Постанова

від 05.02.2025 по справі 160/28608/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/28608/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року

у справі №160/28608/24

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

треті особи Міністерство оборони України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України Дніпровський регіональний структурний підрозділ

про визнання протиправною бездіяльність,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не надання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з 22.07.2022 по 15.09.2022, за зверненням позивача від 16.09.2024.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 160/28608/24 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Талалаєва на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України.

Судом зазначено, що питання щодо наявності підстав для надання довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України за спірний період вже було вирішено у справі №160/15349/23. Отже, судом у справі №160/15349/23, вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справі №160/28608/24.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 160/28608/24, як таку що винесена з порушенням норм процесуального права.

Скаржник вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі №160/15349/23, Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 13.12.2023 зазначив, що позивач не позбавлений права отримати від відповідного органу військового управління, до якого він був відряджений та у складі якого приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, документи, які дозволять відповідачу оформити та видати довідку згідно Порядку № 413. Зазначає, що після отримання додаткових документів, які не були предметом дослідження при попередньому зверненні, він повторно звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки. Вважає, що з урахуванням наявності нових документів, на підставі яких має право на отримання довідки, між сторонами виник новий спір який не був предметом дослідження у справі №160/15349/23.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, відмова у відкритті провадження в адміністративній справі можлива за умови, що у провадженні цього або іншого суду є справа, з тотожним позовом, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Верховний Суд в постанові від 05.12.2019 року у справі №826/3678/16 зазначив, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2021 у справі № 340/197/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що спір у даній справі є тотожним тому, що розглядався у справі №160/15349/23, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Водночас, зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 160/15349/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, вбачається, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач не позбавлений права отримати від відповідного органу військового управління, до якого він був відряджений і у складі якого приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, документи, які дозволять відповідачу оформити та видати довідку згідно Порядку № 413.

Як зазначив, ОСОБА_2 в адміністративному позові у справі № 160/28608/24, він у вересні 2024 року звернувся до відповідача з вимогою про надання довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. До звернення були додані додаткові документи які не були предметом дослідження при попередньому зверненні. Копії цих документів долучені до адміністративного позову.

Разом з тим, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України листом №22.1-03/340/24 від 07.10.2024 повідомило про відсутність підстав для видачі довідки, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Отже предметом розгляду в цій справі є оцінка правомірності відмови відповідача щодо не надання ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави після повторного звернення, з іншим пакетом документів, ніж той, який подавався позивачем та розглядався у справі № 160/15349/23.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що предмет та підстави позову у даній справі та справі №160/15349/23 не співпадають, що виключає можливість вважати такі позови тотожними.

Таким чином, підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків про наявність правових підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.170 КАС України, для відмови у відкритті провадження у даній справі.

Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала про відмову у відкритті провадження винесена судом першої інстанції необґрунтовано, тому відповідно до ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 320, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №160/28608/24 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко