2021;

- договір (контракт) про перевезення №02 від 02.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №11/01/2023 від 11.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №б/н від 04.08.2020;

- договір (контракт) про перевезення Заявка №68 від 08.05.2024;

- інші некласифіковані документи Картка обліку АТЗ №ПТ000281339 від 13.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення 24PL412020E0578201 від 09.05.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

За результатами розгляду електронної митної декларації № 24UA209140013512U2 від 13.05.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

-у гр.3 ЦМР вказане місце розвантаження-Липники, тоді як, у рахунку на перевезення зазначено маршрут- Жари-Шегині-Львів. Протиріччя у зазначених відомостях не дозволяє перевірити правильність розрахунку витрат на транспортування;

-у п.2.2 контракту купівлі-продажу зазначено, що одиничні ціна на товар вказані у прай-листі, якій є додатком №1 до Контракту. Прайс-лист до митного оформлення не надано, натомість наявний додаток №1 від 28.11.2019 до Контракту, щодо внесення змін у реквізити сторін;

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- в експортній декларації країни відправлення № 24PL412020E0578201 від 09.05.2024 статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат. - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково декларантом надано такі документи: - прайс-лист; опис товару наведений у прайс-листі не ідентифікується із описом товару, що постачається. У прайс-листі не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції; не засвідчений стороною покупця; -рішення суду; Інші документи дублюють надані при митному оформленні.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) . Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 18.04.2024р. № UA100340/2024/614486, де митна вартість такого товару становить 2,33 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000375.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190015741U2 від 04.07.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № 2461000428 від 28.06.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) № 2461000428 від 28.06.2024;

- автотранспортна накладна №240628 від 02.07.2024;

- декларацiя про походження товару № 2461000428 від 28.06.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0328929 від 02.07.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №157 від 02.07.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 02.07.2024;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №1 від 01.02.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 28.11.2019

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 22.12.2020

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 20/02/EW/2019 20.02.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 01.02.2021;

- договір (контракт) про перевезення №01 від 02.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №11/01/2023 від 11.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення №б/н від 04.08.2020;

- договір (контракт) про перевезення Заявка №87 від 01.07.2024;

- інші некласифіковані документи Картка обліку АТЗ №78390 від 04.07.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0802850 від 02.07.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду від 04.07.2023 №380/19027/22.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190015741U2 від 04.07.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400344/2 від 05.07.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400344/2 від 05.07.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019 (далі Контракт);

- відповідно до п.1.2. Контракту, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. П.4.1. Контракту, передбачає відправку заявки Покупцем з інформацією про конкретний асортимент та кількість товару. Такі замовлення і заявки до митного оформлення не подавались;

- експортна декларація країни відправлення №24PL412020E0802850 від 02.07.2024 не містить відміток митних органів країни відправлення, що, в свою чергу, не може підтверджувати факт експорту оцінюваних товарів саме на підставі такої митної декларації.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3- 4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково декларантом надано такі документи:

- прайс-лист (надавався до митного оформлення разом з митною декларацією). Прайс-лист, який виданий для ТзОВ "СТАР-БУД ТРЕЙД" суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців (є додатком №1 до контракту, однак, не підписаний стороною угоди). Не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції;

- рішення суду від 04.07.2023 №380/19027/22, яке не стосується імпортованої партії товару.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 03.07.2024р. №24UA500020006226U9, де митна вартість товару з подібними характеристиками становить 2,3309 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000329.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400344/2 від 05.07.2024.

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190016764U2 від 15.07.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № 2461000457 від 12.07.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) № 2461000457 від 12.07.2024;

- автотранспортна накладна № 240712 від 12.07.2024;

- декларацiя про походження товару № 2461000457 від 12.07.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0328930 12.07.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №169 від 12.07.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 12.07.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 28.11.2019 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20/02/EW/2019 від 20.02.2019;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 01.02.2021;

- договір (контракт) про перевезення №01 від 02.01.2023;

- договір (контракт) про перевезення Заявка №95 від 11.07.2024;

- інші некласифіковані документи Картка обліку АТЗ №79125 від 15.07.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0846196 від 12.07.2024.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: додаток №1 від 01.02.2024 до контракту; рішення суду від 04.07.2023 №380/19027/22.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190016764U2 15.07.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024, в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- товар «Покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні» відсутній серед переліку товарів в п.1.1. контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019 (далі Контракт);

- відповідно до п.1.2. Контракту, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується сторонами на підставі замовлення виставленого Покупцем і підтвердженого Продавцем. П.4.1. Контракту, передбачає відправку заявки Покупцем з інформацією про конкретний асортимент та кількість товару. Такі замовлення і заявки до митного оформлення не подавались;

-до митного оформлення подано рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №169 від 12.07.2024 відповідно до якого товар перевозився за маршрутом м.Жари-м.Львів. Однак, відповідно до поданого до митного оформлення CMR №240712 від 12.047.2024 перевезення здійснювалось за маршрутом м.Жари-м.Липники.

Вказане свідчить пор можливе неподання до митного оформлення документів про надання транспортних послуг за всім маршрутом слідування вантажу та відповідно до невключення до митної вартості всіх понесених витрат на транспортування (складових митної вартості товару).

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Відповідно до частин 3- 4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Додатково декларантом надано такі документи: додаток №1 від 01.02.2024 (Ценник) до контракту. Поданий додаток до контракту не підписаний стороною угоди, не зазначено умови поставки товару, на яких відбувається формування цін, а також у ньому відсутні відомості щодо імпортованих артикулів товару (SPeCtra Floor Мрамор Bianco 5,0mm 120x60, Solid Floor Scandi Дуб Hovden 5,0mm, Solid Floor Scandi Дуб Filan 5,0mm) що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції; - рішення суду від 04.07.2023 №380/19027/22, яке не стосується імпортованої партії товару.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 11.07.2024р. №UA100350/2024/725507, де митна вартість товару з подібними характеристиками (покриття пластмасові для підлоги, країна виробництва Польща), становить 2,33 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2024/000353.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Одним із таких другорядних методів є метод « 2б» - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (підпункт «б» пункту 2 частини першої статті 57 МК України). Правила застосування цього методу врегульовані приписами статті 60 МК України.

Так згідно частини першої статті 60 МК України У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (частини друга-п`ята статті 60 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що надані позивачем документи відповідачу по митних деклараціях №24UA209140006774U1 від 06.03.2024, №24UA209190006762U2 від 26.03.2024, №24UA209190008743U0 від 23.04.2024, №24UA209190008934U9 від 25.04.2024, №24UA209140013512U2 від 13.05.2024, №24UA209190015741U2 від 04.07.2024, №24UA209190016764U2 від 15.07.2024 у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Львівською митницею розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо обґрунтованості застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості придбаного позивачем товару, суд зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Як зазначив суд вище суть методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів зводиться до того, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (частина друга-четверта статті 60 МК України).

Положення статті 55 МК України визначають загальні вимоги до змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, згідно з якими, таке рішення повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини другої статті 55 МК України).

На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (далі також Правила №598). Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Виходячи з системного аналізу приписів пункту 4 частини другої статті 55 МК України, статті 60 МК України, пункту 2.1 Правил №598 митний орган, застосовуючи метод коригування за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у графі 33 відповідного рішення повинен зазначати не тільки номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а й наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, а також, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною сталою судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 14.08.2018р. у справі №821/1617/17; від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17; від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020; від 31 жовтня 2019 року у справі № №820/9301/15.

Суд з`ясував, що в гр. 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування із вказівкою на вартість 1 кг. ввезеного товару, або із посиланням на те, що «коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Натомість, оскаржувані рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митними деклараціями-джерелами коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митними деклараціями-джерелами коригування справді був подібний (аналогічний) товару, який постачав позивач, зокрема, що це товар тієї ж торговельної марки, або виготовлений тим же виробником.

Відтак Львівська митниця, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, порушила вимоги п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України та п. 2.1 Правил №598 в частині заповнення гр. 33 рішень, позаяк не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та справді постачався подібний (аналогічний) товар, що і в цій ситуації.

Щодо суті виявлених порушень, які зазначені відповідачем, суд зазначає таке.

Так, у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024, №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024, №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024, №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024, № UA209000/2024/000344/2 від 05.07.2024, №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024, відповідачем зазначено, що товар покриття пластмасові для підлоги, самоклеючі або несамоклеючі, відсутній серед переліку товарів в п. 1.1 контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019.

Судом встановлено, що 22.01.2020 позивач та продавець уклали додатку угоду №2 до контракту, якою доповнено асортимент товару згідно з контрактом, а саме: профілі і фурнітура з пластмаси ПВХ, взірці плінтусів з ПВХ, підлогові панелі SPC, підложка РЕ під панелі.

З цього приводу суд бере до уваги твердження позивача, що SPC це покриття, ключовими складниками якого є камін (перетертий в борошно вапняк) і полімер (полівінілхлорид (ПВХ), а відтак, покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні відносяться до підлогових панелей SPC. Таким чином, серед товарів, що постачалися за контрактом, наявні покриття пластмасові для підлоги, самоклейні, несамоклейні.

Крім цього, у вищезазначених рішеннях, відповідач вказав, що відповідно до п. 1.2 контракту №20/02/EW/2019 від 20.02.2019, товар поставляється партіями. Кількість і асортимент товару по кожній партії узгоджується на підставі замовлення виставленого покупцем і підтвердженого продавцем, такі замовлення до митного оформлення не подавались.

Так, судом встановлено, що pгідно з пунктом 4.1 контракту, у письмовій заявці покупець зобов?язується вказати конкретний асортимент товару і його кількість. Заявка покупця на постачання партії товару вважається прийнятою продавцем до виконання, якщо протягом 5 робочих днів продавець не сповістить покупця про відхилення такої заявки або не надішле спростування за окремими пунктами.

Відтак, у заявці (замовленні) не йдеться про ціну товару, а вказується саме асортимент і кількість товару, що замовляється покупцем. При цьому, заявка (замовлення) на поставку партії товару не формує митну вартість товару, оскільки є попереднім замовленням позивача, а відтак не є документом із остаточною інформацію про товар, його ціну і в майбутньому може коригуватись та змінюватись.

Тобто, заявка лише свідчить про майбутню угоду та поставку і не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Крім цього, ч. 2 ст. 53 МК України визначено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості Товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до пункту 4.1 контракту, заявка до договору складається у електронному вигляді та надсилається по факсу чи електронною поштою. Надання декларантом заявки на поставку товару не розглядається в розумінні митного законодавства, як обов?язковий документ для митного оформлення.

Щодо аргументів відповідача у рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024, №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024, №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024, №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024, № UA209000/2024/000344/2 від 05.07.2024, №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024, про те, що прайс-лист, який виданий для ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» суперечить суті прайс-листа, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2020 у подібній справі №810/690/17 зазначив наступне:

«…23. Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару…».

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у подібній справі №820/3893/16 дійшов наступного висновку: «…Аргументи відповідача про те, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін, колегія суддів також вважає безпідставними, у зв`язку з тим, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо періоду дії цін, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів…».

У постанові від 28.02.2024 у справі №815/1460/18 Верховний суд наголосив наступне: «…Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Суд касаційної інстанції зазначає, що за умови непідтвердження належними і допустимими доказами наявності у поданих на підтвердження митної вартості товарів документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари, суб`єкт владних повноважень, приймаючи відповідні рішення, діє не в межах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому положеннями чинного законодавства…».

Суд зауважує, що каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. За своєю суттю, прайс-лист є документом довільної форми.

Верховним Судом зроблено у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на "недоліки" наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження "загальносвітової практики" не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях.

Таким чином, можна зробити висновок, що прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, твердження відповідача про «недоліки» прайс-листа є необґрунтованими та не підтвердженими жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами.

Щодо посилань відповідача про те, що статистична вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсах.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Позивач з власної ініціативи подав наявні у нього інші додаткові документи, в тому числі митні декларації країни експорту №24PL412020E0264917 від 28.02.2024, №24PL412020E0367379 від 22.03.2024, №24PL412020Е0460030 від 12.04.2024, №24PL412020E0510568 від 23.04.2024 №24PL412020E0578201 від 09.05.2024, які підтверджують факт проходження товаром митного оформлення в країні відправлення, факт перевезення імпортованого товару по території Польщі до України, але аж ніяк не може слугувати підтвердженням ціни у країні експорту.

Продавець при заповненні митних декларацій країни експорту керується Інструкцією із заповнення митних декларацій (AIS/ІМПОРТ, AES/ECS2, NCTS2, версія 2.5 від 3 березня 2023 року, розроблено в Митному департаменті Мінфіну).

У складі статистичної вартості товару завжди враховується пропорційно вирахована вартість транспортних витрат до кордону PL/UA.

При цьому, за загальним правилом статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товару, понесені або розраховані транспортні та страхові витрати від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з держави-члена.

Суд також враховує доводи позивача, що він не впливає на заповнення експортної декларації, тож форма та зміст залежить тільки від продавця. Дана вартість попередньо розрахована продавцем не є остаточною, сталою та незмінною, адже в залежності від віддаленості маршруту вона може становити і більше.

Щодо твердження відповідача у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024 про те, що у договорі на перевезення у розділі 10 відсутні юридична адреса та банківські реквізити сторони договору-перевізника, суд зауважує, що у договорі на транспортне обслуговування №03 від 26.01.2023 зазначено повне найменування сторони перевізника - Приватне підприємство фірма «ВМВ-Транс», а також міститься печатка перевізника з його кодом ЄДРПОУ 32328001.

Крім цього, юридична адреса та банківські реквізити, а також інша інформація про перевізника зазначені в інших документах, поданих позивачем до митного оформлення, а саме: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №1118 від 28.02.2024, заявка про транспортні послуги №32 від 27.02.2024.

Тобто, вказане надавало змогу відповідачу ідентифікувати такого перевізника.

Щодо твердження митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024 про те, що у гр. 3 ЦМР вказане місце розвантаження Липники, тоді як, у рахунку на перевезення зазначено маршрут Жари-Шегині-Львів, протиріччя у зазначених відомостях не дозволяє перевірити правильність розрахунку витрат на транспортування, суд зазначає таке.

Так, судом встановлено, що між позивачем та МПП «Соломія» був укладений договір на транспортне обслуговування №01 від 02.01.2023.

Згідно з заявкою на транспорті послуги №68 від 08.05.2024, адресою розвантаження є м. Львів, вул. Зелена, буд. 411.

У рахунку-фактурі №110 від 09.05.2024 зазначено маршрут: м. Жари (Польща) митний перехід Шегині м. Львів (Україна). Такий же маршрут зазначено у довідці калькуляції транспортних витрат від 09.05.2024.

Наведені документи підтверджують витрати на транспортування товару, містить повний маршрут слідування товару та усувають будь-які сумніви у достовірності даних щодо транспортування товарів.

Суд бере до уваги твердження позивача, що в автотранспортній накладній №240509 від 09.05.2024 відправником зазначено населений пункту, у якому зареєстроване місцезнаходження ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» - Липники, в той же час, транспортування товарів здійснювалось до м. Львів.

Крім цього, у рішенні №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024 відповідачем зазначено, що позивачем не долучено прайс-лист до митного оформлення, однак, суд звертає увагу, що у відповідь на повідомленням митного органу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів від 13.05.2024, позивачем було надано прайс-лист №1 від 01.02.2024.

У вказаному прайс-листі чітко вказано ціни на товар, що постачається, відтак твердження митного органу про те, що опис товару наведений у прайс-листі не ідентифікується із описом товару, що постачається є безпідставним. Більше того, відповідачем не зазначено конкретної категорії товару, яка не наводиться в прайс-листі.

Стосовно твердження відповідача у рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/000344/2 від 05.07.2024 про те, що експортна декларація країни відправлення 24PL412020E0802850 від 02.07.2024 не містить відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, то суд зазначає наступне.

Так суд зазначає, що надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення має саме форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор, митний код) та інші необхідні реквізити, які передбачені країною - виробником товару, що у свою чергу надає митному органу, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов`язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур, а тому в цій частині висновок митного орану також є безпідставним.

Також у рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024, відповідачем зазначено, що додаток №1 від 01.02.2024 не підписаний стороною угоди, не зазначено умови поставки товару, на яких відбувається формування цін, а також у ньому відсутні відомості щодо імпортованих артикулів товару, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, суд вважає таке твердження необґрунтованим, оскільки до митного оформлення позивачем було подано рахунок-фактуру (інвойс) №2461000457 від 12.07.2024, що в свою чергу надає можливість зробити висновок щодо об`єктивних умов визначення ціни імпортованих товарів.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Крім цього, суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи підтвердження оплати транспортних послуг, а саме оплати рахунків №169 від 12.07.2024, №92 від 15.04.2024, №98 від 23.04.2024, №157 від 02.07.2024. Також долучено платіжні інструкції в іноземній валюті, які підтверджують оплату за імпортований товар. Згідно з пунктом 3.1 Контракту (в редакції Додатку до Контракту від 01.02.2023 р.), оплата за товар буде здійснена шляхом 100% відстрочки на 45 днів від дати виставлення експортного інвойсу і 90 днів у випадку першої поставки підлогових панелей SPC. Датою відвантаження вважається дата виставлення експортного інвойсу. У зв`язку з цим дати оплат за товар відрізняються від дат відвантаження товару, що вказані в рахунках-фактурах (інвойсах).

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару по митних деклараціях №24UA209140006774U1 від 06.03.2024, №24UA209190006762U2 від 26.03.2024, №24UA209190008743U0 від 23.04.2024, №24UA209190008934U9 від 25.04.2024, №24UA209140013512U2 від 13.05.2024, №24UA209190015741U2 від 04.07.2024, №24UA209190016764U2 від 15.07.2024 документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024, №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024, №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024, №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024, № UA209000/2024/000344/2 від 05.07.2024, №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

За таких обставин, оскаржувані рішення №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024, №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024, №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024, №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024, № UA209000/2024/000344/2 від 05.07.2024, №UA209000/2024/000381/2 від 15.07.2024 про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Тому позовні вимоги є обґрунтованими в цій частині.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024.

Так, як було встановлено судом, з метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №24UA209190006771U8 від 26.03.2024, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: пакувальний лист №01/24 від 22.03.2024; рахунок-проформа № 01/24 від 22.03.2024; автотранспортна накладна № 240322 від 22.03.2024; декларація про походження товару № 01/24 від 22.03.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №20/02/EW/2029 від 20.02.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.11.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 22.12.2020; договір про надання послуг митного брокера №б/н від 25.03.2019; копія митної декларації країни відправлення №24PL412020E0367379 від 22.03.2024.

При цьому, декларантом заявлено митну вартість самостійно за другорядним методом (резервним методом, ст.64 МКУ).

Так, згідно з митною декларацією №24UA209190006771U8 від 26.03.2024, позивачем визначено 6 резервний метод визначення митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до ч.2 ст. 64 Митного кодексу України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

У декларації митної вартості зазначено: графа 7 (Обґрунтування обраного методу визначення митної вартості із зазначенням причини незастосування основного методу): «Товар не є об`єктом купівлі-продажу. Не має комерційного призначення.»; у графі 8 (джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості): «Товар не є об`єктом купівлі-продажу. Не має комерційного призначення.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 МК України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190006771U8 від 26.03.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024.

Так, суд зазначає, що митного оформлення подано рахунок-проформу № 01/24 від 22.03.2024 відповідно до якої товари є не для продажу, вартість в інвойсі вказана лише для митних цілей.

Відповідно до ст.58 МКУ щодо товарів, які імпортуються, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті; п.3 - У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 статті 57 МКУ, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 (Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Декларантом заявлено митну вартість самостійно за другорядним методом (резервним методом, ст.64 МКУ). У декларації митної вартості зазначено: -графа 7 (Обґрунтування обраного методу визначення митної вартості із зазначенням причини незастосування основного методу): «Товар не є об`єктом купівлі-продажу. Не має комерційного призначення.» у графі 8 (джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості): « Товар не є об`єктом купівлі-продажу. Не має комерційного призначення.»

Процедура консультації із митним органом проведена не була. У митного органу наявна інформація щодо вартості операції з схожими товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана.

Судом встановлено також, що додатково декларантом надано такі документи: прайс-лист; рішення суду.

Митний орган зазначив, що прайс-лист, який виданий для ТзОВ «СТАР-БУД ТРЕЙД» суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Не зазначено умови, на яких відбувається формування цін, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

Митна вартість, визначена декларантом за резервним методом (ст. 64 МКУ), не може бути визнана відповідно до п.3 ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, а саме порушено послідовність застосування методів, визначену ч. 3 ст. 57 МКУ.

Для визначення митної вартості товарів застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ, Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів).

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна вартість подібних товарів, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, митне оформлення яких здійснено за МД від 01.02.2024 №24UA206070001311U7, де митна вартість такого товару становить 2,3175 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося».

Суд зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 04 липня 2022 року № 804/1053/16 касаційне провадження № К/9901/45832/18, зокрема зазначає наступне: «Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи».

Як вбачається декларант зазначив товар взірці плит для підлоги, що являють собою покриття пластмасові для підлоги в асортименті, самоклейні або несамоклейні, а до митного оформлення щодо обраного методу визнання митної вартості обрав резервний метод, однак долучив контракт від 20.02.2019 і додатки до нього, де такий товар взірці і не значиться, тобто ввезений товар взірці за договором купівлі продажу.

Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані позивачем по митній декларації №24UA209190006771U8 від 26.03.2024 не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Митна вартість в оспорюваному рішенні визначалася за резервним методом, що не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів.

Резервний метод є більш гнучким і допускає недотримання однієї чи кількох вимог, визначених ст. 60 МКУ для аналогічних товарів, таких як: якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №24UA209190006771U8 від 26.03.2024 було виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. В свою чергу, позивачем, на вимогу митного органу, додатково не було надано документи для підтвердження митної вартості товарів, які б усували встановлені невідповідності.

А тому, суд погоджується з прийнятим Львівською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024.

Відповідачем доведено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідачем роз`яснено, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана.

З огляду на наведене, у відповідача були наявні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були наявні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UА 209000/2024/000148/2 від 26.03.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень МК України, а тому є законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 березня 2020 у справі № 1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Позивачем оскаржено 8 рішень, про коригування митної вартості товарів. Загальна сума різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях становить 166192,88 гривень, відповідно розмір судового збору за подання вказаної позовної заяви становить 3028,00 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Оскільки у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/000148/2 від 26.03.2024 (різниця митних платежів 25176,10 грн), тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2569,30 гривень.

При цьому, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі 24224,00 грн, а тому, суд роз`яснює позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400048/2 від 06.03.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000147/2 від 26.03.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000204/2 від 23.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000210/2 від 25.04.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400074/2 від 14.05.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000344/2 від 05.07.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000381/2 від 15/07/2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-БУД ТРЕЙД» (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники, вул. Угрина, 17; код ЄДРПОУ 42454019) судовий збір в сумі 2569 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.02.2025.

СуддяСподарик Наталія Іванівна