Ухвала

від 07.02.2025 по справі 520/30773/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

07 лютого 2025 року справа № 520/30773/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та заяву представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТРЗ РЕММАШ" (просп.Героїв Харкова, буд.277, м.Харків, 61089, код ЄДРПОУ 43302923) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТРЗ РЕММАШ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/18649/0416 від 28.06.2023, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив залишити без розгляду позовну заяву ТОВ "ІТРЗ РЕММАШ" на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, зазначив, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом після закінчення процедури адміністративного оскарження становить один місяць. Оскільки, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №0/18649/0416 до ДПС України, за наслідками якого прийнято рішення від 18.09.2023 №27434/6/99-00-06-03-01-06, яке отримано представником позивача 18.10.2023, а до суду звернувся лише у листопаді 2024 року, то останнім пропущено законодавчо визначений строк звернення до суду.

Представник позивача у позовній заяві просив суд поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що скориставшись процедурою адміністративного оскарження до ДПС України не отримав рішення податкового органу за результатами розгляду скарги. Помітивши в електронному кабінеті платника податку заборгованість зі сплати податків, представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ДПС України з приводу надання рішення за результатами розгляду скарги. Листом від 01.11.2024 №32886/6/99-00-06-02-02-06 ДПС України повідомила, що рішенням від 18.09.2023 №27434/6/99-00-06-03-01-06 оскаржуване ППР залишено без змін, а скарга без задоволення. Таким чином, представником позивача порушено строк звернення до суду з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши доводи клопотання представника позивача та заяви представника відповідача, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 (справа № 500/2486/19) дійшов висновку, що строк давності 1095 днів, установлений статтею 102 Податкового кодексу України, є строком, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і строком звернення до суду.

У постанові від 27.01.2021 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі №805/1146/17-а (згідно з цим висновком строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено) та сформулював такий правовий висновок: процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Також, згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Такий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В зв`язку із вищенаведеним, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Отже, на час подання позивачем до ДПС України скарги та звернення до суду з цим позовом Верховним Судом вже сформовано сталу судову практику щодо строку звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, а саме: протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Рішення за результатами адміністративного оскарження податкового повідолмення-рішення датується 18.09.2023 року, в той час як з позовною заявою позивач звернувся 06.11.2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 8 частини 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що предметом оскарження у даній справі є скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 №0/18649/0416 про застосування до ТОВ "ІТРЗ РЕММАШ" штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний період лютий 2022 року, травень 2022 року, липень 2022 року, жовтень 2022 року.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 02.08.2023 №21156/6/99-00-06-03-01-06 повідомлено ТОВ "ІТРЗ РЕММАШ" про продовження строку розгляду скарги до 18.09.2023 (включно).

Рішенням ДПС України від 18.09.2023 №27434/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 28.06.2023 №0/18649/0416, а скаргу без задоволення.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого представником відповідача, конверт з поштовою кореспонденцією (рішення ДПС від 18.09.2023 №27434/6/99-00-06-03-01-06) повернулось на адресу ДПС України з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

25.10.2024 року представник позивача, не отримавши остаточного рішення за результатами розгляду скарги, звернувся до ДПС України з відповідним адвокатським запитом.

Листом від 01.11.2024 №32886/6/99-00-06-02-02-06 ДПС України повідомила представника позивача про результати розгляду скарги та надіслала копію рішення від 18.09.2023 №27434/6/99-00-06-03-01-06.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд враховує, що згідно статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя. Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Відтак, одним із правових механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).

Одним з найбільш складних питань у процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду є визначення критеріїв, за якими суд може визнати причини попуску строку поважними, а підстави для його поновлення виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи "Скордіно проти Італії", "Ятрідіс проти Греції").

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Беручи до уваги, те, що про рішення ДПС України від 18.09.2023, прийнятого за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №0/18649/0416, позивач дізнався з листа-відповіді на адвокатський запит лише 01.11.2024 року, суд, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя, визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлює позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

За таких підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.121, 122, 123, 160, 161, 240, 246, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду, - задовольнити.

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО