Постанова

від 27.01.2025 по справі 922/854/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/854/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю арбітражного керуючого Артюха Ю.В. та представника ДПЗД "Укрінтеренерго"

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (вх. №2727 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 (повний текст підписано 19.11.2024) та ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 (повний текст підписано 19.11.2024) - попереднє засідання у справі №922/854/23

за заявою Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича

до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання боржника про зменшення розміру пені та нарахованих відсотків річних; частково задоволено заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" з грошовими вимогами до боржника; визнано грошові вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до боржника в розмірі 177 020 344,60 грн та 12 950 524,42 грн пені, а також 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору; відхилено вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" в сумі 793 152,00 основного боргу та в сумі 86 054,07 грн пені.

У подальшому, за результатами попереднього засідання ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у цій справі було визначено, що до реєстру вимог кредиторів Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" підлягають включенню визнані судом вимоги кредиторів, зокрема, ДПЗД «Укрінтеренерго» в сумі 177 020 344,60 грн та 12 950 524,42 грн. пені , а також 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" суд виходив з того, що боржник не виконав свої фінансові зобов`язання за договором, внаслідок чого утворився борг у розмірі 177 020 344,60 грн. Також суд здійснив перерахунок основного боргу та пені та прийшов до висновку, що заявником не надано достатніх доказів, які б підтвердили нарахування цієї частини.

Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" з ухвалами суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/854/23, якою частково задоволено заяву ДПЗД «Укрінтеренерго» з грошовими вимогами до боржника, визнано грошові вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» до боржника в розмірі 177 020 344,60 грн, 12 950 524,42 грн пені та 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору, відхилено вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» в сумі 793 152,00 основного боргу та в сумі 86 054,07 грн пені та відмовлено в задоволенні клопотання боржника про зменшення розміру пені та нарахованих відсотків річних; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/854/23 в частині, якою вирішено, що до реєстру вимог кредиторів КП «Міськелектротранссервіс» підлягають включенню грошові вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» в сумі 177 020 344,60 грн основного боргу, 12 950 524,42 грн пені, а також 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору; ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ДПЗД «Укрінтеренерго» з грошовими вимогами до боржника та відхилити грошові вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» до КП «Міськелектротранссервіс» у повному обсязі; судові витрати покласти на ДПЗД «Укрінтеренерго».

В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник вказує, що:

- судом першої інстанції неправомірно враховано п.16.2 Комерційної пропозиції, де зазначено надсилання повідомлень та документів електронною поштою, тоді як мав бути застосований п.13.7 Договору, в якому встановлено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою вручення - дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. Разом з тим, адреса електронної пошти ДПЗД "Укрінтеренерго", з якої відправлено розрахунки не співпадає з адресою, яка зазначена у Договорі; ДПЗД "Укрінтеренерго" не надав підтвердження отримання рахунків;

- фактично розрахунки на оплату електричної енергії були отримані боржником 27.04.2023 разом із заявою з кредиторськими вимогами ДПЗД "Укрінтеренерго", тому апелянт вважає, що обов`язок оплати отриманої електричної енергії у боржника виник після відкриття провадження у справі про банкрутство, а отже заявлені розрахунки є неправильними, а вимоги є поточними і не можуть відноситись до конкурсних та не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів;

- судом не враховане скрутне фінансове становище, спричинене заборгованістю контрагентів перед ним, та вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у зменшенні пені на 95% і процентів річних до 7 768 262,77 грн, що було заявлено відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України (ГК України) та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України (ЦК України). Апелянт також наголошує на несправедливості умов комерційної пропозиції, якою передбачено розмір штрафних санкцій.

24.12.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від ДПЗД "Укрінтеренерго", в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвали суду - залишити без змін.

Обґрунтовуючи наданий відзив, кредитор виходить з такого:

- Комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до Договору, укладеного та погодженого споживачем разом з Договором з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу, та які в свою чергу відповідно до вимог законодавства оприлюднені на сайті ДПЗД "Укрінтеренерго", а тому застосування пунктів пропозиції є обґрунтованим;

- умовами Комерційної пропозиції визначено, зокрема, що рахунки вважаються отриманими споживачем датою відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення. Правильною адресою споживача є адреса розміщена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб. Разом з тим, рахунки та акти надсилалися і засобами поштового зв`язку, про що свідчать підтвердження про доставку зазначених документів.

У судове засідання, яке відбулось 27.01.2025, з`явився арбітражний керуючий Артюх Ю.В. та представник ДПЗД "Укрінтеренерго". Інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення повідомлені належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини справи.

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936); визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича в сумі 909 460,22 грн основного боргу, 24 840,00 грн сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі, 60 300,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича (свідоцтво № 444 від 21.03.2013), призначено попереднє засідання господарського суду.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.03.2023 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство.

27.04.2023 до суду надійшла заява ДПЗД "Укрінтеренерго" з грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 191 391 903,14 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2023 заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" з грошовими вимогами до боржника призначено до розгляду в попередньому засіданні суду на 18.05.2023, постановлено розпоряднику майна та боржнику розглянути заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" з грошовими вимогами до боржника; письмово повідомити про результати розгляду заяви ДПЗД "Укрінтеренерго" та суд; надати суду докази повідомлення ДПЗД "Укрінтеренерго" про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника.

До суду від розпорядника майна надійшов звіт про розгляд вимог, в якому арбітражний керуючий Артюх Ю.В. повідомив про відхилення грошових вимог ДПЗД "Укрінтеренерго" у повному обсязі, посилаючись на те, що рахунки на оплату за договором постачання були надіслані не в передбачений договором спосіб, з невідомої адреси та відсутні докази їх отримання боржником. Фактично рахунки на оплату електричної енергії за договором постачання, виходячи з наявних у розпорядника майна документів, були отримані боржником у передбачений договором спосіб 27.04.2023 разом з заявою з кредиторськими вимогами ДПЗД "Укрінтеренерго", а тому обов`язок оплати отриманої електричної енергії боржника виник після відкриття провадження у справі про банкрутство. Вказані обставини виключають законність нарахування боржнику з боку ДПЗД "Укрінтеренерго" сум інфляційних втрат, пені та відсотків річних за несвоєчасну оплату отриманої електричної енергії за договором постачання.

Як зазначає розпорядник майна, заявлена ДПЗД "Укрінтеренерго" заборгованість в розмірі 95 077 118,42 грн відноситься до поточної заборгованості і не підлягає розгляду в порядку ст.45 КУзПБ.

До поданого звіту розпорядником майна додано повідомлення про розгляд вимог кредитора з доказами його надсилання на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго", а також повідомлення боржника про часткове визнання грошових вимог ДПЗД "Укрінтеренерго" на суму 95 082 486,42 грн.

17.05.2023 на електронну адресу суду через систему Електронний суд" від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшли заперечення на повідомлення розпорядника майна про розгляд вимог кредитора, в яких кредитор не погоджуючись з доводами розпорядника майна стосовно того, що вимоги є поточними, посилається на те, що вимоги до боржника виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, є конкурсними, а отже їх відхилення є неправомірним. Умовами договору (п.4.3 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019) передбачений такий спосіб, як направлення рахунків на електронну пошту боржника, водночас датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення. Рахунки кредитором були направлені на e-mail боржника, який зазначений в договорі, а саме: kh_get@ukr.net.

Крім того, акти купівлі-продажу електричної енергії та рахунки були додатково надіслані боржнику поштовим відправленням, проте, як зазначає кредитор, розрахунок пені, 15% річних та інфляційних втрат ДПЗД "Укрінтеренерго" зроблений з урахуванням дати відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення.

На думку кредитора, вимоги про визнання конкурсним кредитором ДПЗД "Укрінтеренерго" до боржника Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" на загальну суму 191 391 903,14 грн є обґрунтованими, дані вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами.

17.11.2023 кредитор надав до суду заяву про уточнення розміру кредиторських вимог, в якій просить суд визнати конкурсним кредитором ДПЗД "Укрінтеренерго" до боржника, визнати грошові вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до боржника в розмірі 190 855 443,09 грн (94 540 658,37 грн основного боргу, 13 036 578,49 грн пені, 38 841 313,84 грн 15% річних, 44 431 524,39 грн збитків від інфляції та 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору).

В обґрунтування поданої заяви, кредитор зазначає, що на підставі листа АТ "Харківобленерго" № 06-56К/04-1803 від 03.05.2023 ним було здійснено коригування обсягів споживання за січень 2021 року боржником електричної енергії в сторону зменшення 130729,00 кВт*год на суму 536 460,05 грн, у зв`язку з чим розмір заборгованості по оператору системи розподілу АТ "Харківобленерго" становить 90 603 727,14 грн. Щодо заявленого розміру пені, 15% річних та збитків від інфляції, кредитор зазначає, що розмір їх нарахування залишається незмінним з підстав того, що коригування за січень 2021 року відбулося в травні 2023 року, тоді як період нарахування застосований ДПЗД "Укрінтеренерго" з 19.03.2020 по 22.03.2023.

В судовому засіданні суду першої інстанції 14.11.2024 представник боржника надав клопотання (вх. № 28650 від 14.11.2024), в якому просив суд зменшити нараховану ДПЗД "Укрінтеренерго" суму пені на 95%, що становитиме 651 828,90 грн та нараховані суми процентів річних до 7 768 262,77 грн. Представник боржника обґрунтовано заперечував проти клопотання представника боржника.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів зазначає про таке.

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936); введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича (свідоцтво № 444 від 21.03.2013), призначено попереднє засідання господарського суду.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.03.2023 було оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У встановлений строк на адресу суду від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник з урахуванням наданих уточнень просить суд визнати його кредиторські вимоги до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" у розмірі 190 855 443,09 грн, які складаються з 94 540 658,37 грн основного боргу, 13 036 578,49грн пені, 38 841 313,84 грн 15% річних, 44 431 524,39 грн збитків від інфляції та 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору та включити до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування поданої заяви ДПЗД "Укрінтеренерго" посилається на неналежне виконання Комунальним підприємством "Міськелектротранссервіс" умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, оператор системи розподілу ПрАТ "НЕК Укренерго" та АТ "Харківобленерго".

Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням КМУ від 12.12.2018 № 1023-р "Про визначення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії", ДПЗД "Укрінтеренерго" визначений постачальником "останньої надії".

Відповідно до ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії в порядку, визначеному ПРРЕЕ, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором та є публічним договором приєднання споживача ПОН.

Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу ПОН, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем ПОН нового електропостачальника або припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках, та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу (п.3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, далі - ПРРЕЕ).

Положеннями п.6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в термін протягом наступного робочого дня про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

Пунктом 6.2.6 ПРРЕЕ встановлено, якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, з одночасним повідомленням операторів системи та постачальника "останньої надії".

Споживач протягом 5 днів з дня отримання повідомлення оператора системи має право до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укласти договір з обраним електропостачальником або постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, або за згодою сторін на інших умовах, відмінних від тих, які містяться в комерційних пропозиціях, оприлюднених на офіційному вебсайті електропостачальника.

На виконання вимог ч.11 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії", вимог підп.5 п.5.4,2 гл.5.4 р.V Правил роздрібного ринку електричної енергії, ДПЗД "Укрінтеренерго" оприлюднило на своєму офіційному веб -сайті за адресою www.uie.кiev.ua: Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; інформацію про умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

Відповідно до п.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оператор систем надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп.6.1 та пп.6.8 п.6 розділу XII "Кодексу комерційного обліку", що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Таким чином, ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії" здійснює фактично продаж електричної енергії, визначає суму до сплати та формує рахунки на оплату спожитої електричної енергії на підставі даних, отриманих від відповідного ОСР.

Між ДПЗД "Укрінтеренерго" (кредитор, постачальник) та КП "Міськелектротранссервіс" (боржник, споживач) укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачувати постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п.2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно із умовами цього Договору, що зазначені у Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п.2.2 Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії , на підставі якого споживач набуває право отримання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Відповідно до п.3.1 Договору, постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у п.3.2 глави 3 договору.

Відповідно до п.3.6 Договору, початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Відповідно до п.3.7 Договору, оплачений споживачем рахунок за споживчу електричну енергію, наданий постачальником, та або факт споживання електричної енергії є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої дії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

За умовами п.5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі - комерційна пропозиція).

Відповідно до п.5.2 Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.7 Договору).

У пункті 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п.5.10 Договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до п.5.11 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРЕЕ.

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п.13.1. Договору).

Кредитором встановлено умови комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019, яка є невід`ємним додатком 1 до Договору.

Відповідно до п.4.3 Комерційної пропозиції, рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супроводному листі , та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п.4.3 Комерційної пропозиції).

На підставі даних про фактичне споживання боржником електричної енергії, отриманих від ПрАТ "Укрнерго", між сторонами підписані:

- за розрахунковий період - лютий 2020 Акт №003442 від 29.02.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 367 899 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/35/О02/08319 від 05.03.2020 на суму 1 051 951,27 грн., який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 11.03.2020 ( строк оплати 5 роб днів до 18.03.202 включно)

- за розрахунковий період - березень 2020 акт № 003493 від 31.03.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 348 574 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/35/О03/08445 від 06.04.2020 на суму 897 283,85 грн., який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 07.04.2020 ( строк оплати 5 роб днів до 13.04.2020 включно),

- за розрахунковий період - квітень 2020 акт № 003555 від 30.04.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 289 657 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/35/О04/08598 від 06.05.2020 на суму 780 766, 97 грн., який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 19.05.2020 ( строк оплати 5 роб днів до 26.05.2020 включно) ,

- за розрахунковий період за грудень 2020 акт № 003831 від 31.12.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 26 561 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/35/О12/09457 від 05.01.2021 на суму 79 816,87 грн., який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 11.01.2021 ( строк оплати 5 роб днів до 18.01.2021 включно) ,

- за розрахунковий період за січень 2021 акт № 004015 від 31.12.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 363 795 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/35/О01/09823 від 05.02.2021 на суму 1 134 726,08 грн, який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 05.02.2021 (строк оплати 5 роб днів до 12.02.2021 включно).

Всі рахунки були направлені кредитором також і засобами поштового зв`язку, які були отримані боржником не пізніше десяти днів з дати виставлення кожного рахунку, докази чого є в матеріалах справи, а тому суд першої інстанції не приймає заперечення боржника та арбітражного керуючого про те, що заборгованість є конкурсною, оскільки рахунки на оплату боржнику до моменту порушення справи про банкрутство направлено не було.

Оператор системи передачі ПрАТ "НЕК Укренерго" відповідно до рішення Адміністратора комерційного обліку за від 02.04.2021 № Рр-27531 відкорегувало обсяг спожитої електричної енергії споживачу - боржнику за січень 2021 р. та ДПЗД "Укрінтеренерго" направило 03.10.2022 на електронну адресу боржника коригувальний акт № 27191 до акту № 5015 від 31.01.2021 за січень 2021 та рахунок № 000037761936/35/К01/34611 від 30.09.2022 згідно із яким сума заборгованості за січень 2021 р. становить 1 127 112,27 грн.

На підставі даних про фактичне споживання боржником електричної енергії, отриманих від АТ "Харківобленерго", між сторонами підписані:

- за розрахунковий період за лютий 2020 акт №003463 від 29.02.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 27 699 492 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/19/О02/08340 від 10.03.2020 на суму 27 670 544,83 грн., який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 11.03.20 , (строк оплати 5 роб днів до 18.03.2020 включно),

- за розрахунковий період за лютий 2020 акт № 003514 від 31.03.202 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 6 656 413 кВт та виставлений рахунок № 08470 від 07.04.20 на суму 22 059 167,78 грн., який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 08.04.2020 (строк оплати 5 роб днів до 15.04.2020 включно)

- за розрахунковий період за квітень 2020 акт № 003573 від 30.04.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 5 536 143 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/19/О04/08616 від 12.05.2020 на суму 19 079 073, 05 грн. який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 13.05.2020 (строк оплати 5 роб днів до 20.05.2020 включно),

- за розрахунковий період за грудень 2020 акт № 003852 від 31.12.2020 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 526 804 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/19/О12/09487 на суму 1 968 099,71 грн., який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 12.01.2021 (строк оплати 5 роб днів до 19.01.2021 включно),

- за розрахунковий період за січень 2021 акт № 004958 від 31.12.20 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно якого боржником спожито електричної енергії в обсязі 526 804 кВт та виставлений рахунок № 000037761936/19/О12/10388 від 12.02.21 на суму 20 363 301, 82 грн, який направлено кредитором на електронну адресу боржника ( kh_get@ukr.net.) 19.02.21 (строк оплати 5 роб днів до 26.02.2021 включно).

Всі рахунки були направлені кредитором також і засобами поштового зв`язку та отримані боржником не пізніше десяти днів з дати виставлення кожного рахунку, докази чого є в матеріалах справи.

У всіх повідомленнях про доставку рахунків на електронну адресу боржника зазначено, що доставка виконана, проте сервіс призначення не надіслав повідомлення про це.

На підставі листа АТ "Харківобленерго" (ОСР) від 03.05.2023 № 06-56К/04-1803, ДПЗД "Укрінтеренерго" здійснив коригування обсягів споживання за січень 2021 КП "Міськелектротранссервіс" в сторону зменшення 130 729 кВт.год на суму 536 460,05 грн. та ДПЗД "Укрінтеренерго" сформовано коригувальний акт № 40742 від 22.05.2023 до акту № 4958 від 31.01.2021 за січень 2021 та рахунок № 000037761936/19/К01/48347 від 23.05.2023 на суму 19 826 841,77 грн., які 25.03.2023 направлено на електронну адресу боржника та поштовим зв`язком.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог і заперечень проти них, апеляційний суд виходить з наступного.

Предметом розгляду справи є встановлення законності та обґрунтованості грошових вимог кредитора (ДПЗД "Укрінтеренерго") до боржника (КП "Міськелектротранссервіс") у зв`язку з несплатою останнім заборгованості за договором постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Згідно із статтею 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі даних про фактичне споживання боржником електричної енергії, отриманих від ПрАТ "Укрнерго", між сторонами підписані:

- за розрахунковий період - лютий 2020 Акт №003442 від 29.02.2020 на суму 1 051 951,27 грн;

- за розрахунковий період - березень 2020 Акт № 003493 від 31.03.2020 на суму 897 283,85 грн;

- за розрахунковий період - квітень 2020 акт № 003555 від 30.04.2020 на суму 780 766, 97 грн;

- за розрахунковий період за грудень 2020 Акт № 003831 від 31.12.2020 на суму 79 816,87 грн;

- за розрахунковий період за січень 2021 акт № 004015 від 31.12.2020 на суму 1 134 726,08 грн.

Всі рахунки були направлені кредитором також і засобами поштового зв`язку, які були отримані боржником не пізніше десяти днів з дати виставлення кожного рахунку, докази чого є в матеріалах справи.

Оператор системи передачі ПрАТ "НЕК Укренерго" відповідно до рішення Адміністратора комерційного обліку за від 02.04.2021 № Рр-27531 відкорегувало обсяг спожитої електричної енергії споживачу - боржнику за січень 2021 р. та ДПЗД "Укрінтеренерго" направило 03.10.2022 на електронну адресу боржника коригувальний акт № 27191 до акту № 5015 від 31.01.2021 за січень 2021 та рахунок № 000037761936/35/К01/34611 від 30.09.2022 згідно із яким сума заборгованості за січень 2021 р. становить 1 127 112,27 грн.

На підставі даних про фактичне споживання боржником електричної енергії, отриманих від АТ "Харківобленерго", між сторонами підписані:

- за розрахунковий період за лютий 2020 акт №003463 від 29.02.2020 на суму 27 670 544,83 грн;

- за розрахунковий період за лютий 2020 акт № 003514 від 31.03.2020 на суму 22 059 167,78 грн;

- за розрахунковий період за квітень 2020 акт № 003573 від 30.04.2020 на суму 19 079 073, 05 грн;

- за розрахунковий період за грудень 2020 акт № 003852 від 31.12.2020 на суму 1 968 099,71 грн;

- за розрахунковий період за січень 2021 акт № 004958 від 31.12.2020 на суму 20 363 301, 82 грн.

Всі рахунки були направлені кредитором також і засобами поштового зв`язку та отримані боржником не пізніше десяти днів з дати виставлення кожного рахунку, докази чого є в матеріалах справи.

На підставі листа АТ "Харківобленерго" (ОСР) від 03.05.2023 № 06-56К/04-1803, ДПЗД "Укрінтеренерго" здійснив коригування обсягів споживання за січень 2021 КП "Міськелектротранссервіс" в сторону зменшення 130 729 кВт.год на суму 536 460,05 грн. та ДПЗД "Укрінтеренерго" сформовано коригувальний акт № 40742 від 22.05.2023 до акту № 4958 від 31.01.2021 за січень 2021 та рахунок № 000037761936/19/К01/48347 від 23.05.2023 на суму 19 826 841,77 грн., які 25.03.2023 направлено на електронну адресу боржника та поштовим зв`язком.

Однак, КП "Міськелектротранссервіс" оплату у встановлені Договором строки не здійснило.

Оскільки КП "Міськелектротранссервіс" отримувало електроенергію та не здійснювало її оплату у встановлені договором строки, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення боржником своїх зобов`язань відповідно до статей 530, 610, 612 ЦК України, які передбачають відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання. Боржник не спростував факту заборгованості та не надав належних доказів, що свідчили б про відсутність обов`язку її сплати. Відповідно, місцевий суд визнав вимоги кредитора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність боргу у 94 540 658,37 грн, яка підтверджена належними доказами та не спростована боржником. Господарський суд правильно застосував положення цивільного та господарського законодавства, встановивши, що між сторонами існувало договірне зобов`язання, яке боржник не виконав належним чином. Відсутність доказів, що спростовують наявність заборгованості, а також невиконання зобов`язання у встановлений строк стали підставою для правомірного визнання вимог кредитора.

Апелянт зазначає, що на його думку, судом першої інстанції неправомірно враховано п.16.2 Комерційної пропозиції, де зазначено про надсилання повідомлень та документів електронною поштою, тоді як мав бути застосований п.13.7 Договору, в якому встановлено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою вручення є дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

З приводу цього колегія суддів зазначає таке.

Абзацом першим пункту 1.2.9 глави 1.2 розділу I ПРРЕЕ встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Положеннями пункту 3.1.7 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ передбачено, що Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов`язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.

Відповідно до підпункту 23 пункту 5.2.2 глави 5.2 розділу V ПРРЕЕ постачальник електричної енергії зобов`язаний формувати комерційні пропозиції щодо продажу (споживання) електричної енергії.

Отже, на виконання вимог законодавства ДПЗД «Укрінтеренерго» було розроблено Комерційну пропозицію до Договору про постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», які в свою чергу було розміщено на сайті постачальника «останньої надії».

Враховуючи вищенаведене, Комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до Договору, укладеною та погодженою Споживачем разом з Договором з початку фактичного постачання електричної енергії Споживачу, та які в свою чергу відповідно до вимог законодавства оприлюднені на сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (в тому числі і попередні).

П.13.7 Договору передбачає, що усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Так, за умовами п.4.1 Комерційної пропозиції, яка є невід`ємним додатком Договору встановлено, споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений п.7.1 даної комерційної пропозиції. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі). (далі - ОС).

Згідно із умовами п.4.2 Комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.4.4 Комерційної пропозиції, акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем , отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

Відповідно до п.16.1 Комерційної пропозиції, інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладанням сканованої копії рахунку у форматі PDF, попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладанням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача.

Відповідно до п.16.2 Комерційної пропозиції, у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони використовують наступні адреси електронної пошти:

- постачальника: pon@uie.kiev.ua;

- споживача - зазначена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі) .

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Відповідно до положень пункту 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи на оплату надаються споживачам, зокрема, електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

При цьому, положеннями пункту 4.3. «Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору встановлено, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс, інше).

Положеннями розділу 16 «Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» встановлено, що інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу Споживача.

У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою Сторони використовують наступні адреси електронної пошти:

- Постачальника - pon@uie.kiev.ua;

- Споживача - зазначена на веб-сайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією Стороною та офіційно отриманими іншою Стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані рахунки та Акти надсилалися на електронну пошту Споживача/Боржника kh_get@ukr.net, і засобами поштового зв`язку, про що свідчать підтвердження про доставку зазначених документів (копії наявні в матеріалах справи), а тому відповідно до положень пункту 4.14 ПРРЕЕ, пунктів 4.3, 16.1 та 16.2 «Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, вважаються отриманими КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» належним чином.

Таким чином, кредитором виконано умови п.4.3 Комерційної пропозиції, відповідно до якої датою отримання таких рахунків вважається дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Також апелянт зазначає, що положення Комерційної пропозиції не можуть суперечити умовам Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та Типовому договору, затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, а відтак визначення дати виникнення зобов`язань зі сплати на підставі дати направлення рахунків на електронну пошту - є помилковою. Крім того, надані кредитором роздруківки містить позначку «доставка этим получателям или группам выполнена, но сервер назначения не прислал уведомления об этом», тобто, такі роздруківки навіть теоретично не можуть підтвердити отримання рахунків боржником.

Колегія суддів зазначає, що Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», затверджується Регулятором (НКРЕКП) та є Додатком 7 до ПРРЕЕ, які в свою чергу затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312.

ДПЗД «Укрінтеренерго» діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 (розміщеної на офіційному сайті НКРЕКП, яка може бути перевірена, з огляду на її загальнодоступність ) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами) і здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачу виключно як постачальник «останньої надії».

Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» не має жодного відношення до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Отже, зазначене вище твердження КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» є помилковим та суперечить положенням законодавства України, яке регулює функціонування ринку електричної енергії.

Разом з тим, порядок надсилання розрахункових документів регулюється не тільки положеннями Договору та Комерційних пропозицій, а і вимогами встановленими нормами ПРРЕЕ, які були затверджені Регулятором та є обов`язковими для всіх учасників роздрібного ринку електричної енергії (положення пункту 1.1.1 Розділу I ПРРЕЕ), та не містять обмежень щодо направлення рахунків/актів виключно засобами поштового зв`язку.

Твердження апелянта, що роздруківки містять цитату «доставка этим получателям или группам выполнена, но сервер назначения не прислал уведомления об этом»; електронна пошта на цих роздруківках відмінна від тієї, яка визначена Договором, а також те, що на зазначених електронних документах має бути накладений електронний цифровий підпис є необґрунтованими з огляду на таке.

Роздруківки з поштової програми «Microsoft Outlook» є функціональним текстовим відображенням факту завершення процесу направлення повідомлення/листа за допомогою такої програми, їх форма та зміст технічно регламентовані самим розробником, не залежать від волі і побажань користувачів, та містять саме таку інформацію, зокрема щодо адреси Відправника. Матеріали справи не містять доказів будь-якого відношення ДПЗД «Укрінтеренерго» до розробки поштової програми «Microsoft Outlook».

Колегія суддів звертає увагу, що положення ПРРЕЕ, Договору і Комерційної пропозиції № 3 не містять вимог щодо обов`язку постачальника отримувати підтвердження факту отримання Боржником електронною поштою будь-яких документів, так і положень щодо обов`язкового накладання електронного підпису, зокрема на розрахункові документи.

Положеннями пункту 3.2.1 глави 3.2 розділу III встановлено, що електропостачальник під час розробки форми договору має передбачити можливість обміну документами, що оформлюються на виконання умов договору, з використанням мережі Інтернет без застосування електронного цифрового підпису, а положеннями 4.14 розділу IV ПРРЕЕ передбачено можливість надання платіжних документів споживачам електронною поштою.

Таким чином, твердження апелянта є безпідставними. Суд першої інстанції правильно застосував норми права, врахувавши умови Комерційної пропозиції, що є частиною Договору, і дійшов обґрунтованого висновку, що документи, надіслані електронною поштою, вважалися отриманими належним чином, а отже ДПЗД «Укрінтеренерго» виконало свої зобов`язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за розрахункові періоди лютий - квітень 2020 року та грудень 2020 - січень 2021 року, проте Боржником в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.

Досліджуючи питання обов`язку оплати отриманої електричної енергії боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство (27.04.2023), колегія суддів зазначає таке.

КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» було поінформоване про перебування на постачанні у постачальника «останньої надії» у періоди лютий - квітень 2020 року та грудень 2020 - січень 2021 року, та йому було відомо про особливості здійснення постачання електричної енергії Кредитором, що також підтверджується листами Боржника від 30.01.2020 № 112 та від 24.04.2020 № 446.

Умовами Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р, що є невід`ємним додатком до Договору, передбачено, що Споживач зобов`язаний сплачувати за спожиту ним електричну енергію навіть за умови відсутності рахунку.

Так, її умовами встановлено обов`язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 цієї комерційної пропозиції.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Разом з тим, жодним нормативно- правовим актом в Україні не передбачено можливість безоплатного споживання електричної енергії.

Суд першої інстанції у своїй ухвалі правильно зазначив, що всі рахунки були направлені кредитором також і засобами поштового зв`язку, які були отримані боржником не пізніше десяти днів з дати виставлення кожного рахунку, докази чого є в матеріалах справи, а тому судом не прийнято заперечення боржника та арбітражного керуючого про те, що заборгованість є конкурсною, оскільки рахунки на оплату боржнику до моменту порушення справи про банкрутство направлено не було.

Колегія суддів зазначає, що Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" було обізнане про постачання йому електричної енергії постачальником «останньої надії» і в листі від 24.04.2020 № 446 підтвердило свій статус споживача на підставі Договору, однак протягом тривалого часу не здійснювало жодних дій для оплати отриманої електроенергії. А отже твердження Боржника, що вимоги, заявлені Кредитором, є поточними і не можуть відноситись до конкурсних та не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів - є безпідставним, необґрунтованим, суперечить матеріалам та обставинам справи.

Апелянт вказує, що місцевим судом не враховано, що у Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" склалося скрутне матеріальне становище через недобросовісність контрагентів, тому воно позбавлене можливості належним чином виконати зобов`язання перед ДПЗД "Укрінтеренерго", а тому суд безпідставно відмовив у зменшенні пені на 95%.

Кредитором нараховано на суму заборгованості 38 841 313,84 грн 15% річних, 44 431 524,39 грн збитків від інфляції за період з моменту прострочення платежів по кожному рахунку до 22.03.2023.

Так боржник в суд першої інстанції надав клопотання про зменшення нарахованої ДПЗД "Укрінтеренерго" суму пені на 95%, що становитиме 651 828,90 грн та нарахованих сум процентів річних до 7 768 262,77 грн, керуючись ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України. В обґрунтування заявленого клопотання боржником зазначено, що надмірність і непропорційність заявлених до стягнення пені та процентів річних свідчить те, що починаючи з 2014 року у інших підприємств виникла значна заборгованість перед КП "Міськелектротранссервіс", що унеможливлювало боржника належним чином виконувати зобов`язання перед ДПЗД "Укрінтеренерго" за спірним договором, що нарахована пеня та відсотки річних є надмірними та покладають на боржника непосильний тягар відповідальності в умовах, коли неможливість виконання зобов`язань не залежала від волевиявлення боржника, а стала наслідком недобросовісності його контрагентів. Також, боржником повідомлено, що КП "Міськелектротранссервіс" не має можливості відмовитися від положень комерційної пропозиції, якими встановлено несправедливий розмір процентів.

З приводжу цього колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В той же час частиною другою цієї ж статті ЦКУ встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Відповідно до «Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, а саме положеннями розділу 7 «Додаткові зобов`язання Споживача», було встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з вимогами п.п. 2 та п.п. 6 п. 6.2 глави 6 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії», споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/ або цим Договором.

Разом з тим, відповідно до положень п.п. 6 п. 7.1. глави 7 Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, відповідно до умов Договору та чинного законодавства.

Разом з тим, положеннями пункту 4.17 розділу IV ПРРЕЕ встановлено, що за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

Тобто, можливість наявності інших платежів (норма не містить їх конкретизації) прямо передбачено положеннями ПРРЕЕ, та може бути врегульована як законодавством так і Договором.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю тобто, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання (Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палата Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).

При цьому, Господарським судом Харківської області в ухвалі про часткове задоволення грошових вимог надано належну оцінку матеріалам справи і надано належні і достатні обґрунтування про відсутність підстав для задоволення клопотання Боржника про зменшення, в тому числі, процентів річних.

Таким чином, твердження відповідача що: «…На переконання КП «Міськелектротранссервіс» судом першої інстанції при розгляді клопотання боржника не було виконано наведених вимог та не було надано належної оцінки зазначеним у клопотанні обставинам.» - є необгрунтованим, помилковим та не відповідає дійсності і обставинам справи.

Згідно з положеннями статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно до положень статтей 546 та 549 ЦК України та статті 199 ГК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною четвертою статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Так, положеннями пункту 5.11. Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», типову форму якого затверджено ПРРЕЕ і який є Додатком 7 до ПРРЕЕ встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

При цьому, положеннями пункту 6.1. розділу 6 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору встановлено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

При цьому, нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

Так, положеннями пункту 14.1. розділу 14 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» встановлено, що на підставі положень статті 259 ЦК України було встановлено збільшений строк позовної давності, зокрема строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) встановлено тривалістю п`ять років.

Також положеннями статтей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 17.10.2019 у справі №912/3237/18, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки невиконання грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18).

Таким чином, Господарським судом Харківської області в ухвалі про часткове задоволення грошових вимог надано належну оцінку матеріалам справи і надано належні і достатні обґрунтування про відсутність підстав для задоволення клопотання боржника про зменшення, в тому числі, пені.

Щодо підстав для задоволення клопотання боржника про зменшення процентів річних та пені.

Обставини, на які посилається боржник у апеляційній скарзі, обґрунтовуючи як зменшення розміру пені та 15% річних та і відмову в їх стягненні, не звільняють його від обов`язку здійснити своєчасний розрахунок з Кредитором, а також сплатити пеню, 15% річних та інфляційних втрат, а виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, держави тощо.

В той же час боржником не було надано жодного належного і достатнього доказу, який би підтверджував факт наявності тяжкого фінансового стану у нього.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Також, Боржник не здійснив жодної оплати основного боргу протягом тривалого часу, а саме з січня 2020 року. Крім того, КП «МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС» не надав докази погашення основної заборгованості повністю або частково.

При цьому, Господарським судом Харківської області в ухвалі про часткове задоволення грошових вимог правомірно зазначено, що звертаючись до суду майже через півтора роки з моменту подачі заяви з грошовими вимогами до боржника із заявою про зменшення розміру пені та інфляційних на 95%, боржник посилається на наявність значного боргу у контрагентів перед боржником, що заважало боржнику виконувати свої зобов`язання за спірним договором, проте суд констатує, що боржником виставлені рахунки не оплачені з 2020 року навіть частково та боржником не надано суду доказів здійснення будь-яких дій із взаємодії з кредитором щодо розстрочення або відстрочення заборгованості.

Щодо наявності великої дебіторської заборгованості як причини непогашення спірної заборгованості, яку боржник вказує як підставу для зменшення розміру пені та відсотків річних, то суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання контрагентами своїх зобов`язань перед божником не може бути підставою для зменшення розміру відповідальності боржника.

Також, суд першої інстанції зазначає, що розмір нарахованої пені складає 13,7 % від суми основного боргу, що не є надмірним на думку суду.

Враховуючи вищенаведене місцевий суд не вбачав підстав для задоволення клопотання боржника про зменшення процентів річних та пені.

Отже, судом під час розгляду справи було розглянуто доводи Боржника щодо зменшення розміру відсотків річних та пені, здійснено оцінку наявних доказів у справі та фактичних обставин, в результаті чого надано їм належну правову оцінку.

Таким чином, господарським судом судом в ухвалі про часткове задоволення грошових вимог було надано належну оцінку матеріалам справи і надано належні і достатні обґрунтування про відсутність підстав для задоволення клопотання боржника.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2023 року у справі № 904/221/22 зазначено, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду.

Так, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі N 904/5645/19, від 14.04.2021 у справі N 922/1716/20).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір пені, нарахованої кредитором (12 950 524,42 грн), є обґрунтованим і відповідає умовам договору та чинному законодавству. Розмір пені становить 13,7% від суми основного боргу, що суд визнав таким, що не є надмірним. Судом враховано положення договору та комерційної пропозиції, які передбачають нарахування пені за кожен день прострочення платежу у розмірі, визначеному подвійною обліковою ставкою НБУ, і визнано, що ці умови відповідають вимогам законодавства. Наявність у боржника фінансових труднощів, викликаних діями контрагентів, не є підставою для звільнення його від виконання зобов`язань перед кредитором, оскільки, згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до умов договору, кредитор правомірно нарахував 15% річних за прострочення виконання зобов`язання. Цей розмір був встановлений договором у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка дозволяє сторонам визначати інший розмір процентів, ніж передбачено законом. Судом першої інстанції перевірено розрахунки кредитора, проведено перерахунок нарахованих 15% річних з урахуванням коригування обсягів споживання електроенергії за січень 2021 року, підтвердженого листом АТ "Харківобленерго", та правомірно визнано обґрунтованими вимоги в сумі 38 675 084,72 грн. Заявлені кредитором вимоги в частині 15% річних на суму 166 229,12 грн суд правильно відхилив як необґрунтовані.

Визнання судом вимог кредитора щодо інфляційних втрат на суму 43 804 601,51 грн є обґрунтованим. Інфляційні втрати мають компенсувати знецінення грошових коштів і є невід`ємною частиною грошового зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, фінансові труднощі боржника, спричинені недобросовісністю контрагентів, не звільняють його від виконання зобов`язань перед кредитором. Боржник не надав доказів того, що ці труднощі унеможливлюють виконання зобов`язань, а також не надав жодних доказів спроб врегулювати заборгованість шляхом розстрочки чи реструктуризації. Відсутність часткової або повної оплати основного боргу з січня 2020 року, а також відсутність дій боржника щодо врегулювання боргу підтвердили необґрунтованість клопотання про зменшення пені та процентів річних.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувані ухвали прийняті з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржувані ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/854/23 мають бути залишені без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/854/23 залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області попереднього засідання від 14.11.2024 у справі № 922/854/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.02.2025

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя І.А. Шутенко