Рішення

від 07.02.2025 по справі 620/15106/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року Чернігів Справа № 620/15106/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Сновської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Сновської міської ради, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

визнати протиправною бездіяльність Сновської міської ради, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 31.07.2024 №02/661 в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 площею 8,6813 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України;

зобов`язати Сновську міську раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 31.07.2024 №02/661 в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 площею 8,6813 га до самозалісених земель.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач допускає бездіяльність щодо віднесення угідь до самозалісених, що перешкоджає реалізації політики держави у сфері охорони самосійних лісів, визначеної, зокрема, Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду сторонам надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що в листі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 31.07.2024 №02/661 не наведено даних щодо характеристик залісення, які є істотними для вирішення порушеного питання, зокрема, про реальну прощу лісової рослинності по кожній окремій земельній ділянці; не надано актів обстеження, експертних висновків тощо, які б підтверджували факт, що земельні ділянки частково або повністю стали самозалісеними та, що залісення є природним, зазначає, що вказаний лист був переданий на розгляд постійної комісії, яка розглянула його на засіданні 27.08.2024. Також звертає увагу на те, що вирішення питання віднесення угідь до самозалісених належить до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування.

В поясненнях прокурор наполягає на задоволені позову та вказує, що основним етапом процедури віднесення земельної ділянки до самозалісеної є прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування на пленарному засіданні. Також вказує на відсутність дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування при ухвалені рішення у цьому питанні.

Відповідач у заперечені на пояснення просить відмовити у задоволені позову, зазначає, що наявність дискреції органу місцевого самоврядування гарантується Конституцією України та вказує, що прокурор не спростував аргументи та доводи щодо безпідставності та необґрунтованості позивних вимог.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

На виконання указу Президента України від 7 червня 2021 року № 288/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» (далі Указ) з 2021 року започаткувалась реалізація екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України».

На підставі статей57,57-1 Земельного кодексу УкраїниПівнічне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (далі - Північне МУЛМГ) 31.07.2024 звернулося до Сновської міської ради з листом № 02/661 щодо ухвалення рішення щодо можливості віднесення залісених земельних ділянок загальною площею 79,448 га до самозалісених земель, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 орієнтовною площею 8,6813 га. (а.с.16)

Сновська міська рада листом від 30.08.2024 №07-04/2147 повідомила Північне МУЛМГ, що звернення розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи 27.08.2024 та вказані земельні ділянки включені до переліку ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Сновської міської ради для продажу права оренди на земельних торгах. (а.с.21)

Земельна ділянка з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 належить територіальній громаді Сновської міської ради, інші речові права, іпотеки, обтяження відсутні, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.33)

З протоколу № 5 від 27.08.2024 постійної комісії міської ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи встановлено, що пунктом 20 порядку денного комісія розглянула клопотання щодо самозалісених земель та відмовила у їх задоволенні. (а.с.22-29)

Корюківська окружна прокуратура звернулася до Сновської міської ради з листом від 03.09.2024 №51-77-38576вих-24 про надання інформації та належним чином засвідчених копій документів щодо результату розгляду клопотання Північного МУЛМГ та чи проводилось обстеження міською радою обстеження самозалісених земельних ділянок, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 орієнтовною площею 8,6813 га. (а.с.17-19)

Сновська міська рада листом від 17.09.2024 №07-06/2292 повідомила Корюківську окружну прокуратуру, що звернення Північного МУЛМГ розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи 27.08.2024, та Сновська міська рада входить до переліку територій можливих бойових дій і після виключення з цього переліку будуть проводитися роботи по виявленню потенційних ділянок для ведення лісового господарств на землях виведених із сільськогосподарського використання. (а.с.20)

Листом від 08.10.2024 51-77-4260вих-24 Корюківська окружна прокуратура звернулась до Північного МУЛМГ щодо отримання інформації про вжиті заходи для оскарження дій та рішень Сновської міської ради у судовому порядку на який отримало відповідь від 14.10.2024 №02/956, що вказані заходи не здійснювались. (а.с.38-40, 41)

Корюківська окружна прокуратура 30.10.2024 направила до Північного МУЛМГ повідомлення №51-77-4585вих-24, яким повідомила про пред`явлення позовної заяви. (а.с42)

Важаючи, що Сновська міська рада допускає бездіяльність щодо віднесення земель до самозалісених, що не сприяє реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та порушує інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів прокурор в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту га зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. ст.13,14 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(далі - Закон) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зіст. 5 цього ж Законудержавній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Так, органи прокуратури постійно вживають заходи з метою забезпечення збереження лісового фонду України, належного захисту й відтворення лісів, забезпечення прав громадян на безпечне довкілля.

Згідно ізЗаконом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»лісистість території країни повинна становити в 2025 році 16,5 %, а в 2035 році - 17,5 % порівняно з нинішніми 15,9 %. В Україні, за різними оцінками, близько 500 тис. га самосійних лісів, які перебувають на землях сільськогосподарського призначення.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях 20.06.2022 прийнятоЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», якимЗемельний кодекс Українидоповнено статтею 57-1 «Самозалісені землі».

Ураховуючи, що пп. 6 п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022, введеного в діюУказом Президента України від 29.09.2022 № 675/2022, Кабінет Міністрів України разом із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування зобов`язано забезпечити безумовне виконання завдань, передбаченихУказом Президента України від 07.06.2021 № 228/2021, щодо ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України, віднесення земельних ділянок до самозалісених земель, безумовно, становить державний інтерес у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, необхідність пред`явлення цього позову зумовлена потребою захисту державного, суспільного інтересу у збереженні самосійних лісів.

Згідно з п. З ч. 1ст. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За положеннями частини 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Відповідно до Положення про міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, затвердженого наказом Міндовкілля від 29.09.2022 № 404, Північне МУЛМГ підпорядковується Держлісагентству та є його територіальним органом, який забезпечує, зокрема, ведення моніторингу лісів, бере участь у виконанні загальнодержавних програм відтворення лісів тощо.

Згідно ізст. 4 Лісового кодексу Українидо лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

При цьому уст. 1 Лісового кодексу Українизакріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. Аналогічне визначення міститьЗемельний кодекс України(стаття 57-1).

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України. Зокрема, за частиною 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Водночас віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (частина 4ст. 57-1 Земельного кодексу України).

З метою реалізації вказаної норми частина 4ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»доповнено абзацом 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно дост. 122 Земельного кодексу Україниприймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно дост. 122 Земельного кодексу Україниприймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, уже існує законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених, покликана збільшити лісистість території України.

Цією процедурою передбачено, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, органу місцевого самоврядування достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно із положеннями частини 5ст. 57-1 Земельного кодексу Українивіднесення земельної ділянки, реформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Сновською міською радою звернення Північного МУЛМГ від 31.07.2024 №02/661 не винесено на розгляд сесії ради.

Однак згідно із пунктом 34 частини 1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Земельні відносини відповідно до частинами 1,2 статті ЗЗемельного кодексу УкраїнирегулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Сновська міська рада згідно із ч. 1ст. 122 Земельного кодексу Україниуповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у зверненні Північного МУЛМГ до самозалісених земель повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради.

Відповідно до частини 5ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 17ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Ураховуючи викладене, подання Північного МУЛМГ від 31.07.2024 №02/661 підлягало розгляду саме на сесії міської ради з прийняттям рішення відповідно до ч. ч. 2, 3, 5ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Як зазначалося вище, з метою отримання інформації про виконання органом місцевого самоврядування указаних вимог законодавства прокурор направив відповідний запит до міської ради.

Однак навіть після отримання листа міська рада не винесла на сесію питання про віднесення земель до самозалісених вищезазначених у поданні Північного МУЛМГ.

Зважаючи на вимоги ч. 5ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що рішення щодо віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду подання Північного МУЛМГ від 31.07.2024 №02/661 не приймалося.

Будь-який інший нормативно-правовий акт, крімст. 57-1 Земельного кодексу України, не визначає процедуру віднесення земель до самозалісених.

Таким чином, відсутність у поданні Північного МУЛМГ даних щодо характеристик залісення, зокрема, про реальну прощу лісової рослинності по кожній окремій земельній ділянці; не надано актів обстеження, експертних висновків тощо, які б підтверджували факт, що земельні ділянки частково або повністю стали самозалісеними та що залісення є природним, щодо земельної ділянки стосовно якої ініційовано зміну угідь на самозалісені, не перешкоджає розгляду цього подання на сесії ради та прийняттю рішення у порядку, визначеному ч. 5ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Разом з тим міська рада не виносила на розгляд сесії ради зазначене питання та не приймала щодо нього рішення.

Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Оскільки за приписамиЛісового кодексу Україниліси України є її національним багатством та джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, питання щодо їх охорони потребує особливої уваги.

Статтею 7 Лісового кодексу Українипередбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адмістративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов`язання органу місцевого самоврядування вчинити дії розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 31.07.2024 №02/661 в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 площею 8,6813 га до самозалісених земель.

Відповідачем не подано до суду жодного доказу на спростування вимог позивача в інтересах держави та не доведено правомірність своїх дій.

Суд звертає увагу, що обраний прокурором спосіб захисту жодним чином не зачіпає дискреційних повноважень відповідача, оскільки не зобов`язує прийняти конкретне рішення.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивачасуб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Сновської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Сновської міської ради, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 31.07.2024 №02/661 в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 площею 8,6813 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Сновську міську раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 31.07.2024 №02/661 в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 7425883000:02:000:2583 площею 8,6813 га до самозалісених земель.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Корюківської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15300, код ЄДРПОУ 0291011422) в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. П`ятницька, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44943013).

Відповідач: Сновська міська рада (вул. Незалежності, 19, м. Сновськ, Корюківський р-н, Чернігівська обл.,15200, код ЄДРПОУ 04061932).

Повне судове рішення складено 07.02.2025.

Суддя Олена ЛУКАШОВА