Постанова

від 28.01.2025 по справі 521/22569/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2313/25

Справа № 521/22569/23

Головуючий у першій інстанції Плавич І.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Вадовської Л.М.,

Сєвєрової Є.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Розенбойма Ю.О.,

представника ОСОБА_2 - адвоката Тодирця А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розенбойм Юрій Олександрович, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Плавича І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

встановив:

28.09.2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 60 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у період з 23.09.2006 року по 29.04.2021 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час перебування у шлюбі у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 60 000,00 грн.

Після розірвання відносин дочки проживають разом із матір`ю.

Відповідач по бажанню надає матеріальну допомогу дітям. Так, після розірвання шлюбу і до жовтня 2022 року відповідач приймав участь в утриманні дітей. Однак, з листопада 2022 року його допомога в утриманні дітей носить мінливий випадковий характер, по його бажанню.

Позивачка неодноразово зверталася на адресу відповідача з вимогами сплати аліментів, однак відповідач відмовляється надавати допомогу та приймати стабільну участь в утриманні дітей.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила задовольнити її вимоги.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07.08.2024 року, з врахуванням ухвали суду від 22.08.2024 року про виправлення описки в оскаржуваному рішенні, позовну заяву ОСОБА_2 було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 40 000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 28.09.2023 року, з відповідною індексацією до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 40000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 28.09.2023 року, з відповідною індексацією до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 073, 60 грн. (т.2, а.с.9-15).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника адвоката Розенбойма Ю.О. ставить питання про зміну рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.08.2024 року та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей по 4 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.30-36).

У відзиві ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги (т.2, а.с.66-70).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей у розмірі 40 00 грн. на кожну дитину.

При цьому суд правильно зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є фізично здоровим, працездатним чоловіком, який отримує значні доходи, інших аліментних зобов`язань не має, а тому може виконувати свій обов`язок по утриманню неповнолітніх доньок.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, однак вважає, що розмір аліментів, який підлягає стягненню на кожну неповнолітню доньку є значно завищеним.

Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступних обставин.

Так, ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що за змістом ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд обгрунтовано виходив із того, що у преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набула чинності для України з 27.09.1991 року, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження, до досягнення нею повноліття.

Крім того, статтями 3, 18 цієї Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення чи іншими питаннями, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

За змістом ст. 180 СК України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 1 ст. 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також суд правильно виходив із того, що згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладене, суд правильно врахував, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_2 надала суду докази спроможності відповідача ОСОБА_1 сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ними повноліття і врахував наступне:

ОСОБА_1 є засновником та директором ТОВ «Виробничо-Комерційне Підприємство «Елемент» (код ЄДРПОУ 35930611), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (т.1, а.с.34-37). Відповідно до фінансової звітності товариства за 2021 рік, баланс підприємства становить 26 960 800,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 являється акціонером ПрАТ «ЕЛЕМЕНТ». Відповідно до Протоколу №4 Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ЕЛЕМЕНТ» було прийнято рішення про затвердження чистого прибутку товариства, а також затвердження суми дивідендів для виплати акціонерам у розмірі 15 665 794,10 грн. (п`ятнадцять мільйонів шістсот шістдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири гривні 10 копійок).

Також позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що на час звернення до суду з позовом, відповідач ОСОБА_1 являється співвласником мережі фітнес клубів.

Крім того зазначила, що відповідач володіє значною кількістю коштовних об`єктів нерухомості, земельними ділянками, що підтверджується інформаційною довідкою.

Позивач також посилалась на те, що відповідач володіє транспортними засобами а саме:

«Subaru Outback», 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . «Dodge», модель Challenger, 2020 року випуску, сірого кольору, орієнтовною вартістю 55 000,00 доларів США, а також мотоциклом, орієнтовною вартістю 25 000,00 доларів США.

Зазначені доводи позивача ОСОБА_2 не були спростовані ні відповідачем, ні матеріалами справи, а тому колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 спроможний сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ними повноліття, але не в розмірі по 4 000 грн. щомісячно на утримання кожної дитини, як про те зазначено в апеляційній скарзі, а в розмірі 20 000 грн. щомісячно на утримання кожної дитини.

Стягнення аліментів у розмірі 40 000 грн. щомісячно на утримання кожної дитини, як про те зазначено в оскаржуваному судовому рішенні буде надмірним, так як за змістом ст.ст. 141 і 180 СК України кожен із батьків повинен утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

При цьому колегія суддів вважає, що є недопустимим проживання одного із батьків неповнолітніх дітей за рахунок праці і доходів іншого із батьків, за винятком Глави 9 СК України, що в даному випадку не є предметом судового розгляду.

Судом також не було з`ясовано, чи отримує дохід відповідач ОСОБА_1 , про який йдеться в позові і оскаржуваному судовому рішенні після початку повномаштабного вторгнення військ РФ на територію України.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.08.2024 року - зміні, з прийняттям постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 20 000,00 на кожну дитину щомісячно.

Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору.

Так, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на 20%, ОСОБА_1 за рахунок держави слід компенсувати судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 644,16 грн. (3 220,80 грн. х 20% = 644,16 грн.).

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розенбойм Юрій Олександрович, задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року змінити.

В абзацах 2 та 3 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року цифри та слова «40 000,00 гривень» замінити цифрами та словами «20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Компенсувати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за рахунок держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 644,16 (шістсот сорок чотири гривні 16 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.02.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.М. Вадовська

Є.С. Сєвєрова