Рішення

від 03.02.2025 по справі 344/18937/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/18937/24

Провадження № 2/344/1036/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої -Кіндратишин Л.Р.

за участю секретарів судового засідання - Грималюк Х.В., Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 позивач звернулася до суду, із позовною заявою до відповідача, у якому просила : визнати незаконним та скасувати наказ відповідача «Про прийняття рішення за результатами службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 19.09.2024р. №23-к; поновити її на роботі в Косівській школі мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області на посаді директора з дати звільнення; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі з подальшим відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів; стягнути судові витрати; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача відповідачем на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

В обґрунтування позову, зокрема, зазначено, що звільнення вважає незаконним, так як підстави, передбачені законодавством для ініціювання проведення щодо неї службового розслідування були відсутні і наступні дії вчиненні щодо неї за результатами його проведення - звільнення з роботи. Попередньо її було вже звільнено з посади і 06.05.2024 поновлено постановою апеляційного суду.

Наказом відповідача від 06.05.2024 за №13-к, було вирішено : за п. 1 -провести службове розслідування у відповідності до Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000 №950, щодо директора комунальної установи Косівської школи мистецтв ОСОБА_1., а п. 4 - відсторонити її від посади починаючи із 06.05.2024 на період проведення такого розслідування, без збереження заробітної плати та без зарахування до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Однак, такий наказ не містить посилання на жодну із підстав, передбачених Порядком №950, які можуть бути підставою для ініціювання проведення службового розслідування. Вважає, що така підстава, як «…обставини, викладені у звернені-скарги трудового колективу Косівської школи мистецтв від 407/02-15 від 03.05.2024...», «…з метою перевірки викладених у зверненні -скарзі трудового колективу обставин», яку зазначив відповідач у даному наказі, у переліку підстав, визначених Порядком проведення службових розслідувань, не передбачена.

Разом з тим, строк проведення службового розслідування згідно із Порядком №950 не може перевищувати двох місяців. Однак точний строк проведення такого службового розслідування відповідачем не зазначено у наказі №13-к від 06.05.2024 ( дата закінчення). 09.07.2024 позивачем подано до відповідача заяву із проханням у зв`язку із спливом встановленого законодавством терміну проведення службового розслідування забезпечити фактичний допуск до роботи з метою виконання обов`язків на посаді директора Косівської школи мистецтв.

Відповідачем надано відповідь, що у зв`язку з перебуванням позивача у щорічній відпустці з 17.06.2024 по 11.08.2024, 04.07.2024 видано наказ, яким зокрема продовжено визначений п. 5 абз 1 Порядку термін проведення службового розслідування до 29.08.2024.

Позивач наголошує, що як директор Косівської школи мистецтв у щорічній відпустці у період з 17.06.2024 по 11.08.2024 не перебувала. Як керівник установи, за отримання погодження надання їй щорічної основної відпустки ( визначення дати, з якої їй би мала надаватися відпустка у період літніх канікул) до вищестоящого органу управління, вона не зверталась. Жодного письмового повідомлення від власника або уповноваженого ним органу вона не отримувала. У відпустці вона перебувала виключно як викладач фортепіанного відділу Косівської школи мистецтв.

У подальшому наказом від 27.08.2024 №22-к відповідача продовжено термін службового розслідування до 11.09.2024. Однак, в законодавстві відсутня юридична можливість, за якою відповідач не зазначивши дати закінчення такого розслідування, може продовжувати граничний термін його проведення.

Відтак продовження строку службового розслідування є незаконним.

Разом з тим, при проведенні службового розслідування не було дотримано процедури його проведення, що передбачена законодавством, то вважають, що наступні дії за його результатами є незаконними.

Зокрема, перед поданням на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Така має бути належним чином повідомлена про дату, час та місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом. Під час такого ознайомлення вказана особа може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

Однак, такого Комісією з проведення службового розслідування такого не дотримано. Про дату, час і місце про ознайомлення з Актом її взагалі не повідомлено. Натомість, 13.09.2024 засобами поштового зв`язку вона отримала документ під назвою Акт комісії з службового розслідування від 10.09.2024, погоджений міським головою Ю. Плосконосом 10.09.2024, надісланим вже суб`єктом призначення - Відділом культури та туризму Косівської міської ради.

