Рішення

від 29.01.2025 по справі 591/12073/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 591/12073/23

Провадження № 2/588/12/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року м. Тростянець

Тростянецький районнийсуд Сумськоїобласті ускладі головуючогосудді ОгієнкаО.О.,за участю:секретаря судовихзасідань ГавриловичЯ.Д,представника позивача ОСОБА_1 ,представника відповідачаМірошниченка А.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні упорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 вінтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-Експертцентр», про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що позивач та відповідачка є громадянами Російської Федерації та з 01.10.2011 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 15.10.2018 був розірваний.

Під час перебування у шлюбі, 28.05.2013 ОСОБА_2 зареєстрував на своє ім`я автомобіль марки MAZDA СХ-5, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

09.04.2014 ОСОБА_2 оформив нотаріально посвідчену довіреність на ОСОБА_3 , якою було надано право на експлуатацію автомобіля MAZDA СХ-5, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , його розпорядження з визначенням повноважень щодо представництва в певних органах.

23.05.2018 відповідачка ОСОБА_3 , використовуючи зазначену довіреність, виступаючи як довірена особа від ОСОБА_2 , уклала та підписала договір комісії № 7044/18/000572, згідно умов якого ТОВ «Суми-Експертцентр» (комісіонер) за дорученням ОСОБА_2 (комітент) за комісійну плату зобов`язався укласти за рахунок комітента, але від свого імені, договір щодо продажу транспортного засобу/його складової частини, а саме автомобіль марки MAZDA СХ-5, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

На підставі договору комісії, ТОВ «Суми-Експертцентр» (комісіонер), діючи від свого імені, вчинив правочин щодо купівлі-продажу транспортного засобу/його складової частини №7044/18/000572 від 23.05.2018, а саме спірного автомобіля MAZDA СХ-5, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , продавши його від імені ОСОБА_2 в особі повіреної - ОСОБА_3 на користь покупця ОСОБА_4 , яка доводиться кумою позивача та відповідачки.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_4 є власником автомобіля MAZDA СХ-5, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Довіреність на ОСОБА_3 була видана позивачем ще у 2014 році, перебуваючи з відповідачкою у шлюбі з метою можливості виїзду останньої за межі України.

Оспорюваний правочин вчинено 23.05.2018 безпосередньо перед розірванням шлюбу 15.10.2018 .

Позивач вважає, що відповідачка, безпосередньо перед розірванням шлюбу усвідомлювала необхідність його подальшого поділу, але відчуживши спірний автомобіль своїй кумі, з якою в неї дружні відносини, вчинила правочин фактично переслідуючи свої власні інтереси, щоб отримати автомобіль та не компенсувати частку спільного майна своєму чоловіку. Факт розрахунку між собою підтвердила ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 надаючи вчиненому правочину ознак законності, при цьому позивачу кошти від автомобіля не передавалися взагалі.

Після вчинення 23.05.2018 оспорюваного правочину, ОСОБА_4 , вже як юридичний власник автомобіля, цього ж дня, 23.05.2018, посвідчила у приватного нотаріуса МокренкоЛ.Ю., довіреність, якою доручила право на розпорядження спірним автомобілем ОСОБА_3 . Тобто автомобіль залишився у володінні та користуванні з правом розпорядження, у Супрун В.В., що свідчить про намір вчинення правочину у власних інтересах, а не в інтересах довірителя.

Крім того, позивач вважає, що ТОВ «Суми-Експертцентр» не мало право укладати договір комісії, оскільки він не є громадянином України, не має паспорта громадянина України чи то тимчасового посвідчення громадянина України, що прямо суперечить п. 43 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» від 11.11.2009 за № 1200.

Посилаючись на зазначені обставини представник позивача просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу/його складової частини №7044/18/000572 від 23.05.2018, що укладений між ТОВ «Суми-Експертцентр» та ОСОБА_4 , щодо відчуження автомобіля марки Mazda CX-4, колір білий, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 16.02.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.09.2024 закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду, а також за клопотанням представника позивача витребувано докази у справі.

Представник позивача адвокат Кондратенко М.М. у судовому засіданні заявлений позов підтримав пославшись на обставини викладені у позовній заяві, просив задовольнити вимоги. Також представник позивача вказав, що позивач не вперше звертається до суду щодо спірного автомобіля, однак даний позов заявлений з інших підстав. Підставою даного позову є те, що повірена особа діяла у власних інтересах щоб уникнути поділу майна.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила та не подала відзив.

