Постанова

від 30.01.2025 по справі 303/5139/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/5139/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 січня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Фазикош Г.В., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2023 року, ухвалене головуючою суддею Курах Л.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інцест плюс» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», приватного виконавця Кохан Павла Івановича, державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_2 і приватний нотаріус Тромпак Наталія Василівна, про визнання недійсними електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів і скасування рішення про державну реєстрації

встановив:

У червні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (змінила назву на ТОВ «Оболонь інвест плюс») звернулося до суду з позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», приватного виконавця Кохан П.І., державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_2 і приватний нотаріус Тромпак Н.В. про визнання недійсними електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів і скасування рішення про державну реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2022 ДП «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації належного ОСОБА_2 майна, а саме: іпотеки торгово-готельного комплексу, загальною площею 715,8 кв.м. та земельної ділянки, площею 0.3005 га., кадастровий № 2122783202:02:020:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведення електронних торгів переможцем було визнано ОСОБА_1 . Реалізація майна відбулася на підставі виконавчого листа №303/3058/19 від 24.03.2020 та наказу про примусове виконання рішення №907/242/13 від 19.08.2013 про стягнення заборгованості з позичальника на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Позивач зазначав, що ОСОБА_2 мав у ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» два кредити. Перший з них це договір про іпотечний кредит №174/8-06 від 11.12.2006 на підставі якого отримав у банку грошові кошти 99 000 дол. США зі строком кредитування до 10.12.2016, який був укладений з позичальником, як фізичною особою. Другий кредитний договір №27/4-06 від 11.12.2006 згідно якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 50 000 дол. США зі строком користування до 10.12.2009, який був укладений як з приватним підприємцем. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами було укладено Іпотечний договір №219//23-2006 року 12.12.2006 посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. за №2591 на підставі якого в забезпечення виконання зобов`язань позичальник передав банку в іпотеку предмет іпотеки.

У подальшому, 17.12.2012 між банком та ТОВ «Кредитні ініціативи» було підписано договір відступлення прав вимоги на підставі якого банк відступив, а ТОВ «Кредитні ініціативи» отримало право вимоги за кредитним договором №174/8-06 від 11.12.2006. Того ж дня 17.12.2012 між банком та ТОВ «Кредитні ініціативи» було підписано договір про передачу прав за договорами забезпечення. 29.03.2023 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та «Фінансова компанія «Морган Кепітал» було підписано договір факторингу за кредитним договором №174/8-06 від 11.12.2006 та договір передачі (відступлення) прав за іпотечним договором.

Таким чином, за результатами укладення відповідних договорів від банку до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №174/8-06 від 11.12.2006 та договором іпотеки. Кредитний договір №27/4-06 від 11.12.2006 фактично перейшов у статус незабезпеченого, так як відбулося розірвання правового зв`язку між вказаним кредитним договором та договором іпотеки. Оскільки позивач являється кредитором за першим кредитним договором та договором іпотеки щодо майна, яке реалізовано без згоди позивача, а тому він має право на оскарження результатів електронних торгів, так як на підставі таких відбулася зміна іпотекодавця майна без згоди належного іпотеко держателя.

Вважав, що виконавець не мав права виставляти предмет іпотеки на торги так як останній забезпечує зобов`язання, яке випливає з кредитного договору №174/8-06 від 11.12.2006 року, який є споживчим. При цьому не було отримано згоди належного іпотекодержателя, а розмір заборгованості за кредитними договором один, який забезпечений іпотекою, більш ніж у два рази перевищує вартість предмета іпотеки.

Окрім того порушений порядок продажу предмету іпотеки за рішенням суду про стягнення заборгованості, а не за рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, приватний виконавець, під час вчинення виконавчих дій, мав перевірити наявність у позивача коштів та інших цінностей, рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, після чого, в разі відсутності коштів, цінностей та рухомого майна, звернути стягнення на нерухоме майно боржника, запропонувавши йому визначити черговість реалізації майна, що не було зроблено приватним виконавцем.