З даним Актом службового розслідування вона не ознайомлена, відтак не могла висловити свої зауваження, які однозначно у неї були ( службове розслідування було виключно ініційоване через те, щоб не допустити до роботи ). Зауваження можливо надати виключно в процесі ознайомлення з Актом, що її позбавлено. Відтак, вважає, що вказаний акт не може братися до уваги.

Щодо наказу про прийняття рішення за результати службового розслідування №23-к від 19.09.2024 за п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України, то наказ про звільнення має чітко містити сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення, а не порушення тривалого характеру. Однак вказаний наказ такого не містить.

Також, в оскаржуваному наказі №23-к відповідачем не зазначено, які конкретно трудові обов`язки позивачкою порушено.

Разом з тим, звільнення є незаконним у зв`язку з пропуском відповідачем встановленого законом строком накладення щодо неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Адже дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. У той же час у наказі зазначено «стосовно здійснення управлінської діяльності ОСОБА_1 на посаді директора Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області з моменту передачі даної установи у власність Косівської територіальної громади в особі Косівської міської ради до 02.09.2022».

Позивач була відсторонена у період з 06.05.2024 по 11.09.2024, а 19.09.2024 її було звільнено. Протягом серпня 2024-травня 2024 року вона не відпрацювала жодного дня. Разом з тим, середня заробітна плата за липень, серпень 2024 складає -20 607,50 грн. (посадовий місячний оклад 10 303, 75 грн. х кількість розрахункового періоду - 2).; середньоденна заробітна плата 381, 62 грн. ( 54 кількість робочих днів у липні-серпні 2024 року / 20 607,50 грн. середня заробітна плата за липень, серпень 2024 року); 9 540,51 грн. ( розмір стягнення вимушеного прогулу на момент звернення до суду з 20.09.2024 по 18.10.2024 ( 381,62 грн. х 25 днів вимушеного прогулу).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22.10.2024 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с. 58).

11.11.2024 позивач подала заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог - стягнення моральної шкоди з відповідача у сумі 10 000 грн. ( а.с. 71-78).

В обгрунтування завданої моральної шкоди, зокрема, зазначено, що порушено право позивачки на працю, на оплату праці, внаслідок чого був порушений її звичний уклад життя, позиціонування в професійному товаристві, серед учнівського та батьківського колективу, позиціонування в Косівській та Івано-Франківській територіальних громадах, громаді Косівського району, області, державі та прямо вплинуло на її ділову репутацію.

Незаконне звільнення завдало їй моральних страждань, які виразились у переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, нервовому напруженні, витраті особистого часу, додаткових зусиль для організації свого життя.

Вважає за необхідне зазначити, що таке незаконне звільнення з роботи відбулось з посади, якій вона присвятила третину свого життя ( на посаді директора Косівської школи мистецтв працювала починаючи з 28.08.2002). За час її керівництва нею виховано не одне покоління талановитих учнів, які гідно представляють державу у різних куточках світу. За сумлінну працю на педагогічній ниві, високий професіоналізм у сфері культурної освіти, вагомий особистий внесок у справу навчання обдарованої молоді, внесок у соціально-економічний культурний розвиток району, області, держави її було неодноразово відзначено грамотами, подяками, нагородами. Івано-Франківською обласною радою та Івано-Франківською обласною держаною адміністрацією вона нагороджена медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», а відповідно до Указу Президента України « Про відзначення державними нагородами України» від 17.03.2009 №164/2009 за значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм їй присвоєно почесне звання - «Заслужений працівник культури України».

Разом з тим, звільнення відповідача за п. 1 ст. 41 КЗпП є ганебним, їй завдано надзвичайного приниження ( а.с. 71-79 т.1).

22.11.2024 позивач подала заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог скасування наказів : «Про проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 06.05.2024р. за №13-к,-«Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 04.07.2024р. за №17-к;-«Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 27.08.2024р. за №22-к. Разом з тим, просила стягнути з Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.05.2024 по 11.09.2024. Про порушення своїх оскаржуваними наказами вона дізналась 11.11.2024 у зв`язку з отриманням «звернення -скарги» трудового колективу, що зазначається у оскаржуваних наказах, згідно із відповіді відповідача на адвокатський запит №01-11/2024 від 01.11.2024 адвокатом Дарвай І.І. На попередні звернення щодо отримання такого, відповідач не реагував, зокрема від 10.06.2024 за №112/1-4 ( а.с. 125-138 т.1).

26.11.2024 - ухвалою суду повернуто заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ( а.с. 163-165 т.1).

04.12.2024- ухвалою суду відмовлено у клопотанні представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження ( а.с. 42-44 т.2).

17.12.2024- ухвалою суду відзив відповідача повернуто без розгляду.

07.01.2025- ухвалою суду у заяві представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

16.01.2025 представником відповідача долучено докази та надано письмове обґрунтування таким.

У вступному слові представники позивача : ОСОБА_2 , адвокат Дарвай І.І. позовні вимоги підтримали з підстав та мотивів, що викладені письмово. Позов просили задоволити.

Представники відповідача Мицкан В.В. та Печижак Р.М. проти позову заперечили пославши на безпідставність позовних вимог. Зокрема, зазначили, що підставою для проведення службового розслідування стало звернення - скарга майже всього трудового колективу, як наслідок службове розслідування було розпочато за п. 2 абзацу першого Порядку 950. Разом з тим, не зазначення у наказі про проведення строку службового розслідування, не робить його незаконним, оскільки такий було продовжено наступними наказами у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у відпустці, а у подальшому на лікуванні. Відтак, граничний строку проведення такого не порушено.

10.09.2024 комісією було завершено службове розслідування. Акт за результатами службового розслідування було невідкладно надано ОСОБА_1 для ознайомлення та запропоновано за бажанням надати свої зауваження. Однак, після ознайомлення та тривалої дискусії, ОСОБА_1 почала висловлювати своє незадоволення та відмовилась від отримання примірника. Повідомила, щоб такий їй надсилали поштовим зв`язком. Відтак, Акт невідкладно, 10.09.2024 надіслано позивачці на зареєстровану адресу проживання.

Вислухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Щодо проведення службового розслідування.

Так, наказом Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області №13- від 06.05.2024, на виконання Розпорядження міського голови №174 від 06.05.2024, враховуючи викладені обставини у зверненні -скарзі трудового колективу комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області за №407/02-15 від 03.05.2024, враховуючи норми ст. 46 ч.1 п.3, 82 КЗпП України, ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022» 2136-ІХ, вимоги порядку проведення службового розслідування, затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2000 за №950 « Про затвердження Порядку проведення службового розслідування» ( зі змінами), вимоги Статуту комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області, з огляду на той факт, що комунальна установа Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі Косівської міської ради та фінансування даної установи здійснюється у повній мірі за рахунок коштів міського бюджету, з метою перевірки, викладених у зверненні-скарзі трудового колективу обставин та недопущення можливості вчинення дій, спрямованих на приховування чи виправлення документації даної установи, тобто приховування слідів певних зловживань чи правопорушень директором установи ОСОБА_1., вирішено провести у визначеному Постановою КМУ від 13.06.2000 №950 порядку службове розслідування щодо директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.

Також таким наказом створено комісію із проведення службового розслідування ( п. 2 Наказу).

Предметом перевірки визначено - обставини здійснення управлінської діяльності ОСОБА_1 , на посаді директора Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Івано-Франківської області з моменту передачі даного закладу у власність Косівської територіальної громади в особі Косівської міської ради з 02.09.2022 ( п. 3 Наказу).

За п. 3 вказаного Наказу - ОСОБА_1 відсторонено із 06.05.2024 на період проведення службового розслідування від здійснення повноважень на посаді директора Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області без збереження заробітної плати та без врахування до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

У пункті 1 вказаного Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

За п. 2 Порядку може бути проведено службове розслідування в разі:

-невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства;

-внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб;

-вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

У випадку, передбаченому абзацом третім цього пункту, службове розслідування проводиться за фактом виявленого порушення або стосовно особи, яка вчинила таке порушення.

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Відповідно до пункту 4 Порядку рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб`єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).

Згідно з пунктом 5 Порядку, рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Так, у оскаржуваному наказі про проведення службового розслідування не визначена ні дата початку ні дата завершення такого, що не відповідає наведеній нормі. Однак, суд вважає, що таке не може в цілому бути самостійною підставою для скасування наказу про проведення службового розслідування.

До проведення службового розслідування можуть залучатися науковці, експерти, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням із їх керівниками).

Відповідно до пункту 6 Порядку службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймає відповідно суб`єкт призначення або керівник органу.

Так, що стосується оскаржуваного наказу №13-к про призначення службового розслідування, який тотожний за змістом розпорядженню міського голови ( а.с. 126-127 т.2) , то такий не містить посилання на жодну з підстав, передбачених пунктом 2 Порядку для проведення службового розслідування, які могли бути підставами ініціювання про проведення службового розслідування з ініціативи міського голови, як-то:

- невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства;

- внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб.

Так, суд не може залишити поза увагою колективну скаргу трудового колективу Косівської школи мистецтв від 03.05.2024, що адресована голові Косівського територіальної громади, начальнику відділу культури і туризму Косівської міської ради ( а.с. 148-150 т.1), де зокрема йдеться про тиск на працівників, булінг, мобінг, приниження з боку директора ОСОБА_1 до осені 2022 року; використання схеми із неіснуючих учнів; нерівномірне педнавантаження працівників, зокрема понад норму; прийняття працівників, які систематично не з`являлися на роботі; порушення положення про атестацію, ймовірне ведення тіньової бухгалтерії.

Поряд з цим, як зазначено вище у наказі відповідача №13-к не зазначено конкретні підстави, які стали для проведення службового розслідування, які б відповідали п. 2 Порядку 950.

Так, питання відсторонення працівника від роботи в разі проведення службового розслідування щодо нього є дискреційним повноваженням керівника органу, яким прийнято рішення про проведення службового розслідування. Разом із тим, до предмета доказування у подібних справах, входить обставина наявності або відсутності підстав для проведення службового розслідування, перелік яких визначено в пункті 2 Порядку № 950. Адже, лише в разі призначення службового розслідування з підстав, передбачених чинним законодавством, керівник органу набуває можливість реалізувати свої дискреційні повноваження щодо відсторонення працівника від роботи. Висновок щодо необхідності встановлення судом підстав для проведення службового розслідування відносно працівника з подальшим відстороненням його від посади міститься й у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 727/386/17, від 12 липня 2023 року у справі № 331/147/22.

Так, будь-яких належних і допустимих доказів, як то проведення будь-яких попередніх перевірок уповноваженими органами щодо викладених підстав для проведення службового розслідування у наказі, не надано. Між іншим враховуючи, зокрема норму ст. 25 Закону України «Про освіту».

Такої підстави, як встановлення можливих неправомірних дій, у переліку підстав, визначених Порядком № 950, немає ( до вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 458/394/22, від 28.02.2024).

Актом комісії службового розслідування від 10.09.2024 встановлено, що в результаті самовільних дій керівника установи ОСОБА_1 , в порушення Статуту та діючого законодавства, комунальна школа мистецтв понесла втрати за рахунок коштів міського бюджету територіальної громади протягом перевіреного періоду ( 2021 року, січень-березень 2022 року) на загальну суму 921 498, 43 грн., так як поряд з основними класами діяв відокремлений структурний підрозділ; створенні групи не були самоокупними, що вказує на доцільність звільнення за п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України, Також зазначено, про необхідність скерування матеріалів перевірки до відповідних контролюючих, правоохоронних органів для вжиття додаткових заходів.

Наступним пунктом встановлено, що для керівника ОСОБА_1 в період з 2021-2022 років за роботу з групами самоокупності безпідставно нараховано та виплачено 27 500 грн. та нарахування на них 6050 грн.

Разом з тим, виявлено ознаки боулінгу та мобінгу за період діяльності, який неохоплений періодом службового розслідування.

Про такий Акт повідомлено ОСОБА_1 в день пропозиції ознайомлення -10.09.2024. Від підпису та отримання ОСОБА_1 відмовилась, про що складено відповідний акт ( а.с. 142).

Так, згідно із п. 13 Порядку 950, Акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд суб`єкту призначення або керівнику органу з Актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна бути належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв`язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) повідомлена про дату, час і місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом. Однак, такі вимоги вказаного положення стороною відповідача не дотримано.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлено зауважень або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин і не повідомила належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв`язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) комісію з проведення службового розслідування про причини своєї відсутності в день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна ознайомитися та проставити підпис і дату ознайомлення з актом службового розслідування, а в разі відмови особи ознайомитися та/або проставити підпис і дату ознайомлення з таким актом комісія з проведення службового розслідування складає про це відповідний акт.

Відтак, так як у оскаржуваному наказі №13-к про призначення службового розслідування відсутні зазначені конкретні підстави, перелік яких за п. 2 Порядку є вичерпним, для проведення службового розслідування, відповідно, і наступні дії, вчинені щодо позивача, як-то увільнення ( відсторонення) його від виконання обов`язків на час проведення службового розслідування, накази про продовження терміну проведення службового розслідування № 17-к від 04.07.2024 та від 27.08.2024 за №22-к також є незаконними, відтак підлягають скасуванню, оскільки є похідними.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваних наказів, передумовою для їх винесення стало проведення службового розслідування.

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ №13-к про проведення службового розслідування, відсторонення, слід скасувати, то підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період відсторонення.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього-п`ятого пункту 4 цього Порядку, а саме з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо працівник протягом останніх чотирьох календарних місяців, що передують місяцю, у якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, не відпрацював жодного робочого дня, у нього відсутній розрахунковий період, тому середня заробітна плата в такому випадку обчислюється виходячи з посадового окладу ( до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.03.2024 у справі №507/1435/22).

Відтак, суд приймає до уваги здійснений стороною позивача розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним відсторонення, враховуючи шестиденний робочий тиждень, та те, що у період з січня 2024 року по квітень 2024 року позивач не відпрацювала жодного дня.

Так, згідно з повідомлення Косівської школи мистецтв від 08.11.2024 за №264, що надана адвокату Дарвай І.І., розмір посадового окладу директора Косівської школи мистецтв станом на липень -серпень 2024, березень -квітень 2024, згідно штатного розпису становить в сумі 12 879,69 грн. ( а.с. 115 т.1).

Відтак, 12 879, 69 грн ( посадовий оклад) х 2 (кількість місяців розрахункового періоду) = 25 759,38 грн. / 52 (кількість робочих днів у квітні- березні 2024) = 495,37 грн. ( середньоденна заробітна плата) х 111 ( кількість днів вимушеного прогулу з 06.05.2024 по 11.09.2024) = 54 986, 07 грн., які слід стягнути з відповідача в користь позивача з подальшим відрахуванням податків і інших обов`язкових платежів.

Що стосується вимоги про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

19.09.2024 Відділом культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області прийнято наказ №23-к, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області на підставі п.1 ч.1 ст. 41 КЗпПУ, у зв`язку із одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків керівником установи, що призвело до істотної шкоди інтересів територіальної громади ( п.1).

Разом з тим, у наказі зазначено, що такий фактично прийнято за наслідками службового розслідування, обставини, які викладені у Акті від 10.09.2024 стосовно здійснення управлінської діяльності ОСОБА_1 на посаді директора Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району з моменту передачі даної устави у власність Косівської територіальної громади до 02.09.2022, враховуючи висновки та пропозиції комісії з проведення службового розслідування ( а.с. 40-41 т.1).

Так, право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Так, відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Також встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Обов`язковою умовою визнання діянь працівника як порушення трудових обов`язків є протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв`язку між порушенням і його наслідком.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

За змістом ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Важливою умовою застосування п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості.

Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме одноразово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих» тощо. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 305/1001/18 (провадження № 61-3286св21), від 28 липня 2022 року у справі № 216/3852/20 (провадження № 61-2822св22).

Також у постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 466/6109/18 (провадження № 61-19125св19) зазначено, що якщо порушення має тривалий, а не разовий характер, зокрема, неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, то це не дає підстав для звільнення керівника за пунктом 1 статті 41 КЗпП України.

Разом з тим, в оскаржуваному наказі про звільнення №23-к конкретно не зазначено, за яке порушення звільнено ОСОБА_1 .. Натомість у Акті службового розслідування мають місце три пункти виявлених порушень. Щодо 3 пункту порушення викладеного у Акті, зазначено про необхідність скерування для окремої перевірки.

Так, і в самому наказі №23-к за п. 3, за зазначено, що матеріали службового розслідування скеровано для проведення повномасштабної комплексної перевірки за увесь період діяльності даної установи відповідним компетентним та контролюючим органам, з метою виявлення та належної фіксації грубого порушення бюджетного, іншого законодавства та перевищення чи зловживання наданими повноваженнями директором даної установи, надання відповідної оцінки таким фактам.

Тобто, незрозумілим та неконкретизованим чи є виявлені порушення достатніми для звільнення чи необхідна для таких подальша перевірка, не в контексті перевірки засобами кримінально-процесуального закону.

Викладене формулювання відповідачем мотивації причин звільнення позивача суперечить точному змісту положень п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, з якими законодавець пов`язує можливість звільнення працівника з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу, що узгоджується й з вищенаведеним, що суперечить засаді змагальності сторін (ст.12 ЦПК України).

При цьому роботодавець вважав порушення, три самостійні пункти в Акті вищеописані, одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, що суперечить змісту положень п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України.

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 803/2340/15 Суд дійшов висновку, що застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення, у вигляді звільнення з підстави одноразового грубого порушення трудових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП України) відповідач не навів у наказі про звільнення конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обов`язків, оскільки в наказі є посилання на тривале, системне порушення позивачем службових обов`язків протягом квітня-червня 2015 року, однак, конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обов`язків в наказі про звільнення не зазначено.

У даному наказі №23-к має місце посилання на період з моменту передачі відповідної школи у власність територіальної громади до 02.09.2022, у Акті службового розслідування мова йде фактично про систематичні різного роду порушення.

Рішення компетентного органу власника підприємства і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення. За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які звільнена керівник, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

Також, наказ про звільнення №23-к не містить посилання саме на конкретно визначені трудові ( службові) обов`язки, які порушено Диниляк Т.Т. як директором Косівської школи мистецтв Косівської міської ради.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватися з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.

За змістом частини другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, оскаржуваний наказ про звільнення №23-к не відповідає вимогам закону за вищенаведених підстав, відтак такий слід скасувати, а позивача поновити на роботі.

Відповідно до частини 2 ст. КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як вже вище зазначено, середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ №100 від 8 лютого 1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 зазначеного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

При обчисленні середньоденної заробітної плати та визначенні тривалості вимушеного прогулу, слід виходити з відповідної кількості робочих днів.

Разом з тим, чотирьох календарних місяців, що передують місяцю, у якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, не відпрацював жодного робочого дня, у нього відсутній розрахунковий період, тому середня заробітна плата в такому випадку обчислюється виходячи з посадового окладу ( до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.03.2024 у справі №507/1435/22).

Враховуючи, що позивач була відсторонена з 056.05.2024 по 11.09.2024, а з 19.09.2024 її звільнено, та за цей період воно не відпрацювала жодного дня, то заробітну плату за два місці, слід обчислювати виходячи з посадового окладу, враховуючи шестиденний робочий тиждень.

10 303,75 грн. ( посадовий оклад) х 2 (кількість місяців розрахункового періоду) = 20 607, 50 грн. (середня заробітна плата за липень, серпень 2024 року) /54 (робочі дні липень-серпень 2024 року) = 381,62 грн. (середньоденна заробітна плата)

381,62 грн. ( середньо-денна заробітна плата) х 117 ( дні вимушеного прогулу з 20.09.2024 по день ухвалення рішення) = 44 649 (сорок чотири тисячі шістсот сорок дев`ять) гривень 54 копійки, які слід стягнути з відповідача в користь позивача з подальшим відрахуванням податків і інших обов`язкових платежів.

Що стосується відшкодування моральної шкоди.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 2371 КЗпП України, зокрема відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Враховуючи характер, тривалість та обсяг спричинених моральних страждань внаслідок незаконного звільнення, вимушених внаслідок цього змін в житті позивача, а також те, що незаконне звільнення з роботи вплинуло на емоційний стан позивача, призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків, її моральних страждань, переживань, стресу, необхідності останньої у прикладенні додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням всіх обставин справи, а також керуючись вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір грошової компенсації в сумі 5 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

При цьому, суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову :

-Визнання незаконними та скасування наказів Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області :

-«Про проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 06.05.2024р. за №13-к,

-«Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 04.07.2024р. за №17-к;

-«Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 27.08.2024р. за №22-к.

-Стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2024 року по 11 вересня 2024 року у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи в сумі 54 986 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість ) гривень 07 копійок з подальшим відрахуванням податків і інших обов`язкових платежів.

Визнання незаконним та скасування наказу відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області «Про прийняття рішення за результатами службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 19.09.2024р. №23-к.

-Поновлення позивача на роботі в Косівській школі мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області (Код ЄДРПОУ:20554918) на посаді директора з дати звільнення, тобто з 20 вересня 2024 року.

-Стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.09.2024 по день ухвалення рішення в сумі 44 649 (сорок чотири тисячі шістсот сорок дев`ять) гривень 54 копійки з подальшим відрахуванням податків і інших обов`язкових платежів.

-Стягнення з відповідача на користь позивача5 (п`ять тисяч ) гривень моральної шкоди.

При цьому, рішення суду слід допустити до негайного виконання в частині поновлення на роботі позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті четвертої Закону України « Про судовий збір», в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Позивачем сплачено судовий збір у сумі - 1211, 20 грн. за позовною вимогою про визнання незаконним та скасування наказу №23-к( а.с. 45 т.1), 1211,20 грн. - за вимогу про стягнення моральної шкоди ( а.с. 92 т.1); визнання незаконними та скасування наказів про проведення/продовження службового розслідування, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 2422,40 грн. ( а.с. 151 т.1).

Відтак, враховуючи, що у зв`язку, що позивач здійснювала звернення до суду із позовом, заявами про зміну предмету позову через Електронний суд, то судовий збір підлягав сплаті за 4 вищевказані вимоги із застосуванням коефіцієнту - 0,8, і становить 3 875 ( три тисячі вісімсот сімдесят п`ять ) гривень 84 копійок судового збору. Враховуючи, що позов в такій частині задоволено, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.76-81,89,223,259,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області :

-«Про проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 06.05.2024р. за №13-к,

-«Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 04.07.2024р. за №17-к;

-«Про продовження терміну проведення службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 27.08.2024р. за №22-к.

Стягнути з Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2024 року по 11 вересня 2024 року у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи в сумі 54 986 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість ) гривень 07 копійок з подальшим відрахуванням податків і інших обов`язкових платежів.

Визнати незаконним та скасувати наказ відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області «Про прийняття рішення за результатами службового розслідування щодо дій директора комунальної установи Косівської школи мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_1.» від 19.09.2024р. №23-к.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Косівській школі мистецтв Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області (Код ЄДРПОУ:20554918) на посаді директора з дати звільнення, тобто з 20 вересня 2024 року.

Стягнути з Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.09.2024 по день ухвалення рішення в сумі 44 649 (сорок чотири тисячі шістсот сорок дев`ять) гривень 54 копійки з подальшим відрахуванням податків і інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 5 (п`ять тисяч ) гривень моральної шкоди.

У іншій частині вимог щодо стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Відділу культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 3 875 ( три тисячі вісімсот сімдесят п`ять ) гривень 84 копійок судового збору.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця, що становить 2 029 (дві тисячі двадцять дев`ять ) гривень 52 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач : Відділ культури та туризму Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ : 44069810, адреса : майдан Незалежності,11, м. Косів Івано-Франківська область.

Повне рішення - 10.02.2025.

Суддя Івано-Франківського міського суду Л.Р. Кіндратишин