Ухвала від 07.02.2025 по справі 352/101/25

Справа № 352/101/25

Провадження № 2-з/352/4/25

УХВАЛА

07 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 .,

до ОСОБА_2

про відшкодування шкоди, спричиненої ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі Позивач) до ОСОБА_2 (далі -Відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП.

І. Суть клопотання

06 лютого 2025 року до Суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грощові кошти Відповідача в банківських установах в межах суми боргу 264790,84 гривень.

Заява обгрунтовується встановленням, на думку Позивача, постановою суду у справі 352/2352/24 факту порушення Відповідачем порушень вимог статті 124 КУпАП, що призвели до зіткнення із автомобілем Позивача, через що Позивачеві спричинена матеріальна шкода в сумі 421590,84 гривні, із яких за вирухаванням сплаченого страхового відшкодування, інша шкода залишається невідшкодованою. Позивач вважає, що істотність суми боргу та протиправність дій Відповідача вказують на необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача в межах стягуваної суми.

ІІ. Висновки Суду

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, серед іншого, 1) накладенням арешту на майно.

Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

При вирішенні питання щодо підстав для застосування заходів забезпечення позову Суд звертає увагу, що накладення арешту майно, безумовно, є втручанням у право особи на майно.

Відповідно, при вирішенні цього питання Суду належить дати питання щодо балансу поміж втручанням у право особи на майно та забезпеченням можливості виконання рішення суду, якщо позов буде задоволений.

Відповідно до частини третьої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі 753/ 22860/17 у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьмастатті 158 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першоїстатті 150 ЦПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України). Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Суд бере до уваги вказані висновки Верховного Суду та в цій конкретній справі, вважає, що Позивачем не наведено наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову станом на час подання заяви.

Відповіднодо частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довестиобставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не долучено до заяви будь-яких доказів щодо наявності у Відповідача будь-якого рухомого або нерухомого майна, а також не надано будь-яких доказів щодо вчинення Відповідачем конкретних дій стосовно відчуження активів, як з моменту притягнення його до відповідальності 23 жовтня 2024 року, так і після відкриття 16 січня 2025 року провадження у справі. Заява про застосування заходів забезпечення позову обгрунтовується виключно бездіяльністю Відповідача. При цьому, згідно і текстом позовної заяви, Відповідач в судовому засіданні визнала свою вину у вчиненні правопорушення статті 124 КУпАП, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Також до заяви про забезпечення позову не долучено доказів щодо фінансового стану Відповідача, його щомісячного доходу та наявності або відсутності рахунків, що може свідчити про наявність або відсутність співмірності застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на рахунки особи в межах ціни позовної заяви.

Таким чином, суд вважає, що Позивачем не наведено та за результатами розгляду його заяви про забезпечення позову не встановлені підстави для здійснення обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а вжиття заходів забезпечення позову не становитиме надмірне втручання у право власності Відповідача.

Відповідно до частини сьомої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 149-150, 153 260 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити узабезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти ОСОБА_2 в банківських установах в межах суми боргу 264790, 84 гривні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО