Ухвала

від 07.02.2025 по справі 640/1649/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2025 року справа № 640/1649/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №640/1649/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська рив`єра» (вул. Редьчинська 2А, м. Київ, 04209, код ЄДРПОУ 32671911) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова 3/14, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 39817550) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

29.01.2025 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження справу № 640/1649/20 (ЄДРСР 124778715), проте запропонував позивачеві з урахуванням ч.1 ст.47, ст.5 КАС України протягом п`яти днів з дня отримання ухвали сформувати вимоги до належних відповідачів/ відповідача і надати до суду власний розрахунок сплати судового збору за різні вимоги немайнового характеру, а також запропонував позивачу та відповідачу надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали актуальні пояснення (відомості про перйменування вулиць і правонаступників, документи, оновлені реєстраційні дані) щодо спірних правовідносин у контексті сприяння в розгляді адміністративної справи.

23.01.2020 у позовній заяві відповідачем визначене - Головне управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова 3/14, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 39817550), проте відповідно до загальновідомої інформації з урахуванням реєстрації (код ЄДРПОУ 39817550) найменуванням відповідача є Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України якщо позов поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. У разі якщо позов поданий до Голови, члена, працівника або залученого експерта Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, суд до ухвалення рішення у справі замінює первісного відповідача Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Відповідно доч.5 ст.48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

У поясненні від 04.02.2025 (06.02.2025 вх.№6247/25) на виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі №640/1649/20 представник позивача - адвокат Шабаровський Богдан Володимирович (ордер серії АА №1527517) стверджує: у справі правильно визначене Головне управління Держгеокадастру у Київській області - належний відповідач, проте докази на підтвердження не надає і не виконує вимоги п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо юридичної особи: повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали (ч.13 ст.171 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Позивач обрав спосіб захисту щодо першої позовної вимоги, що не відповідає п.3 ч.1 ст.5 КАС України, а також не обгрунтував обрання іншого способу захисту якого саме порушеного права у розумінні ч.2 ст.5 КАС України.

Відсутність спору виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що належить судовому захисту (висновок у постанові ВПВС від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а).

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах - ВП ВС у справі № 522/1528/15-ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У заяві від 05.02.2025 (06.02.2025 вх.№6096/25), що надійшла через підсистему Електронний суд ЄСІТС, представник позивача - адвокат Шабаровський Богдан Володимирович (ордер серії АА №1527517) стверджує: державним інспекторои виданий не лише припис від 09.01.2020 №1139-ДК/0001Пр/03/01/-20 про усунення виявлених порушень та приведення землекористування у відповідність до вимог законодавства, а й направлено вимогу (повідомлення від 09.01.2020 №1139-ДК/002шк/11/01/-20) про сплату 683591.44 грн шкоди, заподіяної унаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Позивач не повідомляє про оскарження/визнання індивідуального акта від 09.01.2020 №1139-ДК/002шк/11/01/-20 та не надає у переліку додатків усупереч п.5 ч.5 ст.160 КАС України, а також не обирає згідно п.3 ч.1 ст.5 КАС України похідну частину - утиматися від яких саме дій має Головне управління Держгеокадастру у Київській області (який ЄДПРОУ) щодо здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель, а саме: проведення 04.12.2019 державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головними спеціалістами відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Поночовним Андрієм Петровичем та Заруцьким Максимом Сергійовичем перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: вул.Богатирська, на північ від затоки Верблюд, урочище Оболонь в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:139:0356).

У позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4 ч.5 ст.160 КАС України); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, інтересів позивача (п.9 ч.5 ст.160 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У поясненні від 04.02.2025 (06.02.2025 вх.№6247/25) представник позивача - адвокат Шабаровський Богдан Володимирович одночасно зазначив адвоката (фізична особа) та адвокатське бюро (юридична особа) без дотримання вимог ч.6 ст.160 КАС України.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, що мають відповідну спрямованість і характер.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 131, 160, 161, 169, 171, 241-243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Дніпровська рив`єра» (ЄДРПОУ 32671911) залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; відомості, визначені у п.2 ч.5 ст.160 КАС України, стосовно представника позивача та відповідача; обгрунтування обраних способів захисту відповідно до ст.5 КАС України; повідомлення про оскарження/визнання індивідуального акта від 09.01.2020 №1139-ДК/002шк/11/01/-20 з наданням засвідченої копії.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА