Постанова

від 06.02.2025 по справі 757/55703/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року м. Київ

Справа № 757/55703/24

Провадження: № 22-ц/824/5627/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Нежури В. А., Соколової В. В.,

секретар Сакалош Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Новак Наталії Юріївни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року, постановлену під головуванням судді Хайнацького Є. С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до політичної партії «УКРАЇНА-ВПЕРЕД!», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною бездіяльності та повноважень припиненими,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила суд: визнати протиправною бездіяльність Політичної партії «УКРАЇНА-ВПЕРЕД!» щодо вирішення її заяви про припинення членства у політичній партії «УКРАЇНА-ВПЕРЕД!» від 09.02.2024 року; визнати її такою, що припинила членство у політичній партії «УКРАЇНА-ВПЕРЕД!» та повноваження голови Херсонської обласної організації Партії Наталії Королевської «УКРАЇНА-ВПЕРЕД!».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року у відкритті провадження відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Новак Н. Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції, для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що є помилковим висновок суду про те, що цей спір належить виключно до внутрішньо організаційної діяльності партії, оскільки заявлені позивачкою вимоги стосуються не лише внутрішніх процедур партії, а й порушення особистих прав позивачки. Вказує, що відмова суду визнати право позивачки на вихід з партії не лише порушує її конституційні права, а й спричиняє шкоду її діловій репутації.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні адвокат Новак Н. Ю. в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з викладених в ній підстав.

Представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Шаповал Ю. Є. заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги тим, що політична партія «Україна-Вперед» не вчинило жодних дій щодо припинення її членства у політичній партії, в чому полягає об`єктивне порушення її прав на добровільний вихід із політичної партії та припинення повноважень, які можуть бути покладені виключно на члена партії.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає судовому розгляду, оскільки стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії, заявлені позовні вимоги стосуються статутної діяльності політичної партії та суд не наділений повноваженнями щодо скасування рішень політичних партій та їхніх обласних, міських і районних організацій, первинних осередків або інших структурних утворень, а отже, усі свої заперечення стосовно діяльності партії позивачка вправі вирішувати в порядку, визначеному відповідним статутом політичної партії.

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів ураховує наступне.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 і № 29465/04, § 24).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як визначено у ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні», політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про політичні партії в Україні», політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.

З вищевикладеного убачається, що вимоги позивачки стосуються діяльності політичної партії, яка згідно ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні», є добровільним об`єднанням громадян.

Згідно ст. 4 Закону України «Про політичні партії в Україні», політичні партії є рівними перед законом. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності. Втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Порядок державного контролю за діяльністю політичних партій визначений розділом V Закону України «Про політичні партії в Україні» (ст.ст. 18-24). До переліку випадків можливості втручання суду у діяльність політичної партії, передбачених Законом України «Про політичні партії в Україні», заявлені позовні вимоги не відносяться.

Крім того, згідно з статті 6 ЗУ «Про політичні партії в Україні» громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється й перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

Схожий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 761/3540/20 (№ у ЄДРСР 96179831).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів зауважує, що за змістом вказаного припису, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується як спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 990/49/22.

Як зазначено вище, даний спір стосується внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії. Заявлені позовні вимоги стосуються статутної діяльності політичної партії та суд не наділений повноваженнями щодо скасування рішень політичних партій та їхніх обласних, міських і районних організацій, первинних осередків або інших структурних утворень. А відтак, усі свої заперечення стосовно діяльності партії позивачка вправі вирішувати в порядку, визначеному відповідним статутом політичної партії.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний спір, який виник між позивачем та відповідачем, не підвідомчий суду, оскільки стосується внутрішньостатутної та внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії, а відтак правомірно відмовив у відкритті провадження.

Доводи щодо порушення конституційного права позивачки у зв`язку із відмовою у відкритті провадження не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, з огляду на наступне.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України).

Поряд з цим, гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Проте, у даному випадку, позовні вимоги обгрунтовані внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії, що не підлягає розгляду в судовому порядку, що в свою чергу передувало відмові у відкритті провадження у справі на підставі 186 ЦПК України.

Помилкове зазначення у вступній частині ухвали суду судді Григоренко І. В. замість Хайнацького Є. С. не може слугувати підставою для скасування ухвали та направлення її до суду для продовження розгляду, адже, як зазначено вище, дані правовідносини не підлягають розгляду в судовому порядку, що виключає можливість направлення справи для подальшого розгляду.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга адвоката Новак Н. Ю. в інтересах ОСОБА_1.підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Новак Наталії Юріївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2025 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді В. А. Нежура

В. В. Соколова