Рішення

від 07.02.2025 по справі 320/48822/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року справа №320/48822/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою Державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась державний реєстратор Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (далі - позивачка, державний реєстратор) з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - третя особа, ДП «НІС»), в якій просила:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14.10.2024 № 2939/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 ».

2. Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ державному реєстратору Глодоської сільської ради Новоукраїнського району області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що при здійсненні реєстраційних дій щодо земельної ділянки, вони діяла виключено в межах наданих їй повноважень, у відповідності та у спосіб, що передбачені положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових правна нерухоме майно, у зв`язку з чим протиправне рішення відповідача підлягає скасуванню, оскільки обмежує професійні права позивачки.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суд не подав. Третя особа письмових пояснень по суті спору суду не подала.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачкою документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Розпорядженням голови Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 26.01.2021 № 16-к позивачку призначено на посаду державного реєстратора Глодоської сільської ради з 26.01.2021.

За результатом розгляду листа Знам?янської окружної прокуратури Кіровоградської області від 08.07.2024 № 52/01-5229ВИХ-24, Мін`юстом було прийнято наказ від 24.09.2024 №2342/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 » та проведено перевірку дотримання вимог законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Марченко Оксаною Анатоліївною, за результатами якої скалено акт від 14.10.2024.

Перевіркою встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 09.05.2023 № 55247618 (далі - заява), поданої Маслюковим Олександром Андрійовичем в інтересах Компаніївської селищної ради (код ЄДРПОУ 04364911) (далі - заявник), державним реєстратором Марченко О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 11.05.2023 № 67557559 (далі - рішення), на підставі якого у розділі Державного реєстру прав № 533824035228, відкритому на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 3522855100:02:000:9129 (далі - земельна ділянка), зареєстровано право власності за заявником (номер запису 50234321) та внесено зміни до іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за Приватним акціонерним товариством «Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство» (код ЄДПОУ 03751592) (далі - ПрАТ «Компаніївське РТГ») (номер запису 8153946).

Державним реєстратором отримано відомості з Державного земельного кадастру від 09.05.2023 № 63635698 щодо земельної ділянки.

Крім того, державним реєстратором зазначено у заяві посилання на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-1X.

При цьому, з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що державним реєстратором на підставі рішення, внесено зміни до іншого речового права (справа оренди земельної ділянки) на земельну ділянку за ПрАТ «Компаніївське РТГ», зокрема змінено строк дії з 07.11.2020, з правом пролонгації на: дата укладення договору (після 2013) дата державної реєстрації (до 2013) 19.12.2014, строк 10 років, дата закінчення дії 19.12.2024 з правом пролонгації.

Внаслідок встановлених обставин сформовано висновок про те, що державним реєстратором порушено вимоги статей 3, 4, 10, 18 Закону, пункту 12 Порядку № 1127, оскільки безпідставно внесено до запису іншого речового права (права оренди земельної ділянки) строк дії Договору.

У зв`язку з виявленими порушеннями, наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2024 № 2939/5 позивачці тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 14 (чотирнадцять) днів.

Вважаючи такий наказ Мін`юсту протиправним, позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норм основного закону у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127) та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 484) (далі - Порядок № 1141).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої, частин третьої, четвертої статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема:

право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості;

речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, окрім іншого, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (крім права оренди земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а також права оренди, яке виникло при передачі земельних ділянок в оренду постійним користувачем, емфітевтом у випадках, визначених підпунктом 8 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки за договорами оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, поновленими під час воєнного стану без внесення відомостей про це до Державного реєстру прав у випадках, визначених підпунктом 1 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»), та припинення таких договорів здійснюються з урахуванням пунктів 27-29 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Внесення до Державного реєстру прав відомостей про перехід від однієї особи до іншої прав оренди, суборенди земельних ділянок, що відбувся під час воєнного стану без внесення відомостей про це до Державного реєстру прав у випадках, визначених підпунктом 9 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель»), здійснюються з урахуванням пунктів 27-29 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 11 Закону №1952-IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1952-IV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав

Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав похідних від права власності, обтяжень речових прав на земельну ділянку, право власності на яку набуто та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, набутого та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться в порядку, передбаченому для державної реєстрації права оренди, за умови відсутності відомостей про зареєстровані інші речові права, похідні від права власності, у Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі прав.

Аналогічні положення знайшли своє відображення у Порядку № 1127.

Відповідно до абзацу другого пункту 12 Порядку № 1127, під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває розділ в Державному реєстрі прав та/або вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права, обтяження речових прав (пункт 19 Порядку № 1127).

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту (пункт 40 Порядку № 1127).

Виходячи з наведених положень спеціального Закону №1952-IV та Порядку № 1127 вбачається, що державний реєстратор під час здійснення державної реєстрації прав, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Також державний реєстратор перевіряє відповідність похідних прав внаслідок здійсненої державної реєстрації прав.

Згідно з пунктом 33 Порядку № 1141, у випадках, передбачених законодавством, до відомостей, передбачених пунктами 30-32 цього Порядку, додатково вноситься номер відомостей про інше речове право, похідне від права власності, обтяження речового права, перенесеного з іншого розділу чи спеціального розділу Державного реєстру прав, чи у випадках, передбачених статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», номер відомостей про речове право, обтяження речового права на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. При цьому дата та час державної реєстрації речового права, обтяження речового права залишаються незмінними та відповідають даті і часу державної реєстрації відповідного речового права, обтяження речового права у розділі, спеціальному розділі Державного реєстру прав до його перенесення чи у випадках, передбачених статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - даті і часу державної реєстрації відповідного речового права, обтяження речового права до його припинення.

Відповідно до абзаців четвертого, п`ятого пункту 37 Порядку № 1141, у разі коли під час проведення державної реєстрації набуття права власності у відкритому розділі Державного реєстру прав містяться відомості про інше речове право, похідне від права власності, що містять відомості про власника, замість наявних відомостей про попереднього власника вносяться також відомості про актуального власника.

У разі коли під час проведення державної реєстрації прав державним реєстратором із поданих для такої реєстрації документів встановлено наявність допущеної технічної помилки під час проведення попередніх реєстраційних дій, що підтверджується документами відповідної реєстраційної справи у паперовій чи електронній формі, такі зміни до відомостей Державного реєстру прав вносяться одночасно з проведенням відповідної державної реєстрації прав.

Як вже зазначалося в описові частині рішення, державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 11.05.2023 № 67557559, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав № 533824035228, відкритому на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 3522855100:02:000:9129, зареєстровано право власності за Компаніївською селищною радою.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення у державного реєстратора виникла необхідність перевірки іншого похідного речового права - права оренди земельної ділянки за ПрАТ «Компаніївське РТГ».

Державним реєстратором, отримавши відомості з Державного земельного кадастру від 09.05.2023 № 63635698 щодо вказаної земельної ділянки та враховуючи відомості Державного реєстру прав, на підставі вищевказаного рішення внесено зміни до іншого речового права -права оренди земельної ділянки на земельну ділянку за ПрАТ «Компаніївське РТП», зокрема змінено строк дії з 07.11.2020 (з правом пролонгації) на: дата укладення договору (після 2013)/дата державної реєстрації (до 2013) 19.12.2014, строк 10 років, дата закінчення дії 19.12.2024, з правом пролонгації.

При цьому, згідно з доводами позивачки, під час камеральної перевірки Мін`юст не враховував ті обставини, що первинна державна реєстрація договору оренди землі від 07.11.2000 № 1400, укладеного строком на 10 років між Компаніївською районною радою та ВАТ «Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство» (ПАТ Компаніївське ремонтно-транспортне підприємство») проведена лише 19.12.2014. Оскільки сторони між собою уклали правочин до 01.01.2013 року, в якому визначили, що строк обраховується не з моменту підписання та укладання, а з моменту його державної реєстрації, тому саме з моменту державної реєстрації договору оренди землі 19.12.2014 року, строк дії договорів автоматично змінився з 07.11.2020 року на 19.12.2024 року.

Таким чином, фактично державним рестартом лише приведено у відповідність до чинного законодавства дані Державного реєстру прав, що свідчить про здійснення ним реєстраційних дій в межах наданих повноважень, у спосіб та відповідно до положень Закону 1952-IV та Порядків № 1127, 1141.

Одночасно вказані обставини в сукупності спростовують висновки відповідача, покладені в основу прийняття спірного наказу, тож такий наказ не відповідає критеріям правомірності, натомість підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Натомість відповідачем у справі проігноровано покладений на нього обов`язок.

Разом з тим враховуючи, що спірним наказом від 14.10.2024 № 2939/5 позивачці тимчасово був заблокований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 14 (чотирнадцять) днів, то станом на дату прийняття даного рішення у справі встановлені спірним наказом обмеження вичерпали свою; докази не поновлення позивачці доступу до реєстру суду не надані, тож відсутні підставі для задоволення позовної вимоги зобов`язального характеру.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сплачений позивачкою судовий збір у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14.10.2024 № 2939/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області ОСОБА_1 ».

3. В іншій частині - відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.