Рішення
від 07.02.2025 по справі 280/11336/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року Справа № 280/11336/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯК-СТРОЙ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯК-СТРОЙ» (далі - позивач, ТОВ «ЯК-СТРОЙ») до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати ухвалені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних комісії № 11948303/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9245 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,58 грн, № 11948304/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9246 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,58 грн, № 11948305/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9250 від 05.06.2024 на суму 38943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,58 грн, № 11948306/ 37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9251 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% 6 490,58 грн, № 11948307/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9252 від 05.06.2024 на суму 38 943,38 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6490,56 грн, № 11948310/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9277 від 20.06.2024, рішення №11948311/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9280 від 20.06.2024, рішення №11948313/37167518 від 23.10.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної №9291 від 05.06.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №9245 від 05.06.2024, № 9246 від 05.06.2024, № 9250 від 05.06.2024, № 9251 від 05.06.2024, № 9252 від 05.06.2024, № 9291 від 05.06.2024, № 9280 від 20.06.2024, № 9277 від 20.06.2024.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 19379,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що первинні та інші документи мають усі необхідні обов`язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов договору поставки. Позивачем надані разом з повідомленнями разом з додатками щодо проведеної господарської операції, в тому числі: рахунки, платіжні доручення, акти щодо наданих послуг, оборотно-сальдові відомості згідно рахунків, та пояснення до повідомлення стосовно процесу здійснення ним господарської операції, що в повному обсязі підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Прийняття оскаржуваних рішень відбулось без належної перевірки комісією достовірності та аналізу наданих платником разом з поясненнями документів його діяльності, що належним чином підтверджують реальність проведення господарських операцій. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

25 грудня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, Головне управління у Запорізькій області заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, після наданих позивачем документів, 05.09.2024 були направлені Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН за № 11897822/37167518, № 11897823/37167518, № 11897824/37167518, № 11897825/37167518, № 11897826/37167518 від 11.10.2024 та № 11897829/37167518, № 11897831/37167518, № 11897882/37167518 від 11.10.2024 в яких зазначено, що у зв`язку із необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в ЄРПН, пропонується надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено. Додаткова інформація: «Надати пояснення та документальне підтвердження, що до наявності людських ресурсів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення для створення товарів визначених у податковій накладній, а також надати пояснення щодо відсутності (звітності) щодо нарахування (виплати) заробітної плати». Тобто відповідачем були надані повідомлення про надання додаткових пояснень із конкретним визначенням питань та документів, які необхідно надати Комісії, але ж Позивач взагалі не надав на розгляд Комісії необхідні додаткові документи та пояснення для розгляду та прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Комісія приймала Рішення про відмову у реєстрації ПН тільки на підставі тих документів, які надавались на розгляд Комісії. Зобов`язання покладені на Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних вказаного підприємства. Відповідач 1 просить в задоволені позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Позивачем до суду 25 грудня 2024 року подана відповідь на відзив, у якій позивач із позицією відповідача не погоджується, адже як зазначалось у позові, пояснення та всі необхідні документи надані позивачем, зокрема, позивачем надавались пояснення з детальним описом господарської операції, за якою складені податкові накладні, а саме: договори, рахунки, платіжні доручення, акти щодо наданих послуг, оборотно-сальдові відомості згідно рахунків тощо. Всі наявні документи були подані разом із поясненнями, тому позивач не міг надати додаткові документи, окрім вже наданих.

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Запорізькій області просило суд призначити розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 грудня 2024 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про призначення розгляду адміністративної справи в порядку загального позовного провадження, - відмовлено.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Між ТОВ «ЯК-СТРОЙ» та Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЗЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05755625) укладено Договір поставки № DK002006 від 21.09.2023 та підписана 29.05.2024 специфікація №4 від 29.05.2024, відповідно до умов якої ТОВ «ЯК-СТРОЙ» зобов`язувалось поставити Товар «Полікарбонат сотовий 6 мм прозорий у кількості 1575 м2» (Товар) на загальну суму 389 434,50 грн в т.ч. ПДВ 20% - 64 905.75грн. За умовами п. 2. Специфікації №4 від 29 травня 2024 року, умови оплати 80% передоплата, протягом 7 календарних днів з моменту підписання специфікації. Остаточний розрахунок протягом 10 календарних днів з дати поставки товару.

29.05.2024 ТОВ «ЯК-СТРОЙ» надано Приватному акціонерному товариству «ЗАПОРІЗЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» код ЄДРПОУ 05755625 рахунок-фактуру № СФ-0000080, на товар «Полікарбонат сотовий 6 мм прозорий у кількості 1575 м2» за ціною 206,05 грн без ПДВ за м2 на загальну суму 389 434,50 грн, ПДВ - 64905,75 грн.

Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЗЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» здійснена попередня оплата 05.06.2024 80% вартості Товару у розмірі 311 547,60 грн в тому числі ПДВ 20% - 51 924,60 грн.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), 05.06.2024 ТОВ «ЯК СТРОЙ» складено податкові накладні: № 9245 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9246 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9247 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9249 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9250 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9248 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9251 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9252 від 05.06.2024 на суму 38943,38 грн, у тому числі ПДВ - 6490,56 грн.

В подальшому, позивачем складено податкову накладну за номером №9291 від 05.06.2024 на загальну суму 311 547,60 грн, ПДВ - 51924,60 грн, реєстрацію якої зупинено.

ТОВ «ЯК-СТРОЙ» поставлено Товар Приватному акціонерному товариству «ЗАПОРІЗЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» 20.06.2024. В момент здійснення господарської операції сторонами складені видаткові накладні № 20/06 на суму 311 547,60 грн в т.ч. ПДВ - 51924,60 грн , №20/06/1 на суму 38943,44 грн в т.ч. ПДВ - 6490,57 грн та № 20/06/2 на суму 38943,46 грн, в т.ч. ПДВ - 6 490,58 грн.

20.06.2024 позивачем складені податкові накладні № 9280 від 20.06.2024 на суму 38943,44 грн, у тому числі ПДВ - 6 490,57 грн, № 9277 від 20.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6 490,58 грн. Покупець здійснив оплату (повністю розрахувався за Товар) 26.06.2024 згідно з платіжною інструкцією №1039 від 26.06.2024 на суму 77886,90 грн.

Податкові накладні № 9247 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9249 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн; № 9248 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6490,58 грн - зареєстровані.

Реєстрація решти поданих позивачем податкових накладних зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), обсяг постачання товару/послуги 3916, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.7671%, "P"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та надав на розгляд Комісії Повідомлення № 7 від 08.10.2024 про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено з документами, із додатками в кількості 28 шт.: банківська виписка за 05.06.2024, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних 28771, видаткова накладна 20 06 02 від 20.06.2024, оборотно сальдова відомість по рахунку 281 за 06.2024, податкова накладна 52 від 20.06.2024, платіжна інструкція 895 від 05.06.2024, видаткова накладна 20 06 01 від 20.06.2024, квитанція 1 від 18.07.2024, податкова накладна 12 від 05.06.2024, податкова накладна 9291 від 05.06.2024, акт прийому передачі 1 від 08.01.2024, товарно транспортна накладна 20 06 від 20.06.2024, рахунок фактура СФ 0000080 від 29 травня 2024 р., видаткова накладна 20 06 від 20.06.2024, видаткова накладна УТ 1335 від 20.06.2024, банківська виписка за 26.06.2024, платіжна інструкція 33 від 05.06.2024, платіжна інструкція 47 від 26.06.2024, квитанція 1 від 22.07.2024, картка рахунка 281 за 06.2024р., рахунок на оплату УТ1542 від 30.05.2024, договір поставки 002006 від 21.09.2023 та Специфікація 4, договір оренди 24 від 08.01.2024, податкова накладна 9277 від 20.06.2024, податкова накладна 9280 від 20.06.2024, платіжна інструкція 1039 від 26.06.2024, пояснення, квитанція 1 від 18.07.2024.

За результатом розгляду, наданих позивачем пояснень та копій документів, Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (пункт 9), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зі змінами), 11.10.2024 направлено Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН за №11897829/37167518, № 11897831/37167518, № 11897882/37167518, в яких зазначено, що у зв`язку із необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в ЄРПН, пропонується надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Додаткова інформація: «Надати пояснення та документальне підтвердження, що до наявності людських ресурсів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення для створення товарів визначених у податковій накладній, а також надати пояснення щодо відсутності (звітності) нарахування (виплати) заробітної плати».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області прийняті рішення:

№ 11948303/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9245 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6 490,58 грн;

№11948304/ 37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9246 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6 490,58 грн;

№ 11948305/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9250 від 05.06.2024 на суму 38943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6 490,58 грн;

№ 11948306/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9251 від 05.06.2024 на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ - 6 490,58 грн;

№ 11948307/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9252 від 05.06.2024 на суму 38 943,38 грн, у тому числі ПДВ - 6 490,56 грн;

№ 11948313/37167518 від 23.10.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №9291 від 05.06.2024 на суму 311 547,60 грн, у тому числі ПДВ - 51 924,60 грн;

№ 11948311/37167518 від 23.10.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №9280 від 20.06.2024 на суму 38 943,44 грн у тому числі ПДВ - 6490,57 грн;

№ 11948310/37167518 від 23.10.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №9277 від 20.06.2024 на суму 38 943,44 грн, у тому числі ПДВ - 6490,57 грн.

У зазначених рішеннях прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відомості не вказані.

Скарги позивача, рішеннями ДПС України залишені без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній під час винесення виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок № 1246, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. (пункт 14 Порядку №1246)

Згідно з п. 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (пункт 17 Порядку №1246)

У відповідності до п. 18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно, тут і надалі в редакції від 16.06.2024 на момент виникнення спірних правовідносин).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520. (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації, і якщо такі ознаки наявні, реєстрація такої податкової накладної (або розрахунку коригування) не зупиняється. У випадку ж подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції (за виключенням випадку, коли податкова накладна направлена на реєстрацію платником податку, який відповідає хоча б одному показнику позитивної податкової історії), реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних визначено: обсяг постачання товару/послуги 3916, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.7671%, "P"=0, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних не містить жодної мотивації підстав та причин для висновків про відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - обсяг постачання товару/послуги 3916, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Під час судового розгляду цієї справи відповідачі також не надали жодних відповідних доказів на підтвердження того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Крім того, суд звертає увагу, що запропонувавши позивачу у квитанції надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, контролюючий орган не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Наведене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Судом встановлено, що позивач подавав до податкового органу копії документів щодо проведеної ним господарської операції.

У повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідачем 2 запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження, щодо наявності людських ресурсів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення для створення товарів визначених у податковій накладній, а також надати пояснення щодо відсутності (звітності) нарахування (виплати) заробітної плати.

При цьому, контролюючим органом не наведено, як саме відсутність документів щодо наявності людських ресурсів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення для створення товарів визначених у податковій накладній, а також пояснень стосовно відсутності (звітності) нарахування (виплати) заробітної плати, впливають на можливість реєстрації податкової накладної поданої позивачем.

Рішенням по податковій накладній відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Графа рішення «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідачем не заповнена.

Суд звертає увагу, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Крім того, у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

За правилами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані документи, на підтвердження наведених у поясненнях фактів, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Однак, в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом не конкретизовані додаткові письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, які не надані позивачем та призвели до неможливості реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на не доведення контролюючим органом наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарських операцій, та враховуючи те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи, контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, підстави для відмови в реєстрації податкових накладних були відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі визнання їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначені податкові накладні, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

При цьому, суд звертає увагу, що за змістом наведених норм підставою для реєстрації податкової накладної є рішення суду саме про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає законодавчим положенням.

Разом з тим, суд враховує, що податкові накладні подані позивачем 05.06.2024, на виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України після попередньої оплати покупцем 05.06.2024 80% вартості Товару у розмірі 311 547,60 грн в тому числі ПДВ 20% - 51 924,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №895 від 05.06.2024, а саме № 9245 № 9246, № 9247, № 9249, № 9250, № 9248, № 9251, № 9252, були сформовані позивачем не вірно.

Така обставина визнається позивачем, про що вказано в позовній заяві, та позивач склав податкову накладну за номером №9291 від 05.06.2024 на загальну суму 311 547,60 грн, в тому разі ПДВ 20% - 51924, 60 грн.

Таким чином, суд вважає, що оскільки податкові накладні від 05.06.2024 № 9245 №9246, № 9247, № 9249, № 9250, № 9248, № 9251, № 9252 складені позивачем помилково, частина позовних вимог про зобов`язання відповідача 1 зареєструвати податкові накладні №9245 від 05.06.2024, № 9246 від 05.06.2024, № 9250 від 05.06.2024, № 9251 від 05.06.2024, № 9252 від 05.06.2024, задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 9291 від 05.06.2024, № 9280 від 20.06.2024, № 9277 від 20.06.2024.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Запорізькій області, як суб`єктів владних повноважень, пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 7267,20 грн, та щодо кожного з відповідачів по 3633,60 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката Штабовенка Д.В. до матеріалів справи додано копії:

- договору про надання правничої допомоги від 05.12.2024,

- додаткової угоди до договору №1 про надання правничої допомоги від 05.12.2024,

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1186945 від 06.12.2024,

- акту наданих послуг 06.12.2024,

- платіжної інструкції від 06.12.2024.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Як вже зазначено судом вище, відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

Відповідно до наданих документів, адвокатом надані наступні послуги: складання та подання адміністративного позову до ГУ ДПС у Запорізькій області, ДПС України щодо визнання протиправними та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних рішення комісії № 11948303/37167518 від 23.10.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9245 від 05.06.2024 року на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,58 грн, № 11948304/37167518 від 23.10.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9246 від 05.06.2024 року на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,58 грн, №11948305/37167518 від 23.10.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9250 від 05.06.2024 року на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,58 грн, №11948306/37167518 від 23.10.2024року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9251 від 05.06.2024 року на суму 38 943,46 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,58 грн, №11948307/ 37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9252 від 05.06.2024 року на суму 38 943,38 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 490,56 грн, №11948310/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9277 від 20.06.2024, рішення №11948311/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9280 від 20.06.2024, рішення №11948313/37167518 від 23.10.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної №9291 від 05.06.2024 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, датою її направлення (витрачений час: 5 год х 2000,00 грн).

Відповідач 2 заперечив щодо розміру судових витрат на правничу допомогу, вважає, що співмірність витрат на правничу допомогу не доведена належними доказами, відсутні підстави для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та задоволенні позовних вимог у частині стягнення таких витрат з відповідача.

Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 3000,00 грн та пропорційному стягненню з відповідачів по 1500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯК-СТРОЙ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати ухвалені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних комісії № 11948303/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9245 від 05.06.2024, № 11948304/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9246 від 05.06.2024, № 11948305/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9250 від 05.06.2024, № 11948306/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9251 від 05.06.2024, № 11948307/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9252 від 05.06.2024, №11948310/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9277 від 20.06.2024, №11948311/37167518 від 23.10.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №9280 від 20.06.2024, №11948313/37167518 від 23.10.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної №9291 від 05.06.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №9291 від 05.06.2024, № 9280 від 20.06.2024, № 9277 від 20.06.2024, датою їх подання на реєстрацію.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯК-СТРОЙ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн (одну тисячу п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯК-СТРОЙ» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн (одну тисячу п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯК-СТРОЙ» (вул.Компресорна, буд. 28 А, кв. 90, м. Запоріжжя, 69009; код ЄДРПОУ 37167518),

Відповідач 1 - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393),

Відповідач 2 - Головне управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663).

Повне судове рішення складено 07.02.2025.

Суддя Б.В. Богатинський

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.02.2025
Оприлюднено10.02.2025
Номер документу125012772
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —280/11336/24

Рішення від 07.02.2025

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Богатинський Богдан Вікторович

Ухвала від 26.12.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Богатинський Богдан Вікторович

Ухвала від 11.12.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Богатинський Богдан Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні