Рішення

від 03.02.2025 по справі 953/9428/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9428/24

н/п 2/953/436/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колесник С.А.,

за участю секретаря - Смаль Ю.О.,

представника позивача - адвоката Хоміч А.А.,

представника відповідача - адвоката Заруцького Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення аліментів на неповнолітню дитину,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоміч А.А., звернулася до суду з позовом до Відповідача ОСОБА_2 , відповідно до якого просить збільшити розмір аліментів, встановлений 21.07.2021 рішенням Київського районного суду м.Харкова по справі №953/15061/20, а саме змінити розмір стягнення аліментів, який стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , з 1/6 частини щомісячно на частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

На обґрунтування позовної заяви представник Позивача вказав, що 19.12.2013 рішенням Апеляційного суду Харківської області по справі №640/15982/13-ц з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 19.09.2013 і до досягнення дитиною повноліття.

05.12.2017 рішенням Київського районного суду м.Харкова по справі №640/13789/17 розмір аліментів які стягуються змінено, вирішено стягувати з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_6 , з 1/3 частини щомісячно на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

21.07.2021 рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі №953/15061/20 зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2017 року по справі №640/13789/17 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , а саме з 1/4 частини на 1/6 всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_5 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З часу ухвалення останнього рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання сина, ОСОБА_6 , у Позивача значно зросли витрати на дитину та суттєво змінилися обставини. Так, починаючи з лютого 2022 року аліменти на утримання кошти на утримання ОСОБА_6 перестали надходити, оскільки Відповідач призупинив дію трудового договору з КП "Харківський метрополітен" та заробітна плата йому не нараховується. Заборгованість по аліментам (за даними КП "Метрополітен") складає 30 883,50 грн. Вказане підтверджує, що Позивачка тривалий термін самостійно утримує дитина та її матеріальний стан суттєво змінився. Наразі син ОСОБА_6 навчається в платній школі, яку оплачує Позивач. Дитина росте та з кожним днем витрати на його утримання зростають. На момент зменшення аліментів у 2021 році Відповідач зазначив у позові, що на його утриманні була вся сім`я, законна жінка, яка була у декреті та троє дітей. Але згідно статті 18 Закону України "Про відпустку", відпустка по догляду за дитиною надається до настання трирічного віку дитиною. З цього вбачається, що змінилася обставина щодо працездатності дружини Відповідача. Крім того, ОСОБА_7 , син ОСОБА_8 , яка є дружиною ОСОБА_5 , також є неповнолітньою дитиною. 29.01.2021 року було винесено рішення по справі №953/15288/20, у якому частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 , змінено розмір аліментів, які оплачує колишній чоловік на утримання спільного сина, ОСОБА_7 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно, з подальшою індексацією, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначене свідчить про те, що батько ОСОБА_7 платить аліменти на його утримання у розмірі 1500,00 грн., а тому участь Відповідача в утриманні ОСОБА_7 не може враховуватися при встановленні розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_6 . Ще як стало відомо Позивачці, бабця відповідача, яка була частиною сім`ї ОСОБА_5 та знаходилась на його утриманні, померла. Таким чином, син ОСОБА_7 , дружина та бабка Відповідача перестали бути особами, які знаходяться на утриманні Відповідача, в той же час витрати на утримання ОСОБА_6 збільшилися. Також вказує, що ОСОБА_4 кожні півроку проходить обстеження, оскільки страждає на хронічні хвороби. Також, на її думку, збільшення розміру аліментів може стимулюватиВвідповідача почати виплачувати існуючу заборгованість зі сплати аліментів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд.

05.11.2024 до суду від представника Відповідача - адвоката Заруцького Р.М., надійшов Відзив на позовну заяву, у якому представник просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що з лютого 2022 року і до сьогодні трудовий договір Відповідача дійсно припинено, заробітна плата йому не нараховується та не виплачується, що підтверджує, шо суттєво погіршився його матеріальний стан - з огляду на втрату робота та війну він не спроможний сплачувати аліменти навіть у розмірі, який вже встановлено, вже не кажучи про його збільшення.

Також зазначив, що посилання Позивача на те, що син ОСОБА_6 відвідує плату школу, підтверджує її гарний матеріальний стан.

Крім того вказав, що посилання Позивача на те, що на теперішній час його дружина не перебуває у відпустці по догляду за дитиною не доводить зменшення кількості утриманців у Відповідача чи те, що його матеріальний стан сім`ї покращився.

Так, підставами для зменшення розміру аліментів була зміна сімейного та погіршення матеріального стану Відповідача. З того часу ні сімейний стан Відповідача, ні його матеріальний стан не змінились. Позивач жодним чином не підтвердила той факт, що бабця Відповідача перебувала на його утриманні. Вказане не було підставою для зменшення розміру аліментів у минулому, що підтверджується рішенням суду, яке було долучено до матеріалів справи самим Позивачем. Також аліменти у розмірі 1600 гривень, які призначені на утримання ОСОБА_7 , є вкрай недостатніми для утримання дитини. Вказуючи, у позовній заяві, шо 2 700 гривень на місяць (1/6 від минулого доходу Відповідача) вкрай недостатньо для утримання дитини (навіть 50% для його утримання), Позивач при цьому стверджує, що 1500 гривень є достатнім для утримання іншої дитини, з огляду на що вона більше не перебуває на утриманні Відповідача та утримується за рахунок цієї суми. Позивач зазначає, що дружина Відповідача більше не перебуває на його утриманні, проте не підтверджуючи це жодними доказами. На теперішній час Відповідач разом із дружиною та трьома неповнолітніми дітьми постійно проживає за межами території України, у Федеративній Республіці Німеччина, та перебувають під тимчасовим захистом. З огляду на не володіння німецькою мовою, працевлаштування Відповідача та його дружини є неможливим з огляду на вимоги законодавства. Враховуючи вказані обставини, Відповідач з дружиною перебувають на обліку у центрі зайнятості, отримують мінімальну допомогу, якої ледве вистачає на утримання усієї сім`ї, їжу та одяг. Відповідач з дружиною відвідують інтеграційні курси з вивчення німецької мови та доглядають трьох неповнолітніх дітей, що позбавляє їх будь-якої можливості отримувати додатковий дохід. Більше того, за наявності будь-якого додаткового доходу, розмір допомоги по безробіттю буде зменшено на суму відповідного додаткового доходу. Таким чином сімейний стан Відповідача жодним чином не змінився з моменту ухвалення судом рішення про зменшення розміру аліментів, а матеріальний стан Відповідача та сім`ї навіть погіршився - зараз усі вони самі перебувають на утриманні та отримують допомогу для забезпечення навіть не достатнього, а мінімального рівня свого життя. Наскільки йому відомо, Позивач з дитиною також знаходиться у Німеччині та отримає відповідні (такі ж) виплати, як і Відповідач. Більше того, Позивач має отримувати також і соціальні виплати як одинока матір.

Враховуючи усе викладене, його матеріальний стан, він не може не лише погасити наявну заборгованість зі сплати аліментів, а навіть забезпечити достатній рівень життя для себе та своєї сім`ї». Збільшення розміру аліментів унеможливить існування та виживання його та його сім`ї. Також вказав, що квартира, де проживала родина відповідача до вимушеного переїзду до Німеччини постраждала від військової агресії РФ і питання де буде проживала сім`я Відповідача після повернення до України та на які кошти робити ремонт є відкритим.

05.12.2024 до суду від представника Позивача надійшла Відповідь на відзив, у якому представник посилався на те, що Відповідач протягом 2022-2024 подорожує різними країнами, що, на його думку, вказує на гарний матеріальний стан Відповідача. Також вказав, що Відповідач не довів, що квартира, у якій проживала його родина постраждала від військової агресії РФ.

17.12.2024 до суду надійшли Заперечення на відповідь на відзив представника Відповідача ОСОБА_9 (а.с.142-145).

16.01.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі представника Позивача - адвоката Хоміч А.А. (а.с.158-159).

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши вступне слово представників сторін, вивчивши та дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступні факти.

Судом достовірно встановлено та не заперечувалося сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_6 , про що в Книзі реєстрації народжень 18.08.2010 зроблено відповідний актовий запис за №3847 у відділі реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Батьками дитини є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 отримує освітні послуги у приватному ліцеї «Онлайн-школа «Альтернатива» Харківської області з 17.01.2023 по 31.05.2023 на загальну суму 5725,90 грн. та з 01.09.2023 по 31.05.24 на загальну суму 14 723,б91 грн., що підтверджується Актами приймання-передання наданих освітніх послуг (а.с.20, 21).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст..180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 Сімейного Кодексу України у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов`язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 179 ЦПК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на імя якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідноі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.

Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий визначено законом. Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначено законом (частина друга статті 182 СК України).

Разом з тим, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно вимог статті 192 СК України розмір аліментів може бути змінений за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника чи одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В пункті 23 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Як на підставу для збільшення розміру аліментів при зверненні до суду Позивач зазначає, що матеріальний стан Відповідача покращився, а саме: Відповідач перестав утримувати дружину та її сина ОСОБА_7 та його бабця померла. При цьому Позивачем не надано доказів на підтвердження вказаного.

Натомість, представник Відповідача стверджує, що матеріальний стан Відповідача погіршився з моменту постановлення рішення про зменшення розміру аліментів

Так, судовим розглядом встановлено, що 12 грудня 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, про що 12.12.2015 складено відповідний актовий запис №1847 у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.186).

З мотивувальної частини рішення Київського районного суду м.Харкова від 21.07.2021 (а.с.168-172) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_11 , про що 29.06.2017 складено відповідний актовий запис №1780 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Батьками дитини є ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_12 , про що 08.10.2019 складено відповідний актовий запис №4688 у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 та ОСОБА_5 є багатодітними батьками, що підтверджується посвідченням НОМЕР_5 (а.с.38).

Відповідно до довідки КП «Харківський метрополітен» за №14/1669/01-09 від 08.08.2024, ОСОБА_5 знаходиться на призупиненні дії трудового договору та заробітна плата йому не нараховується. На 01.08.2024 заборгованість по аліментам складає 30883,50 грн. (а.с.19).

Згідно довідки КП «Харківський метрополітен» за №10/202 від 14.11.2024, виданої ОСОБА_13 про нарахлвані доходи та утримані аліменти, за період з лютого 2022 по січень 2023 нарахована заробітна плата 25440,61 грн., перераховані аліменти 12916, 40 грн. (а.с.149).

Як вже зазначалося, ст. 192 СК України передбачена можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, звертаючись до суду із позовом про збільшення розміру аліментів отримувач аліментів, повинен довести те, що після визначення судом відповідного розміру аліментів, відбулись зміни в його матеріальному або сімейному стані або в матеріальному чи сімейному стані платника аліментів, погіршився стан його здоров`я чи поліпшення здоров`я платника аліментів або існують інші обставини, визначені в Сімейному кодексі України, які свідчать про необхідність зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1,3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити певний стандарт доказування обраний судом. Саме стандарт доказування, поряд із внутрішнім переконанням судді, дозволяє оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суддю у своїй версії, що робить оцінку доказів об`єктивною та більш обґрунтованою. Застосування певного стандарту доказування, дозволяє продемонструвати у судовому акті розумовий процес судді щодо оцінки доказів. Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним. Іншими словами, це певний критерій (поріг) прийняття рішення для суду, через установлення певної міри, ступення доведеності (переконання/впевненості), досягнувши якої факт вважається встановленим.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в цивільному процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Позивачем не доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та не надано суду доказів, які б підтвердили, що після ухвалення рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.07.2021 у справі №953/15061/20, яким зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2017 року по справі №640/13789/17 з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з частини на 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_5 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, відбулись зміни в матеріальному стані Відповідача, або існують інші обставини, визначені в Сімейному кодексі України, які свідчать про необхідність зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, зважаючи на недоведеність позовних вимог та враховуючи на розмір аліментів, які відраховуються з доходу відповідача на утримання сина, який продовжує навчання та їх збільшення в залежності від доходу ОСОБА_14 , а також беручи до уваги наявність у Відповідача інших утриманців - його батьків, розмір його витрат, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у своїх судових рішення звертав увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року) (Постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі № 465/3586/17, від 08.10.2020 у справі № 712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення… Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).

Таким чином, з урахуванням наведеного аналізу наявних правовідносин сторін, встановлених обставин цієї справи, наявних матеріалів справи та поданих сторонами у справі доказів, суд вважає, що інші доводи та аргументи позовної заяви не заслуговують на детальне обґрунтування підстав їх відхилення та не впливають на результат розгляду позовних вимог.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, крім судового збору, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 95, 133, 137, 141, 209-211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 355 ЦПК України, ст.ст. 1, 182, 192, 199-200 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення аліментів на неповнолітню дитину, - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 08 лютого 2025 року.

Суддя Колесник С.А.