Представник відповідачки ОСОБА_4 адвокат Мірошниченко А.В. у судовому засіданні проти позову заперечив посилаючись на те, що позивачем не доведено, що відповідачка діяла у власних інтересах. Вважає такі доводи позивача припущеннями. За автомобіль відповідачка сплатила кошти та отримала розписку. Питання продажу автомобіля ОСОБА_3 узгоджувала із ОСОБА_2 . Оригінал розписки знаходиться в матеріалах справи №591/550/20 що розглядалася Зарічним районним судом. Як у подальшому було поділено майно між подружжям ОСОБА_5 не повинно стосуватися ОСОБА_4 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подругами, тому остання могла дозволити користуватися автомобілем. Апеляційним судом розглядалася апеляційна скарга у справі про витребування майна з незаконного володіння та було зобов`язано повернути транспортний засіб ОСОБА_4 . Друга підстава позову щодо невідповідності договору купівлі-продажу п. 43 постанови КМУ від 11.11.2009 за № 1200 була розглянута у справі №591/550/20, у том числі апеляційною та касаційною інстанціями, але суд не встановив у цьому порушень. Якщо особа має посвідку на постійне місце проживання, вона наділяється усіма правами, окрім політичних. Ці обставини з`ясовував апеляційний суд. Також представник відповідачки звернув увагу на пропущення позивачем строку позовної давності та в разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість вимог просить застосувати позовну давність. У зв`язку з наведеним, представник відповідачки просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причину неявки не повідомив, письмових пояснень щодо позову не подав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є громадянами Російської Федерації, які з 01.10.2011 по 16.11.2018 перебували у зареєстрованому шлюбі (а. с. 20, 22).

Позивач має посвідку на постійне проживання в Україні (а.с. 21).

Згідно довідки Територіального сервісного центру № 5946 Регіонального сервісного центру МВС в Сумській області від 12.06.2018 за № 31/18/5946-1940 за ОСОБА_2 29.05.2013 зареєстровано автомобіль марки «MAZDA СХ-5», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі довідки-рахунку ДП № 888334 від 28.05.2013, виданої ТОВ «Дилерська компанія «Автосервіс-Альянс» з указаною вартістю 356 900,00 грн (а.с. 23).

09.04.2014 ОСОБА_2 склав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3 представляти йогоінтереси при експлуатації (керуванні на території України, а також за її межами) та розпорядженні (здати в оренду, заставити в забезпечення зобов`язань, обміняти, продати) транспортним засобом марки «MAZDA СХ-5», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначена довіреність була видана на 10 років до 09.04.2024 (а.с. 24).

23.05.2018 між ТОВ «Суми-Експертцентр» та ОСОБА_3 , яка діяла як представник ОСОБА_2 був укладений договір комісії № 7044/18/00572, відповідно до якого транспортний засіб марки «MAZDA СХ-5», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 був переданий ТОВ «Суми-Експоцентр» на комісію з метою його подальшого продажу (а.с. 25).

На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу/його складової частини за №7044/18/00572 від 23.05.2018 ТОВ «Суми-Експертцентр» продало ОСОБА_4 транспортний засіб марки «MAZDA СХ-5», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , за ціною 598000,00грн (а.с. 26-27).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, 23.05.2018 ОСОБА_4 зареєструвала своє право власності на вказаний транспортний засіб (а.с. 29).

Також 23.05.2018 ОСОБА_4 склала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 представляти їїінтереси при експлуатації та розпорядженні транспортним засобом марки «MAZDA СХ-5», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Вказана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Мокренко Л.Ю. та зареєстрована у реєстрі за № 1490. На підставі заяви ОСОБА_4 від 04.07.2018 зазначена довіреність була скасована 04.07.2018 за реєстровим № 1833 (а. с. 36, 162).

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина першастатті 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину єнедодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом дійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування тарозпорядження майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно частини першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключних фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (стаття 238 ЦК України). Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Згідно статті 240 ЦК України представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідності відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов`язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Таким чином, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).

Отже, договір доручення може посвідчуватися довіреністю та є різновидом представництва інтересів особи-довірителя, що виникає на підставі договору.

Частина перша статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості..

Відповідно до статті 1011, частини третьої статті 1012 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Спір між сторонами з приводу незаконності відчуження транспортного засобу неодноразово розглядався судами та ухвалювались відповідні рішення.

Так,постановою ВерховногоСуду від30.10.2023по справі№ 591/550/20було залишенобез змінрішення Зарічногорайонного судум.Суми від30.01.2023,додаткове рішенняЗарічного районногосуду м.Суми від22.02.2023та постановаСумського апеляційногосуду від30.03.2023у справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Експертцентр», третя особа: регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ у Сумській області в особі територіального сервісного центру №5946 про визнання правочинів недійсними та відшкодування моральної шкоди. Даними рішеннями позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи вказане рішення Верховний Суд зазначив, що 23 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу, який було вчинено на підставі довіреності від 09 квітня 2014 року, що надав позивач відповідачці ОСОБА_3 . Відповідно до довіреності вона мала право відчужувати вищезазначений транспортний засіб, на момент укладення правочину довіреність була чинною, строк її дії до 09 квітня 2024 року.

Тому Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що при укладенні договорів комісії та купівлі-продажу автомобіля ніяких порушень норм діючого законодавства не було. Відповідачка ОСОБА_3 вчиняючи оскаржувані правочини діяла на підставі довіреності від 09 квітня2014 року, згідно якої ОСОБА_2 надав їй повноваження представляти його інтереси при розпорядженні спірним транспортним засобом, в тому числі і шляхом продажу, надавши право його відчужувати (а.с. 13-19).

Отже законність відчуження транспортного засобу підтверджується рішеннями суду що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною позивача не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин про те, що ОСОБА_3 діяла у власних інтересах при відчуженні транспортного засобу.

Факт видачі відповідачкою ОСОБА_4 довіреності на розпорядження транспортним засобом на ім`я ОСОБА_3 не підтверджує обставин про те, що договір купівлі-продажу вчинено в інтересах довірителя.

ОСОБА_4 будучи власником транспортного засобу мала право надати його в користування будь-кому, в тому числі й ОСОБА_3 з якою вона, за твердженням позивача, перебувала у кумівських відносинах.

Також суд враховує і те, що за придбання транспортного засобу ОСОБА_4 сплатила ОСОБА_3 кошти у розмірі 22000 доларів США, що встановлено рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30.01.2023 по справі № 591/550/20.

Отже договір купівлі-продажу спрямований на реальне настання передбачених ним наслідків відчуження транспортного засобу.

Послання сторони позивача на недійсність спірного договору купівлі-продажу із підстав його суперечності п. 43 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» від 11.11.2009 за № 1200 суд також вважає необґрунтованим зважаючи на таке.

Відповідно до п. 43 вказаної постанови на комісію приймаються транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, зареєстровані або зняті з обліку в уповноваженому органі МВС, або машини, зняті з обліку в Держпродспоживслужбі, для їх подальшої реалізації: від фізичних осіб - за умови пред`явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасового посвідчення громадянина України, або посвідки на постійне проживання, або посвідки на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), подання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або свідоцтва про реєстрацію машини, свідоцтва про право на спадщину, рішення суду про визнання права власності на транспортний засіб або рішення суду про визнання права власності на машину, або довідки на складову частину, що має ідентифікаційний номер, виданої уповноваженим органом МВС або Держпродспоживслужбою.

На момент укладення договору комісії, позивач мав посвідку на постійне проживання в Україні.

ТОВ «Суми-Експертцентр» приймало автомобіль на комісію від імені позивача в інтересах якого за довіреністю діяла на той час його дружина ОСОБА_3 , тому ТОВ «Суми-Експертцентр» мало право укладати договір комісії з позивачем.

Відтак, суд вважає, що стороною позивача не доведені обставини недійсності договору купівлі-продажу.

Щодо посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 03.02.2022 по справі №758/10335/16-ц, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Враховуючи вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому відмовляє у задоволенні позову саме з цієї підстави, а відтак позовна давність не підлягає застосуванню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача відповідно до положень ст.141 ЦПК України понесені ним судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 вінтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-Експертцентр», про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа-Товариство зобмеженою відповідальністю«Суми-Експертцентр», адреса місцезнаходження: вул.Білопільський шлях, буд. 20, м. Суми, 40013, ЄДРПОУ 38602225.

Повне рішення суду складено 10.02.2025.

Суддя О. О. Огієнко