Рішення

від 24.01.2025 по справі 191/1098/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1098/24

Провадження № 2/191/387/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Порошиної О.О.

за участю секретаря Резніченко К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першої синельниківської державної нотаріальної контори, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору ОСОБА_2 про зняття заборони відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 22.02.1977 року, посвідчений в Іларіонівській селищній Раді за реєстром №12 та зареєстрований в Синельниківському бюро технічної інвентаризації 03.10.1977 році за реєстровим № 1611, є власником будинку АДРЕСА_1 . На початку 2024 року, він хотів подарувати вищезазначений будинок своїй дочці, але згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності нерухомого майна, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, на даний будинок Першою синельниківською ДНК, була накладе заборона на нерухоме майно. Як вбачається з інформації, підставою накладання заборони, було повідомлення, б/н, 28.07.1964, Виробниче об`єднання «Пивмінвод» 1 Синельниківська ДНК. Об`єкт обтяження вказано: будинок АДРЕСА_1 , але власником даного будинку вказано - ОСОБА_2 . Хто такий ОСОБА_2 , він не має ніякого уявлення, вказану особу він не знає і ніколи про неї не чув. Договір купівлі-продажу від 22.02.1977 року, посвідчений в Іларіонівській селищній Раді та зареєстрований в Синельниківському бюро технічної інвентаризації 03.10.1977 році за реєстровим № 1611 і на момент підписання продавець стверджував (і це прописано у Договорі), що відчужуваний житловий будинок на момент підписання договору не відчужений та заборона (арешт) щодо нього відсутня.

Таким чином, накладення заборони на нерухоме майно та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за відсутності виконавчого провадження, обмежує його права як власника та позбавляє у повній мірі користуватися, володіти та розпоряджатися належним йому майном. У зв`язку з чим він вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд зняти заборону на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.1977 року, посвідчений в Іларіонівській селищній Раді за реєстром № 12 та зареєстрований в Синельниківському бюро технічної інвентаризації 03.10.1977 році за реєстровим №1611, накладений 30.11.2006 року Першою синельниківською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 41422861 на підставі повідомлення, б/н 28.07.1964, Виробниче об`єднання «Пивмінвод» 1 синельниківська ДНК.

Позивач до початку проведення судового засідання надав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, але до його початку надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, з невідомої суду причини.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, надавши їм належну оцінку, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.1977 року. (а.с. 8).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №362463898, сформованої 19.01.2024 року, вбачається, що на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладено Першою синельниківською державною нотаріальною конторою, заборону на нерухоме майно ОСОБА_2 , на підставі повідомлення б/н, 28.07.1964 р. Виробниче об`єднання «Пивмінвод» 1, номер запису про обтяження: 4142861.

Згідно довідки наданої КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації «ДОР» №246 від 25.12.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Іларіонівською селищною радою за реєстровим №12 від 22.02.1977 р. та зареєстровано в БТІ в реєстрову книгу №12 за №1611.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1, ч. 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на який відносно ОСОБА_2 , який не є власником вказаного будинку, було накладено заборону на його відчуження, і дана обставина позбавляє позивача розпоряджатися своєю власністю та перешкоджає йому у реалізації належних йому прав, тому на думку суду, продовження забезпечувальної дії обтяження майна за вищевикладених умов та фактичної відсутності спірних правовідносин безпідставно порушує право на вільне володіння та розпорядження майном, обмежуючи право власності ОСОБА_1 .

З метою захисту права власності позивача, за відсутності на даний час підстав для його обмеження, в т.ч. шляхом заборони відчуження належного ОСОБА_1 майна, суд позовні вимоги задовольняє у повному обсязі.

Викладені вище обставини узгоджуються із вимогою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі викладеного, ст. ст.16, 317,319,321 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,81, 206, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти заборону на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.1977 року, посвідчений в Іларіонівській селищній Раді за реєстром № 12 та зареєстрований в Синельниківському бюро технічної інвентаризації 03.10.1977 році за реєстровим №1611, накладений 30.11.2006 року Першою синельниківською державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 41422861 на підставі повідомлення, б/н 28.07.1964, Виробниче об`єднання «Пивмінвод» 1 синельниківська ДНК.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Порошина