Ухвала

від 05.02.2025 по справі 580/1242/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 лютого 2025 року справа № 580/1242/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/1242/25 за позовом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (пл.Соборності 1, м.Умань, Черкаська область, 20301, ЄДРПОУ 45642188) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

05.02.2025 вх.№5683/25 (в підсистемі Електронний суд ЄСІТС 04.02.2025) позивач у позовній заяві, керуючись ст.376 Цивільного кодексу України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Законом України «Про архітектурну діяльність» (без покликання на конкретні норми щодо підтвердження повноважень звернутися до суду) просить: зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовані підвальний та перший поверхи по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч.4 ст.5 КАС України), проте таких випадків з покликанням на норми права адміністративний позов не містить, Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради не надане у додатках до позовної заяви, документи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 не містяться у переліку додатків і не вказується про рішення органу місцевого самоврядування щодо демонтажу і позовна вимога не містить формулювання щодо компенсації витрат, пов`язаних із таким знесенням, а також обгрунтування вимоги у частині «за власний рахунок».

Наприклад, у справі № 464/5497/13-ц вирішується спір за позовом районної адміністрації (суб`єкта владних повноважень) до суду до фізичних осіб про демонтаж самочинно збудованого об`єкта.

Упостанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 501/112/14-а зазначено: законодавством не передбачено повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування ухвалювати рішення стосовно знесення самочинного будівництва. У разі виявлення ознак самочинного будівництва орган місцевого самоврядування може звернутися з відповідним позовом про примусове знесення такого будівництва.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 826/7203/17 зазначено про вимоги саме до особи, яка здіи?снила (здійснює) будівництво, що може бути звернена вимога позову органом державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинно збудованого об`єкта з подальшою компенсацією цією особою витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Матеріали адміністративного позову не містять обгрунтування наданій у переліку додатків копії свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю №744 за іншою адресою, відмінною від вул. Туристів (Пушкіна) 62, до спірних правовідносин. Позивач не надає документів щодо прейменування вулиць, провулків, площ та інших топонімів на території населеного пункту, що належить до повноважень міських рад.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов`язки, проте позивач не вказує про права, інтереси, обов`язки у спірних правовідносинах відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради та/або інших зацікавлених осіб.

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією суду касаційної інстанції, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.Матеріали адміністративного позову у додатках не містять відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 та не містять рішення власника земельної ділянки (Уманської міської ради) про надання земельної ділянки у користування саме відповідачу (немає договору (оренди) тимчасового та/або іншого користування) та/або іншим особам про відведення земельної ділянки (не вказане цільове призначення), не наданий витяг з Книги реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею.

Під час оформлення адміністративного позову у переліку додатку перед ПІБ ОСОБА_2 - вказано 36 (3.копія листа ДАБІ; 7.копії повідомлення, наказу та направлення на перевірку 23.02.2024 - без кількості аркушів; 13. докази направлення представнику - листування через електронну пошту без кількості аркушів і без повідомлення про оригінали), проте не зазначена кількість аркушів до кожного додатку і одночасно після номеру телефону НОМЕР_2 та власного підтвердження на виконання п.11 ч.5 ст.160 КАС України наданий перелік додатків з подвійною нумерацією, зокрема: 3.1 лист без зазначення кількості аркушів; 7.5 наказ відділу архітектури, містобудування та кадастру від 12.12.2017 №87 без кількості аркушів, що унеможливлює вивчення наданих матеріалів позовної заяви, позаяк не відповідає опису і нумерації у файлі в ЄСІТС.

Процесуальні документи в електронній формі відповідно до ч. 8 ст. 44 КАС України мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній).

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Позивач у позовній заяві стверджує: 24.04.2018 відповідно до наказу №201 скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.06.2017 за №ЧК082171533714 щодо об`єкта «реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою» АДРЕСА_2 , проте позивач не враховує вимоги ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і не покликається на релевантну практику ВС у спірних правовідносинах.

У справі № 1940/1891/18 КАС ВС зазначив, що згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) в обов`язковому порядку подається як для розміщення нових, так і для реконструкції існуючих об`єктів будівництва.

КАС ВС у справі № 742/1756/17 вказав, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, обов`язковим результатом яких є: 1) зміна основних техніко-економічних показників, 2) забезпечення удосконалення виробництва, 3) підвищення техніко-економічного рівня об`єкта, 4) поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 640/22599/19 в касаційному порядку, вказала, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, що зумовив настання певних правових наслідків, а саме права на проведення будівельних робіт, скасувавши декларацію, що вичерпали свою дію суб`єкт діяв протиправно і усупереч ст. 19 Конституції України.

У постанові КАС ВС від 02 листопада 2022 року у справі № 420/4209/19 зазначено, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

Позивач стверджує, що встановив факт незаконного будівництва, проте не зазначив статус суб`єкта господарювання, забудовника в особі ОСОБА_1 (фізична особа, ФОП, представник юридичної особи).

Згідно зі ст. 375 ЦК України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Загальновідомо з ЄДРСР, що у справі № 711/1668/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/80140124) на підставі рішень Уманської міської ради, було затверджено колишнім Уманським міським головою ОСОБА_39 та скріплено печаткою міської ради державні акти на право приватної власності на землю, що були зареєстровані в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, на підставі яких у подальшому було зареєстровано право власності на осіб та реалізовано на користь іноземних громадян. У відділі архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради може зберігатися документація, що стала підставою для видачі та погодження службовими особами Уманської міської ради рішень міської ради та державних актів на право приватної власності на землю на території м. Умань, з кадастровими номерами, зокрема: №7110800000:02:005:0716, площею 0,0391 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанови ВПВС від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

КГС ВС, КЦС ВС дотримуються усталеної позиції в питанні визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1590568/). У справі № 917/375/18 спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) стосовно захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), проте документів щодо власника (користувача, орендаря) землі з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 матеріали адміністративного позову не містять.

Матеріали адміністративного позову не містять доказів отримання обраним відповідачем та/або уповноваженим представником відповідача вимоги про знесення самочинно збудовані підвальний та перший поверхи по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716, у тому числі з обгрунтуванням підстав та джерела: за власний рахунок.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування повноважень звернення до суду з наданням Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради; формування опису додатків із зазначенням кількості аркушів кожного додатка та наданням їх паперових копій, зокрема щодо документів щодо власника (користувача, орендаря) земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 та співвласників житлового будинку/нежитлового приміщення; повідомлення про наявність/відсутність спору приватно-правового характеру у спірних правовідносинах; надання підтвердження реалізації компетентності сторін щодо компенсації витрат, пов`язаних із таким знесенням та обгрунтуванням вимоги у частині «за власний рахунок»; відомостей щодо згоди співвласників земельної ділянки (житлового будинку); обгрунтованого клопотання про залучення інших учасників - третіх сторін, які заявляють чи не заявляють самостійні вимоги на чиїй стороні.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується. Копію ухвали надіслати позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА