Постанова

від 10.02.2025 по справі 607/27175/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/27175/24Головуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т. Провадження № 33/817/82/25 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Мульченко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн..

Згідно даної постанови, ОСОБА_1 08 грудня 2024 року о 15 год. 52 хв. в м. Тернополі по вул. Тролейбусна,5, керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки тз із застосування технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6820» №ARHJ-0295 (повірка дійсна до 13.11.2025) та проведення такого огляду у КПН ТОМЦСНЗ ТОР категорично відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, а оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що транспортним засобом він не керував, тому у нього не було підстав проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Вказує, що відеозаписи із місця події є неналежними доказами, оскільки відсутні відомості щодо технічного пристрою за допомогою якого здійснювалась відеофіксація.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому вважаю, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.

Щодо суті оскаржуваної постанови, то згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №191676 від 08.12.2024 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.

Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності при цьому двох свідків.

Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Доводи апеляційної скарги про неналежність доказу - відеозапису з нагрудної камери працівників полії, у зв`язку із відсутністю у протоколі про адмінправопорушення відмітки про номер технічного засобу, суд вважає неспроможними, виходячи з наступного.

Так, вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення викладені в ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженій наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

Проте вказаними нормами не передбачено обов`язкове внесення до протоколів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, в тому числі і за ст. 130 КУпАП України, інформації щодо технічного засобу, яким здійснювався технічний запис.

Відповідно до п. 1.3 Розділу І "Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» (далі - Інструкція) затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції.

А відтак, чинний КУпАП не визначає обов`язку зазначати в протоколі про адміністративне правопорушення саме марку нагрудної камери, а в апеляційній скарзі не зазначено доводів щодо використання нагрудної відеокамери (відеореєстратора) патрульної поліції з порушенням вище вказаної Інструкції.

Крім того, відповідно до виписаних у статтях 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Таким чином, відсутність відмітки у протоколі про адмінправопорушення марки нагрудної відеокамери працівника поліції, відеозапис з яких долучено до матеріалів справи, не може бути наслідком визнання зазначеного доказу неналежним.

При цьому у протоколі зазначено, що до нього долучені відеозаписи з нагрудних камер №477474 та 477658.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 січня 2015 за № 1496/27941 (далі -Інструкція №1376).

Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.

Отже, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №191676 від 08.12.2024 року відповідає вимогам, встановленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву в суду не викликає.

Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.

Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 грудня 2024 року в КНП «ТОМЦСНЗ ТОР».

Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави огляду, оскільки було отримано повідомлення від працівників ТЦК та СП, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував суд оцінює критично, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до відеозапису із камер зовнішнього спостереження наданого працівниками ТЦК та СП, що звернулись із повідомленням до працівників поліції вбачається, 08.12.2024 о 15.49 год. біля воріт ТЦК та СП стоїть автомобіль «Skoda Octavia», білого кольору, з водійського сидіння якого виходить чоловік, який підходить до воріт та розмовляє з працівником даної установи. Після цього, даний чоловік сідає за кермо вказаного автомобіля та прямує ліворуч, а за ним рухається службовий автомобіль УПП.

Згідно відеозапису з службового автомобільного відеореєстратора поліцейських вбачається, що 08 грудня 2024 року автомобіль марки «Skoda Octavia» був зупинений працівниками поліції із місця водія вийшов саме ОСОБА_1 ..

При цьому інших осіб, окрім ОСОБА_1 у транспортному засобі не було, а на місці події ОСОБА_1 не вказував на інших осіб, які б виконували функцію водія.

За вказаних обставин не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки останні спростовуються викладеними вище доказами, а такі його твердження в суді є способом захисту з метою уникнення від відповідальності.

Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

Таким чином, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного адмінправопорушення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя