Постанова

від 07.02.2025 по справі 480/10501/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Л.М. Опімах

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 р. Справа № 480/10501/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт» на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі № 480/10501/24

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт»

до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2024 року до Сумського окружного адміністративного суду звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство "Агросвіт" з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови начальника відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Ухвалою судді Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовну заяву за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, повернуто.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що ордер на надання правничої допомоги, який виданий на підтвердження повноважень адвоката, не містить назву органу, що видав посвідчення адвоката України. З огляду на наведене, суддя суду першої інстанції прийшов висновку про те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати та на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України повернув позовну заяву.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд взагалі не зазначив про те, що до позовної заяви додано довіреність від 06.12.2024 року, якою Панасенко С.В, керівник ПСП « Агросвіт», в порядку передоручення Дерев`янко О.В довіряє представляти інтереси даного підприємства з усіма правами, які надані законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Звертає увагу, що окрім того, наданий адвокатом Дерев`янко О.В. ордер містить двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається правова допомога, відомості про свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, місцезнаходження адвоката, дату та підпис адвоката.

На підтвердження того, що Дерев`янко О.В є адвокатом, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 15.01.2018.

За таких обставин, вважає аргументи суду першої інстанції про те, що відсутній документ, що посвідчує повноваження адвоката Дерев`янко О.В. на представництво інтересів Приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" необґрунтованим.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що адміністративний позов підписаний та поданий через систему «Електронний суд» Дерев`янко О.В., яка в позові зазначена як представник позивача.

До позовної заяви додано ордер від 06.12.2024 ВМ № 1058987 наступного змісту: «Приватне сільськогосподарське підприємство "Агросвіт" на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважує законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 06.12.2023 у Сумському окружному адміністративному суді адвоката Дерев`янко Олену Валентинівну свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №175 від 15 січня 2018 року видане Радою адвокатів Сумської області на підставі рішення №4 від 21 червня 2002 року. Посвідчення адвоката №175 видане 15.01.2018 року. Виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально: 41607, Сумська обл. Конотопський р-н, м. Конотоп, вул. Михайла Сусло». Зазначений ордер, також містить графічний та цифровий підпис адвоката.(а.с.19).

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суддя суду першої інстанції прийшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві, оскільки позов підписаний особою, яка не має права його підписувати.

Як вже було зазначено вище, суд першої інстанції зазначив, що ордер на надання правничої допомоги, який виданий на підтвердження повноважень адвоката, не містить назву органу, що видав посвідчення адвоката України.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписи частини 1 статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Положення частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлюють, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Згідно підпунктів 12.3, 12.5 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (із змінами, далі - Положення), ордер містить наступні реквізити, зокрема, посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.

При цьому, згідно пунктом 11 указаного Положення, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Рішенням Ради адвокатів України №98 від 20.09.2019 "Про затвердження роз`яснення щодо заповнення обов`язкових реквізитів ордеру на надання правової допомоги", у додатку 1 до якого зазначено наступне:

"Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, які не обмежуються віком та є безстроковими. Таким чином, посвідчення адвоката України є документом, обов`язковим для видачі відповідною радою адвокатів регіону.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від " 12" квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 Положення).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 12 вказаного Положення визначено обов`язкові реквізити, які повинен містити ордер адвоката, такі як: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); 12.5. Прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Таким чином, номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, є обов`язковими реквізитами ордеру.

При генерації ордеру, у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, графа "посвідчення адвоката" заповнюється автоматично.

У випадку, якщо під час генерації ордеру, графа "посвідчення адвоката" не заповнилась автоматично, це означає, що відповідні відомості адвоката відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України. У такому випадку для зручності в роботі адвокат повинен оновити відомості про себе в ЄРАУ, а до тих пір вправі вносити ці данні вручну".

Зазначене вище підтверджує той факт, що Рада адвокатів України також вважає за необхідне вказувати в ордері на надання правової допомоги такий обов`язковий реквізит як номер посвідчення адвоката України, та інформацію стосовно того ким та коли воно видане.

Указана позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №522/12425/21.

Так, суд першої інстанції вказав, що ордер від 06.12.2024 №1058987, який міститься в матеріалах позову, не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Положенням, а саме не містить назву органу, що видав посвідчення адвоката України, що вказує на те, доданий до позовної заяви ордер серії ВМ № 1058987 за відсутності у ньому вказаного реквізиту не є документом, що посвідчує повноваження адвоката Дерев`янко О.В. на представництво інтересів Приватного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт", а позовна заява підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Для перевірки вказаного вище, судом апеляційної інстанції досліджено додаток до позовної заяви, який був наданий та досліджений судом першої інстанції, а саме ордер на надання правової допомоги від 06.12.2024 №1058987, з якого вбачається, що вказаний ордер містить інформацію стосовно того ким видано посвідчення адвоката, а саме «свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №175 від 15 січня 2018 року видане Радою адвокатів Сумської області на підставі рішення №4 від 21 червня 2002 року, що спростовує висновки суду першої інстанції на підставі яких позовна заява була повернута.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що ордер на надання правничої допомоги від 06.12.2024 №1058987, який виданий на підтвердження повноважень адвоката, містить інформацію стосовно того ким видано посвідчення.

З огляду на викладене, такий ордер є належним документом, який може підтвердити повноваження адвоката Дерев`янко О.В. на підписання і подання цієї позовної заяви до суду відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України.

Таким чином, в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції не взяв до уваги всі реквізити поданого представником позивача ордеру, який підтверджує повноваження представника при зверненні із позовною заявою у цій справі та, помилково застосувавши положення п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України повернув позовну заяву, дійшов висновків про повернення апеляційної скарги представника позивача як такої, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

А тому, доводи апеляційної скарги знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про підписання заяви особою, яка не має права її підписувати, є помилковим та безпідставним.

Також, в контексті цієї справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення у справі «Беллє проти Франції» (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії», (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France, заява № 29731 /96).

У справі «Bellet v. France» (заява №23805/94, пункт 36) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Також, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and оthers v. Spain, заяви №№38366/97, 38688/97, 40777/98, 40843/98, 41015/98, 41400/98, 41446/98, 41484/98, 41487/98 and 41509/98, пункт 51) та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada. Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95, пункт 45) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно повернув позовну заяву, внаслідок чого було обмежено право позивача на захист своїх інтересів.

Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування такої ухвали із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт» - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі № 480/10501/24 - скасувати.

Справу №480/10501/24 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло