Рішення

від 05.02.2025 по справі 309/3376/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3376/24

Провадження № 2-о/309/320/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Піцура Я.Я.,

присяжних Липчей О.Ю.,

Барзул Н.М.,

за участю секретаряРосоха Д.І. ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

адвоката Грицака Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , де зацікавлена особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Хустської міської ради про визнання громадянина недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою у якій просить визнати недієздатним ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити над ним опіку та призначити його опікуном.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що його батько ОСОБА_4 є інвалідом 1 групи «А» безтерміново, внаслідок чого не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного сторонньогодогляду.

Він є єдиним родичем, який має можливість та бажання доглядати свого батька і бути його опікуном. Вони проживають разом, а його мама ОСОБА_5 не має можливості доглядати за батьком, оскільки є пенсіонеркою.

В своїй заяві просить суд визнати ОСОБА_4 недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши його опікуном.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 підтримав заяву та просив її задовольнити.

В судовому засіданні адвокат Грицак Я.В., який представляє інтереси ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення вимог.

В судове засідання представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Хустської ради не з`явився, в матеріалах справи міститься заява від представника Хустської міської ради, згідно якої просить суд проводити розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування, проти заявлених вимог не заперечують.

У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився, однак з огляду на присутність у судовому засіданні його представника, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, в їх сукупності, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено у акті обстеження житлово-побутових умов (а.с.9).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 1 групи «А» безтерміново, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.8), та потребує стороннього постійного стороннього догляду та допомоги, рекомендовано лікування у психіатра.

Згідно довідки КНП «лікувально-діагностичний центр» Хустської міської ради №149, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на обліку та лікуванні в лікаря психіатра з 17.05.2024 року з діагнозом: шифр хвороби Ф.00.0 (а.с.6).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов депутата Хустської міської ради ОСОБА_6 - гр. ОСОБА_4 фактично проживає в АДРЕСА_1 разом зі своєю родиною: ОСОБА_5 , 1963 р.н. - дружина; ОСОБА_7 , 1989 р.н. - син; ОСОБА_3 , 1983 р.н. - син. Гр. ОСОБА_4 . Через стан свого здоров`я потребує постійного стороннього догляду, який йому забезпечує син ОСОБА_3 (а.с.9).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №04 від 09.01.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі вираженої деменції, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.31-33).

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно ч.1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Виходячи з наведеного, оскільки ОСОБА_4 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі вираженої деменції, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає їх достатніми для визнання ОСОБА_4 недієздатним.

Щодо призначення заявника опікуном над недієздатним, суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ст.55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Рішенням ВК Хустської міської ради від 02.08.2024 року №451 затверджено подання про доцільність призначення ОСОБА_3 , 1983 року народження, опікуном над батьком ОСОБА_4 , 1960 року народження, у випадку визнання судом його недієздатним (а.с.19, 20).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Як було зазначено вище, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У даній справі подання органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Хустської міської ради про призначення ОСОБА_3 опікуном над недієздатним батьком ОСОБА_4 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном.

Інших об`єктивних підстав призначення недієздатному ОСОБА_4 опікуна ОСОБА_3 у зазначеному поданні не міститься.

Сама заява ОСОБА_3 та долучені до неї докази також не містить на думку суду достатнього обґрунтування чому саме заявника слід призначити опікуном над батьком. Тобто матеріали справи також не усувають указані недоліки подання органу опіки та піклування.

Як заявник ОСОБА_3 , так і орган опіки та піклування Хустської міської ради зазначають про необхідність в призначенні саме заявника опікуном над батьком ОСОБА_4 .

Натомість суд не знаходить підстав для призначення опікуном саме заявника, оскільки недієздатний ОСОБА_4 має дружину ОСОБА_5 та іншого сина ОСОБА_7 .

Відомостей про те, що указані особи не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 та що жоден з них не має змоги бути опікуном в матеріалах справи відсутні. Сам по собі вік матері заявника, на що він звертає увагу, не вказують на неможливість нею виконувати функції опікуна. Доказів про поганий стан здоров`я матері ОСОБА_5 станом на час розгляду справи, суду не надано. Щодо брата ОСОБА_7 , то заява взагалі не містить жодного обґрунтування щодо неможливості здійснення ним обов`язків опікуна над батьком.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

У заяві та поданні органу опіки та піклування не наведено жодних обставин, як б могли свідчити, що заявник, відповідно до ст. 67 ЦК України, зможе дбати про підопічного, створити йому необхідні побутові умови, забезпечити його доглядом та лікуванням, з огляду на характер його хвороби та стан здоров`я.

У акті обстеження житлово-побутових і матеріальних умов указано, що через стан свого здоров`я ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду, який йому забезпечує син ОСОБА_3 . Водночас у акті не вказані звідки депутат міської ради, який склав відповідний акт, отримав таку інформацію, зокрема відсутнє посилання, що таку інформацію отримано від третіх осіб, наприклад сусідів.

Отже, суд має сумніви у щирості бажання ОСОБА_3 здійснювати опіку над недієздатним батьком, його усвідомлення особливої відповідальності опікуна, необхідності приділяти опіці весь свій час.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням зазначеного та виходячи із інтересів недієздатної особи, суд вважає за необхідне відмовити заявнику в частині вимог призначення його опікуном над недієздатним батьком.

Згідно п. 1 ч. 2, 4 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд вказаної категорії справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

З врахуванням обставин справи, характеру психічного розладу ОСОБА_4 суд вважає, що строк дії рішення слід визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до положень ст.65 ЦК України, до встановлення опіки над ОСОБА_4 , слід тимчасово доручити здійснення опіки над ним органу опіки та піклування виконавчого комітету Хустської міської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55, 60-64, 65, 67, 75 ЦК України, ст.ст.13,81,258,259,264,265,294, 300ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 - задоволити частково.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 - недієздатним.

У задоволені решти вимог заяви відмовити.

Тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 , на орган опіки та піклування виконавчого комітету Хустської міської ради до вирішення питання про призначення йому опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Встановити строк дії даного рішення 2 роки з моменту набрання ним законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2025 року.

Головуючий суддя Піцур Я.Я.

Присяжні Липчей О.Ю.

Барзул Н.М.