Рішення

від 07.02.2025 по справі 334/10189/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 07.02.2025

Справа № 334/10189/24

Провадження № 2-а/334/17/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Коломаренко К.А.,

за участі секретаря судового засідання - Цілінко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, до Державної служби України з безпеки на транспорті /03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9/,

про визнання незаконною та скасування постанови серії АВ №00002592 від 11.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови серії АВ №00002592 від 11.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірна постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена відносно фізичної особи, яка фактично не вчиняла правопорушень, які їй інкримінує Відповідач у своїй постанові серії АВ №00002592 від 11.11.2024 року. Позивач є керівницею Товариства з обмеженою відповідальність «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП» (ЄДРПОУ 38461439), яке є власником транспортного засобу DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , як вбачається зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Відповідно до Договору оренди транспортного засобу № 0102-01 від 01.02.2024 року транспортний засіб DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , передано в оренду ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ». Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» є належним користувачем транспортного засобу DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 . Крім того, згідно ТТН №Р4441 від 26.09.2024 року автомобільний перевізник ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» 26.09.2024 року здійснював перевезення лушпиння соняшникового пресованого гранульованого масою нетто 22,9 тон. Посадовою особою відповідача не встановлено фактів прийняття до перевезення додаткового вантажу після оформлення ТТН. Таким чином позивач не може бути особою винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, на підставі чого позивач просить суд:

1) поновити строк звернення до суду з позовом;

2) визнати незаконною та скасувати постанову серії АВ №00002592 від 11.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 ;

3) провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 132-1 КУпАП закрити.

Ухвалою суду від 17.12.2024 року поновлено позивачу строк для подання позову та відкрито провадження за вказаним позовом з призначенням судового засідання з розгляду справи по суті.

10.01.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» представником - Коваль В.М., в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що що відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення. За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача). Надане представником позивача свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , видане на ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» не є свідченням автоматичної міни належного користувача в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Більше того, відповідно до вказаного свідоцтва ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» не є власником, та відповідно до особливих відміток транспортний засіб використовується для участі в міжнародному русі. Представником відповідача також повідомлено, що з метою встановлення відомостей щодо належного користувача на момент чинення правопорушення відповідачем скеровано відповідний запит до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях. У зв`язку з чим представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі у зв`язку із їх безпідставністю та необґрунтованістю.

17.01.2025 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, сформоване в системі «Електронний суд» представником - Коваль В.М., в якому просить долучити відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) на запит відповідача, про надіслання якого було зазначено представником відповідача у відзиві.

10.01.2025 року від відповідача також надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, сформоване в системі «Електронний суд» представником - Коваль В.М., у зв`язку з пропуском процесуального строку звернення до суду. Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом 10 днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Первісно з позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду 12.12.2024, втім постанова серії АВ№00002592 від 11.11.2024 була скерована 11.11.2024 позивачу та була вручена особисто 20.11.2024. Отже, звернувшись до суду 12.12.2024 позивачем було пропущено десятиденний строк для оскарження постанов, встановлений законом. Причини поважності пропуску строку позивачем не доведено.

Дослідивши клопотання представника відповідача, суд звертає увагу, що питання про поновлення пропущеного строку для подання позову та оцінка причин поважності пропуску такого строку судом було вирішено в ухвалі суду про відкриття провадження від 17.12.2024 року з урахуванням наданих позивачем доказів оскарження постанови в адміністративному порядку. Відповідачем не надано нових даних, які не були оцінені судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. У зв`язку з викладеним клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд відхиляє.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, проте представник позивача - адвокат Єренко Д.В. подав до суду заяву, сформовану в системі «Електронний суд», про розгляд справи без участі сторони позивача.

Представнику відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті - Коваль В.М. було забезпечено можливість брати участь в усіх судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції ухвалою суду. Разом з тим, при спробі секретаря судового засідання зв`язатися з представником за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ), розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua, представник відповідача на зв`язок не вийшла.

Оскільки ухвалою суду явка сторін обов`язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, суд вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, на підставі фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 листопада 2024 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем винесено постанову серії АВ № 00002592, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень.

Із зазначеної постанови вбачається, що підставою для її винесення та застосування до позивача адміністративного стягнення стало те, що позивач, як відповідальна особа, 26.09.2024 року о 07 год. 45 хв. на ділянці дороги Н-07, км 291+793, Сумська область, допустив рух транспортного засобу DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР, а саме: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8,835% (1, 016 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.132-1 КУпАП (а.с.17).

Фіксація адміністративного правопорушення здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі типу WIM 71, WAGA-WIM40, CRUA-06-VVE, Свідоцтва про повірку №1939 до 22.12.2024 року та №04/4651 до 22.12.2024 року (а.с. 87-88).

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" до великовагових та великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.

Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси (для автомобільних доріг державного значення): вантажні автомобілі: двовісний автомобіль (тягач) з трьовісним напівпричепом - 40 тон; на одинарну вісь 11,5 тон, на строєні осі 24 тони.

Таким чином, пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Згідно з ч.2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.

Згідно з п.11 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок №1174) автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Положенням п.7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Відповідно до положень п.12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги (п.17 Порядку).

Допустима похибка вимірювання вагового комплексу складає 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16% щодо навантаження на осі, що передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування»

Тобто, основним доказом вчинення зазначеного вище правопорушення є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови.

В даному випадку, фіксація адміністративного правопорушення здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі типу WIM 71, WAGA-WIM40, CRUA-06-VVE, Свідоцтва про повірку №1939 до 22.12.2024 року та №04/4651 до 22.12.2024 року, що відображено в оскаржуваній постанові та жодним чином не спростовано позивачем.

Отже, фіксація правопорушення відбулась у визначений законодавством спосіб за допомогою використання автоматизованої системи зважування транспортних засобів у русі, якою зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме загальної маси транспортного засобу, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу та навантаження на строєні осі транспортного засобу.

При цьому технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2016 № 94, на підтвердження чого відповідачем надано копії свідоцтв про повірку (а.с.87-88).

Постанова, яка оскаржується містить передбачені законодавством відомості щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується, зокрема: 1) фотографіями та відеозаписом транспортного засобу, здійсненими в момент проїзду через автоматичним пункт; 2) інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованою автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем; 3) витягом з програми АРМ-аудиту щодо виявленого правопорушення.

Фотографії та відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у в оспорюваній постанові відповідача.

Оспорювана постанова відповідача містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритним транспортним засобом.

Зміст постанови відповідача відображає ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, а відомості, які містяться в цій постанові, відповідають вимогам чинного законодавства.

Як підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником автомобіля DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП», директором якого є ОСОБА_1 (а.с. 27).

Посилання позивача на факт того, що належним користувачем зазначеного транспортного засобу DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» на підставі наданого договору оренди транспортного засобу від 01.02.2024, суд ноцінює критично з огляду на таке.

Постановою КМУ від 14.11.2018 № 1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, зокрема, є визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 14-2 КУпАП Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 14-3 КУпАП Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що суб`єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, можуть бути фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а також належний користувач транспортного засобу, за умови, що відомості про такого користувача внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Позивач вважає, що належним користувачем транспортного засобу DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 12.10.2022 та договором оренди №0102-01 від 01.02.2024.

Разом з тим, позивачка не надала суду доказів того, що відомості про ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» як належного користувача транспортного засобу з DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Крім того, згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) №31/33-, за підписом Начальника С. Петрова, станом на 16 січня 2025 року транспортний засіб DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , зареєстровано з 24.05.2016 року по теперішній час за ТОВ «ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП». Інформація відносно призначення належного користувача на вказаний вище транспортний засіб відсутня.

Також, суд звертає увагу, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 датоване 12.10.2022, тоді як договір оренди укладено 01.02.2024. За відсутності реєстрації відповідних відомостей про належного користувача в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, позиція відповідача є непідтвердженою.

Тобто позивачем не доведено, що вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення та не має нести відповідальність за рух транспортного засобу з перевищенням встановлених законом параметрів, оскільки позивач належним чином не зареєструвала право користування транспортним засобом за іншим суб`єктом господарювання.Оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про зміну користувача вказаних у постановах транспортних засобах не вносились, адміністративну відповідальність повинна нести особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, що передбачено ст.14-3 КУпАП. В даному випадку позивач не заперечує, що транспортний засіб зареєстровано саме за ним.

За таких обставин, адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортним засобом DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , автомобільними дорогами покладається на власника такого транспортного засобу ОСОБА_1 ..

Поряд з цим ст. 279-3 КУпАП передбачено, що відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

При цьому, за умови наявності користувача вказаного транспортного засобу, відповідно до положень ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, позивач може бути звільнений від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ», як особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася б особисто до Державної служби України з безпеки на транспорті із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Разом з тим, ані сторона позивачки, ані сторона відповідача не надали суду інформації про відповідне звернення належного користувача до уповноваженого органу за фактом перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортного засобу DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , та з урахуванням того, що позивачкою не надано суду відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про внесення належного користувача вказаного транспортного засобу, суд зазначає, що ТОВ «ТРАНС КАРГО ЕКСПЕДИЦІЯ» не є належним користувачем транспортного засобу DAF СF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , у розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП.

Ураховуючи вказане вище, суд зазначає, що відсутні підстави вважати, що відповідачем невірно визначено особу, щодо якої складено спірну постанову.

Також суд відхиляє доводи позивача про необхідність врахування відомостей, зазначених у товарно-транспортній накладній, як доказу відповідності нормативно-вагових параметрів транспортного засобу, оскільки згідно абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких цінностей в аспекті підтвердження факту.

Тому сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в ТТН, що впливає на загальну масу транспортного засобу. При цьому суд враховує, що позивачем копію ТТН до матеріалів справи не долучено.

Здійснивши аналіз доказів у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень винесено оскаржувану постанову, яка направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторін, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не пливають на вищезазначений висновок суду, щодо законності оспорюваного постанови.

На підставі викладеного, оскільки в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, то правові підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 244-246 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови серії АВ №00002592 від 11.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в 10-денний термін з дня його проголошення.

Суддя: Коломаренко К. А.