Рішення

від 07.02.2025 по справі 498/873/24

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/873/24

Провадження по справі №2/498/30/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року сел. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Чернецької Н.С.

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в сел. Велика Михайлівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2024 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про позбавлення батьківських прав. Мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство. У сторін народилась донька ОСОБА_3 . 27 лютого 2019 року рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був розірваний. Відповідач з грудня 2017 року повністю ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання доньки, ніяких відносин з дочкою не підтримує, вихованням дитини не займається, ніякої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, взагалі не цікавиться життям дочки, яка є учнем 3 класу Дмитрівського ліцею імені С.С.Курогло. Мати шкільним життям дочки не цікавиться, батьківські збори в школі не відвідала жодного разу, з класним керівником та адміністрацією школи не спілкується, успіхами та досягненнями дитини не цікавиться. Викладене підтверджується шкільною характеристикою на доньку ОСОБА_3 20 червня 2024 року орган опіки та піклування Городненської сільської ради затвердила висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 . У висновку зазначено, що ОСОБА_2 повністю ухилився від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання неповнолітньої доньки, ніяких відносин з донькою не підтримує, вихованням дитини не займається, в зв`язку з чим комісія вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , яка знаходиться на повному утриманні позивача. Просить суд позовну заяву задовольнити, та позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, та просить суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Оскільки відповідач належним чином повідомлялась про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим 21 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис про народження № 8218.

Згідно рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2019 року шлюб між ОСОБА_4 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 червня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 644 - розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно характеристики виданої директором Дмитрівського ліцею імені С.С.Курогло - ОСОБА_3 навчається у ліцеї з 1 вересня 2 класу. Віку виховує тато, ОСОБА_1 , він відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Вдома створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. За час навчання рідна мати ні разу не відвідала школу і не цікавиться шкільним життям дитини.

Згідно характеристики наданої виконкомом Городненської сільської ради Болградського району Одеської області №440 від 01.07.2024 року ОСОБА_1 відповідальний, працьовитий, товариський, порядний домогосподар. Виховує доньку. Дитина зареєстрована та проживає з батьком з моменту народження. За період проживання в селі охарактеризував себе з позитивного боку.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.08.2009 року власниками єбудинку за адресою: АДРЕСА_1 , є: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23653939 від 24.08.2009 року власниками будиноку за адресою: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 .

В матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування Городнецької Сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого вважають доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. ВС у справі № 461/7387/16-ц (постанова від 02.10.2019) також виснував таке:

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України Суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер, як кожен, так і в сукупності, можна розцінити як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтована підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року).

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, потрібно зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи найвищі інтереси дитини, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідача та злісного ухилення нею від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, що у свою чергу, виключає можливість застосування до відповідача такого крайнього заходу впливу, як позбавлення її батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У даній справі позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилалась на те, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться дитиною, тобто взагалі не виконує батьківські обов`язки, що, на її думку, є достатньою підставою для позбавлення батька батьківських прав та відповідатиме інтересам дитини.

На думку суду письмові докази, подані позивачем, не є достатніми доказами для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки беззаперечно не підтверджують факт свідомого ухилення нею від виконання обов`язків з виховання дитини.

Ураховуючи, що у матеріалах справи немає беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винну та свідому поведінку відповідача щодо умисного і свідомого нехтування обов`язками батька, суд вважає, що відсутні правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його доньки.

З висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських суд не погоджується, оскільки вважає його недостатньо обґрунтованим.

Так, з матеріалів справи вбачається, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батька щодо неповнолітньої дитини складено без участі відповідача.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги інтереси дитини, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а в судовому засіданні не доведено категорична необхідність вжиття цього заходу для забезпечення інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому позов не підлягає задоволенню, однак суд вважає за необхідне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання доньки, виконання ним обов`язків щодо виховання та утримання дитини, передбачених сімейним законодавством.

За приписами п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 76-89, 258-273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2025 року.

Суддя Н.С Чернецька