Рішення

від 05.02.2025 по справі 320/5245/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року справа №320/5245/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №351381 від 07.02.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при перевірці та винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не було прийнято до уваги того факту, що позивач здійснював перевезення сільськогосподарської техніки дискової борони, щодо якої збільшено габаритну ширину з 2,6 м до 3,75 м.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 грудня 2022 року о 16 год. 00 хв. старшим інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Довгалюк О.С. на підставі направлення на рейдову перевірку від 23 грудня 2022 року №002370 на дорозі Р-08 Немирів-Ямпіль 59 км + 704 м було проведено перевірку транспортних засобів марки «MAN» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки «TAD» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) та марки «MAN» (державний номерний знак НОМЕР_3 ) з напівпричепом марки «TAD» (державний номерний знак НОМЕР_4 ), що належать TOB «A.T.К.».

За результатами проведення вказаної перевірки посадовими особами відповідача складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28 грудня 2022 року № 335968, в якому зазначено про перевезення позивачем негабаритного вантажу (дискової борони) з перевищенням встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху габаритних норм на 69%, ширина 4,4 м при допустимій 2,6 м.

Укртрансбезпеки прийнято постанову від 07 лютого 2023 року №351381 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51 000,00грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

За змістом ч. 7 статті 6 названого Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

В розумінні вимог статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Абзацом 1 п. 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пп. 15 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Заходи державного контролю здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем, або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі також ПДР).

Відповідно до пункту 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зовнішніх габаритів:

ширина - 2,6 м;

сільськогосподарської техніки, яка рухається (за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху) - 3,75 м.

Матеріалами справи встановлено, що під час здійснення вимірювання транспортних засобів марки «MAN» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки «TAD» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) та марки «MAN» (державний номерний знак НОМЕР_3 ) з напівпричепом марки «TAD» (державний номерний знак НОМЕР_4 ), що належать TOB «A.T.К.», ширина негабаритних вантажів (дискової борони) складала 4,4 м при допустимих 2,6 м (перевищення склало 69,2 %).

Позивач зазначає, що оскільки ним було здійснено перевезення сільськогосподарської техніки дискової борони, параметри транспортних засобів, на яких було здійснено це перевезення, не мала перевищувати 3, 75 м зовнішніх габаритів.

Відтак, на думку TOB «A.T.К.» ним не було допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% та неправомірно застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000,00грн.

Водночас, такі доводи позивача визнаються судом безпідставними з огляду на те, що дозволені максимальні розміри - максимальні розміри транспортного засобу, зазначені у підпункті «а» пункту 22.5 цих Правил, відповідно до яких максимальне значення параметрів зовнішніх габаритів 3, 75 м застосовується виключно до сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху.

У той же час, позивач здійснював перевезення сільськогосподарського знаряддя на вантажних автомобілях із напівпричепами, до яких відповідно до положень п. 22.5 ПДР встановлено максимальний розмір зовнішніх габаритів 2, 6 м.

Відповідно до ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штраф, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим притягнення позивача до відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Вказана правова позиція в аналогічній ситуації викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №320/5243/23.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 73, ст. 76, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.