Рішення

від 07.02.2025 по справі 580/7603/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року справа № 580/7603/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Черкаський автобус» до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось акціонерне товариство «Черкаський автобус» (далі позивач) з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 071836 від 23.07.2024 у розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірною постановою відповідач застосував адміністративно-господарський штраф за відсутність на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та посилається на те, що 30.05.2024 AT «Черкаський автобус» здійснювало внутрішнє перевезення на власному транспортному засобі, ISUZU реєстраційний номер НОМЕР_1 , власного майна з м. Стрий до м. Черкаси. Зазначений транспортний засіб не обладнаний заводом виробником тахографом. Тому водій ОСОБА_1 , який керував ТЗ, вів контрольну книжку роботи та відпочинку водія. Під час проведення перевірки водій надав зазначену книжку перевіряючим для огляду. Жодних зауважень, щодо правильності ведення контрольної книжки роботи та відпочинку водія у перевіряючих не було. Вказує, що для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, відповідно до якої здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Тому вважає спірну постанову протиправною та просить її скасувати.

20.08.2024 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повного масою понад 3,5 тон, законодавством було установлено адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 по 01.06.2015. Однак, транспортний засіб позивача марки ISUZU д/н. НОМЕР_1 не оснащено тахографом, чим останній порушив законодавство про автомобільний транспорт.

30.08.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти викладений у відзиві обставин та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31.10.2023 по справі № 440/17062/21.

12.09.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що посилання позивача на постанову Верховного суду від 14.12.2023 по справі № 340/5660/22 та постанову від 31.10.2023 по справі № 440/17062/21 не може братися судом до уваги, оскільки обставини справ не є аналогічними.

Ухвалою від 06.08.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.

На підставі направлення на рейдову перевірку від 24.05.2024 № 001048 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок посадовими особою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За наслідками перевірки складено акт від 30.05.2024 № 052538, в якому зафіксовано, що о 15 год 48 хв 30.05.2024 на а/д М-30 252 км акціонерне товариство «Черкаський автобус» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ISUZU д/н. НОМЕР_1 повною масою 8500 кг, що не обладнаний тахографом, здійснювало перевезення вантажу для потреб AT «Черкаський автобус» згідно ТТН №Р67 від 27.05.2024 з м. Стрий в м. Черкаси за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Водій з актом ознайомився, про що свідчить його особистий підпис та надав пояснення про те, що облік згідно наказу МТЗУ № 340 п. 6.3 контроль робочого часу та відпочинку вів по індивідуальній книжці роботи відпочинку водія.

За вказане порушення постановою відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.07.2024 № 071836 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф, передбачений абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 17 000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України державні органи, органи місцевого самоврядування та їх службові і посадові особи зобов`язані діяти виключно в межах та спосіб, визначені законом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Ч. 14 статті 6 Закону №2344-III встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-ІII, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

У пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як установлено пунктами 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

З акта перевірки слідує, що при здійсненні 30.05.2024 перевезення вантажу транспортним засобом, що перебуває у користуванні АТ «Черкаський автобус», водій ОСОБА_1 не надав протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Статтею 48 Закону №2344-ІII визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Згідно з частинами першою та другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

Частиною 3 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці визначає, що традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III внутрішні перевезення це перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України;

міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.

Згідно ч. 10 ст. 20 Закону № 2344-III на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.

Частиною 7 ст. 53 Закону № 2344 визначено, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Відповідно до ч. 8 ст. 53 Закону № 2344 водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено Наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція № 385).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, перелік яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (п. 3.1 Інструкції № 385).

Мінінфраструктури забезпечує відповідно до вимог ЄУТР обіг (облік, видачу, скасування, призупинення дії, поновлення, перевірку чинності) карток чотирьох типів для цифрових тахографів: водія (картка водія); ПСТ (картка майстерні); особи, уповноваженої здійснювати контроль (картка контролера); перевізника (картка підприємства) (п. 3.2 Інструкції № 385).

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно- господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавство не містить вказівки на обов`язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, а відповідно і мати протокол перевірки та адаптацію тахографу до транспортного засобу.

Обставина, що транспортний засіб позивача здійснював внутрішнє перевезення вантажів, територією України без перетину державного кордону України підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема товарно-транспортною накладною від 27.05.2024 № Р67 (а. с. 4). Отже, експлуатація тахографу в спірному випадку є правом перевізника, а не обов`язком. У зв`язку із цим протиправним є притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарських штрафів за відсутність документів, які мають необов`язковий характер.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що питання застосування тахографів цим Законом визначено для конкретних випадків, які чітко передбачені відповідними статтями, зокрема, перевезення пасажирів автобусами у нічний час, для транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, при цьому, водії саме таких транспортних засобів зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Таким висновкам кореспондує і стаття 60 цього Закону, яка встановлює відповідальність саме за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не здійснювалось міжнародне перевезення, суд погоджується з твердженням позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд вважає, що постанова від 23.07.2024 № 071836 винесена відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті як розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «Черкаський автобус» задовольнити повністю.

Скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.07.2024 № 071836 про застосування адміністративно-господарського штрафу до акціонерного товариства «Черкаський автобус» (18036, м. Черкаси, вул. Різдвяна, буд. 292, код ЄДРПОУ 05390419) в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, код ЄДРПОУ 39816845) на користь акціонерного товариства «Черкаський автобус» (18036, м. Черкаси, вул. Різдвяна, буд. 292, код ЄДРПОУ 05390419) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО