Рішення

від 31.01.2025 по справі 183/7926/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7926/24

№ 2/183/3527/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Самарівського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

31 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме - житловий будинок, загальною площею 40,7 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав йому на підставі договору купівлі-продажу будинку від 21 липня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. за р. № 1-1892.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталії Володимирівни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте листом приватного нотаріуса від 08 липня 2024 року за вих. № 324/01-16 йому було відмовлено у вчиненні відповідних нотаріальних дій у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначає, що пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки на час перебігу та спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини він хворів, що підтверджується відповідними медичними документами. Крім того, на час прийняття спадщини з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією Росії.

За вказаних обставин ОСОБА_1 вважає, що причина пропуску ним строку для прийняття спадщини є поважною, а тому є достатні підстави для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з наведеним, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд: визнати причину пропуску ним строку подання заяви для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті дядька, терміном у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2024 року зобов`язано приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталію Володимирівну надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представника остання просила розглядати справу у її відсутність, вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Перещепинської міської ради Самарівського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі.

Третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. в судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила розгляд справи проводити у її відсутність.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 роки помер рідний дядько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 12 грудня 2023 року Перещепинською міською радою Новомосковського району Дніпропетровської області складено відповідний актовий запис № 209, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12 грудня 2023 року.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме - житловий будинок, загальною площею 40,7 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав йому на підставі договору купівлі-продажу будинку від 21 липня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. за р. № 1-1892, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8116835 від 22 серпня 2005 року.

Судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78544885 від 30 вересня 2024 року.

Встановлено, що позивач звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталії Володимирівни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дядька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте листом приватного нотаріуса від 08 липня 2024 року за вих. № 324/01-16 йому було відмовлено у вчиненні відповідних нотаріальних дій у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держав.

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері ( ст. 1262 ЦК України).

У третю чергу право на спадкування мають за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України).

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Згідно до приписів ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем другої черги спадкування за законом. Інших спадкоємців як за законом, так і заповітом судом не встановлено.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований та проживав (по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ) один за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Доказів спільного проживання позивача із спадкодавцем станом на час відкриття спадщини матеріали справи не містять.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 1,3,6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судовий порядок продовження даного строку застосовується у випадках, коли інші спадкоємці, які прийняли спадщину, або хоча б один із них, заперечують проти вступу у спадщину особи, що пропустила вказаний строк; якщо спадщина перейшла до територіальної громади і немає інших спадкоємців; або усі спадкоємці, крім позивача, відмовилися від спадщини. Підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними. Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Позивач зазначає, що пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки на час перебігу та спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини він хворів, що підтверджується відповідними медичними документами. Крім того, на час прийняття спадщини з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією Росії.

Так, дійсно, з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією Росії.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, про те, що через хворобу, а також, що з 24.02.2022 року введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією Росії, він не зміг своєчасно використати своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті дядька. Ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються відповідачем.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки на час перебігу та спливу шестимісячного строку він хворів, тому вказані обставини є поважними причинами пропуску строку подачі відповідної заяви.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України є переважно письмові докази, а саме: довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст. 1270 ЦК України.

Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач з поважної причини пропустив строк для прийняття спадщини. Доводи, викладені позивачем у позові розцінюються судом, як поважні причини, пов`язані з істотними для позивача труднощами на вчинення такої дії.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Внаслідок викладеного, суд вважає, що позивачем ОСОБА_4 пропущено строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 з поважних причин, і є підстави для застосування приписів ч. 3 ст. 1272 ЦК України до спірних правовідносин, а тому позов підлягає задоволенню, та позивачу слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати. В тому числі на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

В той же час, враховуючи відсутність вини відповідачау пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Перещепинської міської ради Самарівського району Дніпропетровської області, третя особа - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - поважною.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 2 (два) місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: Перещепинська міська рада Самарівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338463, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Самарівський район, м. Перещепине, вул.. Шевченко, буд. 43;

- третя особа: приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Наталія Володимирівна, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 31 січня 2025 року.

Суддя Д. І. Городецький