З врахуванням наведеного позивач просив суд:

- визнати недійсними електронні торги щодо реалізації іпотеки торгово- готельного комплексу, загальною площею 715,8 кв.м. та земельної ділянки, площею 0.3005 га., кадастровий № 2122783202:02:020:0049, що знаходиться за адресою: с. Клячаново, урочище Полятино, б/н, Мукачівський район, що були проведені 27.09.2022;

- визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №576916 від 27.09.2022 виданого Державним підприємством «Сетам», код ЄДРПОУ: 39958500;

- визнати недійсним Акт про проведені електронні торги ВП НОМЕР_3 від 29.09.2022 року виданий приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І.;

- визнати недійсним Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів серія та номер:1966, видане 31.12.2022 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Тромпак Н.В.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, ТОВ «Оболонь інвест плюс» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати таке та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що під час проведення електронних торгів не було дотримані усі вимоги щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5. Заявка на реалізацію арештованого майна яка була подана виконавцем до ДП «Сетам» з доданими до неї матеріалами, серед яких наявні: наказ про примусове виконання рішення господарського суду Закарпатської області №907/242/13-г від 23.04.2013 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду №907/242/13-г від 01.07.2013 року, за яким з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за договором №27/4-06 від 11.12.2006 року. Інформаційна довідка з ДРРП на нерухоме майно №254598049 від 27.04.2021 року; Іпотечний договір №219/23-2006 року 12.12.2006 року. Договір про внесення змін №2, №3 та №4 до іпотечного договору №219/23-2006 від 12.12.2006 року.

Так, зі змісту довідки з ДРРП на нерухоме майно №254598049 від 27.04.2021 року вбачається, що передане на реалізацію майно перебуває і іпотеці у АКПІБ «Промінвестбанк» і забезпечує виконання ОСОБА_2 зобов`язання у розмірі 99 000,00 доларів США зі строком виконання до 10.12.2016 року.

При досліджені змісту Іпотечного договору №219/23-2006 року та договорів про внесення змін №2, №3 та №4 вбачається, що даний іпотечний договір забезпечує вимоги що випливають з: Договору про іпотечний кредит №174/8-06 від 11.12.2006 року з розміром зобов`язання 99 000,00 зі строком виконання до 10.12.2016 року.

Кредитного договору №27/4-06 від 11.12.2006 року з відповідними змінами і доповненнями з розміром зобов`язання 120 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення до 10.12.2009 року.

Звертає увагу суду, що розмір зобов`язання та строки виконання зобов`язань за вказаними договорами є різним. Звертає увагу що означені документи були наявні у приватного виконавця Кохан П.І. і їх зміст йому був відомий. Поряд з цим, реалізація нерухомого майна відбувалась в межах стягнення заборгованості за кредитним договором №27/4-06 від 11.12.2006 року.

З огляду на дані які містяться в інформаційній довідці та кредитних договорах цілком логічним буде допустити те, що іпотекою забезпечувався саме кредитний договір №174/8-06 від 11.12.2006 року з розміром зобов`язання 99 000,00 зі строком виконання до 10.12.2016 року, як то і зазначено в інформаційній довідці №254598049 від 27.04.2021 року, а не виконання зобов`язань на кредитним договором №27/4-06 від 11.12.2006 року, як то декларується сторонами цієї справи та самим приватним виконавцем.

За таких обставин вважає, що для з`ясування усіх фактичних обставин, та для проведення законної реалізації арештованого нерухомого майна, виконавець повинен був звернутись до ПАТ Промінвестбанк для з`ясування обставин та дійсних взаємовідносин Банку та ОСОБА_2 стосовно кредитного договору №174/8-06 під 11.12.2006 року та в обов`язковому порядку отримати згоду стягувача - ПАТ Промінвестбанк на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту.

Вважає, що виконавцем навмисно не виконано вимоги щодо отримання письмової згоди стягувача у зв`язку з тим, що йому та стягувану - ПАТ Промінвестбанк було достеменно відомо про наявність укладеного 17.12.2012 договорів відступлення права вимоги, за якими до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги за кредитним договором №174/8-06 від 11.12.2006 та і за іпотечним договором № 219/23-2006, що унеможливлювало надання такої згоди Банком у зв`язку з тим, що він не являвся Іпотекодержателем даного нерухомого майна.

Тому порушено процедуру підготовки до проведення торгів у зв`язку з не направленням відповідного запиту до Банку та неотримання погодження Банку (як задекларованого сторонами іпотекодержателя), що беззаперечно вплинуло на результати торгів, так як такі були б скасовані у зв`язку з неможливістю реалізувати нерухоме майно через наявну іпотеку третьої особи - позивача.

Звертаємо увагу на те, що висновок про вартість об`єкту оцінки установлена станом на 23.03.2021, а не 2022 року, як вказано у рішення. Вказана обставини є самостійною підставою для визнання торгів недійсними з огляну на правову позицію Верховного суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, на яку у і послався суд першої інстанції.

Приватний виконавець Кохан П.І., подав відзив на апеляційну скаргу в якому залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно апеляційної скарги апелянт зауважує, що приватним виконавцем під передачі майна на реалізацію не дотримано порядку проведення електронних торгів, виконавець не звернувся до стягувача для отримання згоди стягувача на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту. Згідно Порядку реалізації арештованого майна (зі змінами, які набрали чинності 05.10.2021 року) у разі згоди стягувача (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки згоди стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя) на проведення третього електронного аукціону у спосіб продажу майна з можливістю зниження стартової ціни лоту - згода стягувача та заставодержателя/іпотекодержателя не вимагається.

Наголошує, що майно передано на реалізацію 27.04.2021 року, на той час не діяла дана норма, на яку апелянт посилається, порядком реалізації арештованого майна, який був чинний на момент передачі майна на реалізацію дана норма була відсутня, отже приватним виконавцем не порушено порядок реалізації, не порушено процедуру підготовки до проведення торгів у зв`язку з не направленням відповідного запиту та неотримання погодження Банку.

Головною умовою, яку повинні встановити суди є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Приватним виконавцем неодноразово перевірялась інформація стосовно нерухомого майна, що було реалізовано на електронних торгах та згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта було встановлено, що дане майно належить боржнику ОСОБА_2 та встановлено, що на дане майно накладено арешти в рамках виконавчих проваджень та міститься обтяження за №28135467 від 25.09.2018 внаслідок перенесення відомостей з державного реєстру іпотек, реєстраційний номер іпотеки 4206412 від 12.12.2006, Мукачівський міський нотаріальний округ, обтяжувач ПАТ «Промінвестбанк», м. Київ, пров. Шевченка, 12. Також міститься інформація про державну реєстрацію обтяжень №28136059 від 22.12.2010 на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки № 982-983 виданого 03.07.2010, видавник Вімерт В.І., обтяжувач ПАТ «Промінвестбанк», м. Київ, пров. Шевченка, 12.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься заборона на нерухоме майно №4204357 від 12.12.2006 внесена приватним нотаріусом Вімерт В.І. на підставі договору іпотеки 2591-2592, 12.12.2006, приватний нотаріус Вімерт В.І., Промінвестбанк та заборона на нерухоме майно №10648985 від 22.12.2010 на підставі внесення змін до договору іпотеки № 982-983 від 03.07.2010, приватний нотаріус Вімерт В.І., обтяжував ПАТ Промінвестбанк, дана заборона перенесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №28136059.

Також згідно відомостей з державного реєстру іпотек міститься запис про іпотеку №4206412 від 22.12.2006 на підставі договору іпотеки № 2591-2592 від 12.12.2006, приватний нотаріус Вімерт В.І., договору про внесення змін до договору іпотеки № 982-983 від 03.07.2010, приватний нотаріус Вімерт В.І., згідно відмітки про перенесення запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку перенесено за № 28135765 від 28.09.2018.

Будь які інші обтяження, іпотеки в реєстрах відсутні, відомості про інших іпотекодержателів також відсутні.

Згідно апеляційної скарги апелянт звертає увагу на те, що висновок про вартість майна об`єкту оцінки установлена на 23.03.2021 та наголошує, що згідно ч. 7 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" унормовано, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Зазначає, що дана норма містилась в Законі України "Про виконавче провадження" № 1404-УІП (1404-19) від 02.06.2016, що втратив чинність.

Згідно ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив всі обставини справи, що могли сплинути на результат торгів, при цьому позивачем не доведено наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними. Також вказує, що позивач став іпотеко держателем 30.03.2023, вже після реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів у межах виконавчого провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, доводи відзивів на скаргу, колегія суддів вважає, що така є частково слушною за наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Та ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так з приписів ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ст.ст. 78, 79 і 80, ч.ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відхиляючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом фактичні обставини справи не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тому наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними позивачем не доведено. А дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів (оцінка нерухомого майна, визначення черговості звернення на майно боржника), мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

З таким висновком суду першої інстанції частково погоджується колегія суддів, оскільки відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги щодо належного способу захисту порушеного права.

Протягом судового розгляду апеляційним судом встановлено, що 11 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Промінвестбанк), укладений кредитний договір №174/8-06, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 99 000,00 доларів США, зі сплатою процентів, строком до 10 грудня 2016 року.

11 грудня 2006 року між ОСОБА_2 , що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Промінвестбанком, укладений кредитний договір №27/4-06, за умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 50 000,00 доларів США, зі сплатою процентів, строком до 10.12.2009 року.

Та 23.09.2007 року ОСОБА_2 , що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Промінвестбанком, укладено договір про внесення змін №3 до кредитного договору №27/4-06 від 11 грудня 2006 року, за умовами якого кредитор збільшив суму кредиту на суму 30 000,00 доларів США на строк з 23.08.2007 року по 10.12.2009 року.

На забезпечення виконання зобов`язання за вказаними кредитними договорами (а також усіх додаткових угод до нього: 12 грудня 2006 року між Промінвестбанком та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку належні йому на праві власності: незавершений будівництвом торгово-готельний комплекс 91,4 відсотків готовності, загальною площею 715,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, площею 0.3005 га., що перебуває в оренді. Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та обслуговування мийки для автомобілів та готелю.

12.12.2006 року між Промінвестбанком та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін №2 до іпотечного договору №219/23-2006 від 12.12.2006 року. Згідно якого іпотечний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про іпотечний кредит №174/8-06 від 11.12.2006 року та кредитного договору №27/4-06 від 11.12.2006 року та договору про внесення змін №1 від 22.02.2007 року до кредитного договору №27/4-06 від 11.12.2006 року, договору про внесення змін №2 від 08.06.2007 року до кредитного договору № 27/4-06 від 11.12.2006 року.

Згідно договору про внесення змін № 4 до іпотечного договору №219/23-2006 від 12.12.2006 року боржник зобов`язується повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 149 000,00 доларів США, який зареєстровано в реєстрі за №982-983, (т.2, а.с.106-107).

17 грудня 2012 року між Промінвестбанком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги кредитного портфелю та договір про передачу прав за договорами забезпечення, (т.1, а.с.40, 109).

29 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» укладено договір факторингу. Згідно п.1.1. Фактору відступлено права грошової вимоги до боржника за договором про іпотечний кредит №174/8-06 від 11.12.2006 року, що укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 , (т.1, а.с. 208-210).

Та 30 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» укладено договір передачі (відступлення) прав за іпотечними договорами, (т.1, а.с.212). У відповідності до додатку 1 до договору відступлено право вимоги за іпотечним договором №2189/23-2006, (т.1, а.с. 213).

Наказом Господарського суду Закарпатської області від 19.08.2013 року №907/242/13 присуджено стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором №27/4-06 від 11.12.2006 в сумі 220 792,38 доларів США (149 000,00 доларів США боргу по кредиту, 71 792,38 доларів США прострочених відсотків за користування кредитом) та 35 295,87 грн. відшкодування судового збору.

03.03.2021 року на підставі наказу Господарського суду Закарпатської області приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП НОМЕР_4.

Згідно постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 04.03.2021 року, вбачається, що приватним виконавцем об`єднано виконавчі провадження №62423674, НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження НОМЕР_3, (т.2, а.с. 25-26).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта від 04.03.2021, номер 246919969 зареєстровано нерухоме майно, а саме: торгово-готельного комплексу, загальною площею 715,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,3005 га, кадастровий номер якої 2122783202:02:020:0049, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Клячаново, урочище «Полятино» та наявні обтяження та заборони нерухомого майна, а саме: заборона №4204357 від 12.12.2006 приватним нотаріусом Вімерт В.І., а саме договір іпотеки №2591-2592 від 12.12.2006 року, обтяжувач ПАТ «Промінвест банк», заборона на нерухоме майно №10648985 від 22.12.2010 року на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки 982-983 від 03.07.2010 року приватним нотаріусом Вімерт В.І., обтяжувач ПАТ «Промінвест банк» та іпотека №4206412 від 22.12.2010 року на підставі договору іпотеки №2591-2592 від 12.12.2006 року, обтяжувач ПАТ «Промінвест банк» (номер запису про іпотеку №28135765 від 12.12.2006 на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки від 982-983 від 03.07.2010 року приватним нотаріусом Вімерт В.І., обтяжувач ПАТ «Промінвест банк» у зв`язку з перенесенням запису про іпотеку до державного реєстру речових прав).

11.03.2021 приватний виконавець описав та арештував нерухоме майно, а саме: торгово-готельний комплекс, загальною площею 715.8 кв.м., рік побудови 2005, реєстраційний номер майна 15072798 та земельна ділянка площею 0.3005 га, кадастровий номер 2122783202:02:020:0049, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходяться за адресою: с. Клячаново, ур. Полятино та належить ОСОБА_2 , (т.2, а.с.43-45).

Та постановою приватного виконавця від 23.03.2021 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Уж-Консалтинг» з метою визначення вартості виявленого, описаного та майна боржника.

Висновком про вартість об`єкта оцінки встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна торгово-готельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,8 м.кв., реєстраційний номер майна 15072798, а також земельної ділянки, площею 0,3005 га, кадастровий номер 2122783202:02:020:0049 для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі за адресою АДРЕСА_1 станом на 23.03.2022 визначена експертом-оцінювачем в розмірі 3 494 800,00 грн. (т.2, а.с.18-22).

26.04.2021 року приватний виконавець Кохан П.І. надіслав сторонам виконавчого провадження НОМЕР_4 повідомлення про оцінку майна разом з копією висновку про оцінку майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який боржник отримав 04.05.2021, що підтверджується корінцем повідомлення про вручення поштового відправлення за трек номером 8960010501442, (т.2, а.с. 169-171).

З копій матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_4, в АСВП, 27.04.2021 вбачається, що приватний виконавець Кохан П.І. подав до ДП «СЕТАМ» заяву про реалізацію названого арештованого нерухомого майна.

А 14.05.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 07 травня 2021 року за №303/1187/21 про забезпечення позову, а саме заборонити ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти дії (відчуження) щодо спільного майна подружжя, а саме торгово-готельного комплексу, загальною площею 715,8 кв.м. та земельну ділянку, площею 0.3005 га., кадастровий № 2122783202:02:020:0049, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

15.08.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у зв`язку зі скасуванням ухвали про забезпечення позову, а саме згідно постанови Закарпатського апеляційного суду від 13.04.2022 року ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 07 травня 2021 року за №303/1187/21.

30.08.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 09.09.2022 року на підставі заяви боржника від 30.08.2022 року.

27.09.2022 ДП «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника, а саме: торгово-готельний комплекс, загальною площею 715,8 кв.м., рік побудови 2005, реєстраційний номер майна 15072798 та земельна ділянка площею 0.3005 га, кадастровий номер 2122783202:02:020:0049, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .. Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 27.09.2022 за №576916 виданого ДП "СЕТАМ" і акту про реалізацію предмета іпотеки від 29.09.2022, переможцем торгів визнано ОСОБА_1 .. Стартова ціна продажу предмета іпотеки: 3 494 800,00 грн. Ціна продажу предмета іпотеки 4 088 918,00 грн. (т.2, а.с.46-48).

У відповідності до свідоцтва №1966 виданого приватним нотаріусом Тромпак Н.В. від 30.12.2022 року ОСОБА_1 на праві власності належить майно, що складається з: торгово-готельного комплексу, загальною площею 715,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належав ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на праві власності на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , виданого 29.03.2008 року Головою Мукачівської РДА, реєстраційний номер майна: 15072798, та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський р., с. Клячаново, урочище «Полятино», площею 0,3005 га, кадастровий номер якої 2122783202:02:020:0049, цільове призначення - для будівництва га обслуговування будівель торгівлі, що раніше належала ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №432167, виданого 05.06.2009 року Івановецькою с/р, право власності зареєстроване в Держаному реєстрі речових прав за № 28135467 від 25.09.2018 року, Бриль О.А., державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації, Закарпатської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1654946721227, які придбані ОСОБА_1 за 4 088 918,00 грн. (чотири мільйони вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімнадцять гривень 00 копійок).

На земельній ділянці зареєстровані обтяження: санітарні зони, відстані, розриви, площею 0,0118 га, інші обтяжень обмеження та сервітути не зареєстровані, земельна ділянка відноситься до угідь: землі під соціально-культурними об`єктами, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого 28.12.2022 року за № HB-9906870102022 (т.3 а.с.251).

Згідно витягу з Державного реєстру від 30.03.2023 року внесено відомості про обтяження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.214).

Згідно витягу з Державного реєстру від 30.03.2023 року внесено відомості про обтяження земельної ділянки, за кадастровим номером 1654946721227 (т.1, а.с.215).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Оболонь інвест плюс» звернулось до суду з вимогами щодо визнання недійсними електронних торгів щодо реалізації іпотеки торгово-готельного комплексу, загальною площею 715,8 кв.м. та земельної ділянки, площею 0.3005 га., кадастровий № 2122783202:02:020:0049, що знаходиться за адресою: с. Клячаново, урочище Полятино, б/н, Мукачівський район, що були проведені 27.09.2022; визнання недійсним протокол проведення електронних торгів за №576916 від 27.09.2022 виданого Державним підприємством «Сетам», код ЄДРПОУ: 39958500; визнання недійсним Акту про проведені електронні торги у ВП НОМЕР_3 від 29.09.2022 року, що виданий приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І. та визнання недійсним Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія та номер: 1966, видане 31.12.2022 року приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Тромпак Н.В.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт69), від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц (пункт 43)).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18), від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.66), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 33).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункт 56), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 34)).

У справі, що розглядається, ТзОВ «Оболонь інвест плюс» прагне повернути нерухоме майно, яке було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Однак частина друга статті 388 ЦК України містить заборону на витребування майна, проданого на електронних торгах на виконання судових рішень, від добросовісного набувача. Визнання недійсним правочину (електронних торгів), у відповідності до результатів якого відбулася купівля-продаж, не може нівелювати чітку та зрозумілу заборону законодавця. Отже, єдиним можливим механізмом відновлення порушених прав позивача є витребування такого майна за умови доведеності недобросовісності набувача.

Отже, якщо ТзОВ «Оболонь інвест плюс» вважає, що ОСОБА_1 не набув права власності на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, тоді він вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оспоренні результатів електронних торгів.

З огляду на наведене неналежною та неефективною є вимога ТзОВ «Оболонь інвест плюс» про визнання недійсними електронних торгів.

Щодо заявлених вимог про визнання недійсним протокол проведення електронних торгів за №576916 від 27.09.2022 виданого Державним підприємством «Сетам», код ЄДРПОУ: 39958500 та визнання недійсним Акту про проведені електронні торги у ВП НОМЕР_3 від 29.09.2022 року, що виданий приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І. то з цього приводу колегія суддів посилається на наступне.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 зазначено, що «оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66))».

З огляду на наведене, неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги ТзОВ «Оболонь інвест плюс».

Щодо вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, колегія суддів наголошує, що видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є окремою нотаріальною дією, передбаченою статтею 34 Закону України "Про нотаріат", спрямованою на посвідчення відповідного права покупця, тобто юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. Тобто нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна на аукціоні, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення аукціону (див. близькі за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.112021 у справі № 925/1351/19, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

Тому визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить право та інтерес заявника, оскільки цей документ не зумовлює переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця та не породжує в останнього жодного права.

Таким чином, позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів також не відповідає належному способу захисту. Близьких за змістом висновків щодо неналежності позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів Велика Палата Верховного Суду виснувала у постановах від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 43), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.

Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127).

А звідси, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції стосовно заявлених позовних вимог дійшов правильного по суті висновку про відмову в заявленому позові, втім з інших підстав. Тому мотивувальну частину переглядаємого судового рішення слід змінити у мотивувальній частині, виклавши таку в редакції цієї постанови.

Та позаяк, інших доводів, які б давали підставу для висновків, що рішення суду першої інстанції ухвалене в супереч вимог норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не містить, то звідси, слід визнати, що така скарга є частково обґрунтованою у спірних правовідносинах.

Разом з наведеним, слід наголосити на тім, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відтак, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

А звідси, доводи апеляційної скарги у спірних правовідносинах не являються тими обставинами, які б слугували підставою для колегії суддів стосовно задоволення заявлених позовних вимог, і не спростовують викладеного вище за винятком того, що суд першої інстанції дійшов таких висновків з інших підстав та це впливає на правові висновки у спірних правовідносинах, які підлягають виправленню апеляційною інстанцією.

Таким чином, дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, але при цьому надаючи правову оцінку заявленим вимогам не звернув увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, не відповідає змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпеченню поновлення порушеного права, що свідчить про невідповідність рішення суду у цілому вимогам норм матеріального права, та це є підставою для зміни мотивувальної частини судового рішення із залишення без змін резолютивної частини переглядаємого рішення суду.

Відтак, наведене у відповідності до змісту ч. 4 ст. 376 ЦПУ України, є підставою для зміни рішення суду першої інстанції шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, та відповідно, апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статті 367, 368, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс», задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 листопада 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину даного рішення суду в редакції цієї постанови.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 10 лютого 2025 року.

Суддя-доповідач:

Судді: